СОФІЯ КІЇВСЬКА
Ведуча: Ти куди хлопче говориш?
Хлопчик: іду до славного ступеня Києва, там відкрилася перша бібліотека і школа. Будучи просити великого князя Ярослава Мудрого прийняли мене в науці, бо в своєму домі відкрито мачуха, дочка половецького хана, зведені сестри і брат якого мене не люблять.
Ведуча: Як звучить тебе?
Хлопчик: Володимиром, а в християнстві Василем.
Ведуча : розкажіть і нашим дітям Володимире, про цю славетну будівлю. (презентація фото)
Дивіться… Софія Київська, Царські ворота. Мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого. Софійський Собор.
На склепінні головного вівтаря – славетний мозаїчний образ Богоматеріал Оранти, руки мають бути зроблені у молітві. Віками її шанували як Нерушиму Стіну Києва – Єрусаліму землі Руської. Відомо, що він є київським.
(після того, як ви подивитеся на сцену і одягнете шапку Мономаха, знайдіть)
Ведуча: Після цієї науки через десятки років у цій храмі відбулася коронація Володимира Мономаха та після цього наука видала Володимира свого давньоруського твіру «Повчання», який дітям. У чомусь засуджують князівські міжусобиці й заглядають до об’єктів давньоруських земель. (виходить Володимир у шапці)
Володимир: Моє вам повчання: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, любити Батьківщину, захищати її від ворогів, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок, не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.
Ведуча: Чули ми нібито ви Володимире одержали від свого діда по матері, візантійського імператора Костянтина IX Мономаха барми і корону — «Шапку Мономаха», які були символом царської влади. (відповідь – Так)
Володимир: За легендами, старі люди говорять – доки стоїть Свята Софія – стоятиме і Київ, а разом із ним вся Україна.
Києво-печерська лавра
(сидить старець-монах і друкує)
Ведуча: Доброго дня, добродію, ви пишите казки для дітей?
Старець-монах: «Часословець» передруковую я , старовинні рукописні літописи.
Ведуча: Гарну справу робите, а хто вам їх писав?
Старець-монах: Нестор -автор «Повісті временних літ», Никон, Сильвестр. У ХІІІ столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
(чути дзвони)
Старець-монах: Іти мені треба, лаврські дзвони дзвонять до обідньої молитви.
Ведуча: Проведіть і нам екскурсію по Лаврі.
Старець-монах: Мандруючи Лаврою, на 30 гектарах, варто побачити:
Музей книги, бібліотека та Музей історичних скарбів.
- Троїцьку церкву 1108 року – одну із найстаріших на території;
- Святі Ворота, під час проходження під якими, за легендою, вам буде відпущена половина гріхів;
- Успенський Собор у стилі бароко, які зберігають головні реліквії Лаври;
- Велика лаврська дзвіниця заввишки 96 метрів, зведена архітектором Шеделем;
- келії соборних старців де монахи проводили своє життя в молитвах за людей;
- лабіринти Ближніх і Дальніх печер, сумарна загальна довжина яких перевищує 500 метрів;
- підземні церкви Різдва Христова, Благовіщення Пресвятої Богородиці, та інші.
Є тут і святі мощі в підземних келіях монахів. Там же знаходяться мироточиві глави, які мають цілющі властивості, і допомагають всім, хто приходить сюди з вірою.
Ведуча: За легендами, Печерський монастир заснували в придніпровських печерах в 1051 році ченці Антоній та Феодосій поблизу літньої княжої резиденції Берестово
В церкві Спаса на Берестові в XVII ст. служили і православні, і греко-католицькі священики, храм піднімав з руїни архімандрит Лаври Петро Могила.
- Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм і вважається одним з перших, по часу заснування, монастирів Київської Русі.
- Києво-Печерська лавра – чоловічий монастир, але, незважаючи на це, одна жінка знайшла тут притулок – Дарина, дочка російського купця, жила в лаврі під виглядом ченця. Про те, що вона жінка, дізналися лише після її смерті.
- Києво-Печерська лавра входить до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
- На території Києво-Печерської лаври знаходиться більше 20-ти церков, кілька музеїв, ближні та дальні печери, братські корпуси, готель, трапезна і величезна кількість інших споруд.
- Площа території Києво-Печерської Лаври становить практично 30-ть гектарів.
- Гетьман Самойлович обвів Лавру земляним валом, а Петро Мазепа – кам’яною стіною.
- З початку 17 століття письмові джерела згадують про існування навпроти Святих воріт Лаври жіночого Вознесенського Києво-Печерського монастиря, чиєю ігуменею стала в кінці століття матір гетьмана України Івана Мазепи, яка прийняла чернецтво. У 1711-1712 рр. обитель скасували, а її черниць приєднали до числа насельниць іншого київського жіночого монастиря – Флорівського.
- У монастирі працювала заснована в 1616 році друкарня і в рамках боротьби з уніатством почалося друкування богослужбових і полемічних книг. Їх наступник Петро Могила завів тут училище, яке згодом було пов’язане з братнім училищем і послужило початком Києво-Могилянської колегії.
- Києво-Печерський “Патерик” (з відомих нам на Русі) був найдавнішим і найвідомішим. Лаврські подвижники, про які є згадки в “Патерику”, здійснювали своє земне служіння в 11 – початку 13 ст. Але сам “Києво-Печерський Патерик”, як єдина книга, оформився пізніше, на рубежі 14-15 ст.
- Велика лаврська дзвіниця була зведена в 1731-1744 рр. архітектором І.Г. Шеделем. Вона нахилена на 62 см у північно-східному напрямку і стала для свого часу найбільш грандіозною баштовою спорудою України (висота 96 м). Нахил дзвіниці пов’язаний, мабуть, з тим, що стоїть вона поблизу зсувних схилів високого правого берега Дніпра. Однак, на відміну від знаменитої Пізанської вежі, Велика Лаврська дзвіниця не “падає”, тобто нахил її не збільшується.
- Лаврські куранти встановлені на Великій лаврській дзвіниці у 1903 р. Їх гарантійний термін обчислювався в 15 років, але вони досі не потребують ремонту.
- Історики були впевнені в тому, що архітектор Ф.Б. Растреллі приїжджав до Києва, де він звів храм Св. Апостола Андрія Первозванного. Підставою для такої впевненості служили складені і підписані архітектором у Санкт-Петербурзі креслення лаврських печер. Новітні дослідження показали, що архітектор ніколи не бував у Києві. У запропонований Растреллі проект Свято-Андріївського храму, в зв’язку з незнанням автором київського рельєфу, довелося вносити зміни.
- Одна з найцінніших споруд досі прикрашає головний вхід – це Троїцька надбрамна церква. Про неї згадується в “Повісті временних літ” Нестора Літописця. Церква будувалася на початку 12 століття на кошти Чернігівського князя Святослава Давидовича – в чернецтві Миколи Святоші, правнука великого Київського князя Ярослава Мудрого.
- Микола Святоша побудував у Лаврі не тільки Троїцьку церкву. Завдяки йому тут з’явилася лікарня – це була одна з перших лікарень у Київській Русі. Сюди приходили за кваліфікованою медичною допомогою всі. Народ лікував відомий лікар Агапіт, що жив тут на початку 12 століття.
- Успенський собор – головна церква монастиря. У 19 столітті була розписана в стилі українського бароко. Перед тим, як її почали перерозписувати, з Санкт-Петербурга приїхав професор Солнцев. Він повністю замалював всю церкву. Всі малюнки, всі ескізи зберігалися в Петербурзі в Академії мистецтв.
- У 70-х роках 11 століття київський князь Святослав жертвує монастирю другий, більш високий пагорб. І в центрі, на площі, будується кам’яна Успенська церква. Це перша кам’яна споруда взагалі на цій території. І оскільки печери знаходяться на різній відстані від неї, ми їх називаємо Ближніми і Дальніми. З будівництва Успенського собору починається забудова всієї верхньої території і триває практично до початку 20 століття.
- У лаврі знаходяться чудотворні ікони “Успіння Божої Матері” і “Печерська похвала”, зцілюють мироточиві глави і мощі.
- У Лаврі спочивають мощі 123-х Божих угодників – жоден монастир світу не зрівняється з Лаврою.
- Згідно з давньоруськими билинами, в печерах Лаври лежить і тіло воїна Іллі Муромця. Цей факт не згадується в “Києво-Печерському патерику”, але відображений в ряді інших письмових джерел. Зріст подвижника становив 177 см. На його тілі виявлено бойові рани, одна з яких і стала, мабуть, смертельною. Мощі чоловіка, іменованого Чобітьком, бачив ще 1594 р. в печерах і німецький посол Е. Лясота.
- Першу печеру майбутнього монастиря викопав собі для відокремленої молитви священик Іларіон (майбутній святитель Іларіон Київський), який служив у храмі Дванадцяти апостолів у київському передмісті Берестове. У 1051 році він став митрополитом Київським – першим руським за походженням митрополитом, – а в печері оселився монах Антоній, котрий прийшов з Афону – засновник Києво-Печерської лаври.
- Про довжину печер ходять легенди. Загальна довжина існуючих під Лаврою підземель величезна. Але з іншими підземними оселями Русі Лавру пов’язує лише спадкоємність традиції чернечого мешкання в печері. Лаврські ж підземелля діляться на чотири види: власне печери, які служили житлом подвижників, чернечим кладовищем і місцем паломництва; потаємні ходи під оточуючими монастир кріпосними спорудами; господарські льохи, що мають часом багато камер-відділень і поверхів; інженерні комунікації – опалювальні і водовідвідні канали.
- Мощі святих у київських печерах покриті одяганнями. У деяких непокриті кисті рук, бо свідчить про нетлінність.
- Ближні печери (Антонієві) розташовані на глибині 10-15 метрів, і їх довжина становить 383 метра. Крім преподобного Антонія, в них покояться мощі 73 святих, в числі яких: Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський, Агапіт Печерський, Ілля Муромець.
- Лабіринти Дальніх (Феодосієвих) печер залягають на глибині 15-20 метрів і простягаються на 293 метра. У них покояться мощі 49 святих, в тому числі Йосип Багатохворобливий, Єфросинія Полоцька, Тит Печерський (воїн) і знаходиться труна Феодосія Печерського.
- В кінці 19 ст. було висунуто припущення, що одна з мироточивих глав, що знаходяться в печерах, належить Св. Клименту Римському і принесена в Лавру в давньоруські часи.
- Одним з безперечних чудес можна вважати шапку Марка Печерника (гробокопателя) – її вага становить цілих 4 кг, і зберігається вона в Ближніх печерах. Унікальність цієї шапки в тому, що після молебню стражденні парафіяни можуть надіти скарб і він вилікує і допоможе. Вважається, що ця шапка забирає в себе все негативне, всі біди.
- Під час проведення ремонтно-реставраційних робіт у підземній церкві Різдва Христового, що в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври, будівельниками випадково було відкрито невідоме раніше поховання в локулі – у ніші в стіні, призначеній для поховання. Швидше за все, це було перепоховання, адже кістки були в неанатомічному порядку.
- У знаменитій карстовій печері “Оптимістична” на Західній Україні нещодавно спелеологами був освоєний ще один важкодоступний грот, названий ними “Києво-Печерською Лаврою”.
- У період німецької окупації Києва у Лаврі було організовано поліцейську дільницю, де окупаційною владою було вбито близько 500 мирних громадян.
- У 1941 році німецькі окупанти підірвали Успенський собор (відновлений 2000 року). Вибух собору був зафіксований німцями на кіноплівку і потрапив в офіційну кінохроніку.
Хортиця
Два козаки (звучить козацька мелодія)
1 козак : А куди ти брате мандруєш?
2 козак – на службі. На січ.
1 козак : а чи далеко то буде?
2 козак: Хо́ртиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя. Це один із із Семи чудесУкраїни.
1 козак – візьми і мене.
2 козак: а чи змієш ти битися? Свої мечі ми точимо на хортицькій землі у запеклих боях проти половців та монголо-татар.
1 козак : Вмію. Батько вчив, коли янічари викрали мою сестру Настуню. Спробуємо?
(йде бій)
2 козак: Гарній ти будеш козак, покажи я тобі шлях, який нам іти і покаже нам наш острів, і чи буде тобі до душі буде. Подивімось.
(показ слайдів)
1.Укріплення «Запорізька Січ»
2.Козацька миска
3.Чорний камінь
- Порадне місце, де писали список турецькому султану.
5.Дніпрогес.
6.Історичний комплекс «Запорізька Січ». 3
2 козак: Я дуже хотів побудувати на островах Хортиця, щоб побачити побудованих козаків.
1 козак : Тоді брате вірусимо у нашому славному козацькому укріпленні – Запорізьку Січ.
(козацький марш)
- 3 Острів ХортицяХортиця є не найбільшим річковим островом України, а й Європою.
- Перші люди живуть на острові Хортиця ще 6 – 10 тис. років до н.е.
- Козаки не перші “вільні люди”, які оселилися на Хортиці. Вважається, що ще в IX столітті на острові жили бродники, так звані давньоруські козаки.
Сьогодні Хортиця – острів козацької слави. Тут у найдрібніших деталях відтворено побут українських вояків, передано атмосферу їхнього життя. Унікальний Музей історії запорозького козацтва – це ціла скарбниця пам`яті доби козацтва.
4 Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північого-заходу на південний-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 гектарів.
5 Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького «орт», «орта», що означає «середній» (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» «пес», від давньослов’янського бога Хорса.
6 Хортиця відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків року острів став державним історико- культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорозького козацтва. Археологічні й історичні знахідки здебільшого зберігаються в Запорізькому історичному музеї, що в північній кінцівці острова.
Між Хортицею та ДніпроГЕС розташовані скелі Три Стовпи. Дальня від берега скеля називається острів Похилий, ближня — Крісло Катерини. Між ними — Середній Стовп. Поруч є невелика скеля, на якій розташоване кругле заглиблення під назвою Козацька миска:
— Ці скелі теж мають свою історію, але це в ніякому разі не пороги, просто скельні островки. Три Стовпи відомі тим, що там знаходяться природні утворення. Козацька миска — це дійсно казаноподібне заглиблення в скелі, що робить величезна сила води. Геологи кажуть, що це залишки стародавніх водоспадів.
На початку XX ст. на Хортиці налічувалося 129 скіфських курганів, з яких зараз збереглося 28. Меморіально-туристичний комплекс, присвячений курганам, на острові має назву «Скіфський Стан». Тут розташовано реконструйовані та вцілілі давні поховальні насипи. Територія Скіфського Стану — це найвища точка Хортиці. Раніше на курганах ставили монументальні кам’яні скульптури — баби.
У внутрішньому дворику музею лежить великий Чорний камінь. Чорний Камінь — це святилище тих часів. На ньому зробили прориси, або так звані петрогліфи. Стародавні люди перед полюванням били по ньому списом і це мало приносити вдачу. Багато з ним легенд пов’язано, але принаймні я свідок того, що взимку на ньому сніг не лежить, швидко тане. Кажуть, що якщо до каменя доторкнутися або тільки побачити його, то все буде гаразд. Принаймні, я двічі підстрелений, бачите вам воджу екскурсію й цілий завідуючий відділом, отакої.
На території Хортиці в приміщенні кінного ангару розташувався музей судноплавства «Чайка» і водночас майстерня з відновлення суден. Там зберігаються кораблі XVII століття, які місцеві науковці витягли з дна Дніпра й тепер реставрують:
– Ці кораблі брали участь у російсько-турецькій війні. Взимку 1738 року вони повернулися до Хортиці, де залишилися власні табори. Тоді весь особовий склад флотиції загінув від чуми і близько сорока кораблів зрештою пішло на дно Дніпра. Ми поступаємо їх під уявленням. Це і бригантина, і козацька чайка, і шлюпка справи. Гадаю, прийшов час і ми піднімемо турецьку галеру, але для цього треба шалені гроши
Ми бачимо біля Січі старій редут, що 300 років.
- Херсонес
Ведуча: Херсоне́с Таврі́йський – старогрецьке місто-держава у північно-західній частині Криму
(у межах Севастополя ) у 2013 році включено до списку всесвітньої громади ЮНЕСКО .
(Звучити мелодію Греції – виглядати дівчину-гречанку і римлянін-бог)
Ведуча: шановні гості, а чому ви зажили в нашому місті, в одній з чудес України?
Гречанка: тому, що є частиною історії, буде з древньої Греції.
Римлянін : також древній Риму і Візантії.
Ведуча : невже наша історія така стара?
Дівчинка-українка : так-так, наше місто-держава залишається довгим життям, довгі роки життя і милі землеробські округи.
Римлянін: Основні його економіки були виноградарством , рибним проміселем, ремесла і торгівля збірними і мистецькими з різних грецьких міст, скифами й таврами . Також ми карбували власні монети та бачили наше місто на купках.
(показує банкноту 1 гривня)
Дівчинка-українка : і ще – в нашому місті сама князь Володимир Великий прийняв християнство, тож давайте переглядати свою історію.
1.Античний амфітеатр.
2.Сігнальний дзвін
3.Античне місто з вулицями
4.Руїні Херсонесу. Грецькі колоні. Перша колонізація.
Published: Nov 20, 2019
Latest Revision: Nov 20, 2019
Ourboox Unique Identifier: OB-688517
Copyright © 2019