Небеспеку соціального характераеру и захватил их.

В процессе своей жизни люди сталкиваются с опасными ситуациями и ситуациями, которые заставляют их задуматься о естественных, техногенных, экологических, социальных и политических проблемах.

Практика в том, что касается непредвиденных и непредвиденных обстоятельств, до 80% всех случаев, когда люди сталкиваются с проблемами, связанными с появлением людей, страдающих от социальных причин.

Небезпеки, екстремальні та надзвичайні ситуації дуже різноманітні. Їх джерелами можуть бути природні катаклізми, що викликають стихійні лиха; екологічні, пов’язані з порушенням рівноваги в діяльності людини і навколишнього природного середовища; техногенні, що виникають при аваріях і катастрофах у виробничій сфері, на транспорті, в системах комунікацій; соціальні, пов’язані з протиріччями у сфері суспільних відносин, і інші. Спрямовані ці вкрай небезпечні явища і процеси на соціум, тобто на конкретних людей, суспільні і державні структури і навколишнє їх середовище (природне, виробничу, соціальну та інші.), поза якою соціум просто не може існувати. У силу цього їх потрібно не тільки знати, вміти ідентифікувати, прогнозувати, але і захищатися від них – попереджати, локалізувати, нейтралізувати, припиняти, а якщо є така необхідність, то і ліквідувати.

Захист від соціальних небезпек є найважливішою функцією державних і громадських структур. Вона полягає насамперед у профілактичних заходах, спрямованих на ліквідацію цих небезпек. Крім того, потрібна відповідна підготовка людини, що дозволяє адекватно діяти в небезпечних ситуаціях: психологічна, інформаційна, юридична, силова і так далі. Причому в процесі навчання необхідно освоювати моделі поведінки, що враховують конкретні ситуації.

Соціальні небезпеки досить численні. До них відносяться різні, в тому числі й узаконені, форми насильства (війни, збройні конфлікти, терористичні акти, масові заворушення, репресії та ін.), кримінал (бандитизм, злодійство, шахрайство, шарлатанство і так далі.), вживання речовин, що порушують психічне і фізичне рівновагу людини (алкоголь, наркотики, лікарські препарати, куріння), суїциди та ін., здатні завдати шкоди здоров’ю та життю людини.

Кримінальні небезпеки в соціальній сфері та захист від них.

Злочинність – це складне суспільне явище, самим безпосереднім чином пов’язане з суспільством, але разом з тим досить самостійне, здатне чинити на нього серйозний вплив, особливо в періоди соціально-політичної та економічної нестабільності або під впливом суб’єктивних факторів, обумовлених прорахунками в організації боротьби з нею.

Загроза криміналізації суспільних відносин, що складаються в процесі реформування соціально-політичного устрою та економічної діяльності, набуває особливої гостроти. Для успішної боротьби з злочинністю першорядне значення мають сила і авторитет державної влади і консолідація суспільства і держави. Щоб протистояти криміналу, звести до мінімуму наслідки злочинної діяльності, необхідно знати, що породжують її причини і сприяють їй умови. Сучасна злочинність – це результат дії сукупних причин в різних сферах суспільного життя: політичній, економічній, соціальної, правової, управлінської та духовно-моральної.

Причини і характер злочинності.

Високий ступінь криміналізації суспільного життя порушує нормальне життя громадян, завдає серйозної шкоди економіці, гальмує перетворення в соціальній сфері.

До основним кримінальним загрозам можуть ставитися загострення криміногенної обстановки; зростання кількості скоєних злочинів стосовно громадян та їх майна; підвищення суспільної небезпеки злочинів, скоєних організованими злочинними формуваннями, в першу чергу мають корупційні зв’язки з представниками органів влади та управління правоохоронних органів з метою залучити їх у злочинну діяльність; вплив з боку кримінальних структур на процес ціноутворення, насамперед у сфері торгівлі продуктами харчування, лікарськими препаратами та іншими товарами першої необхідності.

Проблеми забезпечення безпеки людини в міському середовищі.

Міста і великі населені пункти є соціальними структурами підвищеного ризику, що пояснюється тісною забудовою їх території, складною і застарілою системою інженерних і транспортних комунікацій, високою щільністю населення, складними умовами ремонту або реконструкції житлового фонду і, як правило, необхідністю збереження існуючих споруд і пам’яток, що представляють архітектурну та історичну спадщину, тощо

Поряд з давно відомими технічними проблемами у великих містах виникає ряд нових проблем, що призводять до аварій і катастроф.

Одним з найбільш небезпечних екологічних впливів на міське середовище є різко збільшилися викиди чадного газу (СО) головним чином з-за вихлопів автомобілів, кількість яких за останні 15 років збільшилася в кілька разів. Забрудненість повітря, яким дихають люди, різко посилилася хімічної корозії несучих конструкцій, в основному виконаних із залізобетону, що веде до зниження їх довговічності і аварій будівель і споруд до закінчення проектного строку служби.

Особливу небезпеку може представляти слабко вивчена біохімічна корозія; це явище викликане активізацією життєдіяльності мікроорганізмів і бактерій, що знаходяться в бетоні і кам’яній кладці під дією згаданих вихлопів. Ці мікроорганізми і бактерії руйнують міцні мінеральні сполуки в бетоні і кам’яній кладці, перетворюючи їх у розчинні й знижуючи, таким чином, міцність; продукти їх діяльності токсичні. Особливу активність ці біологічні елементи виявляють на кордонах старої і нової кладки при частковій реконструкції та оновлення, знижуючи також естетичні якості споруд.

Види соціальних небезпек:

-Наркоманія – залежність людини від приймання наркотиків, захворювання яке проявляється в тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні тільки за умови приймання наркотичної речовини і веде до глибоких нервово-психічних розладів.

-Алкоголізм – це хронічне захворювання, що зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв. З’являється фізична та психологічна залежність від алкоголю, психологічна і соціальна деградація, патологія внутрішніх органів, тощо.

-Паління – вдихання диму деяких тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум тощо).

Природні джерела небезпеки.

Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Техногенні джерела небезпек.

Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути причинена якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації. при якій буде причинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, в тому числі енергетичні, хімічні, біологічні, соціальні та психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

 соціально-політичні небезпеки.

 Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

 Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння.

Алкоголь – це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Особливо сильну шкідливу дію його відчуває високоорганізована система організму – головний мозок. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах.

У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку. І хоча їх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство – недопустиме!

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.

П’янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, як зловживають алкоголем, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п’яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв’язок зі злочинністю – 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп’яніння.

Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння – основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн – фактор ризику більш ніж 25 хвороб.

аведемо цифри та факти щодо куріння:

• за оцінками ВООЗ близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів – жінки) курять;
• кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйонів смертей, або 1000 – щодня;
• за прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

Природно-соціальні небезпеки.

Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.

Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.).

В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік. Розглянемо деякі найвідоміші інфекційні хвороби, викликані вірусами.

Найбільш поширена вірусна інфекція – грип, яка виникає як епідемія щорічно.

Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 млн.

Зміст:

1.Небезпеки соціального характеру і захист від них.         1

2.Кримінальні небезпеки.                                                 6

3.Причини і характер злочинності.                                    8

4.Проблеми забеспеченнябезпеки людини в міському середовищі.                                                                      9

5.Природні джерела небезпеки.                                        15

6.Техногенні джерела небезпеки.                                      17

7.Соціальні-політичні небезпеки.                                       19

8.Соціальні небезпеки:алкоголізм,тютюнокуріння.             21

9.Природно-соціальна небезпека.                                      26