Літературно-меморіальний музей Лесі Українки (Новоград-Волинський)

Сьогодні музей Лесі Українки — це літературно-меморіальний комплекс, який складається з меморіальної частини, відділу вшанування «Серед живих жива», а також просторого заквітчаного дворика.
У залах відділу вшанування експонуються матеріали багатогранної літературної спадщини Лесі Українки .
За 45 років своєї діяльності музей став осередком культурного життя міста. У день народження Лесі Українки гостинно зустрічає шанувальників творчості поетеси літературна вітальня, де проходять традиційні зустрічі з творчою елітою «Плеяда паростків Лесиного краю», наукові конференції, відкриті уроки з вивчення творчості Лесі Українки та ін.
Музей працює щоденно з 9 до 18 години без обідньої перерви. Вихідні дні: неділя, понеділок. У музеї проводяться оглядові та тематичні екскурсії.
Адреса музею: вул. Соборності, 76/2, м. Новоград-Волинський, 11704, тел. (8-04141) 5-21-80.

Джерело: http://novograd.osp-ua.info/?ch=8&fl=museylesya

Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького

Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького присвячений життю і творчості письменника-класика української літератури Івана Нечуя-Левицького у смт. Стеблеві Корсунь-Шевченківського району Черкаської області; філіал Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Музей, присвячений Івану Нечую-Левицькому в Стеблеві був заснований у 1960 році, і до 1967 року працював на громадських засадах.

Офіційний музейний заклад — Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького у Стеблеві був створений згідно з Постановою Ради Міністрів України від 9 жовтня 1968 року.

Фундатором меморіального комплексу і палким прихильником Івана Нечуя-Левицького був незмінний завідувач закладу, краєзнавець і науковець Сергій Хаврусь.

Починаючи від 1994 року Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького є філіалом Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Експозиція Літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького (загалом у фондах закладу близько 3 000 одиниць збереження) розповідає про життєвий шлях та письменницьку діяльність І. Нечуя-Левицького, вшанування його як класика української літератури.

Музей налічує 5 кімнат:

• І зал — побут, родинний уклад сім’ї Левицьких, речі побутового вжитку: настінний годинник, фотографії, картини, книги, сімейний альбом;
• ІІ, ІІІ зали — висвітлюють дитячі та юнацькі роки, початок педагогічної діяльності письменника;
• IV зал — відтворено робочий кабінет київської квартири І. С. Нечуя-Леицького;
• V зал (меморіальний) — присвячений вшануванню пам’яті Івана Семеновича Нечуя-Левицького.

У 4-й залі міститься цікавий експонат — кабінетний рояль фірми «Беккер», що був подарунком кумі письменника Надії Іванівні Сольській — жінці, якій симпатизував Іван Левицький, хоча їм і не судилося бути разом.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%86._%D0%A1._%D0%9D%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%8F-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE

Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської, Чернівці

Літературно-меморіальний музей М.Булгакова

Літературно-меморіальний музей М.Булгакова було засновано в 1989 р. рішенням київської Міськради за № 117) на правах відділу Музею історії м. Києва.
Під музей було віддано приміщення дому № 13 на Андріївському узвозі (архітектор М.Горденін, будинок був побудований у 1888 р., який є пам’ятником історії та охороняється законом України). Саме тут з 1906 по 1919 р.р. жила сім’я професора Києво-Могилянської Академії А.І.Булгакова (батька М.Булгакова), померлого у 1907 р. в цьому домі. Тут юний Булгаков був учнем І-ої Київської гімназії, студентом Університету. Сюди Булгаков повернувся з фронту першої світової війни професійним лікарем і у 1918-1919 р.р. приймав пацієнтів. Тут же він читав перші свої оповідання. Саме цей дім став центром сюжету першого роману “Біла гвардія” (1924 р.), та п’єси “Дні Турбіних” (1926 р.), написаних на основі подій у Києві в 1918-1919 р.р., свідком яких був М.Булгаков.
1982 р. на домі було відкрито меморіальну дошку (скульптор Л.Кущ, архітектор Б.Кравчук). А з 1989 р. будинок існує вже в якості музею. Основою колекції стають 47 меморіальних предметів М.Булгакова, зібрані за довгі роки київським інженером (а згодом – першим директором музею А.Кончаковським) та кілька сот книг, журналів, програм, театральних білетів, листів сестри Булгакова,написаних вже після його смерті 1940 р. Загалом до 300 предметів.
Завдяки серйозній науковій роботі невпинно зростає колекція музею. Від 300 предметів на початку створення музею вона виросла до 4000, при тому, що віднайдення одного експонату іноді пов’язано з поїздкою за рубіж. Так 2 роки тому, після 20 річного спілкування, вдалося отримати особисту колекцію сестри письменника Н.Земської (до 1 тисячі предметів). Сьогодні серед колекції не тільки фото (особливо цінні – київського періоду), 17 листв М.Булгакова, його особисті речі (малюнки, книги з автографами, окуляри,попільнички, олівець, пасхальне яйце, заповіт дружині, тощо, всі фотопортрети Булгакова, щоденники Н.Земської з 1909 по 1917 р.р., машинописні варіанти його творів з правками, всі прижиттєві видання, програмки прижиттєвих вистав, та велика бібліотека до 4000 видань, серед яких видання на 36 мовах.

Джерело: http://www.bulgakov.org.ua/museum.php?lang=ru

Літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя

Історія музею розпочалася з 1909 року. Будиночок лікаря М. Я. Трохимовського, в якому 20 березня за ст.ст. 1809 року народився Микола Гоголь, завжди привертав до себе увагу. 19 квітня 1909 року біля нього було проведено мітинг громадськості села, під час якого на фронтоні будинку була прикріплена дошка, обрамлена вінком з дубового листя, з написом “Здесь в 1809 г. родился Николай Васильевич Гоголь”.

28 серпня 1911 року в центрі села відбулося урочисте відкриття пам’ятника великому письменнику. За ідеєю народного артиста Амвросія Бучми, з ініціативи місцевих активістів, у рік 120 річчя від дня народження М. Гоголя (1929р.) було засновано Великосорочинський літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя. На цю подію відгукнулися жителі сіл та міст України і Росії, де жив чи перебував Гоголь. Багато цінних матеріалів надійшло з Москви, Ленінграда, Києва, Ніжина. Музей постійно збагачувався новими експонатами про життя та творчість Гоголя, його епоху. Це був перший і єдиний музей Гоголя на теренах Радянського Союзу. Але у 1943 році, відступаючи, гітлерівська навала знищила музей, багато цінних експонатів було безповоротно втрачено.

У вересні 1943 року Великі Сорочинці були звільнені радянськими військами. Голод, розруха, період становлення повоєнної господарської діяльності, але поряд з цим постало питання про відновлення зруйнованої війною гоголівської духовної скарбниці. 14 січня 1951 року у Великих Сорочинцях відбулося урочисте відкриття новозбудованого літературно-меморіального музею М.В.Гоголя, за проектом полтавського архітектора П. П. Черніховця.

Повоєнний Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя пережив дві реекспозиції: у 1977 і 1999 роках. Музейна експозиція розташована у п’яти залах і складається з двох розділів: “Життєвий шлях і літературна діяльність письменника” та “М.В.Гоголь і сучасність”. Експозиція музею показує все в русі: починаючи від дитячих років письменника, зростання М.Гоголя як художника слова і продовжує розповідь до останніх днів життя та вшанування пам’яті генія слова у подальшому. Експонати музею наближають нас до подій 19 століття, до розуміння М. Гоголя як письменника та особистості. З полотен, стародавніх фотографій та літографій постає перед очима картина тогочасної України, дорогі серцю письменника куточки – Великі Сорочинці, Василівка, Миргород, Диканька, Полтава, Ніжин. В музеї можна побачити портрети батьків Гоголя роботи худ. В. Суханова, фото матері і чотирьох сестер письменника, копію запису про народження і хрещення М. Гоголя з метричної книги Спасо–Преображенської церкви. Унікальними експонатами музею є першовидання творів М. Гоголя, особисті речі письменника – одяг, портфель, валіза, записна книжечка; портрет письменника – копія роботи худ. Ф. Молєра, меблі 18–19 ст. ст., копії атестату Ніжинської гімназії, рукописів та малюнків Гоголя.

У 2009 році відбулась капітальна реконструкція приміщення музею М.В. Гоголя та добудова виставкової зали. Виставкова експозиція, представлена музеєм М.В. Гоголя до ювілею письменника, поєднала в собі як розділи, присвячені життєвому та творчому шляху, увічненню пам’яті вічного генія Миколи Гоголя, так і експозицію, присвячену народним промислам гоголівського краю.

Завдяки спільній роботі колективу музею, художників, майстрів народної творчості, гоголезнавців, письменників, шанувальників творчості геніального письменника музей несе до людей велику істину, закарбовану у слові великого українця. За роки існування музею тут побували тисячі екскурсантів з різних куточків України, Росії, зарубіжних країн. Книги відгуків музею зберігають теплі слова, що свідчать про любов і шану людей до видатного письменника та вдячність працівникам музею за збереження його пам’яті.

Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В.Гоголя – справжній осередок національної культури, де працюють люди по–справжньому закохані у творчість свого великого земляка, історію рідного краю і роблять все для того, щоб кожний, хто відвідає сорочинську землю, відчув цей край.

Джерело: https://museum-portal.com/ua/museum/literal-and-memorial-museum-of-m-gogol

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка