“Коли я прокинувся на світанку 28 вересня 1928 року, то, звичайно,не планував  революцію  в медицині відкриттям першого в світі антибіотика, але так вийшло, що саме це я і зробив”.

Олександр Флемінг

Сергій Олександр Флемінг (Флемінг) – відомий британський бактеріолог, який відкрив лізоцим і вперше виявив пеніцилін із цвілевих грибів  Penicillium notatum  – історично перший антибіотик. Він народився 6 серпня 1881 року на фермі Лохфілд недалеко від містечка Дарвел в районі Ершір (Шотландія) і був третім із чотирьох  дітей другої дружини фермера Хуга Флемінга (1816–1888 рр.) Грейс Стірлінг Мортон (1848–1928 рр.).

До дванадцяти років Флемінг навчався в сільській школі, а потім ще два роки в академії Кілмарнок. Маючи чотирнадцять років, він переїхав до свого брата до Лондон та почав працювати в офіційній доставці, а також розмістив роботу в політехнічних інститутах на Ріджент-стріт.

Його старший брат Томас вже працював лікарем-офтальмологом ,і пішовши його шляхом, Олександр також вирішив вивчати медицину. На вибір медичної школи значною мірою вплинуло те, що він брав участь у матчі з водного поло зі студентами з госпіталю Святої Марії. У 1901 році в медичній школі Флемінг виграв стипендію. Також йому дісталися стипендії Лондонського університету в 1906 році.

Тоді він не мав особливого потягу до якоїсь конкретної галузі медичної практики. Флемінг міг би бути видатним хірургом, але життя скерувало його на інший шлях, пов’язаний з “лабораторною медициною”. Будучи студентом, він потрапив під вплив професора патології Алмрота Райта, який почав працювати в госпіталі Святої Марії в 1902 році. Перебуваючи на військово-медичній службі, цей дослідник успішно розробив вакцинацію проти черевного тифу. Але Райт мав ще й інші ідеї, спрямовані на стимуляцію пацієнтів, що вже страждали на бактеріальні інфекції, щоб викликати негайну відповідь на ці хвороби, активувавши “антитіла”. Він намагався вимірювати кількість таких антитіл у крові пацієнта. Це вимагало нових методів і праці. Група молодих людей, які долучилися до Райта, а серед них були Джон Фріман, Бернар Спілсбері й Джон Уеллс, вже не могли впоратися з великим обсягом роботи. Тому Флемінга запросили приєднатися до команди, щойно він отримав учений ступінь у 1906 році.

За період своїх досліджень Флемінг зробив значний внесок у розвиток медицини. По-перше, це стосувалося технічних методів. Райт запропонував безліч незвичайних способів мікровимірювання за допомогою капілярних трубок, скла, гумових сосок і калібрування по ртуті. Флемінг скоро помітив, що вони можуть допомогти при застосуванні методу діагностики сифілісу, який розробив Вассерман та інші вчені. Його методики дозволили виконувати тест із 0,5 мл крові пацієнта, взятої з пальця, а не з 5 мл, як раніше.

Під час Першої світової війни дослідник відразу взявся за вирішення безлічі нововиниклих медичних проблем. Стало очевидно, що глибока ранева бактеріальна інфекція внаслідок дії вибухових речовин забере дуже багато життів і спричинить безліч ампутацій. До Райта звернулися з проханням створити нову лабораторію з вивчення таких інфекцій у Франції і він узяв Флемінга з собою, який отримав звання капітана. Ця лабораторія була першою дослідницькою медичною лабораторією воєнного часу, вона містилася в приміщенні казино в Булоні.

У першій доповіді Флемінга початку 1915 року було констатовано наявність у бойових ранах великої кількості різних видів мікробів, про деякі з них більшість тодішніх мікробіологів нічого не знала. Також було зазначено, що в найтяжчих ранах переважали стрептококи. З’ясувалося, що багато раневих інфекцій були викликані мікробами, присутніми на фрагментах одягу і бруду; вони потрапляли глибоко в тканини з кулями й осколками.

Вчений досліджував позитивну антибактеріальну дію пеніциліну на багатьох організмах і зауважив, що він впливає на такі бактерії, як стафілококи і багато інших грампозитивних збудників, які викликають скарлатину, пневмонію, менінгіт та дифтерію, але не допомагає при черевному тифі або паратифі, спричиненими грамнегативними бактеріями. Він також діє на гонокок — збудник гонореї, хоча ці бактерії і є грамнегативними.

Флемінг не був хіміком, тому не міг отримати й очистити активну речовину. Також він не міг використовувати пеніцилін як терапевтичний засіб, але думки про це не покидали його. Дослідник писав: “Пеніцилін при взаємодії з чутливими мікробами має деякі переваги над відомими хімічними антисептиками. Добрий зразок повністю знищить стафілококи, Streptococcus pyogenes і пневмококи навіть при розведенні 1 до 800. Він є потужнішим інгібіторним агентом, ніж карболова кислота, і може бути застосований на заражених поверхнях і в нерозбавленому стані, не викликаючи подразнення та інтоксикації. Навіть при розведенні в 800 разів він чинить сильніший вплив, ніж інші антисептики. Експерименти, пов’язані з лікуванням гнійних інфекцій, підтвердили, що це відкриття справді привело до прогресу в медицині”.

Слід зазначити, що тоді Флемінг мав на увазі тільки місцеве застосування пеніциліну. Він і уявити не міг, що, як він писав, “агент може циркулювати в крові й рідинах організму в достатній кількості, щоб знищити чутливі до нього бактерії в поєднанні з природним захистом тіла, не завдаючи шкоди іншим тканинам”.

Перш ніж перейти до вивчення інших питань, вчений довів, що навіть необроблений фільтрат, який містить пеніцилін, може бути використаний у бактеріології як засіб пригнічення росту небажаних мікробів у певних культурах.

Випадкове відкриття Флемінга і виділення пеніциліну у вересні 1928 року започаткували еру сучасних антибіотиків. Флемінг також виявив, що бактерії були стійкими до антибіотиків, якщо використовували малу кількість пеніциліну або якщо антибіотик застосовували надто короткий час. Алмрот Райт передбачив стійкість до антибіотиків ще до того, коли це було доведено експериментально. Флемінг також застерігав, що не варто використовувати пеніцилін доти, доки захворювання не буде діагностовано, а якщо антибіотик все ж таки необхідний, то не можна використовувати пеніцилін протягом короткого часу і в малих кількостях, оскільки за таких умов у бактерій розвивається резистентність.

Олександр Флемінг дуже скромно оцінював свою участь у розробці пеніциліну, про власну популярність він писав як про “міф Флемінга”. Він був першим, хто виявив активні властивості речовини, і це дало йому право назвати її пеніциліном. Також він зберігав, вирощував і розповсюджував вихідну цвіль протягом дванадцяти років і робив це до 1940 року, намагаючись отримати допомогу від кожного хіміка, який мав достатньо навичок, щоб виділити з неї пеніцилін. Дослідник Генрі Харріс у 1998 році писав: “Без Флемінга не було б Чейна; без Чейна не було б Флорі; без Флорі не було б Хітлі; без Хітлі не було б пеніциліну”.

Помер видатного бактеріолога 11 березня 1955 р. у власному будинку, від серцевого нападу.

Цікаві факти:

• Флемінг допомагав у військових лікарнях у Франції під час Першої світової війни (1911-1918), де спостерігав, як солдати вмирають від різних інфекцій.
• Відкриття Флемінгом пеніциліну змінило світ сучасної медицини, дозволило створити ряд життєво необхідних антибіотиків. Пеніцилін рятував і досі рятує мільйони людей у ​​всьому світі
• Неохайність шотландського мікробіолога Олександра Флемінга стала причиною відкриття пеніциліну. Коли 3 вересня 1928 він повернувся в свою лабораторію після того, як цілий місяць був відсутній, то звернув увагу на пробірку, всередині якої утворилася ділянка з цвіллю. Вчений зауважив, що навколо цвілі зникли всі мікробні колонії. Цей феномен зацікавив Флемінга, і він провів дослідження вмісту пробірки. Цвіль належала до роду пеніцилових, а речовину, що погубили мікробів, вчений назвав пеніциліном.
• Флемінг був посвячений у лицарі в 1944 році, ставши сером Олександром Флемінг.
• У 1945 році Флемінг отримав Нобелівську премію з фізіології і медицині.
• У 1999 році журнал Time назвав Флемінга одним з 100 найбільш важливих людей 20-го століття.

Посилання, де ви можете використовувати більш детальну інформацію  https://www.youtube.com/watch?v=5RGs-2eNnjM

https://gazeta.ua/articles/history/_pershij-u-sviti-antibiotik-vidkrili-vipadkovo/859053

https://projects.platfor.ma/antibiotiki-khoroshipogani/

Тести

1.Де і коли народився відомий бактеріолог? (Народився 6 серпня 1881 р. В Лохфілді, на фермі неподалік від м. Дарвел в Ейрширі, в Шотландії.)

2.В чому була спеціальність його методики (із 0,5 мл крові пацієнта, взятої з пальця, а не з 5 мл, як раніше.)

3.Як він описував свою популярність?(“міф Флемінга”)

4.Що дало, що дало йому право назвати  антибіотик -пеніциліном? (Він був першим, хто використовував активні сили, і це дало право право називати її пеніциліном)

5.У якому  році та галузі Олександр Флемінг отримав Нобелівську премію? (1945 р., З фізиології та медицини

6. Що стало причиною  смерті бактеріолога?(серцевий напад)