Поети – шістдесятники

ВІДЕО

шістдесятники (частина перша)

шістдесятники (частина друга)

Шестьдесятники (частина третя)

шістдесятники (частина четверта)

шістдесятники (частина п`ята)

“Шістдесятництво” – це унікальне мистецьке і громадсько-політичне явище в Україні середини ХХ ст.; Друге українське Відродження XX ст.

“Шістдесятники” – молоде покоління митців початку 60-х років XX ст., яке сформувалося під час тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956 – 1964 рр.

Поети-шістдесятники: Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Василь Стус, Борис Олійник.

Прозаїки-шістдесятники: Євген Гуцало, Григорій Тютюнник, Валерій Шевчук, Володимир Дрозд.

Основи світогляду “шістдесятників”:

• Культурництво – відстоювання справжньої (а не спрощеної згідно з радянськими постулатами) культуротворчості;

• Лібералізм – свобода у всіх виявах;

• Патріотизм – любов до рідної землі;

• Гуманізм;

• Етичний максималізм та моралізм – мораль як мірило людських вчинків;

• Духовний аристократизм;

• Духовний демократизм.

Консолідації нового покоління, яке прагнуло національного самоусвідомлення, сприяв Клуб творчої молоді (виник у Києві в кінці 50-х років).

Василь Стус (1938-1985) поет-шістдесятник

Народився 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті. Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті. У 1959р. у «Літературній газеті» з’явилися перші вірші поета. З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі. У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві. Бере участь у роботі Клубу творчої молоді. За участь у протесті на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» виключили з аспірантури. Відтоді не надрукували жодного рядка. У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро. У 1970р. на похороні Алли Горської звинуватив владу у її вбивстві. У Брюсселі виходить його перша книжка «Зимові дерева». У 1972р. разом з іншими укр. поетам  його було заарештовано й засуджено. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання. Після повернення відмовився від радянського громадянства. У 1979р. повертається та працює у Києві. У 1980р. знову був засуджений до 10 років ув’язнення та 5 років заслання. 28 серпня 1985р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування. У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/stus-vasil/2307-vasil-stus-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Василь Симоненко (1935-1963)

Поет-шістдесятник «витязь молодої української поезії» Народився 8 січня 1935р. у с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. У три роки почав опановувати грамоту, у п’ять написав першого віршика. Після закінчення десятирічки у с. Тарандиці протягом 1952-1957рр. навчався на факультеті журналістики Київського державного університету. Після закінчення навчання одружується на черкащанці Людмилі Півторадня. Працює журналістом у редакції газет «Черкаська правда» й «Молодь Черкащини». На початку 60-х стає активним членом Клубу творчої молоді. Потрапляє під нагляд КДБ. 1962р. з’являється його перша збірка «Тиша і грім». Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися. Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». На початку вересня 1963р. ліг у лікарню із раком нирок. У ніч з 13 на 14 грудня 1963р. помер.

Творчість: –         перша збірка «Тиша і грім» –         цикл «Мандрівка по цвинтарю» –         цикл «Заячий дріб» –         оповідання «Вино з троянд» –         оповідання «Кукурікали півні на рушниках» –         оповідання «Весілля Опанаса Кровки» –         оповідання «Лебеді материнства» –         оповідання «Ти знаєш, що ти – людина» –         казка «Подорож у країну Навпаки» –         казка «Цар Плаксій і Лоскотон» –         щоденник «Окрайці думок» –         посмертна збірка «Земне тяжіння»

поет-шістдесятник «цитадель духу» української літератури

Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. Батька переслідували КДБ та перед війною кинули в табір. У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші. Провчившись деякий час у Київському педагогічному інституті, у 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту. Незабаром виходять перші збірки. Стала однією з найактивніших учасниць шістедяситників. Збірку «Зоряний інтеграл» заборонили цензурою. Однак письменницю не арештували. Вона продовжувала писати і згодом, у 1977р, знову друкувалися твори. Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.

Джерело:  https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/2252-lina-kostenko-biografiya-skorocheno  Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua