Що мені загрожує в інтернеті?

Які негативні явища можуть зустрічатися як дитина, так і дорога в мережі Інтернет?

1. Булінг – закладання, переслідування, знос, глушіння та інші дії, які забезпечують дозування, примушуючи й іншим чином негативно впливати на людей.
2. Фiшинг – вид інтернет-шахрайства, що дозволяє отримати доступ до конфіденційних даних користувача (логінів і паролів) .Фішинг зазвичай здійснює через електронні листи, об’яви або сайти, схожі на ті, які ви користуєтеся. Наприклад, ви можете отримати електронний лист, що надійшов із списку банку, з проханням підтвердити номер банківського рахунку.
3. Кардинг – вид шахрайства, при якому проводять операцію з використанням банківської картки або її реквізитів, не ініційованої або не підтвердженої її власником.
4. Грумінг – вхід в довіру до дитини з можливістю її зникнення до будь-якого брутального повороту.

Злочинці найчастіше встановлюють контакти з підлітками в чатах або на форумах. Зазвичай вони добре обізнані із захопленням сучасної молоді і без особливих зусиль підтримують бесіди. Вони знають співрозмовників, які чинять або шукають «співпрацю», потім пропонують перейти в більш відомі віртуальні місця спілкування. Поступово втягують їх в обговорення інтимних питань. Потім пропонують зустрічі в реальному світі.

Отже, мандруючи інтернет-мережею, треба бути уважним і обережним і не розбити засобі захисту.

Поради батькам, як уберегти дітей від небезпеки в Інтернеті

1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийняття часу роботи в Інтернеті і про сайти, до яких вони збираються заходити. Особливо це актуально для дітей молодого та середнього шкільного віку.
2. Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, відмітити, які сайти відвідують дитини і що вона робить.
3. Знайдіть час для відвідування сайту разом з дітьми та заохочуйте їх діти з вами знань, отриманих в Інтернеті. Цікавитесь, які веб-сайти вони відвідують і з ким розмовляють.
4. Поєднання зі своїми дітьми про друзів, з якими вони спілкуються в, довідавшись, як вони проводять дозвілля і тому захоплюються.
5. Накладайте діти, які ніколи не будуть надавати інформацію про себе, а також про свою електронну пошту в різних формах реєстрації, які пропонують власникам сайтів. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свої адреси, номер телефону.
6. Накладайте дітей не розміщувати свої сімейні фотографії.
7. Цікавтесь, чи не відвідує дитина сайти з агресивним змістом. Перевіряйте регулярно історію браузера. Очищена історія повинна послужити сигналом для батьків уважно придивитися до поведінки дитини.
8. Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувались зустрічатись зі своїми інтернет-друзями без вашого відома. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.
9. Навчить своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайн.
10. Наголошуйте дитині, що вона не повинна повідомляти своїм віртуальним друзям пароль до своєї інтернет-сторінки та відповідати на питання, які стосуються особистого життя її та близьких.
11. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, — правда. Привчіть їх запитувати вас про все, в чому вони не впевнені.
12. Попередьте дитину, що спілкування в Інтернет не є її обов’язком. Якщо їй це більше не подобається або її лякають інтернет-друзі, то треба просто вимкнути Інтернет і розказати про все вам.

Хакери
Спочатку слово хакер було сленговою назвою комп’ютерного ентузіаста. Однак з часом воно набуло негативного значення, й тепер так називають людину, яка без дозволу  проникає до чужої комп’ютерної системи з наміром викрасти або зруйнувати дані. Більшість подібних хакерів воліють, щоб їх називали кракерами — від англійського слова «crack», тобто злом.
Існує багато способів, за допомогою яких Хакери проникають до чужих систем.
Найбільш  поширеними є такі :

•   Троянські коні. Це шкідливі програми, які розповсюджуються шляхом обману. Так, вам може надійти електронною поштою лист, де буде сказано, що програма, яка знаходиться у вкладенні, виконує якусь корисну функцію. Якщо ви  запустите її на виконання, ваш комп’ютер буде заражений. Троянські коні відкривають хакерам доступ до системи, можуть спричинити руйнування інших та виконання інших програм.
•  Перевантаження сайту або мережі. Генеруючи багато запитів довільного змісту  до сайту або мережі, хакер збільшує їхнє робоче навантаження внаслідок чого цей сайт або мережа не можуть нормально функціонувати.
•  Підміна  адрес. Хакер підмінює адреси сайтів у такий спосіб, що коли користувач  зводить у браузері адресу якогось сайту, його спрямовують до зовсім іншого сайту. Іноді на такому альтернативному сайті міститься негативна інформація  про власника того сайту, який збирався відвідати користувач.
•  Аналіз пакетів. За допомогою спеціальної програми хакер читає певну інформацію що міститься у пакетах, які передаються мережею. Загалом програми – аналізатори пакетів призначені для контролю за мережею, проте вони ж використовуються хакерами  для несанкціонованого збирання інформації.
• Соціотехніка. Цей термін використовується для позначення шахрайських дій, спрямованих на отримання інформації, яка дає змогу проникнути до пев­ної системи та даних, що в ній знаходяться. Соціотехніка зазвичай є грою хакера на довірі людини. Для цього використовуються сфальсифіковані сай­ти та фіктивні електронні повідомлення від імені реальних компаній з про­ханням надати особисту інформацію.
•   Підміна веб-сторінки. Хакер дістається сайту та змінює на ньому певну веб-сторінку, після чого на ній відображається інша інформація.

ПРИМІТКА
Перед передаванням мережею інформацію завжди поділяють на маленькі пор­ції – так звані пакети з яких після прибуття до місця призначення знову утворю­ється єдине ціле. Щоб кожний пакет був доставлений до місця призначення до нього додається заголовок який містить номер пакета, адресу призначення та іншу необхідну інформацію.
УВАГА
Отримавши електронного листа з проханням повідомити персональну інформа­цію, ніколи не надавайте цю інформацію.
Віруси та хробаки
Існують програми, що мандрують Інтернетом та, потрапивши на комп’ютер чи до локальної мережі, завдають тієї чи іншої шкоди. Особливо небезпечними є два ви­ди таких програм — віруси та хробаки.

• Віруси. Програми названі на ім’я біологічних організмів, бо вони досить ма­лі, розповсюджуються, роблячи копії з самих себе, та не можуть існувати без носія. Такий вірус потрапляє до комп’ютерної системи, власник якої про це й гадки не має. До того ж іноді вірус якийсь час залишається затаєним, жод­ним чином себе не викриваючи, і лише після настання певної дати чи події активізується та завдає шкоди комп’ютерній системі.
• Хробаки. Хробак схожий на вірус тим, що розмножується, роблячи власні копії, але на відміну від останнього він не потребує носія й існує сам по собі. Часто хробаки передаються через електрону пошту. Хоча спершу хробаки не були шкідливими, нинішні їхні різновиди спричиняють значні перенавантаження мереж і можуть руйнувати файли. Найбільш нищівний з усіх хроба­ків на ім’я I LOVE YOU завдав збитків на 7 млрд. доларів.

Хакери створюють вірусоподібні програми, бажаючи продемонструвати свою вла­ду над інформаційними системами. Навіть найменш шкідливі з цих програм мо­жуть призвести до великих неприємностей, а завдані ними збитки іноді оцінюються в мільйони доларів. Так, вірус Melissa, перший з тих, що атакували системи елек­тронної пошти, з моменту своєї появи в 1991 році заподіяв збитків на 80 млн. доларів.
Нині щорічно з’являються тисячі вірусів. Якщо 1990 року їх було десь між 200 та 500, то у 2000 році — вже 50 000.

УВАГА
Нові віруси та інші методи вторгнення до вашої комп’ютерної системи виникають майже щодня. Тому регулярно перевіряйте наявність оновлень на сайті своєї антивірусної програми. Повідомлення про нові віруси та інші небезпеки з’являються в Інтернеті постійно.

Спам
Спамом називають небажану електронну пошту, тобто пошту, що надходить без вашої згоди. Майже нічого не коштує розіслати такі повідомлення мільйонам лю­дей по всьому світу, й ніякі Хакери тут не потрібні. А от боротися зі спамом дуже складно навіть корпорації, спроможні щорічно витрачати мільйони доларів на антивірусне програмне забезпечення, не здатні зупинити потік рекламних та інших небажаних повідомлень, які призводять до перенавантаження мережних каналів та зайвих витрат дискового простору. І хоча повністю припинити надходження спаму досить важко, існують методи, що дозволяють істотно зменшити його кількість.
Люди отримують спам з різних причин. Проте часто вони самі є винуватцями того, що їхня електронна адреса потрапляє до спамерів. Щоб з вами такого не сталося, треба знати, як відбувається полювання за адресами. Зазвичай спамери використо­вують спеціальні програми-павуки, які обстежують Веб і відшукують всі адреси електронної пошти, що там з’являються. Тому пам’ятайте: як тільки ви вкажете де-небудь адресу своєї електронної пошти, чекайте надходження спаму. Далі на­ведений перелік типових дій, які можуть призвести до того, що ваша адреса стане надбанням спамерів:
запис до гостьової книги на якомусь з сайтів із зазначенням своєї електрон­ної адреси;

• підписка на безкоштовне отримання електронною поштою прайс-листів, новин та іншої подібної інформації;
• відповідь на спам, що надійшов на вашу адресу (цим ви підтверджуєте, що адреса дійсно комусь належить);
• публікування свого імені та електронної адреси в онлайновому довіднику типу «жовтих сторінок»;
• надання згоди на участь у групі новин;
•  реєстрація свого доменного імені, яка вимагає надання персональної інфор­мації;
• заповнення онлайнових форм;
• участь у чаті.

агрози, пов’язані зі спілкуванням

Соціальні мережі та програми на кшталт Viber чи Skype популярні тому, що вони надають можливість миттєво обмінюватись повідомленнями будь з ким. І саме цією перевагою можуть скористатися злочинці. Вони добре обізнані з дитячою та підлітковою психологією, тому без особливих проблем входять у довіру.

1. Шахраї
Раніше шахраї та крадії стежили за людьми в режимі реального часу. Тепер завдяки соцмережам все стало набагато простіше. І якщо дорослі можуть бути обачними, то діти часто висвітлюють у соцмережах кожен свій крок. Також вони нерідко розміщують у вільному доступі номери телефонів та домашні адреси.

Так нечисті на руку люди дізнаються все про рівень статків родини, години відсутності вдома дорослих, час від’їзду у відпустку тощо. А інколи їм навіть не треба особливо напружуватись, просто додатися у друзі від виглядом однолітка та ініціювати спілкування – навіть ті діти, яким батьки постійно говорять про необхідність бути обережними, все одно можуть потрапити на гачок.

2. Групи смерті
Групи «Синій кит», «Червона сова» та інші – всі вони пропонують підліткам пройти своєрідні квести, при чому завдання передусім пов’язані з нанесенням собі шкоди. Останнє завдання «гри» – самогубство. Навіщо це адміністраторам груп? Все просто: завдання (а їх близько 50), потрібно знімати на камеру, самогубство – також. А у Darknet (анонімний сегмент інтернету, де сконцентровані спільноти, що займаються незаконною діяльністю) дуже багато людей, які ладні заплатити за подібні відео великі гроші.

Що зробити вчителю? Поясніть дітям, що відома усім заборона на спілкування з незнайомцями розповсюджується і на інтернет-простір. Тому розкажіть дітям ще раз, що їм треба бути обережними, наприклад, не викладати у соціальні мережі світлини, які можуть бути неоднозначно сприйняті, та більше того – нашкодити у майбутньому. Це вже не говорячи про те, що інформацією можуть скористатися злочинці, тому не варто приховувати від дітей, до чого може призвести необачність. Що стосується груп смерті, то тут багато залежить від психічного та емоційного стану дитини. Звісно, підлітки, які не мають проблем ані в родині, ані в школі, ані в особистому житті, навряд чи стануть жертвами таких груп, а от якщо у дитини негаразди, то вона у зоні ризику. Тому вчитель, помітивши зміни у поведінці (дитина майже засинає на уроках, помітні ознаки депресії, на руках з’явилися рани тощо), має повідомити про це батькам та шкільному психологу. Іноді навіть проста розмова може допомогти вирішити проблему.

Загрози, пов’язані з різними видами залежності

Мабуть не має потреби зайвий раз казати, наскільки небезпечними є азартні ігри та наркотичні речовини. Підлітки у цьому випадку особливо вразливі.

1. Азартні ігри
Якщо ви думали, що програвати гроші у казино можуть лише дорослі люди, то ви помиляєтесь. Все починається зі звичайних комп’ютерних ігор, які користуються величезною популярністю у дітей. Вони грають, а на якомусь етапі дізнаються, що для подальших вдалих дій потрібно придбати певні предмети (ігрову зброю, знаряддя праці, стікери тощо). Але є проблема – вони не просто дорогі, а дуже дорогі, деякі можуть коштувати навіть тисячі доларів! Де звичайному підлітку взяти гроші? Виграти в онлайн-казино. Діти охоче вірять, що це можливо, тим більше що їх обманюють, наводячи приклади таких самих підлітків: «щасливчики» ведуть власні блоги чи YouTube-канали, розповідаючи, як їм вдалося досягти успіху.

У деяких казино діти роблять ставки не для того, щоб отримати гроші, а безпосередньо на предмети та скіли, потрібні для продовження онлайн-гри. Втім, платити за це все одно потрібно. Мета цієї величезної індустрії – виманювання грошей. Де дитині взяти кошти? Спочатку вона витратить кишенькові гроші, а потім, якщо вже наявна залежність, може почати красти у власних батьків. А потім виникає ризик і більш серйозних злочинів.

Обов’язково поговоріть про це з батьками ваших учнів. Багато хто навіть не здогадується, яку небезпеку несуть у собі такі звичні ігри. А отже, не може і завчасно попередити проблеми.

2. Наркотики
В інтернеті продається та купується все що завгодно, навіть наркотики. При чому наркоторговці навіть не ховаються: вони створюють закриті групи у соціальних мережах, а подеколи навіть повноцінні інтернет-магазини. Щоправда, знайти останні можна лише у так званому Darknet. Проте зі входом туди у сучасних підлітків не виникає складнощів. Вони обирають потрібну речовину, вносять гроші на рахунок продавця, а у відповідь отримують координати, за якими можуть забрати товар.

Що зробити вчителю? Проводити виховні години, розповідаючи про небезпеку наркотиків та азартних ігор. І знову ж таки – уважно слідкувати за поведінкою дітей. Прогули, неуважність, зниження успішності, постійний поганий настрій чи навпаки нездорова збудженість: все це погані ознаки. Поговоріть з батьками дитини та порадьтеся зі шкільним психологом.

Загрози, пов’язані з сексуальними злочинами

Проблема сексуальних злочинів існувала завжди, але з появою інтернету вона вийшла на новий рівень і стала більш загрозливою.

1. Педофілія
Тепер педофіли вистежують своїх майбутніх жертв через інтернет. Сторінки у соцмережах, де підлітки активно розміщують фото та інформацію про себе, дають таким людям широкі можливості не тільки для фантазій, а й втілення їх у життя. Вони вивчають інформацію на сторінці: чим дитина живе та що любить. Після цього вони створюють фейкові акаунти та починають спілкуватися з жертвою, яка нічого не підозрює. Входять у довіру, а потім намагаються призначити особисту зустріч. І нерідко їм це вдається.

2. Вимагання грошей за пікантні фото
Ще одна велика індустрія, що існує вже не перший рік. Схема дій злочинців схожа на попередню: вони починають спілкуватися з підлітками з фейкових акаунтів і намагаються максимально зблизитися. Звісно, спочатку вивчається сторінка у соцмережі, це дозволяє виявити найбільш вразливих

Як тільки дівчина чи хлопець повірять, що стали об’єктом цікавості персони протилежної статі, починається серйозна атака, ціль якої – отримати пікантні фото чи відео. Навіщо? Самі світлини злочинцям цікаві в останню чергу, головне: можливість отримати гроші через погрози викласти компромат у мережу та розіслати всім друзям чи однокласникам. Намагаючись уникнути ганьби, підлітки, які стали жертвами, будуть переводити злочинцям гроші знову і знову.

Що зробити вчителю? Варто зізнатися, що підлітки навряд чи будуть ділитися такими особистими речами з вчителем, проте говорити з учнями все одно потрібно. Це дуже делікатне питання, але разом з тим розмова має бути досить відвертою. Адже є речі, замовчування яких може призвести до жахливих наслідків.

Радимо регулярно проводити виховні години на тему безпеки в інтернеті, але попередньо порадьтеся зі шкільним психологом з приводу того, як саме подати інформацію учням в залежності від віку. Раніше ми вже писали рекомендації щодо проведення подібних заходів.

Звичайно, заборонити дітям скористатися інтернетом неможливо, до того що більша кількість місць буде переважати батьків, з якими вчиться також спілкуватися на таких темах. Але повідомити про найпоширеніші загрози необхідності, можливо, виправити когось з ваших учнів від необачних кроків.