Призначення торгових знижок

Торгова націнка в роздрібній торгівлі – це складова частина роздрібної (продажної) ціни товару. Торгова націнка являє собою додану вартість до купівельної. Торгова націнка в організаціях торгівлі призначена для відшкодування витрат на продаж, отримання прибутку і сплати непрямих податків. Органи виконавчої влади України можуть вводити державне регулювання націнок на продукцію, що реалізується  через заклади ресторанного  господарства.

На підприємтсвах  ресторанного господарства, що здійснюють масовий випуск однорідної продукції у статті: «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованої продукції (послуг).

На підприємтсвах  ресторанного господарства, що виготовляють та реалізують продукцію за індивідуальним замовленням — собівартість реалізованої продукції (послуг), яка визначається за стандартом П(С)БО 9, включає  витрати  з придбання сировини та товарів, їх транспортування, та інші, які пов’язані з придбанням сировини та товарів, доведенням їх до готовності і вони придатні для споживання.

Націнка, яка відображає ціну послуги підприємства ресторанного господарства, є джерелом валового доходу.

В цілях забезпечення рентабельності діяльності підприємств ресторанного господарства і покриття витрат застосовують націнку ресторанного господарства. Торгова націнка у ресторанному господарстві повинна відшкодовувати витрати обігу та  витрати на виготовлення власної продукції. Націнки на товари і продукти у ресторанному господарстві визначаються у первинних документах з надходженням і вибуттям запасів. Такими документами є товарно – транспортні накладні, рахунки – фактури, накладні на внутрішнє переміщення.

Мета встановлення націнки у підприємствах ресторанного господарства — це формування валового доходу, обсягом, необхідним для покриття поточних витрат та отримання прибутку

Націнка у закладах ресторанного господарства встановлюється з огляду поточних витрат виробництва, організації, споживачам продукції і товарів та нормального прибутку. Націнка встановлюється у відсотках до вартості сировини та товарів за цінами закупівлі.

Відношення суми націнок до собівартості сировини та товарів відображує показник середнього рівня націнки (табл. 2).

Виключення складає продукція і товари що реалізуються в загальноосвітніх, професійно – технічних та вищих навчальних закладах, рівень націнки яких, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, регулюється обласною  Київською міською державною адміністрацією.

Відсоток торгової націнки визначається, як і в роздрібній торгівлі, але за всіма підрозділами (націнки на складі, в кухні, в буфеті можуть бути різними); націнка громадського харчування встановлюється у відсотках до роздрібної ціни без ПДВ і залежить від категорії закладу та виду товару чи сировини. Є обмеження – на хліб, сіль, овочі, муку, продукти дитячого харчування, макаронні вироби.

В практиці існують два підходи до встановлення продажної ціни продукції і визначенню націнки

Перший  заключається у визначенні продажної ціни – прямим рахунком. В цьому разі щорічно наказом керівника закладу встановлюється певний розмір націнки на товари, сировину та продукти. При цьому процент торговельної націнки може встановлюватись як до купівельної вартості без ПДВ, так і до купівельної вартості з урахуванням ПДВ.

Якщо заклад ресторанного господарства встановлює націнку до ціни придбання без ПДВ, то порядок визначення продажної ціни сировини при цьому визначається:

– сума націнки, встановлена закладом;

– ціна з націнкою без ПДВ;

– сума ПДВ;

– продажна ціна з ПДВ.