шкільна гуморина

Двох школярів перехожий привів до школи.

—  Вони вчинили бійку на вулиці.

—  Неправда! — вигукнув один з учнів.— Коли ви підійшли до нас, ми вже збиралися помиритися!

* * *

 —  Швидше збирайся, а то запізнишся в школу,- каже мама синові.

—  Нічого, школа відчинена цілий день.

—  Хто хоч один раз обпікся, той завжди   боїться   вогню.   Скажи   що-небудь схоже.

Учень відповів:

—  Кого один раз вимили, той боїться води!

* * *

Ігор побачив, що батько кладе гірчицю на котлети.

—   Мамо,   іди   швидше,   котлети   захворіли, тож батько ставить їм гірчичники!

* * *

Закінчується   навчальний   рік.   Син збирається до школи:

—  Мамо, зараз я першокласник, а наступного року я буду другорічником?

* З шкільних творів

–  «Корова  тупнула  копитом і махнула хвостом з рогами».

– «Цілу ніч у наметі пищали комарі і комахи».

– «В руках Діда Мороза була велика   палиця,  якою  він охороняв торбу з подарунками».

– «В густій бороді Діда Мороза заплутався заєць».

– «Позадиравши голови, діти дивилися вниз».

– «Він мив шию до пояса».

– «У дідуся і бабусі була кішка Мурка. Якось вона впіймала одразу двох мишок. Одну вона з’їла, а другу поклала до холодильника».

–  «Годинники   бувають   висячі, стоячі, лежачі і ходячі».

–   «Коли в горах злива, то іде дощ.

–   «Я не люблю літати літаком, бо ніколи ще не літав».

–   «Він прибив до коня підкову».

—    Івасю, ти вже такий великий, а примушуєш малого Петрика нести і твого портфеля.

—    Хай вчиться допомагати старшим.

* * *

Учитель розказує учням:

—    Місяць дуже великий. На ньому могли б розміститися мільйони людей.

Малий Петрик зітхнув.

—    Чого це ти зітхаєш? — здивувався вчитель.

—    А що робитимуть ті бідні люди, коли Місяць стане серпиком?

—    Ну, синку, які в тебе сьогодні оцінки?

—    Та годі, тату, справжні чоловіки про такі дрібниці не говорять.

* * *

—    Тату, що таке байка?

—    Байка?.. Це, Вовчику, коли тварини, наприклад, свиня з ослом, розмовляють, як ми з тобою…

* * *

Вовчик повертається зі школи й з порога кричить матері:

—    Мамо, я сьогодні здійснив хороший вчинок!

—    Дуже приємно, а який?

—    Вітько підклав учителю кнопку, а я в останню секунду, коли той уже сідав, висмикнув з-під нього стільця!