Реалістичний стиль у музичному мистецтві

РЕАЛІЗМ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Реалізм спрямований на повне відображення реального життя. Композитори здійснювали це через посилення виразності творів, драматизму ситуацій. Така можливість є, коли музичні образи конкретизують за допомогою слова, сценічної дії., тобто композитори використовували синтетичні жанри, зокрема оперу.

Реалізм – це доба введення народної пісні в музику.

Деякі реалістичні властивості творів музичного мистецтва виявляються, починаючи з епохи Відродження. У багатьох композиторів ХІХ ст. риси реалізму і романтизму переплітаються.

РЕАЛІСТИЧНИЙ СТИЛЬ У ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ

МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Найяскравіший виразник музичного реалізму – видатний італійський композитор Джузеппе Верді (1813-1901).

Він автор 26 опер: “Травіата”, “Трубадур”, ” Ріголетто” та ін.

Вони присвячені знедоленим людям, які страждають і гинуть.

Стиль композитора:

-злиття музики з драматичною дією;

-простота і виразність наспівних мелодій, коріння яких – у італійської народної пісні.

Жанрово-тематична палітра творчості:

-героїчні твори;

-ліричні твори;

-комічні твори.

ОПЕРА ДЖУЗЕППЕ ВЕРДІ 

“РІГОЛЕТТО”

(за п’єсою В.Гюго “Король бавиться”)

Ріголетто – старий блазень, потворний горбун і ніжний, люблячий батько.

Джильда – його єдина донька, ніжна і світла дівчина, закохана в герцога.

Герцог – легковажний красень.

Характери персонажів та їхні взаємини втілені правдиво, мелодії лаконічні та інтонаційно конкретні й виразні.

Неперевершеним виконавцем партії герцога був знаменитий італійський тенор Лучано Паваротті.

Опера “Ріголетто” йде на сценах Одеського національного академічного театру опери і балету, Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Реалістичні сцени народного життя змальовані у сценічних творах український композиторів.

ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ

(1832-1896)

 Музична картина “Вечорниці” – перлина української класики. Ця композиція є дивертисментом до вистави Тараса Шевченка ” Назар Стодоля”. Майже вся музика побудована на матеріалі народних пісень і танців. Центральна її частина – знаменитий чоловічий хор “Закувала ти сива зозуля”.

Реалістичні тенденції, пов’язані з народними обрядами, проникають і в історико-романтичні опери українських композиторів.

ДЕНИС СІЧИНСЬКИЙ

(1865-1909)

Тема опери “Роксолана” навіяна народними переказами про сміливу українську дівчину Настю Лісовську, що потрапила в турецько-татарську неволю і полонила своєю вродою і розумом султана.

До кращих сторінок опери належать хори. Світлий, граційно-танцювальний хор русалок з прологу інтонаційно пов’язаний з весняними народними наспівами.

Опера “Роксолана” не була завершена автором. Остаточну редакцію здійснив Мирослав Скорик (1993), після чого її поставили на сцені Львівського оперного театру силами студентів Вищого музичного інституту ім. М.В.Лисенка.

Микола Миколайович Аркас – людина широкого спектру інтересів і великого таланту. Він був і українським істориком, військовим і культурним діячем, і композитором, і меценатом. Микола Миколайович з’явився на світ 7 січня 1853 року в місті Миколаєві

Микола отримав освіту в одеській приватній гімназії Стародубцевих, петербурзькому правознавчому училищі та на фізико-математичному факультеті Одеського університету. Пробував себе як актор в українському театрі Марка Кропивницького. Шість років служив у морському відомстві в Одесі. Після цього обійняв посаду мирового судді в Херсоні.

Микола Аркас захоплювався історією та культурою України. Його наставник, відомий український композитор Петро Ніщинський, прищепив невичерпну любов до музики й фольклору. Під впливом Ніщинського Аркас і сам почав писати музичні твори. Саме він створив оперу “Катерина” за мотивами однойменної поеми Тараса Шевченка.

Та на дворі стояли “глухі 1890-ті”, коли українська культура була скута численними цензурними обмеженнями. Майже шість років цензурні відомства не пропускали оперу, аж поки в 1897-му Аркас не зміг-таки видати її в Миколаєві своїм коштом. Остаточно крига скресла після того, як твір почали публічно виконувати в Миколаєві, і він удостоївся багатьох схвальних відгуків глядачів. Згодом оперу виконували в театрах Миколаєва, Києва, Львова, Варшави, Кракова.

Джерела:

1. Л.М.Масол, Мистецтво, Підручник для 8 класу, Харків, ТОВ “ФОЛІО”, 2016
2. Л.Папіш, М.Жабляк, Мистецтво, Уроки. 8-9 класи, Київ, Видавнича група “Шкільний світ”, 2018
3. Арія Ріголетто (Електронний ресурс). Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=8A3zetSuYRgЛ.
4. П.Ніщинський “Закувала та сива зозуля” ( Електронний ресурс) Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=UcfkU2u_j70