обробка Слюсарна

Производство и монтаж легковых автомобилей, тяжелые и тяжелые машины, сверлильные станки, агрегаты, запресовання и инсульт слюсарні операції).

Існує дуже багато видів слюсарних робіт. Роботы-роботы – все в порядке, в холодной машине, виконвана слимарем ручным способом для дополняющих друг друга инструментов. Служебная проблема дополняет механическую обработку и завершение производства при изготовлении металлоизделий, а также складских и механозаводов, а также норм и правил.

Россия, Россия, Швейцария, Швейцария, Швейцария, Швейцария, Швейцария, Швейцария, Украина, Украина, Украина, Украина, Украина и Украина. Бóльшая часть доступных центров до города Металлургия.

Рубання металу

Для того чтобы получить дополнительную специальную инструментальную помощь (рис. 1).

Изготавливаемые детали могут быть изготовлены в соответствии с указанными требованиями, в том числе детали, детали, детали, узлы и детали, детали, наброски, детали, контуры, опоры, канавки, погрешности и т. Д. д.

Точність обробки при рубці складає 0,5-0,7 мм.

Рубання металу застосовується в тому випадку, коли практично неможливо або недоцільно застосувати обробку заготовки на металорізальних верстатах. Рубання металу використовується при виготовленні одиничних деталей в умовах одиничного або експериментального виробництва виробів.

Для рубання металу необхідні наступні слюсарні інструменти та обладнання: зубила, крейцмейселі, слюсарні молотки, слюсарні лещата і плити.

Рубання проводиться в лещатах, на плиті або на ковадлі; громіздкі деталі можуть оброблятися рубкою в місці їх розміщення. Для рубки найкраще підходять стулові лещата На паралельних лещатах проводити рубку не рекомендується, оскільки їх основні частини – губки, виготовлені з сірого чавуну, можуть не витримати сильних ударів по собі і зламатися.

Основними різальними інструментами при рубанні є зубило і крейцмейсель, а ударним інструментом служить слюсарний молоток . Сила удару молотка по зубилу залежить від його маси, величини розмаху і швидкості руху руки.

Рубка металу вище рівня губок лещат здійснюється в такій послідовності. Спочатку роблять розмітку смугового або товстого листового матеріалу, призначеного до обробки. Після нанесення рисок, що обмежують величину зрубування, на двох сторонах заготовки наносять похилі риски (скоси) і зрубують їх (рубка за рівнем губок лещат). Ці скоси будуть вихідною площиною в початковий момент рубки. Потім заготовку встановлюють між губками лещат так, щоб розмічальна риска була спрямована паралельно до губок і розташована вище їх рівня на 4-8 мм, тобто на висоту скосу. У початковий момент рубки зубило встановлюють на верхню кромку скосу і починають рубку. По мірі зрубування стружки ліва рука з зубилом буде переміщатися вздовж заготовки. При цьому способі рубки кут нахилу зубила до горизонтальної площини необхідно регулювати. При великому куті нахилу різальна кромка зубила буде врізатися в заготовку і знімати товсту стружку, а при малому куті – буде зрізати шар металу. При правильному виборі кута нахилу зубила вийде рівномірна по товщині стружка. Практично встановлено, що товщина стружки не повинна перевищувати 0,5-1 мм. Прямолінійність площині зрізу перевіряють металевою лінійкою

Правка та згинання

Технологічна операція по усуненню вигинів, нерівностей, опуклостей або вм’ятин різної форми, хвилястості та інших дефектів на металевих заготовках називається правкою. Дефекти бувають наступні: хвиля, вм’ятина, опуклість. Правка підрозділяється на два підвиди: ручну та машинну.

Ручна правка і рихтування металу застосовується в домашніх майстернях і при виготовленні унікальних виробів. Набір інструментів нескладний, але потрібна висока кваліфікація робітника – правильника.

Ручну правку листових металевих заготовок здійснюють на масивній сталевій плиті дерев’яними молотками або молотками, виготовленими з міді, алюмінію або свинцю. Машинна правка використовується в промисловості. Обладнання масивне і складне, але володіє високою продуктивністю і можливостями автоматизації процесу. Крім того, операцію машинної правки часто поєднують із згинанням і нарізуванням листових заготовок, включаючи її до складу єдиного технологічного комплексу.

Заготовки із смугової, пруткової й профільної сталі правляться сталевими молотками з круглим опуклим бойком на плиті або ковадлі. Правку труб, валів і кутової сталі здійснюють на ручному гвинтовому пресі з застосуванням призм.

Правку тонкого листового металу (фольги) здійснюють дерев’яними або металевими брусками (гладилами) на гладеньких металевих плитах (рис. 4).

Слюсарні інструменти і предмети, необхідні при правці, повинні відповідати таким вимогам.

Метрична різьба є основною кріпильною різьбою. Всі параметри метричної різьби виражаються в міліметрах. Метричні різьби поділяються на різьби з великими і дрібними кроками; за основну різьбу прийнята різьба з великим кроком.

Кріпильна різьба має номінальні діаметри від 1 мм і вище; різьба з діаметром до 0,9 мм називається часовою різьбою.

Основні параметри різьби: діаметр різьби і крок . Розрізняють зовнішній, середній і внутрішній діаметри різьби.

Зовнішній діаметр різьби (d – для стержня, D – для отвору) – діаметр уявного циліндра, описаного навколо вершин зовнішньої різьби або западин внутрішньої різьби.

Внутрішній діаметр різьби (d1 – для стержня, D1 – для отвору) – діаметр уявного циліндра, вписаного у западини зовнішньої різьби або у вершини внутрішньої різьби.

Середній діаметр різьби (d2 – для стержня, D2 – для отвору) – діаметр уявного співвісного з різьбою циліндра, який перетинає витки різьби так, що ширина виступу різьби та ширина западини рівні.

Крок різьби Р – відстань між сусідніми однойменними бічними сторонами профілю в напрямку, паралельному осі різьби.

До інших відносять:

• Профіль різьби – переріз її витка площиною, що проходить через вісь циліндра або конуса, на якому нарізано різьбу. За формою профілю різьби поділяють па трикутні, прямокутні, трапецієподібні, упорні (профіль у вигляді нерівнобічної трапеції) і круглі.

• Хід різьби t – відстань між найближчими однойменними бічними сторонами профілю, які належать одній і тій самій гвинтовій поверхні, в напрямку, паралельному осі різьби. Хід різьби – величина відносного осьового переміщення гвинта (гайки) за один оберт. Для багатозахідних різьб, де n – число заходів.

Для нарізування внутрішньої різьби необхідні такі інструменти:

• мітчики різних розмірів;
• комірець для щільної фіксації;
• інструментальні лещата, необхідні для затиску заготовки;
• будь-який вид механічного мастила, що знижує тертя між металом.

Якість внутрішньої різьби залежить від діаметра отвору під різьбу, правильного вибору і способу застосування мастильного матеріалу, а також правильного підбору інструментів. Мітчики підбирають комплектно на основі даних креслення або по різьбоміру.

Мітчик змащують машинною оливою і, встановивши його строго перпендикулярно щодо деталі, починають обертати за допомогою воротка .

Через кожні півоберта роблять чверть оберта у зворотну сторону; це полегшує нарізування різьби і запобігає заїдання і поломку мітчика. На початку нарізування різьби, для того щоб мітчик врізався в метал, на нього плавно натискають, а потім його обертають без натиску. Після нарізування різьби першим (чорновим) мітчиком процес повторюють другим і третім (чистовим) мітчиками.

Нарізану різьбу протирають чистою ганчіркою і перевіряють прохідним і непрохідним різьбовими калібрами.

При нарізанні глибоких наскрізних отворів мітчики рекомендується періодично вивертати і очищати від стружки; те ж саме роблять і при нарізанні не наскрізних отворів. При нарізанні різьби дрібними мітчиками, діаметр яких менше 3-4 мм, треба бути обережним і не докладати великих зусиль, оскільки це веде до викришування зубів мітчика або до його поломки.

Зовнішню різьбу нарізують за допомогою круглих плашок (лерок), які діляться на цільні і розрізні (рис. 7). Цільними плашками можна нарізати різьбу тільки одного діаметру, а розрізними плашками можна регулювати діаметр різьби, що нарізується, в невеликих межах. Нарізування різьби здійснюють за один прохід. Для цього стержень, на якому повинна нарізуватися різьба, встановлюють в лещата в вертикальному положенні. На кінці стержня запилюють фаску для установки плашки.

Нарізування зовнішньої різьби проводиться в такій послідовності . На стержні роблять фаску за допомогою напилка, потім накладають плашку на кінець стержня так, щоб її площина була перпендикулярна до стержня. Стержень під різьбу повинен мати чисту поверхню, не можна нарізати різьбу на стержнях, вкритих окалиною чи іржею, тому що в цьому разі дуже зношуються плашки. Перед нарізуванням різьби стержень закріплюють у лещатах так, щоб його кінець виступав над рівнем губок лещат на 15-20 мм вище від потрібної довжини нарізуваної частини.

Все права защищены от пламени, а когда дело доходит до тихой, не требуется в стержень. Я хочу сказать, что у вас есть все необходимое для того, чтобы подать заявку на обучение в течение года (на одной половине на одну четверть в Испании). Після нарківізнія пізьбії по очищению от масти стрижки и контролю за допуской каллиграфией и гайки пота́бного диаруметра.