Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів. Роль гумору в житті українців. Леонід Глібов-визначний український байкар, поет. Сатиричне змалювання сучасної авторової судової системи у байці “Щука” . Побудова байки

    Посмішка може зігріти всіх своїм теплом, показати ваше дружнє ставлення до оточуючих, а також покращити настрій. Посміхніться і з цим настроєм розпочнемо роботу!

Яке слово ми часто вживаємо як синонім до слова усмішка?

ЛЕКСИЧНА ХВИЛИНКА

Усмішка – 1. Особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), що виражає схильність до сміху або виражає привітність, задоволення тощо.

Посмішка – 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, іронічне ставлення до когось, чогось тощо.

Тож, говорімо українською правильно!

    Слово посмішка в основному пов’язане з поняттям глузування чи кепкування; до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива посмішка. Наприклад: «Скептична посмішка гуляє у дядька під вусами».

   За лексичними нормами української мови з словами-прикметниками м’яка, ласкава, приємна, при­вітна вживаємо слово усмішка. Наприклад:  «Усмішка щастя  розлилась по обличчю матері»;  або  ж пригадаємо із поезії Андрія Малишка «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка».

Погодьтеся: сміятися можна по-різному – легко, доброзичливо, жорстоко, гостро; можна гостро вказувати на предмет висміювання, можна – з прихованою метою, зі злістю. Тому серед комічного виокремлюють жанрові різновиди – гумор (анекдот усмішка, гумореска співомовка) та  сатира (байка).

У зошити записуємо:

Двадцять друге квітня

Класна робота

Гумористичне і сатиричне зображення.

Жанрова різноманітність гумористичних

творів. Роль гумору в житті українців.

Леонід Глібов-визначний український

байкар, поет. Сатиричне змалювання

сучасної авторової судової системи у

байці “Щука”. Побудова байки

Виписуємо в зошит основні терміни та запам’ятовуємо їх.

Теорія літератури

Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо.

Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

    Серед гумористичних творів  популярністю в українського народу користуються такі:

Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жар­тівливою тональністю.

Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гуморис­тичному плані.

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гуморис­тичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків.

Поговорімо про байку

   Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто говорять «езопова». У пізніші часи байкар Федр надав байкам Езопа віршованої форми.

У ХVІІ ст. відомий французький байкар Жан де Лафонтен розвинув жанр байки, його підтримав найвідоміший російський байкар Іван Крилов. В Україні жанр байки має давню і багату традицію. Ф.Прокопович, Г.Кониський були авторами повчальних байок в підручниках з риторики. Видатний філософ і просвітитель Г.Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія». Нове слово було мовлене і байкарями П.Гулаком-Артемовським, Л.Боровиковським, Є.Гребінкою та Л.Глібовим.

Людину, яка пише байки називають байкарем.

Визначним українським байкарем є Леонід Глібов.

Переглядаючи відеоролик, створіть анкету Л. Глібова.

      АНКЕТА ДЛЯ ЗРАЗКА      

1. Прочитайте байку «Щука» Леоніда Глібова у підручнику.

2. Попрацюйте над виразним читанням, після прослуховування аудіозапису.

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Бомага -папір.

Буцімби – нібито.

Шаплик – посудина для носіння води.

Нікчемна – ні на що не здатна.

Стряпчий – захисник обвинуваченого в суді.

Завсіди – зазвичай.

Щупачок – самуць щуки.

Річ держать – промовлять

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

     Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

      Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює образ Щуки?

Оберіть із запропонованих рис ті, які належать щуці:

• хитрість;
• доброта;
• хижість;
• зажерливість;
• хоробрість;
• лукавство;
• мудрість.

ВПРАВА «Порушена послідовність»

   Перед вами  цитатний план, ваше завдання відновити порушену послідовність та записати у зошит

                                 План
1. «Дозвольте і мені, панове, річ держать…»
2. «На той раз суддями були якіїсь два Осли…»
3. «На Щуку хтось бумагу в суд подав…»
4. «Піймали Щуку молодці та в шаплиці…»
5. «Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку».
6. «Чи справді то було, чи, може, хто збрехав…»
7. «За стряпчого, як завсігди годиться, була приставлена Лисиця».
8. «І Щуку на вербі повісити звеліли».
9. «А чутка у гаю була така…»

РОБОТА НАД ЗМІСТОМ ТВОРУ

Дайте усно відповіді на питання:

• Визначте  дійових  осіб  байки.  (два Осли, Шкапа, два Цапа, Щука, Лисиця).

• Чи  бачили  ви  в природному  середовищі  їх?  Що  характерно  для  цих  істот?

• Осел – впертий,   Цап –  вискочка,  Щука – зажерлива, хижа  Лисиця – хитра.

• Яких зусиль було докладено, щоб спіймати Щуку? (Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали…)

• Зачитайте опис суддів. Про що це свідчить?

• Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

  (Суд — орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.) Судді, прокурор, адвокат.

• Ким  виступала Лисиця в судді?

• Що присудили судді Щуці?

• Чому судді послухали Лисицю? (тому, що не діяли відповідно до закону)

ПАСПОРТ ТВОРУ

Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок —повернутися знову до річки.

 Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».

Особливості байки:

-невеликий розмір,

-віршована форма,

-алегоричність,

-повчальний зміст.

Будова байки:

-оповідь(фабула),

-мораль.

Алегорія – це художній прийом іносказання, зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи).

    Виходячи з того, що основна ознака байки – алегоричність, знайдіть господаря вад людського характеру.

Осел                                нерозумність

Шкапа                             немічність

Цапи                                упевненість

Мавпа                              непосидючість

Заєць                               боягузтво

Лисиця                             хитрість

Щука                                хижість

Домашнє завдання обов’язкове :

1.Вивчити напам’ять байку «Щука», зняти відео декламування та вислати у Viber на телефон в особисті повідомлення.

2. Написати лист автору байки “Щука” у робочому зошиті, оформивши як домашню роботу.