Панас Мирний

“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Паспорт твору:

Автор: Панас Мирний (справжнє прізвище – Рудченко). Співавтор – Іван Білик (Рудченко)

Рід: епос

Жанр: соціально-психологічний роман

Стиль: реалізм

Тема: зображення столітньої історії села Піски, долі Чіпки Варениченка; показ життя селянства в часи кріпацтва, напередодні та після реформи 1861 року.

Композиція: 4 частини, 30 розділів. О.Білецький: «…будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»

Основні сюжетні лінії:
– рід і життя Чіпки,
– рід і життя Максима Ґудзя;
– Грицько та його дружина;
– пани Польські

Місце подій: село Піски

Прототип Чіпки – Василь Гнидка.

Текст твору: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=983

Сюжет
Частина перша
«Польова царівна»: зустріч Чіпки з Галею.
«Двужон»: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.
«Дитячі літа»: важке дитинство Чіпки.
«Жив-жив!»: Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
«Тайна-невтайна»: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
«Дознався»: знайомство з Галею.
«Хазяїн»: зростання Грицька як доброго господаря.

Частина друга
«Січовик»: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).
«Піски в неволі»: приїзд генерала Польського до Пісок; реєстрація селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.
«Пани Польські»: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одруження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті генеральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича – поручика Василя Семеновича, пізніше – молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.
«Махамед»: дитинство й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.
«У москалях»: служба Максима-москаля.
«Максим – старшим»: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.

Частина третя
«Нема землі»: звістка про те, що якийсь Луценко — справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.
«З легкої руки»: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижиком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.
«Товариство»: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажитого Чіпкою (крім снопів пшениці).
«Сповідь і покута»: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.
«Перший ступінь»: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком плану пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.
«Слизька дорога»: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.
«На волі»: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.
«Сон у руку»: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.
«Наука не йде до бука»: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.


Частина четверта
«Невзначай свої»: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.
«Розбишацька дочка»: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
«Козак – не без щастя, дівка – не без долі»: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
«На своїм добрі»: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).
«Новий вік»: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.
«Старе — та поновлене»: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
«Лихо не мовчить»: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.
«Так оце та правда!»: Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.