“Німецьке економічне Диво”

Видавництво “Онігірі”

2020

Розбиті снарядами вулиці та будівлі, довкола руїни після масованих бомбардувань. Так виглядали німецькі міста у 1945 році. Поразка у війні, втрата значної частини територій, тотальна розруха і злидні. Обладнання уцілілих підприємств вивозилося на Захід та Схід,як репарації.

Міста після війни були зруйнованими

Натомість до країни прибули 12 мільйонів німців із її східних земель, що відійшли до Польщі та Радянського союзу, а також із Чехословаччини й Угорщини. Ці люди не мали ані житла, ані роботи, ані засобів до існування. Німецьке суспільство опинилося чи не в найскладнішому становищі з усіх європейських країн. Держава була розділена на окупаційні зони країнами-переможницями у Другій світовій війні, але найстрашнішою була моральна зневіра німецького народу.

У 1949 році Німеччина була остаточно поділена на Захід та Схід. На карті Європи з’явилися дві нові держави. І кожна з них увійшла в свій ідеологічний, економічний і, нарешті, політичний “табір”.

Починаючи з 1948 р. вплив плану Маршалла було розповсюджено і на західні окупаційні зони Германії. Західна Германія отримала допомогу в розмірі 1,39 млрд. дол. Хоч ця сума і не була надто великою, проте німці змогли нею скористуватися найліпшим чином. Цим Германія була зобов’язана Людвігу Ерхарду – батькові німецького економічного дива.

Німецьке „економічне диво” заключається в тому, що переможена двічі країна, яка під час ІІ Світової війни втратила 1/10 населення, половину свого промислового виробництва, третину житлового фонду, транспортні комунікації, мала подавлений споживчий попит (всюди не вистачало житла і споживчих товарів), який приховує в собі паростки майбутнього інфляційного вибуху ,зуміла за 10 років увійти в десятку найсильніших держав світу, а пізніше зайняти ІІ місце в світі за золотим паритетом своєї національної валюти.

Мета реформ : створення соціально-ринкового господарства.

Основні завдання реформ: вільна приватна ініціатива і конкуренція; активна роль держави в економіці для створення порядку та конкурентного середовища.

        Людвігу Ерхарду

Слід зазначити, що грошовій реформі і лібералізації цін (1948) передувало проведення інституційних перетворень в рамках так званої “програми трьох Д”: демілітаризації, денаціоналізації, декартелізації, що забезпечили підґрунтя для економічних реформ.

Грошова реформа, реформа цін, заборона монополій, введення прогресивних податків.

Успішному проведенню основних економічних реформ (грошової та цінової) сприяв і ряд об’єктивних факторів, зокрема:

• Збереження значної частини західнонімецького промислового комплексу.

• Наявність власних резервів кваліфікованої робочої сили.

• В 1945-1961рр. Західна Германія прийняла 12 млн. іммігрантів (здебільшого кваліфікованих робітників), з них: 9 млн. – німці з Польщі і Чехословаччини, інші – біженці із Східної Германії, що готові були працювати за невелику зарплату.

• Великий внутрішній попит, викликаний післявоєнною катастрофою, адже населення відчувало потребу майже у всьому.

Судетські німці на шляху до залізничної станції в місті Ліберець (колишня Чехословаччина), липень 1946 року

Динаміка росту виробництва, %

Результат:

1) Вже через декілька тижнів, після грошової та цінової реформ (1948), знецінені колись гроші стали бажаною для всіх валютою.

2) Запаси підприємств за кілька днів заповнили прилавки магазинів, спекулянти зникли.

3) З червня 1948 р. по липень 1949 р. продуктивність праці зросла на 30 %.

Зниження рівня цін.

4)В 1950 р. ФРГ досягла довоєнного рівня виробництва, а в 1956 р. – подвоїла.

5) Серед галузей вперед вийшли хімічна і нафтохімічна, машинобудування, електротехніка, авіабудування, точна механіка і оптика. Крім того розвивались нові галузі – виробництво пластмас, синтетичного волокна, електроприладів.

6) По завершенню стадії відбудови економіки, в Германії наступив підйом, що тривав до літа 1966р., а потім почались кризи перевиробництва (1966, 1974), помітне скорочення темпів виробництва і спад економіки.

7) Розпочалась ера структурних зрушень та переведення економіки на інноваційний лад.

8) Германія знаходиться на третьому місці по рівню економічного розвитку серед усіх країн світу.

Джерела:

1.studme.com.ua

2.24news

3.Радіосвобода