Празька весна і радянська інтервенція в Чехословаччину

Пра́зька весна́ – народні протести проти радянського впливу, період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, що тривав з 5 січня по 20 серпня 1968 р. І закінчився введенням у країну радянських держав та державних організацій Варшавського договору.

 ПРИЧИНИ

1. Недієздатність сталінської моделі соціалізму.

2. Розвінчання культури особливості Сталіна на ХХ з’їзді КПРС

3. Перемога Олександра Дубчека на виборах

4. Вихід на волю чехословацьких дисидентів на початку

5.1960-х Поверхневий характер десталінізації

6. Гальмування реабілітації жертв політичних репресій.

Мета : «Соціалізм з людським обличчям»

Провідники : перший секретар КПЧ (Комуністична партія Чехословаччини) О. Дубчек, президент Л. Свобода, Й. Смрковський (голова Національних зборів), О. Чернік (голова Раді міністрів).

Оснівні події:

 1. Січень 1968 р. – обрання першим секретарем КПЧ реформатора О. Дубчека.

Проголошення нового керівництва програмами дій:

– скасування монополії КПЧ на владу;

– формування багатопартійної системи;

– реальні демократичні права та свободи;

– приватизація підприємств, ринкові реформи;

– співробітництво з усіх світових країн.

2. 20 серпня 1968 р. – збройна інтервенція країн Варшавського договору (СРСР, Болгарія, НДР, Угорщина, Польща).

3.  ЦК КПЧ розчинних дій ОВД як такі, що суперечать нормам міжнародного права, закликаючи не чинити опору інтервентами. Загинуло 72 чехословацьких громадян.  4.Заарештовані та переглянуті до Москви лідери “Празької весни”, яких змусили підписати Програму переходу з кризи та відмовлення від реформування КПЧ та країн.

5.  Квітень 1969 р. – першим секретарем ЦК КПЧ став Г. Гусак.

 Причини поразки

 1.Збройне втручання країн Варшавського договору.

 2.Небаження Заходу йти на відкритий конфлікт із СРСР.

Результати й наслідків «Празької весни»

1. Падіння авторитету СРСР.

2.Протест соціалістичних країн – Албанії, Югославії, Румунії, Китаю;

3.Рада Безпеки ООН поставила вимогу про введення іноземних військ з Чехословаччини.

4.Чистка КПЧ від інакоміслячих (понад півмільйона людини). 5.Повернення до радянських методів керівництва.

Загалом поділу “Празької весни” стали кожним явищем суспільно-політичного життя Європи 2-ї пол. 20 ст., Однієї з найсерйозніших політичних криз у соціалістичному таборі.

Ідеї “Празької весни” неабиякий чином вплінулі на Зародження антиавторитарний Ідей, что втіліліся на практике в 1980-х рр., І прізвелі до Зміни суспільного ладу в СРСР и странах Східної Європи .