Ернест Ґемінгвей для кількох поколінь читачів був символом «чоловічої» прози, скупой, але чуттєво наповненої . У той час, коли далеко не всі найважливіші американські книги можна було придбати в Радянському  Союзї, інтелігенція із захватом читала його твори . Книги Ґемінгвея передавались із рук у руки, а особою шиком вважалися светри з високим горлом, як на знаменитому портреті лауреата Нобелевської премії.

Багато хто знає, що Ернест покончив із собою, застрелившись із рушниці, як і його батько.  Вся сім’я Ґемінгвея обожнювала стріляти.  Мати писменника Грейс зробила запис про його успіхи в дитячому альбомі, коли йому не було й  трьох років: «Ернест добре стріляє з рушниці, сам заряджає її і зводить затвор».  У десять років хлопець вже збивав птахів на льоту.  А тепер додаткова деталь: до шести років Ґемінгвея не стригли, тому у нього було довге волосся, а ще його часто наряджали в дівочі сукні і зав’язували банти, тому що мати хлопця просто мріяла про доньку.

Під час Першої світової війни Ернест Ґемінгвей перебував у складі Червоного креста: в армію його не взяли через проблеми із зором.  Восьмого липня 1918 року в П’яве він був поранений.  Величезна траншейна міна вибухнула в декількох футах від Ернеста. Коли Ґемінгвей прийшов до тями, побачив тяжко раненого італійця.  Він взвалив його собі на спину і потащив до укриття.  Дорогою пулеметна черга розірвала йому право коліно і стопу.  Він говорив, що не пом’ятав ні того, як прийшов до своїх, ні що ніс на собі людину,  наступного дня йому буде сказано про це і повідомлено, що за цей вчинок він отримав медаль.

Ґемінгвей у 1949 році, на вершині своєї популярності, раптом вирішив працювати в цирку дресирувальником.  Письменник, за його твердженням, відчував своє родство з ведмедями і навіть був упевнений, що один із цих хижаків один раз облизав йому руку і поціловав у ніс.  За деякими свідченнями, він утирав у власну шкіру сало львів, застрелених ним в Африці, щоб викликати довіру великих котів.

В юні роки Хем (прізвисько письменника) із захватом читав класичну літературу та писав власні оповідання. Навчаючись у школі, Ернест дебютував у місцевій газеті як журналіст: він створювавв замітки про минулі події, концерти та спортивні змагання.  Хоча хлопець і вчився в місцевій школі Оук-Парка, у своїх творах він частіше  описує північний Мічиган – живописне місце, куди виправлявся на літні канікули.  Про ці місця Ерні написав мисливські оповідання «Сепі Жінган».

Після сварки з матір’ю Ернест залишає рідне містечко і переїздить до Чикаго, де займається журналістикою, а пізніше оселяється у місті своєї мрії- Парижі. Він більше працює як письменник.

Триумф  майстра прийшов восіни 1926 року після публікації романа «І сходить сонце» («Фієста») про «загублене покоління».  Головний герой Джейк Барнс (прототип Ґемінгвея) бився за Батьківщину.  Але на війні він отримав серйозну травму, яка зпримусила змінити ставлення до життя та жінок.  Тому його любовь до леді Брет Ешли нтепер має платонічний характер, а свої душевні рани Джейк лікує за допомогою алкоголю.

У 1949 році Ернест переїхав до сонячної Куби, де продовжував займатися літературою.  У 1952 р. тут пише філософсько-релігійну повість «Старий і море», за яку був нагороджений Пулітцеровською та Нобелевською преміями. За цією повістю був знятий фільм. Ґемінгвей був особисто присутній на зйомках, він примушував режисера вставати до сходу сонця і вирушати в море, щоб той міг уявити собі, що відчуває головний герой твору. Зйомки велися в багатьох місцях Західної  півкулі — на Кубі, Гавайях, Багамах, в Колумбїї, Єквадорі (на Галапагоських островах), Панамі, Перу.

Зловлена старим риба- Смугастий марлін, довжиною 3,4 метра. В фільмі є реальні, незаплановані режисером сцени, коли риба вистрибує з води і потрапляє в кадр.

У 1949 році Ернест переїхав до сонячної Куби, де продовжував займатися літературою.  У 1952 р. тут пише філософсько-релігійну повість «Старий і море», за яку був нагороджений Пулітцеровською та Нобелевською преміями. За цією повістю був знятий фільм. Ґемінгвей був особисто присутній на зйомках, він примушував режисера вставати до сходу сонця і вирушати в море, щоб той міг уявити собі, що відчуває головний герой твору. Зйомки велися в багатьох місцях Західної  півкулі — на Кубі, Гавайях, Багамах, в Колумбїї, Єквадорі (на Галапагоських островах), Панамі, Перу.

Зловлена старим риба- Смугастий марлін, довжиною 3,4 метра. В фільмі є реальні, незаплановані режисером сцени, коли риба вистрибує з води і потрапляє в кадр.

У 1990 році у Великобританії виходить телеверсія «Старий і море» (режисер Джад Тейлор).  Старого рибалку зіграв відомий американський актер Ентоні Куінн .Фільм був знятий за мотивами повісті Ґемінгвея, сценарій змінено, додано нових персонажів, а також ключові події дещо відрізняються від оригіналу тексту.  Фільм прийнятий глядачами із захватом та мав комерційний успіх.