У 1648 р. в Україні вибухнуло великое повстанение против польско-шляхетского панування, яке переросло у  національно-визвольну війну  ( революцию ). Очолив цю війну чигиринський сотник Богдан Зиновій Хмельницький. Це був досвідчений воїн, на середину ХVІІ ст. він мав трохи більше 50-ти років (народився наприкінці 1595 р.), брав участь у боях проти турків и татар, був часником козацько-селянських повстань, до того ж, отримав добру освіту. Володів кількома иноземними мовами, зокрема, й латиною. Побував в державах Європи и Туреччины, сделав это, ознайомитись с их устром, дипломатію, військовою тактикою.Засвоння уроків вивченого иноземного и козацького воєнного мистецтва дало змогу підняти стратегію й тактику українського війська на значно вищий щабель. В налагодженій розвідці завдавав ударів зненацька, исследовать часто використов обхід ворога из флангів.

Завдяки цьому, и також використанню татарской кінноти, повстанці в 1648 р. блискучі Перемоги здобул під  Жовтих Воды  тот  Корсунет  (травень) під і  Пилявцями  (вересень). Важное значение мала битва під Пилявцями, которое произошло 13 июня 1648 р., Закінчилась перемогою козаків та нищівною поразкою польского війська. Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галиччину.

Протягом жовтня-листопада 1648 р. тривала облога Львова. Козаки, увеличили викуп, відступили от міста, рушили далі до польской фортеці Замостя и дійшли аж до Вісли. Дізнавшись про вибори нового польского короля, Б. Хмельницкий дав згоду на перемир’я и повернув козаць армію назад в Україну.

23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило в Киев, де гетьмана вітали як українського месію. 

15-16 серпня 1649 р. відбулась битва с головными силами польской армії на чолі с королем Яном Казимиром під Зборовом. Коли, здавалось, перемога вже була на боці козаків, татари залишили поле битви.

Під час  Зборівської битви  (влітку 1649 р.) Лише зрада кримських татар вряту польську армію від повного знищення. Дії татар, які були зацікавлені в обільному хозяйству України йе Польщі, примусили Б.Хмельницкого погодитися на укладів  Зборівської уг  (серпень 1649 р.).

У червні 1651 р. відбулася найбільша у середньовічній истории Берестецька битва. Вона розпочалась вдало для української армії. Але у вирішальний момент татари втекли с поля бою, оголивши цим самим лівий фланг. Значно погіршило ситуацію и те, що Б.Хмельницкого, який подався за татарами, чтобы переконтифицировать повернутися на поле битви, “союзники” затримали у себя и отобрали лише через 2 тижні. оборону протягом 10 днів.

Наслідком поразки под Берестечком стала  Білоцерківська угода  (вересень 1651 р.), Яка обмежила територію української держави лише одним Київським воєводством. 

Навесні наступного района українці здобули переконливий реванш у  битві под Батогом (травень 1652 р.) . За середньовічну історію Польща не зазнавала такого страшного розгрому. Загинула половину всех гусарів Речі Посполитої. Перемога привела до сканирования Білоцерківської угоди й відновлення на українських землях національних органів влади. У джерелах є згадки про карбування восени 1652 р. власної монети.

Наслідком поразки под Берестечком стала  Білоцерківська угода  (вересень 1651 р.), Яка обмежила територію української держави лише одним Київським воєводством. Реєстр зменшувався до 20 тис. Пани одержали право повертатися до своїх маєтків, Б.Хмельницкий підпорядковувався владі коронного гетьмана тощо.

Навесні наступного района українці здобули переконливий реванш у  битві под Батогом (травень 1652 р.) .За середньовічну історію Польща не зазнавала такого страшного розгрому. Загинула половину всех гусарів Речі Посполитої. Перемога привела до сканирования Білоцерківської угоди й відновлення на українських землях національних органів влади. У джерелах є згадки про карбування восени 1652 р. власної монети.

Влітку 1654 р. розпочалися військові дії об’єднаних сил союзников против Речі Посполитої.А неслевочасна й недостаток допомога царского уряду, який левову частину уваги надавав приєднанню білоруських литовских земель, а также спроби втручання во внутренней справи Украины, предложи до загострення відносин. Останньою краплею стали  Віленські переговори восвени 1656 р.,  Коли Москва й Польща уклали угоду припінення воєнних дій, а козацьку делегацію навіть не пустили за стіл переговорів.

У перебігу війни можна виділити кілька етапів: первый – 1648 рр., Друг – 1649-1653 рр., Третій – 1654-1655 рр., Четвертые – 1656-1657 рр.

Політичний и соціально-економічний гітіт, спроби ополячення и окатолічность с боку Речі Посполитої, утвореної внаслідок Люблінської (1569 р.), Викродулика посилення національно-визвольної на українськой. Особливо яскраво це проявилося вже наприкінці ХVІ ст. під час козацьких війн під проводом К. Косинського та С. Наливайка, и також у ході козацько-селянських повстань 20-30 рр. ХVІІ ст. 

Щодо страшної загрози з боку Туреччини та Кримського ханства, то тут повною мірою проявився талант гетьмана П. Сагайдачного, який підніс рівень військовый мистецтва козаків на новый щабель и створив фактично регулярное військо. За гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного козацтво здобуло європейську славу, воно об’єдналося у диному потоці національно-визвольних змагань із православним міщанством и духовством.

Вершиною бороть против Речі Посполитої стала національно-визвольна війна українського на середини ХVІІ ст., Коли постала козацько-гетьманська держава на чолі з видатним полководцем, державним і політичним діячем Богданом.

Підсумковий тест

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfFgeasGVxbMza4y_Y7ck35F2EngB3p4bpUYYZ7khC-JJYp-A/viewform