Ключові компоненти компетентності вчителя

Що таке “ключові компетентності”? “Компетенція” в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.
Які ж якості необхідні людині в будь-якій професійній діяльності? Дж. Равен, автор книги “Компетентність у сучасному суспільстві”, на основі проведених досліджень так відповідає на це запитання:

• здатність працювати самостійно без постійного керівництва;

• здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою;

• здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити;

• готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення;

• уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу;

• здатність ладити з іншими;

• здатність засвоювати будь-які знання за власною ініціативою;

• уміння приймати рішення на основі здорових суджень.

Педагогічна компетентність учителя – це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.

На думку Адольфа, компетентний педагог – це такий фахівець, який володіє ґрунтовними знаннями з будь-якого предмета шкільного курсу навчання. Ш. Амонашвілі розглядає педагогічну діяльність як творчий процес.

В. Бондар уважає, що компетентний учитель організує педагогічну діяльність так, щоб вона була спрямована на отримання усвідомленого результату.

М. Коломієць розглядає компетентність як сукупність знань, умінь, навичок, які потрібні для успішного виконання його функцій навчання, виховання, розвитку особистості дитини.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості.

На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.

Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя.

На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі в цьому тисячолітті, є:

• постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;

• ускладнення проблем виховання;

• безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання й виховання;

• розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок з таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, економіка, кібернетика та ін.;

• робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.