Перша допомога при переломах
Перелом – раптове порушення цілісності кістки.
Переломи бувають відкритими й закритими.
Відкриті переломи – це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок розвитку шоку, крововтрати, інфікування.
Увага! При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.
Закриті переломи – це переломи при яких відсутня рана в місті перелому.
Характерними ознаками перелому є:
- біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку;
- припухлість;
- патологічна рухливість у місці перелому;
- при відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові уламки в рані;
- переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому;
- поява набряклості й синця;
- при переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух;
- при переломах ребер – болючість при диханні і характерний хруст у місці перелому при дотику.
При необхідності виявлення перелому прощупують ушкоджену частину тіла. Майже завжди вдається виявити нерівності кістки, гострі краї уламків і характерний хруст при легкому натисненні. Обмацувати, особливо для визначення рухливості кістки поза межею суглоба, потрібно обережно, двома руками, намагаючись не заподіяти додаткового болю й травми потерпілому.
Перша медична допомога при переломах
Загальна схема надання першої медичної допомоги при відкритих переломах:
- зупинити кровотечу, обробити краї рани;
- на рану накласти стерильну пов’язку;
- дати знеболюючий засіб;
- провести іммобілізацію кінцівки.
Загальна схема надання першої медичної допомоги при закритих переломах:
- провести іммобілізацію;
- дати знеболюючі засоби й покласти холод;
- доставити потерпілого в медичну установу.
Як надати першу допомогу при опіках
Усуньте джерело опіку
В першу чергу потрібно усунуту джерело опіку, і чим швидше ви це зробите тим краще. Якщо на потерпілому горить одяг, потрібно його як найшвидше зняти, або накинути на людину ковдру, плащ або будь яку іншу тканину, щоб перекрити доступ кисню до полум’я. Якщо у вас немає підходящого матеріалу, потерпілого можна облити водою.
Після усунення джерела опіку необхідно звільнити пошкоджуючи ділянки від одягу і гарячих частинок. Проте ні в якому разі не відривайте прилиплі до тіла частини одягу і предметів. Видаляйте тільки ті елементи, які зможете без зусилля.
Охолодження уражених ділянок
Якщо у потерпілого опік першого або другого ступеня, ушкоджену ділянку потрібно підставити під струмінь холодної води на 15-20 хв. При цьому не рекомендують використовувати лід, остільки ви можете тільки погіршити ситуацію. Охолодження не дозволить опіку поширитися в глибокі шари ураженої ділянки.
Якщо мова іде про опіки 3 або 4 ступеня, то в якості охолоджуючого агента потрібно використовувати змочену у воді тканину, яку потрібно прикласти на ушкоджену ділянку.
Закриття опікової поверхні
Після охолодження опікову поверхню потрібно закрити для обмеження її контакту з навколишнім середовищем. Так ви знизите вірогідність розвитку інфекційного процесу, особливо якщо на ушкодженій ділянці відкрилась рана.
Для закриття ушкодженої ділянки можна використати бинтово-марлеву пов’язку (як суху, так і оброблену антисептичним розчином). Такі пов’язки не повинні подразнювати рани і посилювати больові відчуття.
Знеболення
Якщо у вас є знеболюючі препарати, можна дати їх потерпілому. В даному випадку можна використати як таблетовані, та і ін’єкційні форми знеболюючих препаратів. Для цих цілей підійдуть нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, кеталгин, диклофенак, німесулід ,дексалгін, парацетамол і інші.
Транспортування хворого
Потерпілого потрібно як найшвидше доставити в найближче стаціонарне відділення хірургічного або травматичного профілю. В медичній установі проведуть всі необхідні заходи, направленні на попередження розвитку інфекційного процесу і якнайшвидше загоєння ураженої ділянки.
Чого не слід робити
Найбільш розповсюдження помилка при опіках – це змазування ушкодженої ділянки маслом, кремом, маззю, яєчним білком і іншими подібними засобами. Це категорично не можна робити, оскільки такі засоби утворюють плівку на поверхні шкіри, що тільки погіршить теплообмін, а значить, опік пошириться вглиб тканин.
Крім того не можна відривати прилиплу до рани одяг і проколювати утворені пухирі. На тільки,що обпечене місце не можна наносити про опікову піну.
За глибиною ураження розрізняють обмороження 4-х ступенів:
І ступінь – шкіра стає блідою.
ІІ ступінь – з’являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.
ІІІ ступінь – часткове змертвіння м’яких тканин.
IV ступінь – поряд із змертвінням м’яких тканин настає змертвіння кістки.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ
1. Одягатися та взуватися необхідно відповідно до температури повітря та погоди, одяг та взуття повинні бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття (в т. ч. чобітки, лижні черевики, черевики з ковзанами) повинно бути вільним, щоб не здавлювати тканини і не порушувати кровопостачання нижніх кінцівок. Для взуття треба використовувати повстяні устілки, одягати шерстяні шкарпетки.
2. Відкриті частини обличчя та голови (вуха, підборіддя, щоки, ніс) необхідно періодично перевіряти для попередження відмороження.
3. Необхідно відмовитись від перебування на холоді у нетверезому стані.
4. Необхідно уникати тривалого перебування у холодних сирих приміщеннях та роботи на відкритому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю повітря.
5. Не варто виходити на вулицю спітнілими та слід уникати надмірних фізичних навантажень.
6. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої.
ПЕРША ДОПОМОГА
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.
Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Максимально швидко слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого.
При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину.
Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.
Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.
Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями. При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.
При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24°С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини.
В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
Отруєння загального характеру. Причина: вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів.
Захворювання, як правило, починається через 1…2 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20…26 год. Ознаки отруєння: нудота, блювання (неодноразове), перемінчастий біль у животі, часте рідке випорожнення, блідість, підвищення температури до 40°С, частий слабий пульс, судоми. Блювання й понос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога. Потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5.-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають чай, каву, але не їжу. Потрібно постійно стежити за хворим для запобігання зупинення дихання та кровообігу.
Published: May 7, 2020
Latest Revision: May 7, 2020
Ourboox Unique Identifier: OB-815050
Copyright © 2020