?Чому б і ні?

Поліграфічні терміни

Книжка

1) Те, що виходить друком (зазвичай, великим накладом): наукові праці, літературні твори, поезії, підручники, посі́бники, дові́дники тощо.

2) Також слово книжка використовується в назвах документів (трудова, ощадна, членська, розрахункова тощо).

Книга

1) Речі вищого штибу (Книга Буття, Книга Пошани), часто рукописні, проваджені здебільшого в одному примірнику.

2) Багатосторінкова друкована продукція спеціального призначення (книга відгуків, на скарги, бухгалтерська, головна, касова, домова тощо).

3) Том (книга перша, книга друга).

Вида́ння

1) Окремий друкований твір, випущений у світ;

2) Сукупність тотожних примірників книжки, виданих одночасно (наклад).

Примі́рник

Кожна самостійна одиниця вида́н­ня.

На́клад

Загальна кількість примірників одного вида́ння (тираж);

Сукупність тотожних примірників книжки, виданих одночасно (вида́ння).

Формат видання

Розмір готового видання, що виз­начається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша па­перу видання в сантиметрах із за­значенням частини, яку займає на ньому сторінка видання. Наприклад, книжка формата А5 позначається як 60х84/16.

Обкла́динка

Обкла́динка

Зовнішнє покриття вида́ння, що з’єднується з книжковим блоком без фо́рзаців.

Палітурка

Зовнішнє покриття вида́ння, що з’єднується з книжковим блоком за допомо­гою двох фо́рзаців і, можливо, корінцевого матеріалу.

Фо́рзац

Подвійний аркуш цупкого папе­ру, що з’єднує блок з палітуркою. Може бути частиною оформлення книжки.

Початкова сторінка

Перша сторінка видання чи його рубрики.

Кінцева сторінка

Остання сторінка видання чи його рубрики.

Шпа́льта

Частина сторінки вида́ння, відо­кремлена від іншої шпальти по вертикалі проміжками чи лініями. Рядки, розташовані один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.

Гарнітура шрифта

Комплект однакових за рисунком, але різних за накресленням і кег­лем шрифтів.

Кегель шрифта

Розмір шрифта в друкарській си­стемі вимірювання, що визнача­ється відстанню між верхньою і нижньою стінками літери.

Шпальта

Шпа́льта, в поліграфії — скомпонована частина набірної форми, що включає в себе заголовки, кліше, колонцифри, формули та інші елементи, що дає на папері відбиток сторінки видання — газети, журналу, книги; часто під шпальтою розуміють сторінку видання.

Після 90-х років XX ст. верстається в основному на комп’ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Модульна сітка: призначення та види.

Модульна сітка- система горизонтальних, вертикальних, діагональних ліній, які дають змогу гармонійно розташувати між собою елементи видань.

Призначення: прискорення роботи, забезпечення балансу і пропорційності, одноманітність верстки. Її використовують найчастіше в газетах, журналах, альбомах.

Види:

• Одношпальтна модульна сітка. Такі прості сітки застосовуються для книжок , документів. У них дизайн зображень та заголовків не надто різноманітний, але застосування графічних елементів, ініціалів, ліній, проміжків дає можливість акцентувати й пожвавлювати сторінки.

• Двошпальтна. Сторінка має більш витончений вигляд, застосовується для брошур, журналів, бюлетенів, довідників, словників, каталогів. Важливе значення тут має ширина середника. Вузькі шпальти дають можливість зменшити текстовий кегль при збереженні зручності читання. Вузькі поля можуть мати привабливий вигляд завдяки невеликому формату сторінки, великому інтерліньяжу і простору навколо блоків тексту та заголовків. Зображення у двошпальтних макетах можуть бути розміщені посеред шпальт з обтіканням текстом. При цьому висота зображень може бути довільною.

• Тришпальтний макет найбільш поширений. Його застосовують у журналах, бюлетенях, каталогах. Така популярність обумовлена тим, що забезпечується значна свобода модифікації сторінки, розміщення текстів, зображень, заголовків, рекламних оголошень на одну-три шпальти. При цьому матеріал можна розбивати на невеликі фрагменти чи модулі, застосовувати різноманітні графічні засоби для позначення важливості розділів і демонстрації звязків між ними. Щоб ефективно розмістити текст у коротких рядках, застосовують досить дрібний кегль, який легко читається завдяки збільшенню інтерліньяжу. На трьох шпальтах зручно розміщувати як маленькі, так і великі зображення.

Комп’ютерні шрифти

Шрифт – це набір символів певного розміру і написання.

Гарнітура – це набір символів одного малюнку всіх розмірів, насиченості і написання.

Елементи шрифту – складові частини малюнка буква, цифр і знаків шрифту, які визначають його призначення для окремих видів літератури і роль у виданні (текст, заголовок та ін..). Кожний елемент шрифту полегшує його процес його упізнання, сприяє прискоренню та покращенню умов читання.

Елементи буквених знаків – основні і з’єднувальні штрихи, висота великих та маленьких знаків, засічки, над- і підбуквенні знаки, елементи, що звисають та виступають, внутрі і міжбуквенні просвіти, лінія шрифту та ін.

Засічка (серіф) – поперечний елемент на кінці основного штриха букви (знаку). Засічка може мати форму трикутника, трапеції або лінії різної товщини.

Типи шрифтів

1. Шрифти з засічками або антиквенні, бо такі елементи букв вперше застосували стародавні римляни. Величина засічок по відношенню до основного штриха буки може змінюватися.

2. Шрифти без засічок або рублені не містять завершу вальних елементів на кінцях штрихів.

3. Рукописні шрифти імітують текст написаний від руки і служать для декоративних цілей.

4. Декоративними називають ті шрифти, які не входять в жодну з перерахованих вище груп. Їх використовують для надання незвичайності, індивідуальності.

Всі варіанти штрихового накреслення, відрізняються різною насиченістю, нахилом, пропорціями, стилем складають шрифтову гарнітуру. Деякі гарнітури мають декілька накреслень, що дозволяє досягнути в одному документі помітного шрифтового контрасту без зміни гарнітури. Переважна більшість гарнітур містять наступні накреслення: нормальне, курсивне, напівжирне та напівжирний курсив.

Виділення параграфів

Абзацний відступ може бути позитивним (новий рядок) або негативним (висячий відступ). Обидва типи застосовуються для відділення абзаців один від одного, однак їхнє застосування розрізняється.

Новий рядок — найбільш традиційний спосіб залучення уваги до початку кожного абзацу, він використовується в переважній більшості видань. Висячий відступ більш виразний прийом, але він звужує смугу набору. Крім того, читання тексту з висячим відступом сповільнюється саме його виразністю — око “застряє” на відступі.

Інтервал також визначається для абзаців.

Інтервал перед абзацом — це вертикальна відстань, на яку зміщається попередній даному абзац. Відбиття після абзацу задають відстань по вертикалі, на яку зміщається абзац, що випливає за даним. Інтервалами виділяються заголовки, підписи під рисунками. Іноді виділення інтервалами використовується замість нового рядка, тобто всі рядки абзацу починаються без відступів, однаково, але кожний із них відділений від інших інтервалом із двох сторін. Система верстки з інтервалами більш молода, ніж верстка з новими рядками. Вона прийнята в більшості країн при складанні технічної літератури. Поширено думку, що система верстки з застосуванням інтервалів додає більш елегантний вигляд документові, і текст його легше читається.

Інтерліньяж характеризує щільність рядків на сторінці публікації. Раніше, коли набір текстів вироблявся вручну, для збільшення відстані між рядками тексту по вертикалі між ними прокладалися тонкі латунні смужки шириною в 2 пункти — шпони. В традиційній поліграфії інтерліньяж (міжрядковий пробіл) означав кількість пунктів між рядками в наборі. Так, якщо між рядками набору прокладалися дві шпони, товщина кожної з яких складала 2 пункти, загальний інтерліньяж складав 4 пункти. В наш час у поняття інтерліньяжу вкладається трохи інший зміст. Інтерліньяж у більшості програм визначає відстані між базовими лініями суміжних рядків. Якщо текст набраний кеглем 11/13, це значить, що кегль складає 11, а інтерліньяж — 13 пунктів. Отже, відстань між суміжними рядками складає 2 пункти. Для звичайного (складального) тексту інтерліньяж прийнятий установлювати на 1/5 частину більше кегля. Так, при наборі 10 кеглем інтерліньяж складає 12 пунктів, при наборі 8 кеглем — 9,6 пункту.