  Технологія – це сукупність прийомів, створених у будь-якій справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник).
 Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних установ, що дозволяє створити спеціальні набори форм, методів, здібностей, прийомів навчання, виховних засобів (Б. Т. Лихачов).
 Педагогічна технологія – змістовна техніка реалізаціі
навчального процесу (В. П. Беспалько).
  Педагогічна технологія – це опис процесу досягнення планових результатів навчання (І. П. Волков).
  Технологія – це мистецтво, майстерність, зміна, сукупність методів обробки, зміна стану (К.М. Шепелев).
Технологія навчання – це складова процесуальна частина дидактичної системи (М. Чошанов).

1. За типом організації

2. За характером змісту й структури

3. За категорією тих, хто навчається

4. За підходом до дитини

5. За напрямом модернізації наявної традиційної
навчально-виховної системи

6. За способами, методами, засобами навчання

7. За провідним фактором психічного розвитку

8. За рівнем застосування

9. За організаційними формами

10. За орієнтацією на особистісні структури

11. За концепцією засвоєння

12. За філософською основою

  класичне лекційне навчання;
 навчання за допомогою аудіовізуальних засобів –
автоматизація;
 система “малих груп” – групове, диференційоване
навчання;
 система “репетитор” – індивідуальне навчання;
 програмоване навчання – автоматизоване, із заздалегідь складеною програмою.

 технологія навчання  та технологія виховання;
 світські та релігійні;
 загальноосвітні та професійно-орієнтовані;

 монотехнології – навчально-виховний процес будується на 1 пріоритетних ідеях, концепціях, принципах;

 складні (політехнології) – комбінування з елементами монотехнологічного;

 проникні – технології, елементи, які часто використовуються до інших технологій, та відіграють для них роль каталізаторів.

 масова (традиційна) шкільна технологія;
 технології попередньої освіти (поглиблене вивчення
предметів, спеціальна освіта, навчання в профільних класах та навчальних закладах та ін.);
 технології компенсаторного навчання (педагогічна
корекція, підтримка, “вирівнювання”);
 віктимологічні (сурдо -, тифло-, олігофренопедагогіка);
 технології роботи з різними музикантами;
 технології роботи з обдарованими школярами

 авторитарні (педагог – суб’єкт навчально-виховного
процесу, а дитина – лише об’єкт);
 дидактоцентричні (суб’єкт-об’єктні відносини). Пріоритет навчання над вихованням. Найважливіші фактори формування особистості – дидактичні засоби;
 антропоцентричні – у центрі особистості дитини з її потребами; дитина – суб’єкт пріоритетного.

 педагогічна технологія  на основі гуманізації та демократизації відносин. Пріоритет на особистісних відносинах – індивідуальний підхід, демократизація управління та гуманістична спрямованість змісту (педагогіка співробітництва);
 педагогічна технологія  на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів;
 технологія навчання за допомогою опорних конспектів
В. Шаталова;
 альтернативні ПТ (вальдорфська педагогіка Р. Штайнера та ін);
 природовідповідні, у яких використовуються методи
народної педагогіки. Ґрунтуються на природних процесах розвитку дитини;
 комплексні технології авторських шкіл ( політехнології).

 репродуктивні
 пояснювально-ілюстративні
 технології проблемного навчання
 ігрові технології
 технології розвивального навчання

 біогенні
 соціогенні
 психогенні
 ідеалістські

 загальнопедагогічні
 предмети, галузеві
 локальні, модульні, вузькометодичні

 класно-урочні
 альтернативні
 академічні
 клубні
 індивідуальні
 групи (колективний спосіб навчання)
 технології диференційованого навчання

 інформаційні (при формуванні ЗУН – знання, зміст та навічок з окремими дисциплінами)
 операційні (при формуванні СРД – здатність розумових дій);
 саморозвитку (СКМ – система самокеруючих механізмів особистості)
 технології емоційно-художньої та емоційно-моральної
(СЕМ – формування сфери естетичних та моральних відносин)
 склади (СДП – формування дієво-практичної сфери)
 євристичні (організація процесу продуктивного творчого мислення; розвиток творчих здібностей; колективний метод
зв’язку складних проблем (“мозковий штурм”)

 асоціативно-рефлекторні (провідну роль відіграють
комбінації елементарних асоціацій – відчуттів, уявлень, найпростіших почуттів)
 розвиваються;
 інтеріорізаторські (дають змогу людині оперувати форму образу предметів, який триває тривалість років у її полі Зазорах , думка відмінюється в мінулі, у Майбутньому, в просторовій ти);
 біхевіорістічні (відновлення є поведінковою; психіка,
свідомість НЕ визначає відповідальні Владні мозки; створені  на початок – у середині ХХ ст.)
 гештальт-технології (в основі – цілісність та

якість самобутності через психічний процес )

 сугестивні (навчання на основі емоційного споживання)
у стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування)
 нейролінгвістичне програмування

 матеріальні, ідеальні
 діалектичні, метафізичні
 наукові, релігійні
 гуманістичні, антигуманні
 антропософські, теософські
 прагматичні, екзистенціальні

 вільне виховання, приміщення 

Метод навчання – використання упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладачів та учнів, спрямованої на вирішення проблем навчання, виховання та розвитку в процесі навчання.

• Для джерел передачі й характеру сприйняття інформації:  словесні, основні практичні 

• Для основних дидактичних завдань, які потребують вирішення на конкретному етапі навчання: м етоди оволодіння знаннями, формування вмісту та навігації, застосування отриманих знань, зміна та навігація 

• Для характеру пізнавальної діяльності: поясно-ілюстративні, репродуктивні, проблемні виклади, приватно-пошукові, дослідницькі 

Словесні методи навчання:

• бесіда

• лекція

• роз’яснення

• читання

• пояснення

• вивчити первинний матеріал для підручника самостійно

• заучування текстів (правил, законів, віршів та ін.) із підручника

• аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій, вміщених у підручнику

• занотовування опрацьованого матеріалу (план, конспект, тезі, випісування цитат, графічні записи)

Наочні методи навчання:

• ілюстрування

• демонстрація

• самостійне спостереження

Практичні методи навчання:

• лабораторні роботи

• практичні роботи

• графічні роботи

• дослідні роботи

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів:

• навчальна екскурсія

• забезпечення успіху у навчанні

• ігровий метод

• цікаві пригоди

• гумористичні уривки

• створення ситуацій новизни теми

• опора на життєвий досвід

Методи контролю та самоконтролю у навчанні: 

• метод усного контролю

• метод письмового контролю

• метод тестового контролю

• метод графічного контролю

• метод програмового контролю

• метод практичної перевірки

• метод самоконтролю

• метод самооцінки

Прийом – це частина методу, яка підсилює, підвищує його ефективність

Приклади прийомів навчання: 

• показ зображення на таблицях

• показ зображень плакатах

• показ зображень навчальних карт

• демонстрація моделей

• демонстрація натуральних об’єктів, пристроїв, механізмів

• демонстрація дослідів

• демонстрацією слайдів

• показом кінофільмів та їх фрагментами

• показом відеозаписів, телефільмів

• заповнення кросвордів

• розшифрування ребусів

• опис явищ для плану

• сенкан

• вікторини