(Біологічне значення металічних елементів (непарні у списку

Біологічне значення металічних елементів

    Метали— клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:

• добре проводять електричний струм і тепло,
• непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
• ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
• пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
• за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).

Металами є прості речовини більшості хімічних елементів (приблизно 80 % елементів періодичної системи елементів). Найпоширенішим хімічним елементом-металом у земній корі є алюміній.

Широко використовуються такі групи металів:

• чорні метали — залізо, манган, хром — є основними продуктами чорної

• • металургії, а їх сплави використовують у всіх галузях ма

  • шинобудування;

  • дорогоцінні метали — золото, срібло і платина — використовують в ювелірній промисловості, електроніці, електротехніці, хімічній промисловості;

  • важкі метали — мідь, цинк, олово і свинець — застосовують в машинобудуванні, електротехніці, енергетиці;

  • рідкісні важкі метали — нікель, кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, ванадій, бісмут — використовують як тугоплавкі конструкційні матеріали, а також в сплавах з чорними металами як легуючі елементи;

• легкі метали — алюміній, титан і магній — використовують як конструкційні матеріали в авіації, космічній галузі, автомобілебудуванні;
• лужні метали — калій, натрій і літій — використовують переважно у сполуках у вигляді солей та електролітів;
• лужноземельні метали — кальцій, барій і стронцій — застосовують в хімії

У техніці найбільшого застосування набули залізо, алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель. Вони ще мають назву «технічні метали».

Метали складають понад 80% усіх хімічних елементів. Переважна більшість металів зустрічається в природі у вигляді різних сполук і лише деякі з них — у вільному стані. Це так звані самородні метали (золото і платина), а також інколи срібло, ртуть, мідь та інші метали.

Мінерали і гірські породи, придатні для добування з них металів заводським способом, називаються рудами.

Важливішими рудами є:

оксиди (Fe₂O₃, Fe₃O₄, Al₂O₃ • nH₂O, MnO₂ тощо);

сульфіди (ZnS, PbS, Cu₂S, HgS і ін.),

солі (NaCl, KCl, MgCl₂ CaCO₃ і т. д.).

Малоактивні метали зустрічаються переважно у вигляді оксидів і сульфідів, а активні (лужні і лужноземельні) — винятково у вигляді солей.

Метали та сплави використовуються як хороші провідники електрики (мідь, алюміній), так і як матеріали з підвищеним опором, котрі працюють за високих температур: для виготовлення резисторів, реостатів та електронагрівальних елементів (ніхром тощо)

Метали і їх сплави широко застосовуються для виготовлення інструментів (їх робочої частини). В основному це інструментальні сталі і тверді сплави.

Метали в організмі:

     Залізо

    Відноситься до групи життєво важливих елементів, мікроелементів, загальне утримання заліза – 4 – 5г або мг/кг. Більша частина заліза в організмі знаходиться в еритроцитах (60-73%). З продуктів найбільш багата на залізо печінка (84 мг/кг), сир (76,5), бобові (50-60), овочі (5-8 мг/кг), молоко (1,5 мг/кг). Потреба заліза людини 15-20 мг на добу.

 Натрій

   В крові натрію – мг %, в плазмі – мг %, в еритроцитах – мг 5. Серед розладів – гіпонатріємія може супроводжуватися анурією, втратою апетиту, нудота, блювання, порушення рефлекторної діяльності, тахікардією, гіпотонією, іноді поява психозу, колапсу з втратою свідомості. Гіпопатремія настає при надмірному надходженні води, коли натрій вимивається з сечею і потом. Гостро виявляється гіпонатріємія при аддісоновій хворобі, крупозній пневмонії, отруєнні сулемою.

Гіпонатріємію можна спостерігати при нецукровому діабеті, водному голоді, гіперфункції кори наднирників, хворобі Іценка – Кушінга, гіперінсулізації. Натрій визначають у сечі і поті. Сечу мінералізують, потім визначають вміст натрію. У тілі натрій міститься – 109 мг %, кістки – 180 мг %, емаль – 250 мг %, дентин – 190 мг %, мязи – 72 мг %, серце – 185 мг %, легені – 250 мг %, еритроцити – 80 мг %. Добова потреба натрію – 4-6 г для організму дорослої людини.

Магній

    У організмі людини знаходиться у вигляді фосфорно- окислих, вуглекислих, фтористих солей разом з кальцієм. В кістках міститься 1,5% фосфорнокислого магнію. Магній міститься в іонізованому стані у складі іонних тканин, частина його звязана з білками. З віком кількість магнію у крові змінюється мало. Вміст магнію у крові зменшується при паратиреадній тетанії. Розвиток рахіту супроводжується зменшенням концентрації іонів магнію.

Іноді низькі концентрації спостерігаються при епілепсії і злоякісних пухлинах.

Введення хлористого кальцію призводить до тимчасового зниження вмісту магнію в крові. Вагітність проходить при підвищеному вмісті магнію.

Кальцій

   Серед мінеральних речовин організму людини найбільш вивчений кальцій. Порушення його обміну викликає ряд порушень. В крові дорослої людини кальцію 5-7 мг %, в еритроцитах 1 мг %, в лейкоцитах 4-5 мг %, в сироватці 9-11,6 мг %. У новонароджених вміст кальцію у крові коливається в більших межах, ніж у дорослих, це повязано з інтенсивним обміном. У недоношених дітей вміст кальцію нижчий. Весною його кількість зменшується. У тілі міститься – 2010 мг %, кістки – мг %, мязи – 7 мг %, нирки – 20 мг %, емаль – мг %, дентин – мг %.

Велика кількість його міститься у: молоці і молочних продуктах. В 100 мл коровячого молока – мг кальцію. Основна маса міститься в кістках, входить в склад скелету. У дорослих потреба кальцію – 8 мг на 1 кг, у вагітних – 24 мг, у дітей – 50 мг.

Дякую за увагу!

Використані матеріали: https://uk.wikipedia.org/wiki/Метали