Тюльпан

Тюльпа́н — рід багаторічних рослин родини Лілійних. Численні види походять із Центральної Азії, Кавказу, Криму, Малої Азії, півдня Афганістану, Кашміру, Ірану, Іраку, Сирії, Палестини. У Західній Європі у дикому стані тюльпани зростають на Балканах, Піренеях, в Італії, на півдні Франції. На території України тюльпани трапляються у степовій зоні та серед скель Кримських гір, більшість з них є вразливими та зникаючими рослинами. Зокрема до Червоної книги України занесені такі види: тюльпан змієлистий, Шренка, скіфський, двоквітковий, бузький, дібровний, гранітний. Більшість культурних сортів походить від центральноазійських видів.

Троянда

Троя́нда — рід і культурна форма рослин родини розових, кущі до 2 метрів заввишки.

Дикі рослини зростають, в основному, у помірному кліматі. Всього налічується близько 300—400 видів дикої троянди. Рослини зазвичай мають форму куща або ліани.

У класичному зображенні троянда має 32 пелюстки, звідси назва роза (троянда) вітрів.

Відомо близько 6 000 сортів, що їх отримано шляхом гібридизації й відбору (за іншими даними тепер налічують понад 14 тисяч сортів троянд). У Японії виведена троянда «хамелеон», яка змінює своє забарвлення від освітлення. Вдень вона яскраво-червона, ввечері — біла

Ромашка

Ромашка – інші назви: роме́н, невісту́льки, неві́стка, рома́н; рідко, рум’я́нок)— рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини Айстрові.

Україні — 4 види, поширені як бур’яни на відкритих місцях. Серед них:

• Ромашка лікарська (Matricaria recutita L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішний антисептичний зв’язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні. Має велику жовту серединку, заокруглені пелюстки, а також довге тонке стебло та листя схоже на листя кропу.
• Ромашка запашна або без’язичкова (Matricaria matricarioides (Less.) Porter = Matricaria discoidea DC.). Допускається для використання замість ромашки лікарської;
• Ромашка незапашна Matricaria inodora L. 

Фіалка

Фіа́лка^[1], фія́лка (Viola) — рід квіткових рослин родини фіалкових, що містить від 200—500 видів у всьому світі (докладніше див. Список видів роду фіалка), переважно в помірних широтах Північної Півкулі, але також на Гаваях, в Австралазії та в Андах (Південна Америка). Фіалки зазвичай ростуть у вологих і злегка затінених умовах. В Україні згідно з «Довідником назв рослин України» зростає 44 види фіалок.

Більшість фіалок — маленькі багаторічні рослини, але деякі — однорічні, а деякі — невеликі кущі. Вони зазвичай мають серцеподібне листя і несиметричні квітки з чотирма віялоподібними пелюстками, дві на кожній стороні, і одну широку нижню пелюстку. Форма пелюсток визначає багато видів, наприклад, деякі фіалки мають «шпори» на кінці кожної пелюстки.

Ірис

Ірис (рос. ирис, англ. iris) – слово, яке походить від давньогрецького райдуга, райдужний.

• Іриси (ван Гог) — картина Ван Гога
• Iris (значення)
• Назва кварцу, гірського кришталю та скла з веселковим полиском;
• Ювелірна назва слабо забарвленої рожевої шпінелі;
• Ювелірна назва топазу та турмаліну;
• Застаріла назва переливчастого халцедону;
• Синій опал з веселковими переливами.

Кульбаба

Кульбаба (Taráxacum) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини Айстрові (лат. Asteraceae).

Кульбаба — рослина з гіллястим, стрижневим коренем завтовшки близько 2 см і завдовжки близько 60 см, яке у верхній частині переходить в коротке багатоголове кореневище. Листя голе, перисто-надрізане або цілісне, зібране в прикореневу розетку. Квітконос соковитий, циліндричної форми, порожнистий, несе поодиноке суцвіття-кошик язичкових яскраво-жовтих квіток. Всі частини рослини містять густий білий молочний сік. Квітне кульбаба в квітні, плодоносить сім’янками з білим чубком — з квітня по травень.

Волошка синя

Воло́шка си́ня або Блава́т синю́к^[2] (Centaurea cyanus (All.) Dost.) — трав’яниста рослина роду Волошка родини Айстрових.

Однорічна трав’яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30—70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковиді. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки наявний із тичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді впродовж усього літа.

Нарцис

Нарци́с, нарциз, марциз^[2] (Narcissus) — рід однодольних рослин з родини амарилісових.

До роду належать до 20 видів, поширених в Європі, переважно в середземноморських країнах, особливо західних; один вид росте в Азії в Японії і Китаї. Кілька витончених видів нарцисів здавна використовують як весняні прикраси садів і кімнат. З них особливо поширені такі:

1) Нарцис тацет (Narcissus tazetta) — дикоростучий у Південній Європі, відрізняється тим, що квіти його зібрані на верхівці безлистої стрілки, довжиною від 30 до 40 см, парасолькою з 8 до 10. Ці квіти жовтувато-білі, з маленькою блюдцеподібною коронкою такого ж кольору і дуже ароматні. Не зимують в помірному кліматі у відкритому ґрунті, можливе вирощування в оранжереях або вдома. Цибулину слід садити в жовтні або на початку листопада. Є декілька різновидів, у тому числі махрові.

2) Нарцис несправжній (Narcissus pseudonarcissus) — відрізняється великою коронкою, квіти одиночні, ароматні, жовті або ж оцвітина біла, а коронка жовта. Витривалий і може розводитися на відкритому ґрунті в умовах помірного клімату.

3) Нарцис жонкіль (Narcissus jonquilla) — квіти зібрані по 2-3 на верхівках стрілок, золотисто-жовті, коронка блюдцеподібна, маленька.

4) Нарцис білий (Narcissus poeticus) — квіти поодинокі, рідко парні, ароматні, чисто білі, коронка їх у вигляді блюдця, жовтувата з червоним краєм або без нього. Прекрасно росте у відкритому ґрунті. Цибулини висаджують восени, починаючи з вересня і до початку листопада; посаджені в інший час не виростають. Нарцис не вимогливий до якості ґрунту. Розмножують відділенням молодих цибулин (діток) зі старої цибулини щорічно; можливо робити це також і через більші проміжки часу, наприклад кожні 4 роки. Насінням розводити нарцис незручно, тому що вони дуже важко проростають — іноді через 2-3 роки, а потім ще до цвітіння доводиться чекати поки рослина не зміцніє, на що потрібно від 5 до 12 років, в залежності від виду.

5) Narcissus bulbocodium (Криноліновий нарцис) — мініатюрний нарцис висотою 10–15 см.

Крім названих, у садівництві чимало інших вельми витончених, але менш поширених видів нарцисів.