Інклюзивність – це не all inclusive. Як я можу впливати на поширення безбар’єрності в Україні та  Попельнастівській громаді.

ДЛЯ КОГО: у більшій мірі буде цікаво освітянам та батькам, які зацікавлені у провадженні інклюзивних підходів у ЗЗСО та ЗДО.

ЩО ЦІКАВОГО: під час майстерки розберемо, що таке інклюзія та яка роль директора в організації інклюзивного навчання, кого вона стосується, чому некоректно говорити «інклюзята», «діти з інклюзією», «вам – в інклюзивну школу “, які існують бар’єри на шляху впровадження інклюзивності в Україні та нашій громаді, які кроки до взаємодії між освітянами, батьками та дітьми.

ХТО ПРОВОДИТЬ: Наталія Глущенко, директор Олександрівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Попельнастівської сільської ради , бакалавр  корекційної освіти, сертифікований експерт із інституційного аудиту ЗЗСО

Авторська майстерня спрямована:

• Покращити якість інклюзивної освіти серед освітян Попельнастівської громади відповідно до реформи освіти та Закону про освіту.

• Удосконалити навички та знання у сфері інклюзивної освіти серед керівного, педагогічного та медичного складу ЗЗСО та ЗДО, де вже відкрито чи планується відкриття інклюзивних класів/груп у майбутньому.

• Здійснити презентацію результатів тренінгів та супервізії з інклюзивної освіти, які проведені у Попельнастівській громаді за підтримки керівника авторської майстерні та фахівців ІРЦ, отримати зворотний зв’язок та обговорення проблем та рекомендацій.

• Забезпечити на місцевих та всеукраїнських круглих столах збір ідей та обговорення можливостей для подальшого продовження, поширення та інституціоналізації програми з розвитку потенціалу у сфері інклюзивної освіти у Попельнастівській громаді (подальші вимоги, ролі та обов’язки, співпраця партнерів, шляхи проведення, створення безбар’єрного освітнього середовища необхідні ресурси, включаючи фінансування).

ДСЯО розробила алгоритм створення інклюзивного класу

Сьогодні в Україні інклюзивне навчання організовано у майже 43% шкіл, працює понад 18 тисяч інклюзивних класів. Проте  дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ).

ЩО ТАКЕ ІНКЛЮЗІЯ В ОСВІТІ ТА ЯКА РОЛЬ ДИРЕКТОРА В ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Коли у закладі з’являється інклюзивний клас – чи означає це, що ця школа стає доступною для всіх? На жаль, ні. Поняття інклюзії набагато ширше і потребує формування середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а головне – якісного менеджменту і планування. Безумовно, умовою створення інклюзивного середовища є учні, яким потрібна підтримка, готовність решти учнів підтримувати дітей з ООП, а також підготовлений персонал і батьки та інші активні партнери-учасники процесу впровадження інклюзії в освіті. І не менш важливою умовою є наявність достатнього фінансування та доступної інформаційної, матеріально-технічної бази та інфраструктури.

     Роль директора у цьому процесі важко переоцінити, оскільки від менеджменту та стратегічного планування залежить його успіх та, як наслідок, якість роботи школи. Коли мова йде про менеджмент процесу, йдеться і про управління на рівні керівництва школи (спілкування із засновником, координація роботи заступників, педагогічної ради, залучення органів учнівського та батьківського самоврядування, піклувальної ради), і про менеджмент класу (адаптація навчального середовища та організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку тощо), і про формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната, команда ІПР тощо).

     Напрям руху школи до інклюзії має бути представлений також і в стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах – освітній програмі, річному плані роботи школи.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази щодо організації інклюзивного освітнього середовища – запорука коректної реалізації усіх необхідних для цього кроків та налагодження якісного освітнього процесу.

Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:

• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
• Постановою КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 № 872;
• Постановою КМУ «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» від 21.08.2019 № 779.

Фінансування інклюзивної освіти унормовано:

• статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
• Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88)

АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ

1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі

Найбільш оптимальним варіантом розвитку подій є той, коли батьки заздалегідь (за півроку-рік) визначаються із школою та повідомляють про це. Таким чином керівництво закладу може вчасно проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати чи адаптувати середовище школи до навчання дитини з особливими освітніми потребами.2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання

У документах, перелічених вище, міститься вся інформація про організацію інклюзивного навчання у школі, виділення фінансування тощо.

3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами

Діти з ООП потребують під час освітнього процесу додаткової або тимчасової підтримки з боку асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. Під час оцінки можливостей закладу варто зважати на наявність відповідних фахівців, а також матеріально-технічне забезпечення школи і наявність безбар’єрного доступу до території та приміщень закладу.

Здійснюється також оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі інклюзії (курси підвищення кваліфікації, консультації, обмін досвідом). Коли необхідні фахівці відсутні, директору школи варто докласти зусиль, аби їх знайти – звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти.

На цьому етапі також важливо врахувати можливості створення у закладі умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність вільних приміщень для створення кабінетів психолога, дефектолога, логопеда тощо, ресурсної кімнати, а також обладнання цих кабінетів необхідними засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання тощо).

Не варто забувати про важливість інформування батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваг інклюзії для всіх учасників освітнього процесу, її цілі та завдання. Варто також розповісти батькам дітей, які навчаються в інклюзивних класах, про особливості дитини з ООП, обговорити із ними питання спілкування та групової взаємодії у дитячому колективі.

4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад

Діти з ООП відповідно індивідуальних особливостей можуть потребувати допомоги асистента вчителя під час освітнього процесу. У такому разі директор має звернутись до місцевого органу управління освітою із письмовим поданням про введення посади асистента вчителя (з розрахунку 1 ставка на кожен інклюзивний клас) та годин для проведення корекційно-розвиткових занять відповідними фахівцями, (практичним психологом, логопедом, дефектологом, реабілітологом).

5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти

Цей крок передбачає підготовку та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, а також укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти. Це можуть бути спеціальні заклади освіти, навчально-реабілітаційні центри, заклади позашкільної освіти, заклади соціального захисту, ресурсні центри, центри практичної психології та соціальної роботи при департаментах освіти і науки тощо. Така співпраця допоможе забезпечити супровід дітей з ООП, залучити фахівців із цих закладів для консультацій тощо.

6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу

     Команда психолого-педагогічного супроводу – це група фахівців індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами, до якої входять як працівники школи (адміністрація, педагоги, асистент вчителя, психолог тощо), так і батьки дитини та залучені фахівці (асистент дитини, медпрацівник та ін.). Команда супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторить результати.

     Склад команди супроводу формується з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. Серед інших до складу команди супроводу директорові варто запросити фахівців ІРЦ, аби вони могли відстежувати та моніторити динаміку розвитку дитини, а також долучились до розробки індивідуальної програми розвитку. Разом з тим на даному етапі директорові необхідно знайти та укласти цивільно-правові угоди із фахівцями у сфері інклюзивного навчання, яких у школі бракує.

7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів

     Цей крок передбачає розробку та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогічних працівників, залучених до інклюзивного навчання (штатних і залучених). Важливо пам’ятати про врахування аспекту інклюзії у річному плані роботи школи та розподілі обов’язків і зон відповідальності між заступниками директора з виховної, навчальної та методичної роботи. Важливо налагодити співпрацю між педагогами та асистентом.

      Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей між вчителями і асистентами протягом навчального року, щоб проводити спільне планування, обмінюватись інформацією, обговорювати конкретні ситуації.

      Вчителі і асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Головне розподілити між собою обов’язки і діяльність.

      Вчителі не повинні ставити перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчителя, –планування навчально-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

8. Складання індивідуальної програми розвитку

      Щороку для кожної дитини з ООП команди психолого-педагогічного супроводу, до складу яких обов’язково мають входити директор ЗО або його заступники, розробляють індивідуальну програму розвитку.

     Запорукою якісної індивідуальної програми розвитку є використання інформації з комплексної оцінки дитини, наданої ІРЦ, а також збір релевантної та об’єктивної інформації про дитину під час спостереження у перші два тижні в школі, а також від батьків. Тому директорові варто докласти зусиль, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, пояснити батькам важливість кожної деталі для формування програми, яка дасть змогу забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.

Пізніше ми з Вами спробуємо скласти

9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм

    Навчання у класі дітей з ООП не передбачає зміну освітньої програми чи навчальних планів. Водночас, коли індивідуальні особливості дитини з ООП цього потребують, команда супроводу адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план для дитини.

10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини

     Важливою умовою забезпечення освітнього процесу є доступність, безбар’єрність та безпечність. Таким чином на основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, згідно ІПР та за узгодженням з батьками закуповуються засоби корекції.

      Основне завдання у цьому напрямі – організувати для дитини з ООП зрозуміле та чітко визначене середовище, в якому вона може почуватися захищеною та працювати у своєму режимі й відповідно до своїх здібностей, забезпечити комунікацію з рештою дітей у колективі.

11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

     Оцінювання результатів навчання дітей з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій навчальній програмі. Також критерії оцінювання дитини з ООП встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.

Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік – у вересні, коли формується ІПР, а потім після першого та другого семестрів.

12. Моніторинг якості інклюзивного навчання

      Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.

Авторська майстерня «Підтримка інклюзивної освіти в Попельнастівській громаді»

Основне завдання діяльності полягає у наданні екстреної допомоги у вирішенні найбільш актуальних питань, з якими зустрічається ЗЗСО, педагоги та батьки  у зв’язку зі збільшенням кількості дітей з ООП.

 В рамках роботи АМ буде проведено:

• 3-денний онлайн- семінар-тренінг (вересень 2021) щодо алгоритмів упровадження інклюзивної освіти в ЗЗСО та ЗДО, розглянуто специфіку складання індивідуального плану розвитку (ІПР) та діагностичного інструментарію на основі досвіду спеціалістів інклюзивно-ресурсного центру , ефективної співпраці з батьками дітей з ООП  ;

• методичний супровід педагогів громади щодо підвищення психолого-педагогічної компетентності педагогічних кадрів та опанування ними новими технологіями викладання і продуктивної взаємодії з дітьми, що мають особливі освітні потреби (жовтень 2021);

• опрацювання практики роботи, що апробовані в освітніх системах Фінляндії, США, Іспанії, Італії та Ізраїлю, а також у роботах вітчизняних педагогів та психологів (листопад 2021);

• засідання «Круглого столу» з фахівцями Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, супровід та публікації власних розробок членів майстерні в фахових виданнях, інтерне-ресурсах (грудень 2021);

• підготовка до міжрайонного методичного коворкінгу «Інклюзія в Попельнастівській громаді: кращі успішні практики» (січень 2021);

• висвітлення питань стратегій та технологій навчання в класах,/групах де навчаються діти з ООП та професійній взаємодії фахівців команди супроводу (відвідування уроків в інклюзивних класах) – лютий 2021);

• розглянуто принципи та алгоритми втілення архітектурної та інформаційної доступності закладу освіти для дітей з ООП (з досвіду колег Приютівської громади, майстер-клас з моделювання ресурсної кімнати) – березень 2021;

• міжрайонний методичний коворкінг «Інклюзія в Попельнастівській громаді: кращі успішні практики» (квітень 2021);

• телеміст «Безбар’єрний освітній простір в закладах освіти Попельнастівської громади: проблеми, перспектива, практика» (травень 2021).

Авторська майстерня спрямована:

• Покращити якість інклюзивної освіти серед освітян Попельнастівської громади відповідно до реформи освіти та Закону про освіту.

• Удосконалити навички та знання у сфері інклюзивної освіти серед керівного, педагогічного та медичного складу ЗЗСО та ЗДО, де вже відкрито чи планується відкриття інклюзивних класів/груп у майбутньому.

• Здійснити презентацію результатів тренінгів та супервізії з інклюзивної освіти, які проведені у Попельнастівській громаді за підтримки керівника авторської майстерні та фахівців ІРЦ, отримати зворотний зв’язок та обговорення проблем та рекомендацій.

• Забезпечити на місцевих та всеукраїнських круглих столах збір ідей та обговорення можливостей для подальшого продовження, поширення та інституціоналізації програми з розвитку потенціалу у сфері інклюзивної освіти у Попельнастівській громаді (подальші вимоги, ролі та обов’язки, співпраця партнерів, шляхи проведення, створення безбар’єрного освітнього середовища необхідні ресурси, включаючи фінансування).

https://www.facebook.com/CEDEMUA/videos/141247558009765

     На офіційному порталі Уряду оприлюднено розпорядження КМУ від 14 квітня 2021 р. № 366-р “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року”. Документ розроблено у межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та на виконання відповідного указу Президента України.

     Метою стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

     Наразі МОН працює над напрямом освітньої безбар’єрності. Визначено три основні цілі цього напряму:

• можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;

• задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;

• створення інклюзивного освітнього середовища.

Для досягнення стратегічної цілі “Можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти” визначено завдання щодо розвитку освіти дорослих. Зокрема, з-поміж них: систематизація процесів надання послуг, популяризація центрів надання освітніх послуг та забезпечення умов для фінансування за форматом “гроші ходять за людиною”; створення умов для розвитку національних та міжнародних обмінів, форумів та конференцій для студентів університетів третього віку; забезпечення умов для підготовки андрагогів.

Також завдання щодо розвитку та підтримки інших форм освіти. А саме:

• забезпечення закладів дошкільної освіти методичними, діагностичними та матеріально-технічним засобами для створення та функціонування інклюзивного середовища;

• забезпечення підвищення рівня якості надання освітніх послуг в спеціальних закладах загальної середньої освіти або спеціальних класах (групах) закладів освіти зі створенням умов для здобуття учнями (вихованцями) з особливими освітніми потребами освіти в освітньому середовищі, наближеному до місця їх проживання;

• популяризація та підтримка впровадження сімейних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• забезпечення умов громадського сектору для організації навчання, яке не забезпечується інституційною освітою, шляхом популяризації, проведення конкурсів та форумів;

• розвиток та підтримка кваліфікаційних центрів, що визнають результати здобуття освіти за неформальною освітою, зокрема у надавачів освітніх послуг з громадського сектору;

• розвиток та підтримка впровадження дуальної освіти шляхом реалізації спільних проєктів освітніх закладів та бізнесу;

• створення умов для дистанційного навчання у всіх освітніх закладах тощо.

З-поміж завдань цілі “Створення інклюзивного освітнього середовища” визначено наступні:

• розроблення критеріїв та запровадження моніторингу доступності та комфорту закладів освіти;

• розроблення та затвердження стандарту структурування освітнього середовища для осіб з порушенням інтелектуального розвитку;

• забезпечення доступності всієї інфраструктури освітніх середовищ (гуртожитки, центри дозвілля, бібліотеки, архіви, актові зали тощо);

• створення умов для забезпечення високого рівня залученості батьків та опікунів до освітнього процесу шляхом пріоритизації відповідних проєктів на конкурсах проєктів для закладів освіти;

• розроблення та впровадження державної системи раннього втручання;

• запровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та інтегрування її в систему освіти як сучасне підґрунтя для планування індивідуальних освітніх траєкторій;

• розроблення та впровадження державної системи раннього втручання;

• запровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та інтегрування її в систему освіти як сучасне підґрунтя для планування індивідуальних освітніх траєкторій.

Очікуваними результатами реалізації стратегії у напрямі освітньої безбар’єрності для кожної людини є створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя та здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

ГО “Соціальна Синергія” 

проведено опитування батьків, вчителів та керівників закладів освіти щодо основних бар’єрів для дітей вразливих категорій під час дистанційного навчання.

Відсутність гаджетів у дітей для дистанційного навчання або виконання домашніх завдань.⠀

Відсутність або низька якість інтернет-зв’язку.⠀

Відсутність підтримки батьків в силу різних обставин (в основному через роботу)⠀

Перебування дітей тривалий час біля моніторів з відповідними наслідками, такими як втома чи неуважність.⠀

Освітні послуги в умовах дистанційного навчання не відповідають потребам дітей з ООП.⠀

Водночас у звичайній ситуації на шляху до якісного освітнього процесу діти з вразливих категорій зіштовхуються з такими перешкодами:⠀

Відсутність спеціального обладнання чи матеріалів для навчання.⠀

Малозабезпеченість сім’ї, що впливає на їхні можливості купувати дітям шкільне приладдя, одяг відповідно до погоди тощо.⠀

Відсутність спеціалістів, які надають корекційно-розвиткові послуги (психолог, логопед, спеціальний педагог).⠀

Відсутність інклюзивного класу/групи у закладі освіти.⠀

Бар’єрне середовище, фізична недоступність деяких будівель, приміщень, поверхів у закладі освіти.⠀

Нагадаємо, дослідження щодо надання освітніх і розвиткових послуг в Україні в контексті поширення COVID-19 тривало з 11 листопада по 9 грудня 2020 року. В опитуванні взяли участь керівники, батьки та вчителі.

ДЕ МОЖНА ПІДВИЩИТИ КВАЛІФІКАЦІЮ ВЧИТЕЛЮ?

Почалося навчання на двох нових курсах від фінського проєкту та EdEra

1. “Оцінювання без знецінювання” – це курс про сучасні практики оцінювання в школі. На курсі розповідатимуть про системи та культуру оцінювання, закордонний та вітчизняний досвіди. Матеріали онлайн-курсу вже доступні за покликанням. “Школа для всіх” – це курс для організації інклюзивного освітнього середовища: про інструменти та підходи для запобігання конфліктам, налагодження комунікації під час навчання. Матеріали цього курсу теж уже доступні за покликанням.Після успішного завершення навчання слухачі/-ки курсів

3. 

      Курси підвищення кваліфікації «Психолого-педагогічний супровід дітей та молоді з особливими потребами в умовах інклюзивного освітнього простору» (липень – серпень 2021). Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/YY2Aing4So8Z45pZ7.

     Слухачі отримають свідоцтво ЗНУ про підвищення кваліфікації, що є офіційним документом, який зараховується під час проходження державної атестації. Заняття будуть відбуватися у зручному форматі на платформі Zoom. Програма розрахована на 90 годин (3 кредити). Всі питання обговорюються з учасниками після їх реєстрації.

Новий курс з інклюзивної освіти!

Добірка вебінарів, курсів та конференцій про інклюзивне навчання від «Всеосвіти»

1. «Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»: https://vseosvita.ua/course/orhanizatsiia-inkliuzyvnoho-seredovyshcha-v-zakladi-osvity-40.html
2. «Особливі діти в закладі освіти: характеристика нозологій, педагогічні підходи»: https://vseosvita.ua/course/osoblyvi-dity-v-zakladi-osvity-kharakterystyka-nozolohii-pedahohichni-pidkhody-43.html
3. Навчальний курс «Організація інклюзивного середовища в закладі освіти»: https://vseosvita.ua/course/orhanizatsiia-inkliuzyvnoho-seredovyshcha-v-zakladi-osvity-40.html
4. «Корекційно-розвивальна та логопедична робота як складова інклюзивного навчання дітей з затримкою психічного розвитку»: https://vseosvita.ua/course/korektsiino-rozvyvalna-ta-lohopedychna-robota-iak-skladova-inkliuzyvnoho-navchannia-ditei-z-zatrymkoiu-psykhichnoho-rozvytku-73.html

Підвищення кваліфікації за напрямом:
Інклюзивна освіта від “На Урок”: 

https://naurok.com.ua/upgrade/inclusive

КОРИСНА ЛІТЕРАТУРА

Вчителю інклюзивного класу. Література

https://www.ourboox.com/books/вчител-інклюзивного-класу/

Платформа з питань інклюзивного навчання на сайті НУШ

#інклюзія

https://nus.org.ua/tags/129/

У розділі “Інклюзія” публікуються відповіді фахівців з роботи з дітьми з особливими освітніми потребами на запитання читачів. Крім того, тут містяться репортажі зі шкіл, які успішно впроваджують інклюзію, важливі новини та анонси подій для освітян.

Долаємо бар’єри з грою «Cards for Inclusion»

Гра, яка покликана допомогти людям з інвалідністю поринути у світ мистецтва.
Погодьтеся, що мистецтво не зважає на кордони, культурні чи мовні відмінності. Воно об’єднує, дозволяє замислитися над вічним і насолодитися життям. На жаль, людям з інвалідністю буває складно долучитися до мистецької сфери, бо навколишнє середовище, непристосоване до їхніх потреб, сповнене перешкод.

«Cards for Inclusion» – це карткова гра, яка допомагає навчитися успішно долати бар’єри та вирішувати життєві негаразди. Її створили учасники британської програми «Unlimited» за фінансової підтримки Arts Council England і British Council. Одне із завдань програми – долучити роботи художників з інвалідністю до спільного культурного середовища. Гру офіційно презентували на Фестивалі змін у рамках щорічної конференції Асоціації музеїв у листопаді 2018 року.

Головний меседж гри – бар’єри обов’язково зникнуть, якщо сприймати життя позитивно, мислити креативно та не думати про можливі невдачі. Дотримуючись таких принципів, усі ми можемо зробити мистецтво дійсно доступним для людей з інвалідністю. Розробка карток для гри тривала аж 18 місяців! А все тому, що автори намагалися зробити її максимально зрозумілою та корисною. Гру тестували у різних країнах (Україні, Бельгії, Сінгапурі, Китаї, Японії) для того, щоб знайти універсальний спосіб її використання незалежно від місця проживання людей з інвалідністю. Розробники прагнули, щоб вона не просто розважала, а й мала навчальний характер.

Як почати грати
«Cards for Inclusion» складається із трьох наборів карт:
1. Що: мистецтво, подія чи предмет.
2. Де: місце, простір чи контекст.
3. Бар’єр: те, що заважає отримати доступ до об’єкта.

На кожній картці знаходяться слово (або фраза) та ілюстрація до нього.

Картки Бар’єр можна розділити на три типи:
● такі, що безпосередньо пов’язані з твором мистецтва чи середовищем, у якому він знаходиться (наприклад, «вам потрібно подивитися на це», «вам треба говорити», «вам треба бути спокійним»);
● такі, що виникають через негативне ставлення чи інституційну дискримінацію (наприклад, «люди з інвалідністю можуть не вписуватися в середовище, що їх оточує», «немає грошей», «доступ не є пріоритетом»);
● внутрішні бар’єри, які виникають через відсутність соціальної чи суспільної підтримки («низька впевненість у собі», «я не знаю, до кого звернутися», «мені ніхто не може допомогти»).

Ігровий процес: учасники об’єднуються у команди (якщо гравців небагато, можна створити одну загальну команду). Картки треба добре перетасувати і розкласти у три стоси за наборами. Кожна з команд тягне по одній картці з кожного набору, наприклад:
1. Що: живопис.
2. Де: у замку.
3. Бар’єр: сходи чи нерівна поверхня.
Перш за все, треба детально обговорити значення отриманих карт та виокремити все, що може їх пов’язати. Спробуйте уявити конкретний вид мистецтва (що) у цьому місці (де) та бар’єр, який заважає людям з інвалідністю насолоджуватися ним.

Кожна з команд може пропонувати всі можливі варіанти вирішення завдання та обрати найбільш оптимальний спосіб подолання бар’єру. Ідеї мають допомагати у створенні умов для вільного доступу людей з інвалідністю до предмету мистецтва у зазначених місці та умовах. Кожна команда має повну свободу висловлення ідей. Головне – щоб їх було реально втілити у життя.
Також можна використати порожні картки – підлаштувати їх для ситуацій та проблем, які хвилюють саме ваш колектив. Можливо, ви знайдете нечуваний до цього спосіб вирішення. У грі немає переможених! Усі учасники перемагають, адже вони спільними зусиллями долають бар’єри.

Гра безкоштовна: вам лише треба завантажити її, роздрукувати та вирізати картки (для зручності їх можна заламінувати чи наклеїти на картон). Слова на них написані англійською мовою. Але це аж ніяк не бар’єр для того, щоб зіграти! Їх можна легко перекласти українською за допомогою словника.
Граючи у «Cards for Inclusion», учасники практикуються у вивченні англійської мови, розвивають уміння розуміти інших, зокрема людей з інвалідністю, та вчаться мислити креативно. Адже саме креативність є беззаперечним рушієм успішного розвитку людства у ХХІ столітті.