Комп’ютерна форма бухгалтерського обліку
by Natalia
- Joined Jan 2020
- Published Books 40
Copyright © 2020
Комп’ютерна форма бухгалтерського обліку
Комп’ютерна форма обліку
В історії комп’ютерної форми обліку, в залежності від технічних засобів, що використовуються, можна виділити наступні три етапи.
1. Використання перфораційних машин. Вперше новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації був розроблений в умовах застосування перфораційних обчислювальних машин в кінці 50-х років XX ст. Ця форма бухгалтерського обліку отримала назву таблично-перфокарткової. Вона була розроблена для підприємств, що використовували перфораційні машини, і передбачала перенесення даних із кожного документу на машинний носій – перфокартку (рис. 2.25) по кожній ділянці обліку: обліку виробничих запасів, оплати праці, готової продукції тощо, – складалися масиви перфокарток.
Таблично-перфокарткова форма облікузапослідовністюформування даних не відрізняється від французької форми обліку і є невдалою спробою її механізації.
В основу комплексної механізації бухгалтерського обліку за таблично-перфокартковою формою був покладений принцип безперервності обробки облікової інформації на обчислювальних пристроях при повній механізації всіх облікових робіт. При цьому відбувся перерозподіл робіт, і значна частина операцій облікового процесу виконувалася персоналом обчислювального центру. Суттєва особливість цієї форми полягала в тому, що в ній поєднувалося використання двох видів нанесеної на перфокартку інформації — змінної (разової) і постійної (нормативно-довідкової). Документи про господарські операції, оформлені в пачки, перевірені і прийняті для обробки, реєструвалися в спеціальному журналі приймання документів і реєстрації контрольних чисел, що був призначений для контролю за зберіганням цих документів і для перевірки повноти записів в табуляграмах. Зареєстровані документи передавалися на перфоратор для набивання перфокарток. Підготовлені перфокартки направлялися на обчислювальні машини, де відбувалося їх групування.
Всі дані, записані за певний період, пропускалися через відповідний зчитувальний пристрій для друку інформації і підрахунку контрольних підсумків, при цьому друкувався журнал операцій, який служив також контрольною машинограмою. Після перевірки інформаційних масивів друкувалися робочі машинограми, підсумки яких контролювалися перевіреними підсумками Журналу операцій. Виділялися носії з постійними даними. На підставі даних про сальдо та обороти друкувалася відомість по аналітичних рахунках. Протягом місяця по рахунках з різною періодичністю складалися машинограми-регістри синтетичного обліку. Виділялися носії з вхідним сальдо по синтетичних рахунках. По закінченні звітного періоду друкували машинограму -оборотну відомість по синтетичних рахунках. Підсумки оборотних відомостей по аналітичних рахунках порівнювали з даними оборотної відомості по синтетичних рахунках. При складанні машинограми – оборотної відомості по синтетичних рахунках, автоматично виготовлялися носії з вихідним сальдо. Після одержання оборотної відомості складали баланс.
2. Використання комп ‘ютерів третього покоління (великих та середніх) та багатотерміпальпих обчислювальних систем. Впровадження в практику облікового процесу електронно-обчислювальних машин типу “Урал”, “Дніпро”, Мінськ” привело до створення таблично-автоматизоваиої форми обліку (рис. 2.26).
В цій формі первинні дані окрім паперових носіїв можуть одразу фіксуватися на машинних носіяХ( що дозволяє автоматизувати збір первинної інформації. На машинних носіях зберігається також поточна, нормативно-довідкова і вхідна інформація. Оскільки нормативно-довідкова інформація підлягає багаторазовому використанню, вона заноситься до спеціальних баз даних. Залежно від використання технічних засобів і носіїв інформації розрізняють два способи введення облікової інформації: безпосередній та з використанням периферійної техніки. Одним із найважливіших принципів цього етапу розвитку комп’ютерної форми обліку є використання режиму запиту з метою отримання звітів по необхідних показниках. Задля цього бухгалтер заповнює стандартний документ, в якому вказується вид запиту, після чого комп’ютер надає необхідну інформацію.
3.Використання персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Можливості обчислювальної техніки забезпечують не лише універсальний характер її застосування (виходячи із загальних методологічних підходів організації бухгалтерського обліку), але й дозволяють використовувати програми, налагоджені на конкретне підприємство з врахуванням пропозицій замовника.
Сучасна комп’ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп’ютерів та обчислювальних мереж. Компоненти комп’ютерної форми обліку, без яких неможливе її створення на конкретному підприємстві, наведено на рис. 2.27.
Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання, що передбачають наступні варіанти:
-використання виключно персональних комп’ютерів;
-використання одного центрального комп’ютера (серверу) і терміналів для введення даних;
-об’єднання персональних комп’ютерів в локальну мережу (цим забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського обліку);
-об’єднання персональних комп’ютерів в локальну мережу з одним або кілька потужними комп’ютерами (серверами) та вихід до глобальних мереж (зокрема, Інтернет).
Застосування комп’ютерів дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює на комп’ютері в діалоговому режимі, використовує зворотній зв’язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів.
Комп’ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, які пов’язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для всіх потреб управління.
Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Технологічний процес обробки даних при комп’ютерній формі обліку поділяється на три етапи:
– збирання і реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері;
-формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль процесу, обробка інформації, записаної в масивах облікових даних;
-отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у -вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.
Порядок ведення облікових записів при комп’ютерній формі обліку можна схематично представити наступним чином (див. рис. 2.28).
В комп’ютерній формі обліку ключовим моментом, який формує як вигляд регістрів, так і послідовність облікових записів, є алгоритм, конкретне програмне забезпечення. Тому якість та безпомилковість звітної інформації залежить від ретельності та якісної реалізації облікових процедур програмістами.
Будьтяку форму обліку характеризують паперові регістри. Облікові регістри – носії даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов’язання підприємства.
В основу побудови регістрів бухгалтерського обліку при паперових формах обліку покладений принцип надлишку, тобто всі дані, що можуть знадобитися, за певним принципом фіксуються в регістрах, мають багатоцільове призначення. В них формується інформація, необхідна функціональним службам для різних цілей: проведення аналізу і виявлення резервів, заповнення форм періодичної та річної бухгалтерської звітності, поточного і наступного контролю, видачі довідок тощо. Облікові регістри однозначно характеризують будь-яку форму обліку. Наприклад, постійне удосконалення форм журналів, їх модифікація для- великих та малих підприємств не змінили сутності журналів та форми бухгалтерського обліку, побудованою за їх допомогою. Проте, в умовах застосування комп’ютерів змінилося традиційне розуміння самого поняття “регістр бухгалтерського обліку”. При паперових формах бухгалтерського обліку система відображення облікових даних в регістрах бухгалтерського обліку об’єднана з системою їх узагальнення і повністю від неї залежить.
Якщо при безкомп’ютерному способі обробки бухгалтерських даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, то в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, що не пов’язаний із стадіями накопичення, узагальнення та систематизації.
Накопичення, систематизація та узагальнення облікової інформації в умовах застосування сучасної обчислювальної техніки здійснюються в автоматичному режимі. Первинна бухгалтерська інформація накопичується в базі даних комп’ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках, що представлені окремими комірками пам’яті комп’ютера та є ідеальними, з точки зору теорії бухгалтерського обліку, носіями ознак її групування. Побудова структури комп’ютерних баз даних може бути найрізноманітнішою; табличний принцип, за яким будуються паперові регістри, не є єдиним при побудові комп’ютерних баз даних. Бази даних є також ієрархічні, мережеві, реляційні.
При застосуванні комп’ютерів регістр поєднує три складові частини:
1) комп’ютерну базу даних з певною структурою, призначену для накопичення та зберігання облікової інформації на технічних носіях;
2) змінні величини, тимчасово створені в пам’яті комп’ютера для систематизації та узагальнення облікових даних – бухгалтерських рахунків;
3) відеограми та машинограми, призначені для відображення згрупованої та систематизованої облікової інформації (див. рис. 2.29).
Накопичення, систематизація та узагальнення облікової інформації здійснюються в автоматичному режимі. Первинна бухгалтерська інформація накопичується в базі даних комп’ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках.
Тобто, при безкомп’ютерному способі обробки бухгалтерських даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, а в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, не пов’язаним із стадіями накопичення, узагальнення і систематизації.
Особливістю комп’ютерної форми обліку також є те, що вона не існує без конкретної комп’ютерної програми. Облікові регістри різних програм схожі, але не однакові.
За умови детального складання облікових записів формується єдиний електронний обліковий регістр – журнал господарських операцій, хоча більшість програм для комп’ютеризації бухгалтерського обліку дозволяють перегляд інформації у вигляді журналів, відомостей тощо.
Принципи компю’терної форми обліку Основними принципами комп’ютерної форми бухгалтерського обліку є:
-одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;
-накопичення і багаторазове використання облікових даних; Ч> один синтетичний рахунок – багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;
-автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених процедур (норм, нормативів, завдань тощо);
-одержання звітних показників в режимі діалогу “людина-комп’ютер”;
-автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків
Форми обліку, що передбачають застосування комп’ютерів, дозволяють ефективно задовольнити вимоги розподілу облікової праці, аналітичності та оперативності. Перша вимога – можливість здійснення широкого розподілу праці – виконується завдяки тому, що сучасні програмно-апаратні комп’ютерні системи, як правило, побудовані на принципах розподіленої обробки даних. Саме завдяки програмно-реалізованому механізму, що дозволяє працювати з однією базою даних кільком користувачам, з’явилась можливість одночасно працювати з одним обліковим регістром не одному, а декільком бухгалтерам.
Застосування комп’ютерів дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку. Якщо при застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку та переліку об’єктів аналітики вимагає збільшення кількості облікових працівників, то при застосуванні обчислювальної техніки є можливість вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об’єктів. Тут поєднані в одному робочому процесі реєстрація операцій в хронологічному і систематичному порядку в розрізі синтетичних та аналітичних рахунків, що раніше здійснювалась окремо. При цьому контроль за відповідністю даних аналітичного і синтетичного обліку забезпечений автоматично, а при ручному веденні обліку записи на синтетичних і аналітичних рахунках здійснюються, як правило, в послідовно-накопичувальному порядку, до того ж зі значним розривом у часі. Саме тому на підприємствах сальдо по синтетичних рахунках часто не збігається з сальдо по аналітичних рахунках.
При застосуванні комп’ютерів автоматично вирішується проблема оперативності даних. Якщо при паперових формах обліку операцій накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих затрат ручної праці та завжди пов’язані з імовірністю допущення помилок, то при застосуванні комп’ютерів ці операції виконуються без участі людини.
Через те, що використовувались недосконалі технічні засоби механізація обліку вимагала перебудови документів (передусім, первинних). В результаті удосконалення обліку шляхом механізації зводилось до реалізації його відповідної форми за допомогою наявних технічних засобів. В підсумку існуюча форма обліку незначною мірою модернізувалась відповідно до можливостей обчислювальної техніки. Використання ж сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки призводить до того, що застосування тієї чи іншої форми обліку здійснюється за допомогою програмне реалізованих алгоритмів. Таким чином, комп’ютеризації обліку на сучасних комп’ютерах обмеження форми не властиві. Хоча технічно за допомогою обчислювальної техніки можна реалізувати будь-яку ручну або механізовану форму обліку, з’являється можливість реалізації не фіксованої форми, а тієї, яка була б “оптимальною”. В цьому випадку мова йде про удосконалення методології обліку на основі застосування комп’ютерів, а не про пристосування цієї методології до вимог технічних засобів, тобто удосконалення методології обліку визначається не технічними умовами і обмеженнями, а широкими можливостями реалізації.
Компю’терна система обліку .На підприємствах розгляд облікових завдань може відбуватись не лише в руслі комплексної проблеми інформаційного забезпечення менеджменту (тобто комп’ютеризація тільки облікового процесу), а здійснюватись в рамках єдиної комп’ютерної системи управління підприємством та бізнес-процесами.
При цьому краще говорити про комп’ютерну систему, а не форму обліку. Комп’ютерна система обліку – це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп’ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.
Комп’ютерна система обліку має наступні характерні ознаки (див. рис. 2.30).
Комп’ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку одразу після їх введення в інформаційну базу даних.
Систематизація і узагальнення облікових і аналітичних даних, що існують в інформаційній базі, здійснюється автоматично і відображається у результатних даних для обліку, контролю і аналізу. Узагальнення даних в синтетичному і аналітичному обліку здійснюється одночасно на підставі однієї і тієї ж інформації.
Комп’ютерна система передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку як в регламентному, так і в діалоговому (інтерактивному) режимах. При використанні режиму діалогу збільшується оперативність обліку, контролю і аналізу, з’являється можливість отримання необхідних довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не тільки по його закінченні. При цьому обсяг інформації, що регламентно надається користувачам, значно скорочується і обмежується тільки даними, що необхідні і достатні для виконання конкретних управлінських робіт. Додаткові дані можна отримати за запитом. За бажанням можна перевірити правильність розрахунків, отримати розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вхідної інформації і порядку проведених розрахунків.
Значною мірою автоматизується контроль ведення бухгалтерського обліку, що сприяє підвищенню достовірності і правильності облікових даних. На бухгалтерський апарат покладається обов’язок контролювати виконання облікових робіт. Бухгалтери за необхідності можуть перевірити показники, відображені у вихідних облікових документах.
В комп’ютерній системі бухгалтерського обліку забезпечується обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності, перевірки повноважень на доступ до інформації, виявлення і недопущення несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях.
В комп’ютерній системі обліку використовується єдина інформаційна база даних, що на підставі принципу подвійного запису накопичує всю необхідну для системи обліку інформацію. При цьому система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і. не робиться поділу обліку за видами на оперативний або бухгалтерський, на управлінський, фінансовий або податковий.
Комп’ютерна система обліку — це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп ‘ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.
Регістр бухгалтерського обліку – засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації
Форма бухгалтерського обліку – сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із’застосуванням принципу подвійного запису.
Питання для самоперевірки
1. Що розуміють під формою бухгалтерського обліку?
2. Що таке комп ‘ютерна форма обліку?
3. Назвати особливості комп ‘ютерної форми обліку.
4. Назвати принципи комп ‘ютерної форми обліку.
5. Що таке комп ‘ютерна система обліку?
Published: Apr 29, 2020
Latest Revision: Apr 29, 2020
Ourboox Unique Identifier: OB-798594
Copyright © 2020
