Сонце і Сонячна система

Сонце — типова зоря головної послідовності спектрального класу G2. Воно майже ідеально сферичне і являє собою гарячу плазму, сплетену магнітними полями^[12]. За діаметру приблизно 1.3 млн км, що в 109 разів більше, ніж земний, має масу близько 2 ×10³⁰ кг, що більше земної приблизно в 330 000 разів. Джерелом енергії Сонця є термоядерні реакції в його ядрі. Земля та сім інших планет обертаються навколо Сонця. Крім них, навколо Сонця обертаються комети, астероїди, метеороіди, космічний пил та інші дрібні об’єкти. Маса Сонця становить 99,866 % від загальної маси всієї Сонячної системи^[13]. Сонячне випромінювання підтримує життя на Землі (фотони необхідні для початкових стадій процесу фотосинтезу) та визначає клімат нашої планети^[14]. Сонце складається з водню (~73 % від маси і ~92 % від об’єму), гелію (~ 25 % від маси і ~ 7 % від об’єму) та інших елементів з меншою концентрацією (менше 2 % від маси) — заліза, нікелю, кисню, азоту, кремнію, сірки, магнію, вуглецю, неону, кальцію та хрому. Середня густина Сонця становить 1400 кг/м³. Температура поверхні Сонця становить близько 6000 К^[15]. Сонце світить майже білим світлом, але через сильніше розсіювання і поглинання короткохвильової частини спектра атмосферою Землі пряме світло Сонця біля поверхні нашої планети набуває певного жовтого відтінку. Якщо небо ясне, то блакитний відтінок розсіяного світла складається з жовтуватим прямим сонячним світлом і загальне освітлення об’єктів на Землі стає білим.

Сонячний спектр містить лінії іонізованих та нейтральних металів, а також іонізованого водню. У нашій Галактиці налічується понад 100 млрд зірок. При цьому 85 % зірок нашої галактики — це зірки, менші за Сонце (здебільшого — червоні карлики). Як і всі зорі головної послідовності, Сонце виробляє енергію шляхом термоядерного синтезу. У Сонця переважна частина енергії виробляється при синтезі гелію з водню.

Відстань Сонця від Землі — близько 149,6 млн км, приблизно дорівнює астрономічній одиниці, а видимий кутовий діаметр, як і в Місяця — трохи більше півградуса (31-32 мінути). Сонце перебуває на відстані близько 26 000 світлових років від центру «Чумацького Шляху» й обертається навколо нього з періодом близько 220 млн років.

Со́нячна систе́ма — планетна система, що включає в себе центральну зорю — Сонце, і всі природні космічні об’єкти (планети, астероїди, комети, потоки сонячного вітру тощо), які об’єднуються гравітаційною взаємодією^[6]. Сонячна система є частиною значно більшого комплексу, який складається із зір і міжзоряної речовини — галактики Чумацький Шлях^[7].

Сонце містить ≈99,85% маси Сонячної системи; газові планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) складають 99% залишкової маси^[8]. Як і в інших зір, у надрах Сонця ефективно відбуваються термоядерні реакції з виділенням енергії^[9]. Планети за фізичними характеристиками поділяють на дві групи. Ближче до Сонця розташовані планети земної групи: Меркурій, Венера, Земля, Марс; далі від Сонця розташувались планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун^[10]. Планеты земной групи порівняно невеликі, іхня густина ≈5 г / см³; в скринешься с важныx хімічних елементів; у нас в металле ядро, награждение мантии из силовых, а у верховного шар – кору ^[11] . Планеты-гиганты не имеют твердый силикат, боевой состав для своего складского комплекса (99% гидроген и Греция) и Густими (≈1 г / см3), в том числе в Заси, и в Великой Отечественной войне, где проживают +10 000 человек в настоящее время в стране. ^[12] .

Континентальные системы складирования планет,  планетарные системы ,  супертник планет ,  аэростаты ,  комет ,  метеорологических Речовини ^[13] .