Якщо дитина хвора – це біда.
Безсилі ми буваємо,шкода.
Є шанс сьогодні, об’єднавши сили,
Когось з дітей поставити на крила!
Інклюзія в Україні розвивається не настільки швидко, як би хотілося представникам освіти й батькам дітей з особливими освітніми потребами.
Можливо, це відбувається через доволі слабке розуміння самого терміну «інклюзія», можливо через недостатній інформаційний супровід, певні історико-культурні особливості нашого суспільства.
https://www.youtube.com/watch?v=dyGVWI-EsrE
Запитання для обговорення:
Що насправді заважає результативному використанню ідей інклюзивного навчання та відповідного європейського досвіду в наших закладах загальної середньої освіти?
Чи потрібна інклюзія ВСІМ дітям з особливими освітніми потребами?
- Чи пристосована Попельнастівська громада для дітей з особливими потребами? Чи обізнанана громадськість про інклюзію, інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами, поширення позитивного досвіду впровадження інклюзії в закладах освіти?2.
- Які плюси і мінуси інклюзивної освіти?
- Якими мають бути матеріально-технічні, навчально-методичні, психолого-педагогічні та кадрові умови успішного впровадження інклюзії?
- Але і досі інклюзія в Україні залишається інновацією? Чому так відбувається? Що з цим робити? Що особисто Ви вважаєте головною перепоною для впровадження інклюзивного навчання?
- Як замотивувати педагогів, щоб вони мали мотивацію до впровадження інклюзивної освіти?
- Як вмотивувати батьків, як пояснити батькам, що їхня дитина потребує їхньої саме уваги, а не тільки спілкування з учителем?
- Якщо клас інклюзивний, а асистента вчителя немає. Що робити?
- Які перспективи розвитку інклюзивної освіти? Чого ,можливо, нам зараз не вистачає і на що нам потрібно звернути увагу?
- Які є можливості щодо введення в ЗО посади вчителів дефектологів?
- Як привернути увагу дітей до освітнього процесу?
- Як впливати на емоційний стан дитини з особливими потребами?
- Як особисто Ви ставитесь до можливості обирати між закладом спеціальної освіти чи інклюзивним класом?
- Як оцінювати дітей з ООП? Які чинники для вас важливі?
- В якому випадку слід надати перевагу інклюзивній освіти, а коли індивідуальному навчанню?
- Як допомогти батькам і учням адаптуватися до такого навчання?
- Як навчити дорослих та дітей бути чуйними до дітей з ООП, поважати їх?
- Як навчати дітей з ООП в умовах дистанційного начання? Як проводити корекційно-розвиткові заняття в умовах дистанційнного навчання?
КОМЕНТАРІ ДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ:
Що означає для закладу та його працівників інклюзивне навчання?
Для нас інклюзивне навчання – це постійний пошук педагогічним колективом ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.
Протягом багатьох років ми зі своїми колегами стали звертати увагу на те, що серед наших учнів все більше і більше стало з’являтися дітей з різними медичними діагнозами. Серед них були діти, яким надавалося індивідуальне навчання, і діти, які з тих чи інших причин здобували освіту в звичайних класах. Важко було усвідомлювати, що ми часом не могли приймати правильне рішення в тій чи іншій ситуації при спілкуванні з такими дітьми. Для того, щоб правильно будувати свої відносини з дітьми, які мають порушення, ми повинні були мати уявлення про ці порушення.
Тому перше, що ми зробили – це те, що стали на семінарах, засіданнях педради знайомити членів педколективу з характеристикою дітей з особливими потребами та методами роботи з ними.https://schoololeksandrivka.blogspot.com/p/blog-page.html
Готуючись до уроку в інклюзивному класі, вчителі інтегрують навчальний матеріал загальноосвітніх програм та програм для учнів за нозологіями так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. В таких умовах дуже важливо підібрати ефективні технології, методи та форми роботи, а якість навчально-виховного процесу значною мірою визначається діагностикою та корекцією. В інклюзивних класах наголос робимо в першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх фізичних, або розумових проблемах. А взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
ПАНЕЛЬНА ДИСКУСіЯ “РЕАЛІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМ, СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ТА ПЕРСПЕКТИВ”
Пропозиції та кроки, які б уможливили або пришвидшили налагодження якісної освіти для дітей з особливими потребами:
до влади:
- організувати навчальні зустрічі та тренінги для педагогів і освітян, на яких можна було б поширювати інформацію про особливості дітей з неповносправністю та вчити фахівців нових підходів до їхнього навчання;
- вести просвітницьку тематичну кампанію для впровадження у дитячих садочках, ЗЗСО, ВНЗ та інших навчальних інституціях;
- реорганізувати навчальний простір і зробити його доступним, забрати наявні архітектурні бар’єри і не створювати нові;
- провести необхідну роботу зі спрощення процедур для інклюзивного навчання;
до освітян:
- організувати навчальні зустрічі та тренінги для учнів ЗЗСО, які б висвітлювали питання цінності, рівності, як будувати дружні стосунки з дітьми з особливими потребами;
- запровадити просвітницьку роботу серед батьків;
- використовувати новітні методики у навчальному процесі дітей з особливими потребами;
до батьків:
- об’єднуватися у спільноти для підтримки один одного і разом діяти;
- розуміти виклики, які виникають перед освітянами і допомагати їм змінюватися і змінювати систему освіти;
- активізувати волонтерський рух у своїх осередках;
до ЗМІ:
- створити у своїх матеріалах образ гідної особи, якою б вона не була, керуватися повагою, а не жалістю;
- всебічно і достовірно висвітлювати впровадження та реалізацію освітніх реформ для дітей з особливими потребами;
- поширювати думку у суспільстві про необхідність інклюзивних класів у якнайбільшій кількості ЗЗСО ;
- створити інформаційну кампанію про освітні успіхи педагогів, реабілітологів, батьків, дітей, які мають особливі потреби і навчаються;
- гідно висвітлювати працю та посаду «особливого» педагога.
Підсумок:
освіта стане справді інклюзивною лише тоді, коли в українські заклади загальної середньої освіти прийдуть реально підготовлені вчителі й асистенти, будуть створені спеціалізовані навчальні програми, підкріплені відповідним наочним матеріалом, а навчальні приміщення будуть пристосовані і обладнані для всіх нозологій інвалідності. Що ж до інклюзії загалом, то вона стане можливою лише тоді, коли міжнародні стандарти безбар’єрного простору, розумного пристосування та універсального дизайну, визначені Конвенцією про права осіб з інвалідністю і факультативним протоколом до неї, будуть забезпечені на рівні держави як у побуті, так і на об’єктах інфраструктури, освіти, культури тощо. Процес інклюзії має відбуватися одночасно в усіх сферах життєдіяльності суспільства, інакше в ньому неможливо буде забезпечити рівні права, рівні можливості та недискримінацію. Лише за цієї умови ми зможемо досягти як реального процесу інклюзивної освіти, так і інклюзії суспільства в цілому.
Published: May 4, 2019
Latest Revision: Jun 17, 2021
Ourboox Unique Identifier: OB-620609
Copyright © 2019