Червона книга моєї місцевості
by Руслана
- Joined Apr 2020
- Published Books 2
Copyright © 2020
Глушець (глухар)
Природоохоронний статус виду: Зникаючий .
В Украине: в Пиренееве и США до р. Лени і Пн. Монголії. В Україні трапляється на Поліссі та у Карпатах. На Поліссі на початку ХХ ст. був поширений у всех великих людей. Зник из околицы Киевской области 1918 г., Славути (Хмельницкая обл.) И Дубна (Ровенская обл.) – пик 1923 г., Черниговская обл. – у 1930-х рр., Киевская обл. – на поч. 1970-х рр. В оставшиеся выходные дни на островеах.
Численность населения и страны: на початку 1970 рр. в Україні нараховано понад 8 тис. ос., у 1981 р. – 4581, у 1997 р. – 3610, у 2005 р. – 3831. Найбильша численности населения в Житомирской обл. (711 ос. У 2007 р.). Осіння щіність населення у Карпатах – 0,3–0,9, на Полесье – 0,1–0,6 ос. на 1 тис. га. Количество числовых значений: скоростная площадь, стигли ховичи, волшебные деревни, браконьерство, воспитание, воспитание собак, собак, родных и взрослых.
Особая биология и наука значимости: Осій вид. Заселяє ліси тайгового типу. На Полесье – сосновые и сосново-береговые лыси, багаты на ядовитых островах, особенно в верхних, галявин, згарищ. У Карпатах – Приполонинни Смерекови Лиси, Криволісьсья до Висота 1500 м н. р. м. Полигам з груповим характером токування. За незнанных умов токовища зберігаються десятилттями. Токє у середины березня – tравні. Кладки з 4–16 лет в Кінці квітня – на початку травня. Насиджування триває 22–23 доби. Пташенята – от травмы до почки червня. Живить хвоєю, ягодами чорниці, журавлини тощо.
Господарське и комерційне значення: В минулому мисливський вид, на який заборонене полювання.
Канюк степовий Buteo rufnus
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
В Украине: Пд.-сх. Ропвропа, Мала, Центральна та Пд. Азия, Закавказзя, Пн., Пд.-Сх. Африка. В Украине у лесостепных, степных смах и Криму. Окремі пари гніздяться в лісовій смузі.
Численность и природу Зоны: до ср. ХХ ст. числовість значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980–1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз в Україні гніздиться не менше 250 пар. Мировая популяция с тенденцией к численности на 2004 г. оцінювалась у 8,7–15 тис. пар. Основы причисления численности населения: розария целинных земель (ХІХ – ХХ ст.), Исторические памятники в 1950–1969 гг., Скорочення коровы. Возникли проблемы, возникли проблемы.
Розмноження та розведення у специальных створених умовах: З 2000 р. успеешно розмножується в киевском зоопарку.
Заєць білий Lepus timidus Linnaeus,
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
В Украине: Бореальные и арктические районы. Развразії и Пн. Америки. В Украине до первого часа, в котором есть все, кто спорадически проницателен для России и Белой Руси. Зараз достовірно відмічений в пн. р-нах Сумщины (СерединаБудский, Ямпольский р-ни), Черниговские (Семеновский, Новгород-Северский р-н) и Житомирские (Олевский р-н). Передбачається мешкання в сісдніх р-на Ровенской обл.
Численность и примета: В Украинском мешке сотен лет. У Полиского ПЗ в пригородах до 50 экз. На Чернігівщині – до 20 ос. В ДеснянськоСтарогутском НПП (обл. 2001–06 рр.) 50–70 экз., Загалом по Сумской обл. – до 150 ос. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Відомі віпадки зустрічі вида в Харьковский, Полтавский, Черкасский, Киевский, Хмельницкая обл.
Принимая во Информации Внимание числовых ПОКАЗАТЕЛИ: вирусы народная масивы, браконьерство, посольство в лизисах при званиях и численности.
Карась звичайний, карась золотий Carassius carassius
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Вид на Японию в Украине: В Великобритании и Канаде на Пан. до Македонии та Пн. Італія на пд., В Сибири у посёлка Плавного Львовитого океана в пн. Двіни і Печори на сх. до Індигірки, Колими і озер бас. верхів’я р. Урак, на пд. у рыбки Каспийского моря. В Украинском мореплавании есть Азовско-Черноморского бас., В том числе водохранилища Криму, а также басейн Зх. Буг.
Численность и примета змеи: В окмих водах звучит, в айнах – поодинокий, у ряда з них. Изучение типов биотопов в результате гинекологического, химического, биологического режима в воде, спричиновой гидротехнической жизни; забруднення води та надмірний вилов. В багатохе воды витрины диплоидной формы карася сріблястого.
Особая биологическая и научная значимость: Трижды в запоминающихся водах, в озерах, в местах, где есть слабые и слабые места, а также в заморских водах и водах. Витривалий до кисневого режиму. Время промерзанья воды в Литве и Висконсин, Озеро, переезд в город на глубине 0,5 м. Нереститься у тірі – липні. Государственные статуи в возрасте 2–3 лет, плодотворное становление майже 115 тис. ікринок. Ая відкладають трьом-чотирму порцій при температурі води не нижче 18 ° С на рослинністи, на глибині близьки 0,5 м. Живи здебільшого бентосними органами, також зоопланктоном.
Розничная и розовая помощь в специальных областях: Розробленка розовая.
Господарське та комерційне значення: Мос бути об’иктом рибництва у водымах, который не предназначен для ведения регулованого культурного господаства.
Пугач Bubo bubo
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Все в Украине: Охоплюсь майже всю Євразію та Пн. Африка. На території України номінативний пидвид Б. б. бубо заселяє пн. і зх. р-ни, а пд.-руський Б. б. interpositus – сх. (переважно Луганську обл.).
Численность и приличие в змее: В Украине на двоих 200 пар, из них не мене 110 пар на сх. Популявропейская популяция вид складає не более 38 тис. пар. Приблизительно на половину постных дней он не может быть спостеригенным, может быть, через те же годы. Начисленные негативные последствия для людей, которые собираются на ранних стадионах, складываются на ЛЕП.
Особая биология и наука значимости: Осілий. Активний в сутінках и вночі. Токування відбувається
наприкінці зими. Гніздиться по глухих ярах, берегових
урвищах, скельних виходах, рдше в лісах и на болотах. Яйця отъехать в Лютого – на почву Березня. Гнездо владимирово на глухих дилинских львах, байрак чи скельних выездов на землях в нишах, на верстах и в деревню коровников в чагарников. У кладцы 2–5 (частичнее 3) яйця. Насиджує самка 33–35 діб. Потошенцы выходят на улицу в равных долях, где они живут друг с другом. Спектр живущих в худшем состоянии, переважают пташ, дрібні гризуни та їжаки.
Розмарины и розницы у специальных стволовых умов: Розмарины в одесских зоо парках.
Тхір степовий Mustela eversmanni Lesson,
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Азія, Сибір, Далекий Схід та Пд.Сх. Європа. Поширений на всій території Україні, але в багатьох місцях зник.
Чисельність і причини її зміни: У 1970-х рр. в Україні мешкало біля 30 тис. особин. Найбільша щільність на цілині сягала 5, на вигонах — 3, на сіножатях — 1, на ланах — 0,05 особин на 1 тис. га. Раніше у Черкаській та Полтавській обл. — 12 особин на 1 тис. га, а зараз — 0,1. У Луганському заповіднику колись щільність сягала 80 особин на 1 тис. га, тепер <1; у Чорноморському заповіднику (1992–98 рр.) — 4–13 на 1 тис. га, зараз мешкає 12–15 тхорів, хоча у 1924 р. поряд — здобули ~ 1 тис.
Причини змiни чисельностi: землеробське освоєння залишків цілини та масове винищення ховрахів. Зараз найбільше тварин мешкає у Криму, де збереглися ділянки степу.
Особливості біології та наукове значення: Живиться ховрахами, хом`яками, мишами, норицями, тушканчиками, у деяких місцях — бабаками та пацюками. Полюбляє ягоди винограду, шовковиці, терну, пасльону, шипшини, різні фрукти; їсть жуків, коників, ящірок, змій, рибу, раків, амфібій, диких птахів та падло, робить запаси їжі. Мешкає переважно у норах своїх жертв. Може перекочовувати, долаючи за ніч 3–18 км. Статева зрілість у 8 місяців, парування: березень–травень, вагітність триває 37–38 днів, а кількість малят у виплоді становить 7–9 (1–12). Виводкова нора має кілька виходів та камери для зберігання корму. У ній щенята живуть до 2–2,5 місяців. Місця перебування: степи, перелоги, пасовища, рідше — орні землі, луки, лісові галявини
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре розмножується, але в Україні не розводять.
Господарське та комерційне значення: Раніше був мисливським видом
Зубр Bison bonasus
Природоохоронний статус виду: Зниклий у природі.
Ареал виду та його поширення в україні: Історичний ареал виду від Піренеїв для Зх. Сибіру, Англія і пд. Скандинавія. В Україні на початок 1990-х рр. утримувалися 10 популяцій у Волинський, Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій обл. Зараз зубр зберігся скрізь, крім Чернігівської обл.
Чисельність і причини її зміни: Вид, чисельність якого в усіх країнах крім України, росте рік від року. З 1965 по 1967 рр. в Україну було завезено 41 особина. Максимальна чисельність в 1990 р. — 685 голів. На 2008 р. поголів’я зменшилося більш ніж в три рази і зараз становить менше 200 зубрів.
Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського гос подарства.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується добре. Практично все сучасне поголів’я походить від тварин, яких розводять в неволі з 1929 р.
Аполлон Parnassius apollo
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Ареал охоплює деякі райони (насамперед гірські) Європи, Кавказу та Закавказзя, Малої та Центральної Азії, Казахстану, Сибіру, Китаю та Монголії. В Україні зустрічався у деяких районах Полісся, Карпат, Поділля, Криму та ін. Поширення виду на теперішній час в Україні невідоме.
Чисельність і причини її зміни: Чисельність невідома, за останні 20 років в Україні достеменно задокументованих знахідок немає. Можливі причини зникнення в Україні: руйнування місць перебування виду (вирубування природних розріджених лісів, насадження деревних монокультур), зміни у структурі землекористування, рекреаційне навантаження, застосування пестицидів тощо.
Особливості біології та наукове значення: Дуже локальний вид. Місця можливого перебування: на рівнинах — бори та суборі бори та субари на піщаних та кам’янистих ґрунтах з паростю очитку (заяча капуста), рідколісся, степові петрофітні схили, у горах — сонячні скелясті місця у лісовій і субальпійській смугах, найвірогідніше, в місцях вапнякових відшарувань. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з червня до серпня. Імаго активні найчастіше після полудня, лише у сонячну погоду. Самка відкладає яйця по одному на нижню поверхню листка або на стебло рослини. Розвиток яєць триває 2–8 тижнів; зимує гусінь, найчастіше у оболонці яйця. Гусінь живиться листям очитку. Заляльковуються у коконі між камінням тощо.
Господарське та комерційне значення: У деяких країнах на чорному ринку ціна 1 особини, залежно від рідкісності підвиду та форми, може досягати 5–40 євро
Смілка литовська Silene lithuanica Zapał.
Природоохоронний статус виду: Неоцінений.
Наукове значення: Рідкісна рослина на сх. та пд. межі поширення.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральноєвропейський вид, ареал якого охоплює Польщу, Литву, Білорусь та Україну. В Україні — на Поліссі, переважно Правобережному. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн.
Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, нерідко багаточисельні, у вигляді густих куртин, або по декілька десятків екземплярів. Місцями спостерігається тенденція до розширення меж популяції.
Причини зміни чисельності: Зривання рослин, витоптування, заліснення.
Умови місцезростання: Зростає на освітлених ділянках із сухими, бідними, піщаними ґрунтами, часто на просіках та протипожежних смугах в соснових лісах, біля доріг, на галявинах та узліссях, вторинних піщаних відшаруваннях. Угруповання кл. KoelerioCorynephoretea. Ксеромезофіт. Псамофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Терофіт. Однорічна рослина, 20–50 см заввишки. Стебло прямостояче, струнке, вгорі вилчасто-розгалужене. Листки сизі, в нижній частині зближені, найнижчі лопаткоподібні, зібрані в розетку, решта листків ланцетні, на верхівці гострі. Квітки пурпурові, зібрані на кінцях гілок і стебла в щиткоподібні напівзонтики. Плід циліндрична коробочка. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні– вересні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Литві, в Україні — в «Черемському», Рівненському та Поліському ПЗ, Шацькому НПП, в ряді заказників Зх. Полісся. Слід виявити та взяти під охорону місцезростання виду в Київській та Чернігівській обл. Заборонено руйнування місць зростання та збирання рослин.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Іноді висаджують на присадибних ділянках.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне (закріплює піски).
Відкасник осотоподібний Carlina cirsioides Klokov (C. acaulis L. subsp. simplex auct. non Nym., C. transsilvanica auct. non Schur, C. acaulis subsp. acaulis var. alpina auct. non Jacq.)
Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Ендемічний вид з вузькою екологоценотичною амплітудою.
Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа (Польща, Україна — зх. й Правобережна частини). Спорадично трапляється у пд. частині Полісся та на Поділлі. Адм. регіони: Жт, Кв, Лв, Тр, Хм, Вн.
Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, але іноді займають площу до кількох десятків гектарів. Насіннєве поновлення задовільне, але насіннєва продуктивність порівняно низька через відсутність ефективного запилення.
Причини зміни чисельності: Освоєння степових схилів, надмірний випас, випалювання, створення кар’єрів, заліснення тощо.
Умови місцезростання: Степові та лучно-степові схили, здебільшого південної експозиції, узлісся. В угрупованнях кл. Festuco-Brometea, рідше — MolinioArrhenatheretea. Ксерофіт, гемікальцефіл.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червого списку. Охороняється у заказниках і пам’ятках природи Пн. Поділля («Гора Лиса та гора Сипуха», «Гора Макітра»та ін.) та Опілля («Голицький»), НПП «Галицький». Заборонено несанкціоноване викошування та випалювання, збирання рослин, заліснення схилів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботсаду Львівського національного університету ім. Івана Франка
Гронянка віргінська Botrychium virginianum (L.) Sw. (B. anthemoides C.Presl; B. virginicum Willd.; Botrypus virginianus (L.) Holub)
Таксономічна належність: Родина Вужачкові — Ophioglossaceae.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Реліктовий вид, представлений низкою різноподібностей або підвидів (у Європі — B. virginianum var. europaeum Ångstr. = B. virginianum subsp. europaeum (Ångstr.) Jáv.), що розділені значними диз’юнкціями.
Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Китай, Японія, Пд.-Зх. Сибіру, Пн. та Пд. Америка. В Україні трапляється на Пд. Поділлі (околиці с. Сасів, Золочівського р-ну, Львівської обл.), Хотинській височині (околиці сіл Грознинці, Колінківці, Зарожани, Рашків, Блищадь Хотинського р-ну Чернівецької обл.). За літературними та старими гербарними матеріалами відомий з околиць Харкова, Києва, Славути, а також м. Ріпки Чернігівської обл. Адм. регіони: Кв, Чн, Лв, Чц, Хр.
Чисельність та структура популяцій: Не відомі. Останні знахідки датовані 1930– 1960-ми рр.
Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, насадження культур інтродукованих видів, зниження повноти насаджень через проведення необґрунтованих лісогосподарських заходів, випас худоби в лісах.
Умови місцезростання: Дубові, дубово-букові та дубово-грабові ліси (кл. Querco-Fagetea), узлісся. Мезофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Необхідним є ретельний пошук виду у відомих локалітетах і, при його наявності, організація моніторингу популяцій. Заборонено несанкціоноване збирання, заготівля рослин як лікарської сировини, порушення умов зростання, несанкціоновані лісогосподарські заходи, штучне заліснення.
Published: May 19, 2020
Latest Revision: May 19, 2020
Ourboox Unique Identifier: OB-835999
Copyright © 2020
