Уява, Увага, емоції

Тема: Уява, увага. емоції

(опорний конспект)

Мета уроку: вивчити психологічні процеси, такі як уява, увага, емоції і почуття

Тип уроку: формування вмінь та навичок

Методи навчання: навчальна лекція

Дидактичне забезпечення уроку: опорний конспект

І. План вивчення теми уроку:

1. Уява
2. Увага
3. Емоції і почуття

1.Уява

Уява – це процес створення нових образів чи ідей на основі минулих сприйняттів. В уяві беруть участь відчуття, уявлення, пам’ять, увага, емоції і почуття.

Завдяки уяві кухар може уявити собі загальний вигляд і смакову гармонію майбутнього страви. Образи уяви у нього не відтворюються, а створюються, вони як би складаються по частинах з того, що доводилося сприймати раніше.

Уява може бути пасивна , що виникає саме по собі, без особливої потреби, і активна , підлегла поставленій меті. Виділяють дві форми активної уяви: відтворююча і творча . Відтворююча уява проявляється в перетворенні словесного опису в образне. Так, слухаючи розповідь педагога, учень, користуючись уявою, за рецептом торта можна завдяки творчій уяві уявити все багатство смакової гармонії майбутнього виробу, його зовнішній вигляд.

Кухар, перш ніж приготувати якусь страву, подумки «виготовляє» її в своїй уяві, яка повинна бути у нього добре розвинена. Фантазія і мрія як різновид творчої уяви нерідко є рушійним стимулом у роботі кухаря.

2. Увага

Увага – це зосередження психічної діяльності на одному або декількох об’єктах.

Умовою виникнення уваги є виділення об’єкта, зосередження на ньому і відволікання від сторонніх подразників.

В основі уваги лежить один із законів роботи великих півкуль мозку – закон індукції нервових процесів. Згідно з цим законом, всякий виникає в корі півкуль осередок збудження викликає гальмування навколишніх ділянок. Порушення ніколи не поширюється рівномірно по всій корі. Переміщення ділянки збудження виступає в свідомості як зміна спрямованості уваги.

Існують три види уваги: ​​

• мимовільна,
• довільна і
• післядовільна.

Мимовільна увагу – це пасивна увага, воно не пов’язане з вольовими зусиллями – об’єкт опановує свідомістю людини сам по собі.

Сильний запах, яскраве світло, гучний звук, помітна забарвлення легко викликають мимовільне увагу. Об’єктом , що викликають мимовільну увагу, може бути все те, що рухається, змінюється. Це властивість психології уваги активно використовується в рекламі: спалахує газосвітних вивіска ресторану приваблює мимовільну увагу перехожих.

Довільна увага – це свідоме (активне, вольове) зосередження на якихось об’єктах.

Довільна увага проявляється у кухаря, коли він відпускає страви на роздачі.

У всіх цих випадках людина фіксує свою увагу, думки не на тому об’єкті, який його залучає, приносить задоволення, а на тому, на якому він повинен, зобов’язаний в силу якихось обставин зосередити свої думки, пам’ять, напружуючи при цьому волю.

Післядовільна увага – це те, яке виникає слідом за довільним. При післядовільної уваги сама діяльність переживається як потреба, а її результат значущий для людини.

Для професійної діяльності кухаря важливі такі властивості уваги, як

• концентрація,
• обсяг,
• розподіл,
• переключення і
• стійкість.

Концентрація уваги – ступінь зосередження на даному об’єкті.

Кухарю щодня по роду своєї роботи необхідно дегустувати готові страви і вироби. Під час дегустації значно зростають вимоги до таких властивостей уваги, як інтенсивність, обсяг, зосередженість, стійкість. Специфіка процесу дегустації вимагає різного характеру концентрованого уваги: ​​в одних випадках навантаження падає в основному на сенсорні навички (визначення колірної гами страви, смаку, запаху), в інших – на розумові процеси (співвідношення харчових компонентів, відповідність їх рецептурі). Висока концентрація уваги необхідна кухареві протягом всього дегустаційного процесу.

Концентрація уваги може бути дуже стійкою за умови правильного його розподілу між різними об’єктами. Для підтримки тривалого й інтенсивного уваги від людини потрібна велика нервова напруга. Тому необхідно при дегустації створювати обстановку, яка виключає відволікання уваги сторонніми впливами, такими, як шум, недолік освітлення, протяги, чад і т. п. Вони заважають кухареві зосередити увагу на аналізі смакових і нюхових відчуттів.

Висока концентрація уваги залежить не тільки від факторів навколишнього середовища, а й від фізичного стану самого кухаря. Певне значення для концентрації уваги має психологічний настрій – в нормальному або пригніченому стані духу перебуває кухар, ситий він або голодний, яке блюдо за рахунком дегустує.

Обсяг уваги – це кількість об’єктів, на яких може бути одночасно утримано увагу. Якщо, припустимо, кухар на роздачі поставив перед офіціантом одночасно 7-8 других страв різних найменувань, то відразу охопити їх увагою і проконтролювати якість буде важко. Встановлено, що людина не може зосередитися більш ніж на чотирьох-п’яти, максимум шести незалежних одна від одної об’єктах.

Розподіл уваги – це здатність людини залишати в центрі свідомості якийсь один об’єкт і одночасно приділяти увагу іншим об’єктам.  Уміння розподіляти увагу приходить з досвідом роботи, тренуваннями і бажанням підвищити свою кваліфікацію.

Переключення уваги – це навмисне зміна об’єкта уваги, швидкість, з якою людина переходить від одного з них до іншого. Залежить це якість від рухливості основних нервових процесів (збудження і гальмування). Не кожному легко переключитися на нову роботу і відразу ж зосередитися на ній.

Стійкість уваги – здатність тривалий час зосереджувати його на одному об’єкті. Багато в чому це якість уваги залежить від характеру і змісту роботи. Чим цікавіше робота, тим довше здатна людина утримати на ній свою увагу. У виробничих умовах стійкість уваги на якомусь об’єкті не перевищує зазвичай 15- 20 хв, потім інтенсивність його слабшає, і увага починає мимоволі перемикатися на інші об’єкти.

Неуважність – неуважність, нездатність управляти своїм увагою – може бути результатом втоми або перевтоми, емоційної напруги або стану афекту (надмірної схвильованості) працівника. Наслідком неуважності є легка відволікання, нестійкість уваги.

Фізіологічної причиною неуважності іншого роду, коли, наприклад, людина зосереджений на чомусь своєму і не в змозі помічати навколишнє, служить надмірно сильна загальмованість всієї кори головного мозку, крім ділянки з оптимальною збудливістю. Людина при цьому, як правило, уважна тільки до чогось одного і байдужа до решти.

Емоції – це переживання свого ставлення до навколишнього світу і самому собі. Емоції є найпростішою формою психічного відображення навколишніх пас предметів і явищ у вигляді переживань. Емоції змушують глибше проникнути в суть явищ, стимулюють мислення. Без емоцій психічна діяльність людини була б безбарвною. Саме емоції забарвлюють її в різні суб’єктивні тони – позитивного або негативного характеру.

Без емоцій неможлива творча діяльність людини. За допомогою емоцій людина відкидає одні дії і рішення і зосереджує свої зусилля на інших, що забезпечують успіх в роботі.

Завдяки емоціям ми постійно даємо самооцінку власної поведінки, успішності або незавершеності своєї діяльності. Залежно від цього наш нервово-психічний стан носить позитивний або негативний характер. Емоції визначають напрямок пошуку, вибір шляхів для досягнення мети і успішного вирішення поставленого завдання.

Багаті і різноманітні емоційні прояви в процесі праці. Якщо професія подобається, людина працює із задоволенням – натхненно і легко, без напруги.  Збудження, що виникає при позитивних емоціях, впливаючи через симпатичну нервову систему, активізує всі нервові процеси.

Негативні емоції у кухарів найчастіше виникають в тих випадках, коли вони поставлені в умови дефіциту часу або знаходяться в несприятливому психологічному мікрокліматі. Негативним фактором є також погані санітарно-гігієнічні умови. Несприятливий вплив цих факторів позначається в тому, що відбувається додаткова витрата енергетичних ресурсів через вплив емоційного збудження на внутрішні органи. Тому у людини при прояві негативних емоцій значно швидше розвивається стомлення, знижується працездатність, збільшується потреба у відпочинку.

Емоційні стани – це переживання, котрі опановують людиною: настрій, афект, пристрасть, стан емоційної напруги,

Настрій – це слабо виражене емоційний стан людини, що впливає на його трудову діяльність. Настрій може бути тимчасовим (короткочасним) і стійким (довготривалим). Настрій, залежачи від будь-яких причин, виражається у формі позитивного або негативного переживання, радості або печалі. Позитивні переживання стимулюють діяльність, негативні, навпаки, знижують активність.

Афект – бурхливо протікає короткочасна емоційна спалах (сильний гнів, відчай, жах).

Стан афекту найчастіше виникає у неврівноважених людей.

Стрес – емоційний стан, що викликається незвичайними ситуаціями (при великих розумових або фізичних перевантаженнях, в умовах ризику і т.д.).

Як і афект, стрес – вкрай небажаний стан для працівників, оскільки воно негативно позначається на якості їх праці.

Здатність переключатися з негативних емоції на позитивні має велике значення в роботі з людьми. Звільнення, нехай навіть на короткий час, від негативних емоцій як би заряджає людини новими силами, дає йому можливість успішно протистояти несприятливим впливам на його нервову систему.

Почуття – складна форма відображення дійсності, яка узагальнює емоції.  Почуття служать тільки для регулювання відносин людини з іншими людьми, з суспільством.

Інтелектуальні почуття – це емоційне ставлення людини до пізнання явищ природи і суспільного життя. Проявом цих почуттів можуть служити допитливість, сумнів, подив.

Естетичні почуття – це емоційне ставлення людини до прекрасного в природі, життя, суспільстві, мистецтві. Ці почуття необхідні для розуміння прекрасного і потворного в мистецтві, природі, діяльності.

Моральні почуття – це прояв емоційного ставлення до поведінки інших людей і до свого власного. Ці почуття відображають вимоги суспільної моралі (наприклад, неприязнь до прогульникам і бракоробам, докори сумління від своєї провини).

Практичні почуття – ті, які виникають у людини в ході його трудової діяльності. Вони залежать від характеру роботи, правильного вибору професії. Так, наприклад, юнак, освоює професію кухаря не по покликанню, в подальшому, в ході трудової діяльності, буде відчувати нудьгу і втому від ненависної роботи.

Домашнє завдання :вивчити і законспектувати.