Види цін, що застосовуються в закладах ресторанного господарства.

Тема уроку: Види цін, що застосовуються в закладах ресторанного господарства.

Класифікація цін за строком дії.

У залежності від ряду економічних ознак усі ціни класифікуються по видах і підвидам – у залежності від галузей, що обслуговуються ними, і сфер економіки, у залежності від території дії, від порядку відшкодування споживачем транспортних витрат по доставці вантажів, ступінь волі цін від впливу держави при їхньому визначенні, у залежності від ступеня новизни товару, у залежності від терміну дії, ціни обслуговуючі зовнішньоторговельний обіг і використовувані в обліку і статистиці й інші.

На товари, реалізовані на ринку відносно тривалий час, установлюються наступні види цін.

Змінна ціна – установлюється майже в прямій залежності від співвідношення попиту та пропозиції і поступово знижується в міру насичення ринку (особливо оптова ціна, а роздрібна ціна може бути дещо стабільною). Такий підхід до встановлення ціни застосовується найчастіше на вироби масового попиту. Тут тісно взаємодіють ціни й обсяги випуску товару.

Довгострокова ціна – установлюється на товари масового попиту. Вона не піддана змінам протягом тривалого часу. Однак у залежності від господарської кон”юктури можуть вноситься зміни у вироби (зменшаться їхній розмір, незначно погіршуватися якість) при збереженні ціни.

Сезонні ціни – закупівельні і роздрібні ціни на деякі сільськогосподарські продукти (овочі, фрукти), реалізовані в різний час року (по сезонах).

Тимчасові оптові ціни – оптові ціни, дію яких обмежено визначеним терміном, установлюється на продукцію вперше освоювану на відповідному виробництві.

Тимчасові роздрібні ціни – роздрібні ціни, дію яких обмежено як правило до 6 місяців. Дані ціни встановлюються на окремі види товарів які уперше надходять у роздрібну торгівлю.

Ціни споживчого сегмента – установлюються на приблизно ті самі види товарів і послуг, реалізованих різним соціальним групам населення з неоднаковим рівнем доходів (можуть установлюватися, наприклад, на різні модифікації легкових автомобілів, на авіаквитки). Головне тут установити правильне співвідношення цін на різні вироби і послуги.

Єдині оптові ціни – оптові ціни, які встановлюються на однакові види промислової продукції – засоби виробництва і предмети споживання. Ціни, що регулюються урядом, міністерствами.

Поточні ціни – ціни і тарифи, що діють в даний період. Підрозділяються на оптові ціни, закупівельні, роздрібні ціни, а так само ціни і розцінки в будівництві, тарифи і ціни на послуги транспорту й інших організацій.

Гнучка ціна – ціна, що швидко реагує на зміну співвідношення попиту та пропозиції на ринку. Застосування її виправдане, якщо можливі сильні коливання попиту та пропозиції у відносно короткий термін: зниження цін до кінця дня при продажі деяких продуктів харчування (свіжа риба, квіти і т.д.).

Переважна ціна – передбачає певне зниження цін на товари підприємством, що займає домінуюче положення (частка ринку 70-80%) на ринку і може забезпечити значне зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів випуску й економії на витратах по реалізації товарів.

Основні види ринкових цін.

Ціни, що діють в Україні, класифікують за різними ознаками.

За каналами руху товарів.

• Виробнича ціна.
• Відпускна ціна виробника.
• Оптово-посередницька ціна.
• Роздрібна ціна.

За ступенем регулювання.

• Фіксовані ціни.
• Регульовані ціни. Встановлюються державними органами або органами місцевого самоврядування і мають обмеження:
• Вільні, або договірні, ціни.
• Індикативні ціни.
• Комісійні  ціни.За територією дії.
  • Ціни світові.
  • Ціни міждержавні.
  • Ціни державні.
  • Ціни місцеві.

  За ступенем монопольності.

  • Монопольні ціни.
  • Конкурентні ціни (звичайна та демпінгова).

  За терміном дії.

  • Ціни постійні.
  • Ціни змінні.

  Залежно від суб’єкта встановлення.

  • Ціна продавця. Встановлює й контролює виробник товару.
  • Ціна покупця. Виникає на звичайному ринку під впливом попиту та пропозиції.
  • Номінальна ціна. Публікується в різних прейскурантах, довідниках, біржових котируваннях. На неї орієнтуються продавці та покупці при укладанні угод.

  Біржові ціни. Діють на біржах і згідно з ними укладаються відповідні угоди. До них належать такі ціни:

  • ф’ючерсних угод;
  • опціонних угод;
  • продавця;
  • покупця;
  • біржових котирувань;
  • оплачені.

  Транспортні тарифи:

  • наземних видів транспорту (автомобільний, залізничний, гужовий);
  • водних видів транспорту (річковий,  морський,  поромний, сплавний);
  • повітряних видів транспорту.

Розглянемо основні типи цін:

Виробнича ціна = сума усіх виробничих витрат фірми + очікуваний прибуток.

Оптова ціна – це ціна, по якій продають товар великими оптовими партіями компаніям, що займаються роздрібною торгівлею. Складається вона з ціни виробника плюс виробничі і маркетингові витрати оптовика і його прибуток.

Роздрібна ціна – це ціна по який, продаж ведеться окремими, невеликими партіями вроздріб. Складається вона з оптової ціни плюс управлінські, маркетингові і виробничі витрати фірми і її прибуток.

Світова ціна визначається в залежності від виду товару: по одним (звичайно сировинним) – рівнем цін країн-експортерів або країн-імпортерів, по іншим – цінами бірж, аукціонів, а по готових виробах – цінами товарів ведучих у світі фірм, що спеціалізуються на виробництві й експорті продукції даного виду.

Номінальна ціна публікується в прейскурантах, довідниках, біржових котируваннях.

Змінна ціна встановлюється договором у залежності від деяких умов (біржового котирування, інфляції і т.д.) на певну дату (наприклад, постачання товарів покупцю, фактичного одержання товару і т.д.); нерідко вона є ринковою на дану дату.

Довідкова ціна (особливі види – номінальна, прейскурантна) звичайно відбиває рівень фактично укладених угод за деякий минулий період (тиждень, місяць) і використовується в переговорах для установлення вихідної ціни; найчастіше застосовують при терміновому продажі невеликих партій товарів, при великих партіях до неї застосовують ті або інші знижки. Довідкові ціни регулярно публікують спеціалізовані видання ООН.

Закупівельні ціни – це ціни (оптові), по яких реалізується сільськогосподарська продукція сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням. На практиці закупівельні ціни для господарств трансформуються в середні ціни фактичної реалізації, у яких враховані ціни і кількість продукції, проданої по різних каналах реалізації (заготівельним організаціям, на ринку).