Традиційні типи електростанцій

Електроенергетика  – виробництво важкої промисловості, що продукує електроенергію та передає її до споживання через лінії електропередачі.

У наш час електроенергія виробляється здебільшого за рахунок невідповідних джерел: переважно вугілля, нафтопродукти (мазуту), природне газу.

Упродовж ХХ – початок ХХІ ст. споживання електроенергії на планеті зросло в 15 разів, а потреба в ній підтримується кожними 12–14 років. У наш час вирішенням завдання є ощадне ставлення до паливно-енергетичних ресурсів та електроенергетики через проведення державного та побудованого рівня політики енергозбереження.

Теплові електростанції (ТЕС).

За виробництвом електроенергії у біль­шості країн світу провідне місце посідає теплоенергетика. Принцип роботи ТЕС полягає у перетворен­ні теплової енергії в електричну. Існує кілька видів ТЕС: паро- та газотурбінні, дизельні, парогазові, які використовують різні види палива: вугілля, газ, мазут тощо. Частіше працю­ють паротурбінні ТЕС, що використовують тверде паливо, зазвичай вугілля.  Найголовнішим чинником розміщення ТЕС є споживач. Оскільки електро­енергію транспортувати на великі відстані нерентабельно, ТЕС споруджують у великих промислових районах, де потреба в електроенергії є найбільшою. При цьому збагачене вугілля перевозять до електростанцій на чималі відстані. У країнах, які мають значні поклади вугілля, потужні ТЕС також орієн­туються на чинник сировини, тобто на місця цих розробок.

Белхатувська ТЕС — найбільша теплова електростанція на Європейському континенті, та є найбільшою у світі електростанцією, що працює на бурому вугіллі. ТЕС виробляє близько 22 відсотків електроенергії в електробалансі Польщі.

Запорізька теплова електростанція — поряд з Вуглегірською ТЕС найпотужніша за встановленою електричною потужністю теплоелектростанція України. Забезпечує електроенергією економіки південних областей держави.

Атомні електростанції (АЕС).

 Атомна енергетика з’явилася у середині ХХ ст. внаслідок науково-технічної революції, яка дала змогу використову­вати енергію розпаду радіоактивних речовин у мирних цілях. Вона є неза­мінною для країн з обмеженими енергоресурсами. За сучасних технологій і дотримання норм безпеки АЕС відіграють значну роль в енергозабезпеченні високорозвинутих країн та деяких країн, що розвиваються. Принципи роботи АЕС і ТЕС подібні. Лише замість мінерального палива використовується ядерне. Сировиною для виробництва «елементів живлен­ня» для АЕС є збагачений Уран-235 або Плутоній-239. Атомна енергетика дуже потужна. 1 кг урану виділяє стільки само теплоти, як при спалюван­ні 2,5 тис. тонн кам’яного вугілля.

Генератором енергії на АЕС є ядерний реактор – агрегат, у якому відбувається керована ядерна реакція. Величезна кількість теплоти, яка виділяється в ньому в результаті реакції радіоактив­ного розпаду, нагріває воду в котлах, утворюється пара, що обертає турбіну.

Ядерне паливо легко транспортується, тому АЕС розташовують неза­лежно від сировинного чинника. Їх споруджують, орієнтуючись на споживача, у районах з дефіцитом паливних ресурсів. Оскільки АЕС дуже водо­місткі, їх споруджують біля джерел водопостачання, зазвичай біля річок. Багато води потрібно для охолодження водяної пари у конденсаторі для повторного її використання. Навколо АЕС створюють зону спостереження для моніторингу радіаційної ситуації. У радіусі 3 км навколо станції існує санітарно-захисна зона, у якій заборонено проживання людей та обмежено сільськогосподарську діяльність.

Чорнобильська трагедія продемонструвала всьому світу небезпечність атомної енергетики за умов недосконалих технологій системи захисту під час виникнення аварійних ситуацій. Однак АЕС, на відміну від ТЕС, є екологічно чистим видом енергії в разі безаварійної роботи. Це пов’язано з тим, що ядерний розпад відбувається усередині реактора й не має безпосе­реднього зв’язку з навколишнім середовищем. Кожні 4 роки проводиться капітальний плановий ремонт енергоблоків, під час якого вивантажують з нього паливо, проводять діагностику, ремонт, заміну та модернізацію об­ладнання, випробовують корпус реактора на міцність.

Проте й досі остаточно не вирішена проблеми утилізації радіоактивних відходів та консервації АЕС після закінчення терміну їх роботи. У деяких краї­нах створено підприємства з переробки та збереження радіоактивних відходів.

Найбільша АЕС у світі – Касівадзакі-Каріва (м. Касівадзакі, префектура Ніїгата, Японія). Її встановлена потужність — 8,2 ГВт. У експлуатації знаходяться сім ядерних реакторів.

Найбільша АЕС в Україні та Європі — Запорізька АЕС у м. Енергодар (Запорізька область, Україна). У експлуатації знаходяться шість атомних реакторів сумарною встановленою потужністю 6 ГВт.

1.Відскануйте код

2. Перейдіть за посиланням

3. Виконайте завдання тесту за темою: “Електроенергетика”

4. Отримайте високий бал!