Історія бренду Chanel

Chanel (Шане́ль) – один з найвпливовіших французьких Будинків моди, заснований кутюр’є Габріель «Коко» Шанель. Бренд добре зарекомендував себе як в сфері Pret-a-porter, так і в області Haute Couture, виробляючи предмети розкоші: одяг, взуття, сумки, парфумерію, косметику, прикраси. На лютий 2013 року Модний будинок входить до складу паризького Синдикату Високої моди.

Засновниця Будинки отримала прізвисько «Коко», працюючи співачкою в кабаре у Франції. Цей псевдонім і став її ім’ям в модній індустрії. Бачення Шанель жіночого стилю полягала в тому, щоб замінити гламурні і сексуальні речі більш повсякденними і елегантними. Так, кутюр’є ввела в моду прості прямі сукні без корсетів з мінімумом декору, а також жіночі брючні костюми. Найвідомішим на сьогоднішній день твором дизайнера і її Модного Дому є маленьке чорне плаття («little black dress»).

За даними журналу «Forbes» зараз бренд Chanel знаходиться у спільній власності Олена і Жерара Вертхаймера, які є правнуками раннього (1924) партнера Шанель П’єра Вертхаймера.

Ера Коко Шанель

Коко Шанель, уроджена Габріель Бонер Шанель, з’явилася на світ в 1883 році в містечку Сомюр в центрі Франції. З 1985 по 1900 рік дівчинка прожила в притулку, куди її віддав батько після смерті матері. Потім, до 1902 року Габріель виховувалася монахинями, які і навчили її шити. Згодом працювала в магазині для шкарпетки панчішних виробів Au Sans Pareil в Мулене. В роки своєї співочої кар’єри Габріель познайомилася з впливовим французьким аристократом Етьєном Бальзаном. Саме він допоміг Коко відкрити свій перший магазин.

1909-1920 рр .: Початок діяльності і перше визнання

У 1909 році в квартирі Етьєна Бальзана Габріель Шанель відкрила невеликий магазин, що став початковим кроком до однієї з найбільших світових імперій моди. Місце зустрічі найповажніших представників французької еліти, мисливців за новими романами, коханками і чоловіками – квартира Бальзана стала ідеальним місцем для того, щоб ввести в вищий світ нову моду на одяг, яку виготовляла Шанель в своєму невеликому ательє. Тоді першим, що принесло Коко популярність і успіх, стали акуратні капелюшки. Вони кардинально відрізнялися від тих рясно прикрашених пір’ям моделей, які висміювала кутюр’є, створюючи невимушені і мінімалістичні по стилю головні убори для жінок.

В цей же час у Шанель виникли відносини з англійцем Артуром Кейпел – членом чоловічого клубу Бальзана. Він побачив в Коко перспективну підприємницю, і в 1910 році допоміг придбати площа в будинку на вулиці Камбон в Парижі. Однак в цьому будинку вже розташовувався магазин одягу, тому Шанель не дозволили розмістити там ательє з виробництва суконь. Незабаром на цьому місці Коко відкрила свій перший магазин, який спеціалізувався на продажу капелюшків.

У 1913 році відкрилися бутики Шанель у французьких містах Довілі і Біаррітце. В обох магазинах дизайнер представила свою першу колекцію спортивного одягу для жінок.

Коко просто ненавиділа стиль тих дам, які приїжджали в курортні міста і вбиралися в безглузді і незручні на її думку речі. Тому конструкції предметів гардероба від Chanel відрізнялися простотою і були позбавлені надмірної розкоші.

Під час Другої Світової Війни відкрився ще один магазин Chanel на Рю Камбон в Парижі. Він розташовувався прямо перед готелем Ritz. Там продавалися фланелеві блейзери, прямі спідниці, жакети, довгі светри з джерсі і кофтинки в морському стилі.

Тканина джерсі Коко купувала, в першу чергу, через її дешевизну, адже в перші роки своєї дизайнерської кар’єри фінансове становище модистки було вкрай нестабільним. Однак м’який матеріал, який використовували в основному для пошиття підкладки одягу, відмінно підходив для простих фасонів Chanel.

У 1915 році слава Chanel рознеслася по всій Франції. Її одяг завдяки своїй лаконічності і практичності стала неймовірно популярна у жінок. У 1915 і 1917 роках журнал Harper’s Bazaar зазначив, що ім’я Chanel було в шопінг-списку кожної представниці прекрасної статі. Бутік дизайнера на Рю Камбон в той час пропонував жінкам прості повсякденні ансамблі «плаття + пальто» і чорні вечірні сукні, розшиті мереживом або декоровані тюлем.

До 1920-х років Шанель вже завоювала репутацію на рідкість прискіпливого і безкомпромісного кутюр’є. Слідуючи тенденціям свого часу, вона розробила дизайн сукні, розшитого бісером. Також запропонований нею ансамбль з двох або трьох предметів став зразком жіночого стилю і є їм до цих пір. Його представляли як «форму на другу половину дня і вечір» ще в 1915 році.

Chanel №5: створення аромату-легенди

У 1921 році Коко Шанель представила перший жіночий парфюм – духи Chanel №5. Історія створення цього парфуму тісно пов’язана з відносинами Коко і Великим російським князем Дмитром Павловичем Романовим.

Шанель і князь познайомилися в Біаррітце в 1920 році і весь наступний рік провели разом. Саме тоді Дмитро Павлович представив свою пасію парфюмеру сім’ї Романових – Ернесту Бо, який на прохання модистки допоміг їй у створенні власного парфуму. За задумом Коко аромат повинен був цілком і повністю уособлювати запах жінки. Крім того, вона захотіла, щоб в композицію входило більшу кількість різних есенцій, а не одна або дві, як в парфумах тих часів.

Ернест Бо багато місяців працював над духами, змішуючи безліч компонентів. На одній із зустрічей з Коко він показав їй кілька варіантів створених ним ароматів. Шанель вибрала п’ятий за рахунком флакон, і, крім того, улюбленої цифрою Шанель також була 5. Дизайнер вирішила зупинитися на цій суміші есенцій і назвала свої перші парфуми Chanel №5.

Композиція аромату складалася з 80 інгредієнтів, включаючи іланг-іланг з Коморських островів, квітка апельсинового дерева, жасмин з полів Грасса, травневу троянду, сандалового дерева, бурбонский ветивер і альдегіди – штучні компоненти, концентрація яких в парфумах Chanel була рекордною для тих років. Згідно з легендою, при створенні аромату, Бо ненавмисно перевищив дозу альдегідів в ароматі, але саме тому запах так сподобався Шанель. І кутюр’є не помилилася у виборі, адже парфум став хітом. Крім того, Chanel №5 і до цього дня є нестаріючої класикою, еталоном елегантності і одним з вишуканої жіночих ароматів на думку парфумерів.

Туалетні парфуми Chanel №5 на основі оригінальних були створені в 1986 році парфумером Модного Дому Жаком Польжем.

Середина і кінець 1920-х років

Засновник успішних французьких універмагів Galeries Lafayette познайомив Коко Шанель з її майбутнім компаньйоном П’єром Вертхаймером. Сам Бадер вже був діловим партнером Шанель і володів 20% парфумерного лейбла Chanel. Вертхаймер став володарем 70% підприємства, в той час як сама Коко зберегла скромні 10%.

Коко була змушена вести свій модний бізнес окремо від парфумерного.

У 1924 році Шанель представила свою першу лінію прикрас, що складалася з двох пар перлинних сережок: чорних і білих. На додаток до її успіху в області одягу Haute Couture Коко розширила бізнес і зробила бренд більш різноманітним, а власну легенду більш широкою і багатогранною.

У 1925 році під брендом Chanel представлений жіночий кардиган, в 1926 році – маленьке чорне плаття і твід, натхненний поїздками до Шотландії. Незабаром Шанель відкрила власний бутик близько Лувра.

Внаслідок успіху парфумерної лінії Chanel, Коко все частіше була незадоволена тим, що має лише 10 відсотків прибутку від духів власної марки. На цьому грунті її відносини з партнерами значно зіпсувалися.

У спробах збільшити свій відсоток прибутку Шанель найняла адвоката для перегляду умов партнерства з Вертхаймером, проте даний процес в кінцевому рахунку ні до чого не привів.

Chanel в 1930-1950-і рр.

У 1932 році відбулася прем’єра виставки прикрас Chanel, присвяченій алмазів. Деякі з тих кольє, що були презентовані на ній, знову постали перед публікою в 1993 році. Серед них відомі намиста «Комета» та «Фонтан».

З настанням 30-х років вечірні сукні від Chanel придбали більш жіночний стиль і стали подовженими. Плаття з літніх колекцій відрізнялися яскравими контрастними кольорами, а в якості декору кутюр’є використовувала кришталь і срібні ремінці. У 1937 році Шанель вперше розробила лінію одягу для мініатюрних жінок.

У 1940 році, коли Франція потрапила під контроль нацистської Німеччини, партнер Шанель П’єр Вертхаймер біг з сім’єю в США. Це дозволило Коко взяти під свій повний контроль випуск парфумерії марки. В цей час з кутюр’є стався знаменитий скандал, викликаний її зв’язком з нацистським офіцером Гансом Гюнтером фон Дінкледжем. Шанель звинуватили в пособництві нацистам, і відразу після звільнення Франції взяли під арешт. Важливу роль у звільненні Коко з-під варти зіграв Уїнстон Черчілль. Однак ці події наклали важкий відбиток на особистість і репутацію дизайнера, що змусило Шанель після закінчення Другої Світової Війни бігти до Швейцарії.

Після війни П’єр Вертхаймер повернувся в Париж і, природно, мав намір знову контролювати холдинги, що належать його родині. На зло йому, Коко Шанель створила власну колекцію духів і запустила їх у продаж. Вертхаймер вирішив врегулювати конфлікт без юридичних розглядів. Він домовився з Коко, виплативши їй 400 тисяч доларів, 2 відсотка роялті і давши обмежені права на продаж її власного парфуму в Швейцарії. Уклавши угоду, Шанель перестала створювати духи і продала партнеру повне право на їх виробництво під ім’ям Chanel, за що стала отримувати від Вертхаймера щомісячну стипендію. На цю стипендію Коко і її німецький кавалер могли утримувати себе.

Повернення Шанель: 1950-1970-і роки

Повернення Шанель в Париж відбулося в 1953 році. Тоді модним балом вже правил Крістіан Діор і його жіночний New Look. Коко довелося визнати, що мода і модний ринок змінилися, і вона повинна підлаштуватися під цю еволюцію. Шанель необхідно було повернутися на велику сцену і нагадати про себе в таких сферах, як Haute Couture, Pret-a-Porter, прикраси та парфумерія.

Кутюр’є проковтнула свою гордість і звернулася за допомогою до старого партнера П’єру Вертхаймер, який міг надати юридичну і фінансову підтримку самої Коко і її бренду. Він же в цей час був зайнятий тим, що намагався отримати всі права на випуск продукції під ім’ям Chanel. Однак, вирішивши відновити співпрацю з Шанель, Вертхаймер не прогадав. Відродився союз знову окупився цілим списком благ: лейбл повернув собі звання одного з найпрестижніших на модному ринку, беззаперечний стиль Chanel був прийнятий на «ура».

Крім цього, в 1953 році Коко співпрацювала з Робертом Гуссенс – відомим ювеліром того часу, що розробив експлозівних лінію прикрас, що відображають знаковий стиль Chanel. Також було відновлено випуск фірмових твідовий костюмів, що складаються з жакета та спідниці, прикрашених нитками чорного і білого перлів.

У лютому 1955 року було представлено стьобані шкіряні сумки Chanel на металевих ланцюжках золотого або срібного кольору. Дата їх випуску – 2/55 – і стала внутрішнім назвою лінії, що стала легендарною. Як і твідові костюми марки, ці сумки до сих пір не вийшли з моди.

Протягом п’ятдесятих років ХХ століття чудовий смак Коко Шанель продовжував прокладати їй дорогу до успіху і всесвітнього визнання на модному поприщі. Ще одним проривом став перший чоловічий аромат Chanel – Pour Monsieur. Він також випускався під назвою «A Gentleman’s Cologne» («Аромат Джентльмена») і став номером один серед всіх чоловічих ароматів.

Весняна колекція Chanel 1957 року одержала «модний Оскар» Fashion Awards в Далласі. Тим часом Вертхаймер купив у Бадера його 20% акцій на парфумерію Chanel, підвищивши загальну частку своєї сім’ї до 90%. У 1965 році керувати цією часткою почав син П’єра Вертхаймера – Жак.

Смерть легенди: Chanel після Коко

10 січня 1971 року Габріель Коко Шанель померла у віці 87 років. До самої своєї смерті вона продовжувала розробляти колекції власної марки і співпрацювати з іншими компаніями. Наприклад, з 1966 до 1969 року кутюр’є моделювала уніформу для стюардес однієї з найрозкішніших і престижних грецьких авіакомпаній – Olympic Airways. До Шанель такої честі удостоювався лише П’єр Карден.

Після смерті Коко керівниками компанії Chanel були призначені Івонн Дудель, Жан Кезубон і Філіп Гібурж. Через деякий час весь Модний Будинок був куплений Жаком Вертхаймером. Однак критики заявляли, що за весь час керівництва лейблом той ніколи не приділяв йому достатньо уваги, так як був більше захоплений конярством.

У 1978 році маркою Chanel була випущена туалетна вода Cristalle, створена ще за життя Коко. Цей же рік ознаменувався запуском лінії готового одягу та розповсюдженням аксесуарів Chanel по всьому світу.

Chanel під керівництвом Карла Лагерфельда

У 1980-х роках по всьому світу було відкрито більше 40 фірмових бутиків марки. До кінця десятиліття в цих бутіках продавалися такі предмети розкоші, як духи вартістю 200 доларів за унцію, балетки за 225 доларів, сукні за 11 тисяч доларів і шкіряні сумки за 2 тисячі доларів. Права на парфум Chanel належали тільки самого бренду і не ділилися на інших дистриб’юторів.

У 1983 році на посаду головного дизайнера Модного Дому Chanel був призначений німецький дизайнер Карл Лагерфельд. Він став відповідальним за конструювання всіх колекцій, інші ж дизайнери займалися збереженням класичного стилю Будинки і підтриманням його легенди. Лагерфельд модифікував стиль бренду, пішовши від старих ліній Chanel до нових коротким штрихами і захоплюючого дизайну.

Випуск в 1984 році нового аромату Coco від Chanel, названого в честь засновниці Модного Дому, підтримав успіх бренду на парфумерному ринку. Маркетологи Chanel стверджують:

«Ми випускаємо нові аромати раз в 10 років, а не в три хвилини, як це роблять інші виробники. Ми не вводимо покупців в оману і не плутаємо їх, ставлячи перед вибором. Вони знають, чого очікувати від Chanel. Саме тому вони повертаються до нас знову і знову, в будь-якому віці ».

У 1987 році Будинок Chanel представив перші години «Premiere». В кінці десятиліття офіси компанії переїхали в Нью-Йорк.

1990-ті роки

У 90-х роках компанія стала лідером в області випуску ароматів і в області маркетингу. Величезні інвестиції дозволили значно збільшити дохід. Успіх приніс родині Вертхаймера близько 5 мільярдів доларів прибутку. Лінійки продукції марки, такі як годинник (вартість яких становила в середньому 7 тисяч доларів за екземпляр), високоякісне взуття, прикраси, косметика та аксесуари були значно розширені.

У 1996 році був випущений жіночий аромат Chanel Allure, в результаті успіху якого в 1998 році бренд презентував чоловічу його версію – Allure Homme. Ще більший успіх чекав компанію після покупки Eres – лейбла купальників і пляжної моди. У 1999 році була запущена лінія по догляду за шкірою Chanel, а потім представлена ​​перша круїзна колекція одягу. У цьому ж році за ліцензійним договором з компанією Luxottica марка представила лінію сонцезахисних окулярів і оправ Chanel.

Chanel з 2000-х років і до наших днів

У ці роки головою компанії Chanel був Ален Вертхаймер. Виконавчим директором і президентом Модного Дому була Франсуаза Монтень.

У 2000 році в продаж було запущено перші унісекс годинник від Chanel – J12.

У 2001 році бренд презентував невелику лінію чоловічого одягу, що стала частиною одного з показів і продавалася у флагманських бутіках марки.

У 2002 році був випущений аромат Chance. Будинок Chanel також заснував компанію Pataffection, що включала в себе п’ять різноспрямованих ательє:

Desrue, яке виробляє прикраси;
Lemarie, що працює з пір’ям і камеліями;
Lesage, яке займалося вишивкою;
Massaro, взуттєве ательє;
Michel, яке виготовляє жіночі капелюхи.
Колекції Pret-a-Porter розроблялися головним дизайнером Будинку – Карл Лагерфельд. Вони традиційно презентуються кожен грудень.

У 2002 році Chanel продовжував збільшувати свої продажі в США. Так, до грудня на території Сполучених Штатів діяло вже 25 бутиків бренду. В цьому ж році був поширений слух про можливе злиття Chanel і одного з найбільших виробників предметів розкоші – Hermes. Ці дані породили чимало тривог, адже подібне злиття могло породити найбільшого холдинг – суперника найвідомішому Moёt Hennesy Louis Vuitton. Можливо, саме тому злиття так і не судилося відбутися.

Щоб задовольнити побажання більш молодих покупців, в 2003 році Chanel презентує аромат Coco Mademoiselle і лінію молодіжного одягу B-C Wear. В цьому ж році напрямок Chanel Haute Couture відчуває такий приплив популярності, що марка відкриває другий бутік на вулиці Камбон в Парижі. Бажаючи бути присутнім на азіатському ринку, Chanel відкриває бутик площею в 2400 квадратних метрів в Гонконзі, а також будує бутик вартістю в 50 мільйонів доларів в Японії, в районі Ginza (Токіо).

Вплив на світову моду

Коко Шанель зробила революцію в світі моди, запропонувавши на зміну традиційним корсетам вільні костюми і довгі прямі сукні. У жіночий одяг кутюр’є внесла багато елементів чоловічого класичного моди. Її прості лінії привели до популярності хлоп’ячого складання жіночого тіла, відмови від гламуру і зайвої розкоші в костюмі. Одяг від Коко Шанель також дала жінкам більше комфорту в повсякденному житті, дозволивши зробити її більш активною.

Коко зробила модною тканину джерсі, а її фірмові твідові костюми стали символом моди 20-х і вічною класикою в жіночому гардеробі.

Одними із знакових предметів розкоші від Chanel також є стьобані сумки на довгих ланцюжках, квадратні куртки і перлинні намиста.

Логотип Chanel і підробки

Фірмовий знак Chanel представляє собою дві переплетені між собою букви «С», одна з яких зображена в оригінальному вигляді, а інша являє собою її дзеркальне відображення. Даний логотип вперше був представлений в 1925 році на пляшці аромату Chanel №5. Багато хто вважає, що прообразом його послужив символ удачі, зображений Врубелем. За іншою версією дві літери «С» – це ініціали Coco Chanel.

В даний час компанія бореться з незаконним використанням свого логотипу на контрафактної продукції. Як стверджують представники Chanel, найбільшу кількість підроблених сумочок проводиться в Китаї та В’єтнамі. З 1990 року всі справжні сумки Chanel серіалізуются.

Магазини Chanel в світі

На сьогоднішній день в світі працюють близько 310 фірмових бутіків марки Chanel: 94 з них знаходяться в Азії, 70 розташовані в Європі, 10 – на Близькому Сході, 128 – в Північній Америці, 2 – в Південній Америці, 6 – в Океанії.

Магазини Chanel можуть розташовуватися в престижних районах і торгових центрах, відділах великих універмагів, будівлях аеропортів.