Класифікація ваговимірювального обладнання

Тема уроку: Класифікація торгових вагівниць та

             вимоги до них.

Вагівниця – це вимірювальний прилад, який призначений для визначення маси товарів. Вагівниці, які використовують у торгівлі класифікують за певними ознаками.1.     За місцем та способом встановлення – настільні, пересувні, стаціонарні. До настільних відносяться вагівниці настільні ¨     звичайні, ¨     закриті,¨     циферблатні, ¨     лоткові та ¨     електронні. Їх встановлюють на прилавку, робочому столі та застосовують для зважування в границях від 20 г до 20 кг в магазинах, для попереднього фасування і відпускання товарів покупцям.Для точного визначення ваги дорогоцінних каменів та металів застосовують настільні лабораторні технічні вагівниці 1-го класу.До пересувних відносяться платформові вагівниці, які призначені для зважування великих вантажів. Встановлюють їх на підлозі, а у випадку нобхідності пересувають їх до місця прийому та відпускання товарів.Стаціонарні вагівниці встановлюють на постійному місці в спеціальних оглибленнях. Платформа повинна бути на рівні підлоги, що забезпечує процес зважування.Пересувні та стаціонарні вагівниці називають товарними. До стаціонарних відносяться також автомобільні та вагонні вагівниці.

2. За видом вказівного (лічильного) пристрою розрізняють: вагівниці гирні, шкальні, шкально-гирні, циферблатні та цифрові електронні.

На гирних вагівницях масу зваженого товару визначають, підраховуючи вагу гир; на шкальних – додають значення шкали за місцем розміщення пересувних вмонтованих гир; на шкально-гирних за значенням гир, розміщених на гиротримачі, і шкалі коро­мисла, за якою для досягнення рівноваги пересувається рухома гиря; на циферблатних вагівницях – за шкалою визначають масу товару при зважуванні в границях вагівниці; на електронних вагівницях при розміщенні товару на вантажопіднімальному пристрої на циф­ровому табло загоряються цифри, які показують ціну одного кіло­грама, його вагу й вартість.

3. За видом відліку показань зважування розрізняють вагів­ниці з візуальним відліком та з докуметальною регістрацією. При візуальному відліку робітник підраховує показання з табло, цифер­блата, шкали або підраховує масу гир. На вагівницях із докумен­тальною регістрацією значення ваги та вартості товару друкують на чеках та стрічках.

4. За способом зняття показань вагівниці бувають з місцевим (робітник знаходиться біля вагівниці) та дистанційним (робітник знаходиться на відстані) способами зняття показань.

5. За принципом дії вони бувають важільними та електронними. В торгівлі більше використовують важільні вагівниці. Важіль – це твердий стержень, який має точку опори і точку прикладення сили. Важелі бувають рівноплечими та нерівноплечими. У рівно­плечого важеля точки прикладення сил знаходяться на рівній відстані від точки опори.

До ваговимірювальних приладів ставлять вимоги – метро­логічні, торгово-експлуатаційні та санітарно-гігієнічні.

Метрологічні вимоги:

а) точність зважування;

б) стійкість;

в) чутливість;

г) постійність показань.

Торгово-експлуатаційні та санітарно-гігієнічні вимоги:

а) міцність, тривалість;

б) максимальна швидкість зважування;

в) наочність показань;

г) відповідність призначення вагівниць до роду зважуючих товарів;

д) нейтральність матеріалів, із яких виготовлені вагівниці; є) зручність догляду за ними.