Українська кухня

УКРАЇНСЬКА КУХНЯ

З давніх часів приготування їх було дуже важливою справою. Зберегти її та підготувати її з необхідністю перекрити на задоволення, та детальніше в докладеному культі. Читаючи старі народні казки, важливо не помічаючи, кучері надавали опис бенкету та приготування.

У нас час ніщо не змінився, смачно приготовив її, і він залишив найменшу найпрекраснішу кількість насолоду. Сьогодні відомий, народ має свою кухню, створюючи свої особливості, національні страви, які не зустрічаються більше в кухні світу. Люди, подорожуючи, ніколи не забувають підказати національні страви країни, які тепло і гості їх хочуть.

Зберігайте, не обов’язково її в цьому або іншому, щоб покуштувати певну, бажану страву, довідавшись про те, що ви побачили тематичний ресторан, який відповідає техніці, але, на щастя, дуже багато, або приготуйте цю страву самі.

Як правило, дуже багато людей обожнюють слов’янську, і українську кухню. Насправді отримали можливість здобути далеко за межі України, а страшні українські кухні, які були борці та вареники, ввійшли до меню міжнародного обладнання.

Українська кухня, створена до середини 18-го сторіччя. Великі люди з народними рецептами української кухні наділи споріднені польські та білоруські технології. Так пізніше безпосередньо виявилося з не менш пізнім формуванням українського етносу в сучасному його виробництві. Впливати староруської техніки в українську кулінарію не помітно. Це відкрито з тим, що виявилося в татаро-монгольській нашій зв’язці на тривалій час, коли було втрачено.

Українська кухня увібрала в себе деякі риси німецької, угорської, турецької і татарської кухні. Тато знаменитих вареників – турецька страва дюш-вару, наприклад. З німецької кухні прийшов прийом подрібнення м’яса, в українській кухні він виразився у вигляді приготування фаршу.

На кулінарію українців зробили вплив і політичні події ранніх періодів формування державності на Україні. Вважається, що на зло туркам, яким релігія забороняла вживати в їжу м’ясо свині, українські козаки вживали його із задоволенням, а з свинячого сала надалі зробили цілий культ. В той же час вони абсолютно відмовилися вживати в їжу істинно «басурманську страву» – баклажани.

Для української кухні характерне часте використовування яєць, борошна та овочів. Найпопулярніші овочі – буряк, боби, морква, гарбуз, кукурудза й помідори. З пряностей і приправ народні рецепти української кухні активно використовують часник, цибулю, кмин, м’яту, дудник, червоний перець, чабер, корицю, лавровий лист.

В українській кухні десятки тисяч рецептів страв, які відрізняє простота приготування і високі смакові якості. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло та збагатило давні гарні традиції. Не знайдеться людина, якій не відомі українські борщі, пампушки, галушки, вареники, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина!

Вареники – улюблена в Україні страва з вареного тіста з начинкою. У давнину ця страва наділялась певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

У щоденному меню вареники траплялися нечасто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, на гостинах, призначеним храмовим святам.

Вареники були обов’язковою стравою, яку несли дівчата – породіллі на родини. Вручаючи цей нехитрий дарунок молодій матері, подруги примовляли: «Щоб повна була як вареник». У цих випадках вареники неоднозначно символізували продовження роду.

Начинка могла бути пісною, або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, вишні, яблука, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Начинки для вареників мали також особливі прикмети. Так, начинки з круп, бобових, маку повинні були сприяти родючості землі. Тому не випадково на весілля подавали вареники, начинені бобами, вареною квасолею, пшоняною кашею, яка була символом єднання задля дальшого життя.

Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомогли, злих, щоб не шкодили. З тією ж метою готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, ними частували матір після народження дитини, пригощали на обжинках і обов’язково – на масляну.

Гадання

Ви знаєте, що взимку, серед улюблених гадань молоді були вечорниці. За звичай на вечорницях гадали. Про свою долю бажали дізнатися й хлопці, й дівчата. Серед того скарбу, що до нас дійшов із давнини, багато різних видів гадань, а ми з вами сьогодні будемо гадати на варениках.

Прошу всіх зручніше стати, вареники будемо куштувати!

Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних з загадками і передбаченнями:

1. Вареник із сиром! – Будеш з чоловіком жити в злагоді і в мирі.
2. Із сіллю – будеш жити в достатку. Не будеш насолене хлебати.
3. А мій гіркущий! – Серце з перцем у твого чоловіка буде.
4. А мій вареник з монеткою. – Багатою будеш.
5. А мій вареник з обручкою. – Заміж скоро вийдеш.
6. А мій з кислою капустою. – Кисла мина на обличчі – чекай невдачі в товаристві.
7. А мій з родзинками. – Зможеш прикрасити життя навіть завзятого холостяка.
8. А мій з насінням. – Як кіт в маслі будеш жити.
9. А мій з горішками. – Міцний характер маєш – будь-яку невдачу подолаєш.
10. А мій з лавровим листом. – Нагороду і пошану матимеш у всьому.
11. А мій солодкий. – Гарно на світі жити, коли нема за чим тужити.
12. А мій з картоплею. – Плоди землі – найкращий дар.

Здоров’я бережи, слова ці пам’ятай!

У Черкасах 26 вересня 2006 року відкрили перший в Україні пам’ятник варенику. Як повідомили в Черкаській облдержадміністрації, пам’ятник встановили біля готелю «Росава». Автор пам’ятника- скульптор і художник України Іван Фізер. Він зліпив козака Мамая, який їсть вареники у формі місяця. Висота пам’ятника – 2,5 метри, зроблений він з кераміки, з імітацією каменя.

У канадському місті Торонто представники української діаспори вже встановили пам’ятник варенику, який зображений наколотим на виделку.

До відкриття пам’ятника у Черкасах організатори виготовили вареник вагою біля 70 кг, який може стати найбільшим у світі й увійти до книги рекордів Гінесса.

На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам’ятник варенику. «Скам’янілий» кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів.

Пам’ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в тім, що вареник – офіційний символ цього міста. Зовсім очевидно, що предки нинішніх глендонців боготворили вареники, прибувши в ці краї, швидше за все з просторів України. Відомо, що саме в Канаді історично склалася одна з найбільших у світі українських діаспор.

«Золотий вареник» – це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України ( знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого конкурсу). Вища нагорода була заснована в 1999 році. 3 2000 року вручається по сім таких знаків у різних номінаціях.

Перший власник знака – Олександр Генріхович Звенигородський. Він одержав його в 1999 році. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам же «Золотий вареник» зроблений із золота 583 проби, як і його кружечок, що обрамляє, на емалі (начебто на тарілку поклали маленький золотий вареник). Сам вареник по канві «тарілки», обсипаний «алмазами» з цирконію – 38 штук діаметром один міліметр кожний.

Знаки були розроблені і зроблені в Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром. Ідея символіки «Золотий варенік» була запропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році.