Порядок розрахунку сум націнок та продажної ціни на сировину

1. Правила розрахунку сум націнок

Готова продукція, що випускається закладом ресторанного господарства, практично відразу надходить у реалізацію. Особливість обліку при цьому така, що страви «на виході» з кухні відразу обліковуються за цінами реалізації або продажними цінами.

Ціна, по якій буде реалізуватися продукція власного виробництва ЗРГ, повинна забезпечити відшкодування коштів, що були витрачені:

• на прямі витрати виробництва: закупівлю сировини; оплату комунальних послуг; виплату заробітної платні працівникам; утримання власного автотранспорту; закупівлю миючих та дезінфікуючих засобів тощо.
• на непрямі витрати: сплата податків, акцизного збору тощо.Крім цього, від реалізації власної продукції, ЗРГ повинен мати прибуток, який буде використано на технічне переоснащення підприємства, закупівлю нового посуду, оновлення інтер’єру торгової зали, матеріальне стимулювання працівників, впровадження новітніх технологій виробництва тощо.

  Отже продажна ціна (ціна реалізації) на власну продукцію ЗРГ вираховується за формулою:

  Ц реалізації = ЦС закупівельна + НЗРГ,

  де: ЦС _{закупівельна} – закупівельна ціна сировини. Залежно від укладених угод, ЗРГ може закупляти сировину безпосередньо у виробника (тоді закупівельна ціна буде відповідати відпускній ціні виробника), або на гуртових базах (тоді закупівельна ціна буде відповідати гуртовій ціні торгівлі); Н_ЗРГ – націнка закладу ресторанного господарства.

Суть та види знижок (націнок).

Націнка, яка відображає ціну послуги підприємства ресторанного господарства, є джерелом валового доходу.

В цілях забезпечення рентабельності діяльності закладів ресторанного господарства і покриття витрат застосовують націнку ресторанного господарства. На відміну від торгової націнки у роздрібній торгівлі, торгова націнка у ресторанному господарстві повинна відшкодовувати не лише витрати обігу, а й витрати на виготовлення власної продукції. Націнки на товари і продукти у ресторанному господарстві визначаються у первинних документах з надходженням і вибуттям запасів. Такими документами є товарно-транспортні накладні, рахунки – фактури, накладні на внутрішнє переміщення.

Мета встановлення націнки у підприємствах ресторанного господарства — формування валового доходу, обсягом, необхідним для покриття поточних витрат та отримання прибутку.

Націнка у закладах ресторанного господарства встановлюється з огляду поточних витрат виробництва, організації, споживачам продукції та товарів, а також нормального прибутку (прибутку, достатнього для утримання власника у сегменті ресторанного господарства). Націнка встановлюється у відсотках до вартості сировини та товарів за цінами закупівлі.

Приклад 1

Підприємство громадського харчування закупило натуральний сік за ціною 1,20

грн. за 1 літр (ПДВ – 0,20 грн.). Підприємство веде облік за цінами продажу, розмір торгової націнки до ціни придбання без ПДВ складає 50 %.

Покупна ціна 1 літр соку без ПДВ: 1,00 грн. Націнка (50%):1,00 грн. х 0,5 = 0,50 грн.

Сума ПДВ: 1,50 грн. х 0,2 = 0,30 грн.

Торгова націнка: 0,80 грн. = 0,50 грн. + 0,30 грн.

Продажна ціна 1 літра соку з урахуванням ПДВ: 1,00 грн. + 0,80 грн. = 1,80 грн.

Для спрощення формування продажних цін торгова націнка може встановлюватися до покупної ціни, що включає ПДВ. У такому випадку розрахунок продажної ціни буде здійснюватися в такий спосіб:

Покупна ціна 1 літра соку з урахуванням ПДВ: 1,20 грн. Націнка (50%):1,20 грн. х 0,5 = 0,60 грн.

Ціна продажу 1 літра соку з урахуванням ПДВ: 1,20 грн. +0,60 грн. = 1,80 грн. Торгова націнка: 0,80 грн. = 1,80 грн. – 1,00 грн.

При фіксованому рівні ціни продажу на придбану продукцію.

Застосовується в умовах придбання товарів з різних джерел, коли покупні ціни можуть відрізнятися. Дозволяє досягти стабільності цін реалізації товарів за рахунок варіювання торгової націнки.

Відсоток торгової націнки визначається, як і в роздрібній торгівлі, але за всіма підрозділами (націнки на складі, в кухні, в буфеті можуть бути різними); націнка громадського харчування встановлюється у відсотках до роздрібної ціни без ПДВ і залежить від категорії закладу та виду товару чи сировини.

Є обмеження – на хліб, сіль, овочі, муку, продукти дитячого харчування, макаронні вироби.