Практичні роботи з дисципліни “Біологія і екологія” для студентів ЗБК

Пояснювальна записка

Для успішного засвоєння студентами біологічно-екологічних знань та кращого виготовлення їхні практичні сили потребують, щоб студенти не використовували фактичних повідомлень, а й постійно знали, що потрібно знати на практиці. Для того, щоб вважати, що це реально реалізовує практичну роботу, тоді, коли ми вивчаємо лише свої знання, перевіряємо і перевіряємо теоретичні факти, і справді використовуємо знання.

Інструктивні картки з практичними роботами з дисципліни «Біологія та екологія» для роботи І всіх інших служб ЗБК внесено до робочої програми для інших навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які, можливо, вимагають молодих спеціалістів на рівні базової загальної середньої школи.

Інструктивна картка із практичною роботою має такі склади:

• тема;
• мета;
• штучно-технічне покриття;
• література до перевірки;
• хидіанальність;
• теоретичні властивості;
• прочитати перевірку;
• контрольні питання.

Завдання на практичних роботах розроблено на рівні біологічних та екологічних наук для 10-11 класів, які рекомендували та дотримувались Міністерства освіти та науки України ( від 03.07.2018 р. № 1 / 9-415 )

Інструктивні картки ґрунтуються на теоретичному матеріалі підручника: Андерсон О. А. та ін. Біологія та екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандартів / О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.

Теоретичні матеріали можуть бути використані для того, щоб вони працювали.

Практична робота №1

Тема: Розв’язування елементарних задач з реплікації та транскрипції.

Мета: узагальнити знання про процеси транскрипції, реплікації; навчитися розв’язувати відповідні вправи.

Матеріально-технічне забезпечення: інструктивна картка з вправами на процеси транскрипції та реплікації.

Література до виконання:

1. Євсеєв Р.С. Збірник задач з генетики. — Х. : Вид. група «Основа», 2016. — 127 с.: табл.
2. Андерсон О.А. та ін. Біологія і екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту/О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.

Хід роботи

1. Пригадати основні відомості про будову нуклеїнових кислот, їх властивості, процеси транскрипції та реплікації.
2. Вивчити алгоритм розв’язування типових вправ на процеси транскрипції та реплікації.
3. Розв’язати завдання.

І частина. Теоретична.

Нуклеїнові кислоти – біополімери, які складаються з мономерів (нуклеотидів); до них належать дезоксирибонуклеїнові (ДНК) та рибонуклеїнові (РНК) кислоти. Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів. Просторово (у трьох вимірах) нуклеотиди одного ланцюга є відповідними нуклеотидам другого ланцюга, а саме доповнюють один одного взаємодіями між молекулами завдяки взаємодії водневих зв’язків, електростатичного притяжіння між зарядженими групами та гідрофобними взаємодіями. Це явище має назву комплементарність. Важливою функцією ДНК є транскрипція – переписування з неї інформації на іРНК, яка переносить її до місця синтезу білка (один з етапів біосинтезу білка).

Перед кожним подвоєнням хромосом і діленням клітини відбувається реплікація (подвоєння) ДНК. Реплікацією називають процес самокопіювання молекули ДНК з дотриманням порядку чергування нуклеотидів, властивого материнським комплементарним ниткам.

Спіралеподібна двухланцюгова ДНК спочатку розплітається (розкручується) уздовж осі, водневі зв’язки між азотистими основами рвуться і ланцюги розходяться. Потім, до кожної ланцюга прилаштовуються комплементарні азотисті основи, і утворюються дві нові дочірні молекули ДНК. Такий спосіб подвоєння молекул, при якому кожна дочірня молекула містить одну материнську і одну знову синтезовану ланцюг, називають напівконсервативним.

Для розв’язування всіх типів завдань з молекулярної біології студенти повинні знати такі сталі величини:

Маса одного нуклеотида, M (нк) — 345 Да

Довжина одного нуклеотида, l( нк) — 0,34 нм пари (ДНК)

Один виток спіралі складають десять пар

А і Т з’єднані двома водневими зв’язками    А = Т

Г і Ц з’єднані трьома водневими зв’язками   Г = Ц

ІІ частина. Практична.

Розв’яжіть наступні вправи.

Завдання 1.

У фрагменті одного ланцюга молекули ДНК, нуклеотиди розташовані у такій послідовності:

ААГ ТЦТ АЦГ ТАГ

Побудьте схему дволанцюгового ДНК і підтримую і-РНК. Яка довжина в нанометрах цього фрагмента?

Завдання 2.

Один із ланцюгів молекули ДНК має такий вигляд:

ГЦГ ГГТ ГГА ТАА ЦТА ГЦЦ. Який вигляд матиме другий ланцюг цієї молекули ДНК, синтезований під час її самоподвоєння? Визначте молекулярну масу фрагмента, що ви отримали.

Завдання 3.

На одному з ланцюгів ДНК синтезована іРНК, в якій А-14%, Г-20%, У-40%,

Ц-26%. Визначте відсотковий вміст нуклеотидів у молекулі ДНК.

Контрольні питання:

1. Що спільного і відмінного в будові молекул ДНК і РНК?
2. Дати визначення поняття «транскрипція».
3. Як відбувається реплікація?
4. Яким буде нуклеотидний склад ділянки дволанцюгової ДНК, якщо і-РНК містить Аденіну 21%, Цитозину 25%, Гуаніну 24%, Урацилу 30%?

Практична робота № 2

Тема: Розв’язування елементарних вправ з трансляції.

Мета: сформувати практичні уміння розв’язувати елементарні вправи з трансляції на основі теоретичних знань; навчитися користуватися таблицею генетичного коду.

Матеріально-технічне забезпечення: інструктивна картка з вправами на процеси трансляції.

Література до виконання:

1. Євсеєв Р.С. Збірник задач з генетики. — Х. : Вид. група «Основа», 2016. — 127 с.: табл.
2. Андерсон О.А. та ін. Біологія і екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту/О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.

Хід роботи

1. Пригадати основні відомості про ген, генетичний код, біосинтез білка, трансляція.
2. Вивчити алгоритм розв’язування типових вправ на процеси трансляції.
3. Розв’язати завдання.

І частина. Теоретична.

Біосинтез білка – це складний ферментативний процес, підготовка якого починається в ядрі, а основні етапи відбуваються в цитоплазміза участю рибосом. Центральну функцію в ньому виконують носії генетичної інформації – нуклеїнові кислоти: ДНК і РНК.

Ген – це ділянка ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру білка.

Генетичний код – це властива всімживим організмам єдина система збереження спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів. Ця послідовність визначає порядок введення амінокислотних залишків у поліпептидний ланцюг під час його синтезу. Встановлено, що кожний амінокислотний залишок у поліпептидному ланцюзі кодується певною послідовністю з трьох нуклеотидів – триплетом. Генетичному кодові характерні такі властивості: триплетність (кожна амінокислота задає послідовність трьох нуклеотидів – триплет, або кодон); безперервність (між триплетами (кодонами) немає знаків, які можуть припинити зчитування інформації); неперекриваність (один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох і більше триплетів); виродженість (одній і тій самій амінокислоті може відповідати кілька кодонів (різних триплетів); однозначність (кожен триплет кодує лише одну певну амінокислоту); універсальність (єдиний для всіх організмів, які існують на Землі).

Стоп-кодони УАА, УАГ, УГА означають припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга, триплет АУГ визначає місце початку синтезу наступного.

Синтез білка в клітині відбувається в результаті трансляції іРНК.

Трансляцією називається процес перекладу генетичної інформації, що міститься в іРНК, на специфічну послідовність амінокислот. Іншими словами, у процесі трансляції здійснюється переклад 4-буквеної мови азотистих основ на 20-буквену мову амінокислот. Синтез білка в клітині здійснюється на рибосомах.

Процес трансляції складається з трьох фаз: 1) ініціації; 2) елонгації і 3) термінації.

Ініціація трансляції. Ініціація – стадія формування комплексу компонентів, необхідного для дізнавання місця і початку процесу трансляції. Це найбільш відповідальний етап у процесі трансляції, заснований на дізнаванні рибосомою іРНК і зв’язуванні з її особливими ділянками. Рибосома впізнає іРНК завдяки. “шапочці” на 5′-кінці і сковзає до З’-кінця, поки не досягне ініціативного кодона, з якого і починається трансляція. У еукаріотичній клітині ініціативними кодонами є кодони АУГ чи ГУГ, які кодують валін. З метіоніну починається синтез усіх поліпептидних ланцюгів.

Елонгація трансляції. Елонгація – стадія продовження процесу, що складається з повторюваних дій. Це процес подовження, нарощування поліпептидного ланцюга, заснований на приєднанні нових амінокислот за допомогою, пептидного зв’язку. Відбувається постійне протягання нитки іРНК через рибосому і «декодування» закладеної в ній генетичної інформації. Часто іРНК функціонує одночасно на декількох рибосомах, кожна з яких синтезує ту саму поліпептидну нитку, яка кодується даною іРНК. Група рибосом, що працюють на одній молекулі іРНК, називається полірибосомою, чи полісомою. Розмір полісом значно варіює в залежності від довжини молекули іРНК, а також від відстані між рибосомами. Так, полісоми, що синтезують гемоглобін, складаються з 4-6 рибосом, а високомолекулярні білки синтезуються на полірибосомах, що містять 20 і більше рибосом.

Термінація. Термінація – стадія закінчення процесу трансляції під дією специфічних механізмів. Вона відбувається в той момент, коли рибосома доходить до термінуючого кодона в складі іРНК. Трансляція припиняється, і поліпептидний ланцюг звільняється з полірибосоми.

Після закінчення трансляції полірибосоми розпадаються на субодиниці, що можуть увійти до складу нових полірибосом.

Для розв’язування всіх типів завдань з молекулярної біології студенти повинні знати такі сталі величини:

Маса однієї амінокислоти, М (ак) — 100 Да

Довжина однієї амінокислоти, L (ак) — 0,35 нм

Час приєднання однієї амінокислоти (t)— 0,2 с

Маса одного нуклеотида, M (нк) — 345 Да

Довжина одного нуклеотида, l( нк) — 0,34 нм пари (ДНК)

Один виток спіралі складають десять пар

А і Т з’єднані двома водневими зв’язками    А = Т

Г і Ц з’єднані трьома водневими зв’язками   Г = Ц

ІІ частина. Практична.

Розв’яжіть наступні вправи.

Завдання 1.

Користуючись таблицею «Генетичний код», визначте амінокислоти, яким відповідають такі кодони:                УЦУ ЦАА ААА ГУГ.

Завдання 2.

Білок вазопресин – гормон гіпофізу, що підвищує артеріальний тиск, посилює діурез. Він складається з дев’яти амінокислотних залишків і кодується такими нуклеотидами: АЦА-АТА-ААА-ГТТ-ТТА-АЦА-ГГА-ГЦА-ЦЦА.

Визначте:

а) скільки нуклеотидів у ДНК?

б) скільки триплетів у ДНК?

в) який амінокислотний склад білку вазопресину.

Завдання 3.

До складу білка входять 400 амінокислот. Визначте, яку довжину має ген, що його кодує.

Завдання 4.

Молекулярна маса пепсину 1400 Да.

Яка довжина первинної структури цього білка?

Контрольні питання:

1. Яка роль молекул ДНК і різних типів РНК у біосинтезі білків?
2. Дати визначення ген?
3. Що таке генетичний код і які його властивості?
4. Які основні етапи процесу біосинтезу білків?
5. Що таке трансляція? Які її етапи?
6. Яку роль відіграють рибосоми в процесі біосинтезу білків?
7. 6. Яке біологічне значення того, що на молекулі мРНК одночасно розміщуються не одна, а декілька (до 20) рибосом?
8. Білок коропа має таку послідовність амінокислот:

а) …лей — гіс — фен — глу — асн — вал…

б) …ілей — глу — сер — глі — про — мет — арг…

в) …лей — сер — асн — тир — сер — ліз — глі — тре…

Визначте: а) послідовність нуклеотидів у молекулі ДНК; б) кількість триплетів та нуклеотидів; в) довжину молекули ДНК; г) структуру другого ланцюга молекули ДНК.

Практична робота № 3

Тема: Розв’язання типових задач з генетики. Моногібридне схрещування.

Мета: закріпити знання з генетичних основ і вміння їх використовувати для розв’язання типових задач.

Матеріально-технічне забезпечення: інструктивна картка із завданнями роботи, таблиці „Закони Менделя та їх цитологічні основи”, збірники задач: 1. Євсеєв Р.С. Збірник задач з генетики. — Х. : Вид. група «Основа», 2016. — 127, [1]  с. : табл. — (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 10 (166)). 2. Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Козленко О.Г. Завдання і вправи з біології за курс старшої школи: посібник / Н.Ю Матяш., Т.В. Коршевнюк, О.Г. Козленко – К.: Педагогічна думка, 2012. – 248 с.

Література до виконання:

1. Андерсон О. А. та ін. Біологія і екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту/О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.

Хід роботи:

1. Пригадати основні закони спадковості організмів та їх цитологічні основи.
2. Розв’язати задачі.

І частина. Теоретична.

Генетика — наука, що вивчає закономірності та матеріальні основи спадковості та мінливості організмів.

Спадковість — здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.

Ген — ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.

Алелі — різні форми одного й того ж гена.

Локус — ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.

Генотип — сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип — сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Гомозиготи — особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.

Гетерозиготи — особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні дають розщеплення за даною парою ознак.

Генетичні позначення.

Р – батьківське покоління.

(дзеркало Венери) — жіноча стать; (щит і спис Марса) — чоловіча стать.

× – знак схрещування.

F₁ – гібриди першого покоління.

F₂ – гібриди другого покоління.

А– домінантний алель гена.

а –  рецесивний алель гена.

АА – гомозигота домінантна.

аа – гомозигота рецесивна.

Аа – гетерозигота, першим позначається домінантний алель.

Моногібридне схрещування — схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.

Перший закон Менделя

Закон одноманітності першого покоління (закон домінування): у гібридів першого покоління виявляються тільки домінантні озна­ки — воно фенотипово одноманітне.

                         Другий закон Менделя

Закон розщеплення: під час схрещування гібридів першого покоління у гібридів другого покоління відбувається розщеплення ознак у відношенні 3 : 1 — утворюються дві фенотипові групи.

Аналізуюче схрещування — це схрещування особини невідомого генотипу з особиною, гомозиготною за рецесивним алелем. Гомозиготна особина завжди утворює один сорт гамет, і за потомством F1 можна судити про кількість типів гамет досліджуваного генотипу.

                      Гіпотеза чистоти гамет

При утворенні гібридів спадкові фактори (гени) не змішуються, а зберігаються у чистому вигляді. У гібридів першого покоління присутні обидва фактори — домінантний і рецесивний, але у вигляді ознаки виявляється домінантний фактор. Зв’язок між поколіннями при статевому розмноженні здійснюється через статеві клітини — гамети. Необхідно допустити, що кожна гамета несе тільки один фактор із пари.

Алгоритм розв’язання задач на моногібридне схрещування

1. Записати символи, що використовуються для позначення кожного гена.
2. Встановити генотипи батьків, визначаючи їх за фенотипами нащадків та користуючись таблицею домінування.
3. Записати усі типи гамет (яйцеклітин і сперматозоїдів), що утворяться у кожного із батьків у результаті мейозу.
4. Враховуючи всі можливі варіанти випадкового запліднення, встановити генотипи нащадків.
5. Визначити співвідношення у потомстві різних генотипів та фенотипів.

ІІ частина. Практична.

Розв’яжіть наступні задачі.

Задача 1

У кавуна зелене забарвлення плодів домінує над смугастої. Визначте забарвлення плодів кавунів, отриманих від схрещування рослин, що мають генотипи аа і Аа.

Задача 2

Хвилясте волосся у людини домінують над прямими (в гетерозиготному стані – хвилястий волос). Чоловік і дружина мають хвилясте волосся. Яка ймовірність народження кучерявої дитини в цій родині?

Задача 3

У томатів червоне забарвлення плода (А) домінує над жовтим (а). Визначити генотипи, фенотипи їх співвідношення в слідуючих схрещуваннях:

1. Аа х   Аа
2. Аа х   АА

Контрольні питання:

1. Дати визначення гібрид, генотип, фенотип?
2. Яке схрещування називають моногібридним, аналізуючим?
3. Сформулювати перший та другий закони Менделя.
4. Що таке чисті лінії? Закон чистоти гамет?
5. У чому полягає статистичний характер законів спадковості?

Практична робота № 4

Тема: Розв’язання типових задач з генетики. Дигібридне схрещування.

Мета: закріпити знання генетичних основ і вміння їх використовувати для розв’язання типових задач.

Матеріально-технічне забезпечення: інструктивна картка із завданнями роботи, таблиці „Закони Менделя та їх цитологічні основи”, збірники задач: 1. Євсеєв Р.С. Збірник задач з генетики. — Х. : Вид. група «Основа», 2016. — 127, [1]  с. : табл. — (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 10 (166)). 2. Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Козленко О.Г. Завдання і вправи з біології за курс старшої школи: посібник / Н.Ю Матяш., Т.В. Коршевнюк, О.Г. Козленко – К.: Педагогічна думка, 2012. – 248 с.

Література до виконання:

1. Андерсон О. А. та ін. Біологія і екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту/О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.

Хід роботи:

1. Пригадати основні закони спадковості організмів та їх цитологічні основи.
2. Розв’язати задачі.

І частина. Теоретична.

Гібрид (лат. hibrida — помісь) — організм, що утворюється від схрещування батьківських форм із різною спадковістю (генотипом), тобто внаслідок гібридизації.

Генотип — сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип — сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Дигібридне схрещування – це схрещування, під час якого батьківські особини відрізняються за парами альтернативних виявів двох ознак (наприклад, гладеньке жовте та зморшкувате зелене  насіння). Під час дигібридного схрещування кожна пара ознак успадковується незалежно від інших. Гібриди утворюють 4 фенотипові групи в характерному відношенні 9 : 3 : 3 : 1.

Дигетерозиготи – гібриди, гетерозиготні за двома локусами (за алелями двох генів).Полігібридне схрещування – схрещування, у якому батьківські форми відрізняються за алелями багатьох генів.

Полігетерозиготи – гібриди, гетерозиготні за багатьма локусами (за алелями багатьох генів).

Третій закон Менделя, або закон незалежного комбінування станів ознак: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються парами альтернативних виявів двох (або більше) ознак, у другому поколінні (F₂) спостерігається незалежне успадкування і комбінування ознак, якщо гени, що їх визначають, розміщені у різних негомологічних хромосомах.

Алгоритм розв’язання задач на дигібридне схрещування

1. Визначте домінантну і рецесивну ознаку.
2. Введіть позначення за допомогою літер:

А, В – домінантні ознаки.

а, в – рецесивні ознаки.

3. Записати генотип особин за рецесивною ознакою (оскільки можливий один його варіант). Особини, що схрещуються, позначаються – Р, мати, батько.
4. Записати генотип особини за домінантною ознакою. Вона обов’язково має домінантний алель, а другий можна визначити, знаючи, що в кожного гібрида один алель від однієї батьківської особини, а другий від іншої (при цьому гомозиготна особина має однакові алелі, гетерозиготна – різні).
5. Запишіть типи гамет – Г.
6. Складіть схему схрещування за допомогою решітки Пеннета, в клітинах перетину гамет, визначаєте генотип нащадків – F₁.
7. Визначте співвідношення генотипів, фенотипів.

ІІ частина. Практична.

Розв’яжіть наступні задачі.

Задача 1

Які типи гамет утворюють тварини, що мають такі генотипи: AаBb, АaBB, аaВb?

Задача 2

У малини червоний колір плодів і колюче стебло – домінантні ознаки, а жовтий колір плодів і гладеньке стебло – рецесивні. Унаслідок схрещування рослин, гетерозиготних за обома ознаками, з рослинами, що мають жовті плоди й гладеньке стебло, отримали 200 гібридів. Скільки з них матимуть жовті плоди і колюче стебло?

Задача 3

Один з подружжя має блакитні (рецесив) очі і прямий (гетерозигота, домінант) ніс, другий зелено-карі очі і кирпатий ніс (рецесив). Записати генотипи і фенотипи для батьківських форм Р і нащадків першого покоління F₁.

Контрольні питання:

1. Дати визначення гібрид, генотип, фенотип?
2. Яке схрещування називають дигібридним, полігібридним?
3. Сформулювати третій закон Менделя.

Використана література

Основна:

1. Андерсон О.А. та ін. Біологія та екологія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти: рівень стандартів / О. А. Андерсон, М. А. Вихренко, А. О. Чернінський. – К. : Школяр, 2018. – 216 с. : іл.   https://pidruchnyk.com.ua/1132-biologiya-ekologiya-10-klas-anderson.html
2. Балан П.Г. Біологія: 10кл .: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл .: сучасний стандарт, академічна жизнь / П.Г. Балан, Ю.Г. Вервес, В.П. Поліщук.-К .: Генеза, 2010.-288с .: іл.       https://pidruchnyk.com.ua/423-bologya-balan-verves-polschuk-10-klas.html
3. Євсеєв Р.С. Збірник задач з генетики. – Х. : Вид. група «Основа», 2016. – 127, [1] с. : табл. – (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 10 (166)).   http://e-kniga.in.ua/product/zbrnik_zadatch_z_genetiki/
4. Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Козленко О.Г. Завершення в правозахисних органах школи: посібник / Н.Ю Матяш., Т.В. Коршевнюк, О.Г. Козленко – К.: Педагогічна думка, 2012. – 248 с.        http://undip.org.ua/news/library/navch_posibniki_detail.php?ID=1099

Додаткова:

1. Барна И.В. Біологія. Методика розв’язування задач. Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2006.                                              http://www.e-catalog.name/x/x/x?&I21DBN=VNMU&C21COM=S&S21STN=1&S21CNR=20&S21ALL=(%3C.%3ET=%D0%91%D0%86 % D0% 9E% D0% 9B% D0% 9E% D0% 93% D0% 86% D0% AF $% 3C.% 3E) & S21AllTrm = Т =% D0% 91% D0% 86% D0% 9E% D0 % 9B% D0% 9E% D0% 93% D0% 86% D0% AF% 7C & S21FMT = fullwebr & P21DBN = VNMU
2. Межжерін С.В. Біологія: (Профіль. Рівень): підруч. для 10 кл. загальносвіт. навч. закл. / С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна, Т. В. Коршевнюк. – К .: Планета книжок, 2010. – 336 с .: Іл.                         http://shkolyar.com.ua/pdf/Bio_10kl_1-13.pdf