Конструювання жіночих поясних виробів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАЛИНІВСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

                                                                 Викладач : Дідик Г.І.

ЗБІРНИК

лекцій для аудиторного та самостійного вивчення

 з дисципліни :    «Конструювання одягу»

розділ : «Конструювання жіночих поясних виробів»

Калинівка 2019 р.

У збірнику подано характеристику асортименту і конструкцій жіночих поясних виробів, описано загальні відомості про основи конструювання спідниць і жіночих штанів різних форм і покроїв, особливості конструювання спідниць і жіночих штанів на нетипові фігури, моделювання деталей спідниць складних форм, інструкції до виконання лабораторної роботи по даному розділу.

Укладач : Дідик Г.І., викладач  вищої категорії Калинівського технологічного коледжу

 Методичні вказівки для самостійного вивчення матеріалу

по темі :«Характеристика асортименту і конструкцій поясних виробів»

Опорні знання : Класифікація одягу

Дидактична мета : Ознайомитися з історією КО.

План вивчення : .Загальна характеристика асортименту і конструкцій                поясних виробів.

     1. Жіночі штани

     2. Прямі спідниці

     3. Конічні спідниці

     4. Клинові спідниці

Рекомендаційна література : 1. Амірова Е.К., Сакуліна О.В., Сакуліна Б.С., Труханова А.Т. Конструювання одягу М. 2001

2.Соколова Р.І. Матузова Е.М., Гончарук Н.С. Розробка конструкцій жіночих швейних виробів по моделі. – М. Легка і харчова промисловість, 1983.

Питання для самоконтролю :

1. Які вироби відносяться до жіночих поясних виробів ?

2. Назвіть основні крої спідниць.

3. Які спідниці відносяться до прямих ?

4. Які спідниці відносяться до конічних ?

5. Які спідниці відносяться до клинових ?

6. Які крої жіночих брюк ви знаєте ?

7. Які довжини жіночих брюк існують ?

8. Якою може бути ширина жіночих брюк внизу ?

9. Охарактеризуйте спідницю – брюки.

Завдання , яке необхідно виконати на основі вивченого матеріалу :

 1.Вивчити характеристика асортименту і конструкцій жіночих поясних

Виробів.

 КОНСТРУЮВАННЯ ЖІНОЧИХ ПОЯСНИХ ВИРОБІВ

 Характеристика асортименту і конструкцій поясних виробів

https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/vykriyky-burda/vona-osoblyva-15-vykriyok-nestandartnyh-spidnyc

(цікаві форми спідниць, укр)

До поясних жіночих виробів відносяться спідниці, брюки, спідниці-брюки і їх різновиди.

Основним жіночим поясним виробом є спідниця. Вона може виступати як самостійний вид одягу або бути частиною костюма. Форми спідниць досить різноманітні. Це досягається використанням різних вертикальних і горизонтальних конструктивних ліній усередині силуету.

https://tak-prosto.info/1553-cikavi-spidnyci.html

 (про цікаві жіночі спідниці, укр.)

Розрізняють три основні крої спідниць: прямі, конічні і клинові.

Прямі спідниці складаються з однієї, двох або трьох деталей. Такі спідниці по силуету можуть бути прямі, розширені або завужені донизу. За основу прямих спідниць приймають спідницю, що складається з передньої і задньої частин з двома бічними швами і виточками по лінії талії. Кількість виточок по лінії талії і місця їх розташування пов’язані з формою і розташуванням стегон. Пряма спідниця може бути одношовна (без бічних швів). Для забезпечення зручності руху передня або задня частина спідниці може бути оформлена шлицею або розрізом.

Конічні спідниці зазвичай складаються з однієї або двох деталей. Кресленням такої спідниці є круг або його частина («сонце», «напівсонце», «дзвін»).

В клинових спідницях кількість клинів визначається моделлю. Їх може бути чотири, шість, вісім і т.д. Клини донизу завжди розширюють, іноді — за рахунок вставних деталей.

https://www.depo.ua/rus/life/evolyutsiya-zhinochih-shtaniv-vid-davnih-chasiv-i-do-sogodni-27052015151000

(історія про жіночі штани, укр)

В даний час брюки є дуже поширеним видом жіночого одягу. Залежно від призначення і властивостей матеріалів брюки розрізняються об’ємом у верхній частині і по всій довжині, а також шириною внизу, розташуванням застібки, оформленням низу і т.д. По довжині брюки бувають класичні довгі і вкорочені, наприклад шорти, бермуди, гольфи і т.д. По ширині брюки можуть бути прямі, завужені донизу, розширені (розширені по всій довжині, донизу, в області стегон і ін.).

Поєднання елементів конструкції спідниць і брюк представляється у вигляді спідниць-брюк. Вони формою можуть бути ближче або до брюк (прилеглі в області сидіння з різним розширенням низу), або до спідниці (прилеглі в області сидіння і «стримані» по всій довжині).

Особливості розрахунку і побудови конструкції прямої двохшовної спідниці

https://krasuni.in.ua/xobb-ta-rukodllya/1476-vikrjka-spdnicz-olvecz.html

(побудова викрійки спідниці-олівець, укр)

Для побудови креслення конструкції прямої двохшовної спідниці  необхідні вимірювання фігури і прибавки на вільне облягання:

Виміри  фігури:

Ст — напівобхват талії;

Сс — напівобхват стегон;

Дспід. — довжина спідниці;

Дзб — відстань від лінії талії до підлоги збоку;

Дзз — відстань від лінії талії до підлоги ззаду;

Дсп — відстань від лінії талії до підлоги спереду.

Прибавки на вільне облягання до ширини основних ділянок поясних виробів по лінії талії (Пт) і стегон (Пс) залежать від степені облягання спідниці на цих ділянках і приведені в табл. 1

.

Таблиця 1 – Прибавки на вільне облягання для конструювання жіночих поясних виробів.

Побудову конструкції починають з попереднього розрахунку. Величину довжини спідниці (по моделі) віднімають від вимірювань довжини спереду (Дсп), довжини збоку (Дзб), довжини ззаду (Дзз). Таким чином визначають довжину спідниці спереду (Дс.сп), збоку (Дс.зб), ззаду (Дс.зз).

Для правильної посадки спідниці на фігурі лінію низу залишають горизонтальною. Відкладають величини вверх згідно вимірюванням фігури — Дс.сп, Дс.зб, Дс.зз, які визначають положення лінії талії.

           Будують прямий кут з вершиною в точці Н. Від точки Н вгору відкладають відрізок НТ, який відповідає довжині спідниці ззаду і є серединою задньої частини спідниці

НТ = Дс.зз.

Положення лінії стегон на кресленні визначається відрізком ТС:

ТС = 0.5Дтс11 – 2,0 см (вниз від точки Т).

Через точки Т і С до відрізка ТН проводять перпендикуляри.

Ширина спідниці по лінії стегон (відрізок СС₁) відповідає вимірюванню напівобхвату стегон (Сс) з прибавкою на вільне облягання (Пс):

СС₁ = Сс + Пс.

Через точку С₁ проводять вертикальну лінію, відповідну лінії середини передньої частини спідниці. На перетині з лінією низу отримують точку Н₁. Довжина спідниці спереду

H₁T₁ = Дс.сп.

Положення бічного шва або бічної виточки на рівні стегон визначає відрізок

СС₂ = (Сс + Пс)/2 – (0 – 1,0) см.

Через точку С₂ проводять вертикальну лінію, яка перетинається з лінією низу в точці Н₂.

Довжину спідниці збоку на кресленні визначає відрізок

 Н₂Т₂ = Дс.зб.

Точки Т, Т₂ і Т₁, Т₂ сполучають прямими лініями.

Різницю між шириною спідниці по лінії стегон і талії визначає сумарний розхил виточок:

ΣВ = (ТТ₂ + T₂T₁) – (Ст + Пт) або

ΣB = (Сс + Пс) – (Ст + Пт).

Виточки повинні бути направлені на точки найбільших опуклостей, тому їх напрям, величина і кількість залежать від особливостей  фігури. Для типових фігур проектують три виточки: бічну, передню і задню.Положення виточки на задній частині спідниці :

СС₃ = 0,4СС₂.

Через точку С₃ проводять вгору перпендикуляр, який перетинається з лінією талії в точці Т₃.

Розхил задньої виточки складає 30—35% ΣВ. Отриману величину розхилу розподіляють порівну вліво і вправо від точки Т₃.

Положення виточки на передній частині спідниці С₁С₄ = 0,4С₁С₂.

Через точку С₄ вгору проводять перпендикуляр і на перетині з лінією талії отримують точку Т₄.

 Розхил передньої виточки складає 15—20% ΣB. Від точки Т₄ в обидві сторони відкладають по половині розхилу передньої виточки.

Розхил бічної виточки складає 50% ΣВ. По обидві сторони від точки Т₂ відкладають по половині розхилу бічної виточки. Бічну виточку оформляють плавними опуклими лініями.

В середньому довжина задньої виточки 15,0—17,0 см,

бічної — 17,0—20,0 см,

передньої — 10,0—12,0 см.

Сторони виточок вирівнюють по більшій.

Всі виточки на відстані 1,0 см від верхнього зрізу вниз оформляють плавними вертикальними лініями. Нижче сторони виточок оформляють плавними лініями.

Остаточно верхній зріз спідниці оформляють в лекалах ввігнутою лінією при закритих виточках.Відповідно до моделі виточки можуть бути замінені зборками, защипами, складками.

Ширина спідниці внизу визначається по моделі.

Розрахунок і побудова основи конструкції прямої двохшовної спідниці на фігуру розміром 164-96-104

Таблиця 1 –   Вихідні дані  для розрахунку конструкції спідниці

Попередній розрахунок конструкції :

1.Визначення величини дельта  (V) : V = Дзз-Двир=100,3-75=25,3см.

2.Довжина спідниці спереду : Дсп.сп.=Дсп-V=99,5-25,3=74,2см.

3.Довжина спідниці збоку : Дсп. Зб.=Дзб-V=101,4-25,3=76,1см.

4.Довжина спідниці ззаду :  Дсп.зз.=Двир.=75см

Побудова спідниці :

1.Довжина спідниці : НТ=Дсп.зз.=Двир.=75см.

2.Положення лінії стегон : ТС=0,5ДтсII-2=0,5*42,9-2=19,75см.

3.Ширина спідниці по лінії стегон : СС1= Сс+Пс=50+1=51см.

4.Довжина спідниці спереду : Н1Т1=Дсп.сп.=74,2см.

5.Пложення бокового шва на рівні лінії стегон : СС2=СС1/2=51/2=25,5см.

В конструкціях спідниць з двома виточками на задньому чи передньому полотнищі відповідно і збільшують заднє чи переднє полотнище на 1см.

6.Довжина спідниці збоку : Н2Т2=Дсп.зб=76,1см.

7.Сумарний розхил виточок по лінії талії :

  ЕВ=(ТТ2+Т2Т1)-(Ст+Пт)=(25,5+25,5)-(38+0)=13см.

8.Положення осьових ліній для оформлення виточок :

На передній пілці : С1С4=0,4С1С2=0,4*25,5=10,2см.

На задній пілці : СС3=0,4СС2=0,4*25,5=10,2см.

9.Розприділеня сумарного розхилу виточок :

       Розхил передньої виточки =0,15ЕВ=0,15*13=1,95см.

       Розхил задньої виточки =0,35ЕВ=0,35*13=4,5см.

       Розхил бокової виточки =0,5ЕВ=0,5*13=6,5см.

Величини розхилів виточок розприділяються по лінії талії порівну вліво і вправо відносно    осьової для оформлення виточок і бічного зрізу.

10.Довжина виточок :

Передньої : 10-12см

Задньої : 15-17см.

Бокової :15-20см.

Сторони виточок вирівнюють по більшій, сторони бокової виточки оформляють злегка випуклими лініями.

Остаточно лінію талії спідниці оформляють при закритих виточках.

В залежності від особливостей тілобудови жінки можна проектувати дві виточки на передньому чи задньому полотнищі. Розхили і довжини додаткових виточок  в таких випадках проектуються різні , в залежності від моделі і від особливостей тілобудови.

Методичні вказівки для самостійного вивчення матеріалу

по темі : « Особливості конструювання спідниць на нетипові фігури»

Опорні знання : Розрахунок і побудова основи конструкції прямої двохшовної спідниці.

Дидактична мета : навчитися конструювати спідниці на нетипові фігури.

План вивчення : 1. Для фігур з вузькою талією і низькими стегнами.

2. Для фігур з великим виступом живота .

3. Для фігур з розвиненою частиною стегна.

4. Для фігур з великим виступом сідниць .

Рекомендаційна література : 1. Амірова Е.К., Сакуліна О.В., Сакуліна Б.С., Труханова А.Т. Конструювання одягу М. 2001

Питання для самоконтролю :

1. Яке розташування виточок рекомендується для фігур з вузькою талією і низькими стегнами ?

2 Яке розташування виточок рекомендується для  фігур з великим виступом живота   ?

3.Яке розташування виточок рекомендується для фігур з розвиненою частиною стегна    4. Яке розташування виточок рекомендується для фігур з великим виступом сідниць  ?

5. Як рекомендується розприділити сумарний розхил виточок для фігур з вузькою талією і низькими стегнами ?

6. Як рекомендується розприділити сумарний розхил виточок для фігур з великим виступом живота   ?

7. Як рекомендується розприділити сумарний розхил виточокдля фігур з  розвиненою частиною стегна    ?

8. Як рекомендується розприділити сумарний розхил виточокдля фігур  з великим виступом сідниць    ?

Завдання , яке необхідно виконати на основі вивченого матеріалу :

1. Розрахувати і побудувати конструкції спідниць для різних типів фігур.

 Особливості конструювання спідниць на нетипові фігури

Для фігур з вузькою талією і низькими стегнами  рекомендуються спідниці з п’ятьма виточками на талії: однією бічною, двома задніми і двома передніми. Їх найкращий розподіл наступний: розхил бічної виточки дорівнює 0,25ΣВ; розхил кожної задньої виточки рівний 0,2ΣB. Першу задню виточку розташовують на відстані 9,0—10,0 см від середини задньої частини спідниці, другу — посередині між першою і бічною виточками. Довжина виточок — 12,0—14,0 см. Розхил першої передньої виточки — 0,15 ΣB; відстань від середини передньої частини спідниці до першої передньої виточки дорівнює 9,0—10,0 см. Розхил другої передньої виточки дорівнює 0,2ΣB. Другу виточку розташовують посередині між першою і бічною виточками. Довжина виточок дорівнює 10,0—12,0 см.

Для фігур з великим виступом живота  бічну виточку з розхилом 0,5 ΣB ділять на дві виточки. Осьова передньої бічної виточки (з розхилом 0,4 величини загального розхилу бічної виточки) співпадає з вертикаллю, що проходить через точку С₂. В цьому випадку СС₂ = (Сст + Пст)/ 2 + 2,0 см.

Задню виточку з розхилом 0,35ΣB розташовують на відстані 9,0—10,0 см від середини задньої частини спідниці. Бічну задню виточку (з розхилом 0,6 величини загального розхилу бічної виточки) розташовують посередині ділянки між задньою і бічною передньою виточками. Передню виточку з розхилом 0,15ΣB розташовують на відстані 12,0—13,0 см від середини передньої частини. Довжина виточок: передньою — 10,0—12,0 см; бічною передньою — 15,0—16,0 см; бічною і задньою — 16,0—17,0 см.

Для фігур з розвиненою частиною стегна  роблять два бічні виточки із загальним розхилом 0,55ΣB; задню виточку з розхилом 0,3ΣB і передню з розхилом 0,15 ΣB. Залежно від форми стегон обирається положення бічних виточок і відстань між ними.

Для фігур з великим виступом сідниць  проектують чотири виточки: бічну — з розхилом 0,35—0,4ΣB, передню, — з розхилом 0,15—0,2 ΣB і дві задні із загальним розхилом 0,4—0,5 ΣB.

Розрахунок і побудова клина багатошовної спідниці. 

(побудова викрійки багатошовної спідниці, укр.)

https://knutd.edu.ua/files/olympiada_tn/zavdannya2018-2019.pdf  

1. Довжина клина : ТН=Двир.=60см.

2. Положення лінії стегон : ТС=0,5Дтс11-2=0,5*42,9-2=19,75см.

3. Ширина клина на рівні лінії талії : Т1Т2=2(Ст+Пт)/п,

де п – кількість клинів.

Отже, Т1Т2=2(38+0)/6=12,6см.

ТТ1=ТТ2=Т1Т2/2=12,6/2=6,3см.

4. Ширина клина на рівні лінії стегон : С1С2=2(Сс+Пс)/п=2(50+1)/6=17см.

     СС1=СС2=С1С2/2=17/2=8,5см.

5. Ширина клина внизу : оформляється по моделі.

     Конструювання спідниць “годе”.

Спідниці такого типу характеризуються тим, що в верхній частині щільно облягають фігуру, а розширення починається нижче лінії стегон.

Рівень початку розширення клина : ТК= 1/3 – 2/3 довжини клина.

Наприклад, ТК=38см (по моделі)

Величина розширення внизу – по моделі :

Конструювання кльошових спідниць. 

https://legko.org.ua/vikriika-i-poshittia-spidnici-sonce

(спідниця-сонце, укр.)

Спідниці, у яких різниця між шириною по лінії талії і шириною внизу перевищує 2/3 довжини спідниці, називають кльошовими.

Для побудови конструкції таких спідниць використовують коефіцієнти :

      Напівкльош           К=1,4см

      Кльош                   К=1,2см.

      Малий дзвін          К=1см.

      Середній дзвін      К=0,9см.

      Великий дзвін       К=0,8см.

      Напівсонце           К=0,64см.

      Сонце                   К=0,32см.

Креслення кльошових спідниць будують на основі круга.

1. Точка О –центр для побудови лінії талії та низу, вершина вертикалі.

2. Положення лінії талії : ОТ=К*Ст=1.4*38=53.2см

                                                                =1.2*38=45.6

                                                                =1   *38=38

                                                                =0.9*38=34.2

                                                                =0.8*38=30.4

                                                                =0.64*38=24.32

                                                                =0.32*38= 12.16  відкладається вниз по вертикалі.

3. Положення лінії стегон : ТС=0,5Дтс11-2, відкладається від точки Т вниз по вертикалі.

4. Положення лінії низу : ТН=Двир, відкладається вниз по вертикалі.

Із кожної отриманої точки вправо проводять дугу. На якій відкладають ширину спідниці по лінії талії, стегон і низу, в залежності від величини кльоша.

5. Положення другого бокового шва : ТТ1=Ст(по кривій)

6. У спідниць кльош і напівкльош перевіряють ширину по лінії стегон :

СС1=Сс+2(по кривій)-для фігур з тонкою талією і широкими бедрами. Залишок по лінії талії забирають в виточки або посадку.

Методичні вказівки для самостійного вивчення матеріалу

по темі : «Особливості конструювання спідниці – штанів»

(дещо про спідницю-штани, укр.)

https://handmadebase.com/uk/how-sew-skirt-pants-his-hands-cat/

Опорні знання : Пряма двохшовна спідниця.

Дидактична мета : Навчитися будувати креслення конструкції спідниці – штанів.

План вивчення : 1. Попередній розрахунок.

2. Побудова основи конструкції прямої двохшовної спідниці.

3. Побудова конструкції передньої половинки спідниці – штанів.

4. Побудова конструкції задньої половинки спідниці – штанів.

Рекомендаційна література : 1. Амірова Е.К., Сакуліна О.В., Сакуліна Б.С., Труханова А.Т. Конструювання одягу М. 2001

2.Соколова Р.І. Матузова Е.М., Гончарук Н.С. Розробка конструкцій жіночих швейних виробів по моделі. – М. Легка і харчова промисловість, 1983.

Питання для самоконтролю : 1. Як вимірюють обхват талії?

2. Як визначити :

– рівень лінії стегон ?

– положення осьових для оформлення виточок по лінії талії?

– величину сумарного розхилу виточок по лінії талії ?

– величину розхилів передньої, задньої і бокової виточок ?

– довжину передньої, задньої і бічної виточок ?

– довжину спідниці спереду?

– положення бічного шва в спідниці?

– рівень лінії сидіння ?

– ширину кроку передньої половинки спідниці – штанів ?

– ширину кроку передньої половинки спідниці – штанів ?

Завдання , яке необхідно виконати на основі вивченого матеріалу :

 1 Розрахувати і побудувати креслення конструкції спідниці – штанів

Особливості конструювання спідниці – штанів.

Вихідні дані : Ст=38см.            Сс=51см                 Пт=1см                         Пс=2см.

Побудова передньої половинки.

1. Висота сидіння : ТЯ=0,5Сс-2=0,5*51-2=23,5см.

2. Ширина кроку передньої половинки : Я1Я2=0,2Сс-1=0,2*51-1=24,5см. З точки Я2 вниз проводимо вертикаль. Н4-точка перетину.

3. Розширення по лінії низу : Т1Т11=1см. (вліво)

Точку Т11 з’єднуємо з точкою С1 і продовжуємо вниз. Я1 і Н5 – точки перетину. Н5Н51=Н1Н4 і відкладається на прямій перпендикулярній до Н5Т1. Я11Я21=Я1Я2 і відкладається на прямій перпендикулярній до прямої Т11Н5.

4. Розширення по боковому зрізу : Н2Н21=Н2Н22=0…5см.

5.Лінія низу передньої половинки оформляється через точки Н21, Н2, Н5, Н51.

6.Лінія крокового зрізу передньої половинки оформляється через точки Я21, Н51.

Лінія бантового зрізу передньої половинки оформляється через точки Т11, С1, Я21.

     7.Лінія бокового зрізу передньої половинки оформляється через точки Т21, С2, Н21.

Побудова задньої половинки.

1. Ширина кроку задньої половинки : ЯЯ5=0,2Сс+1=0,2*51+2=27,5см.

З точки Я5 вниз проводимо вертикаль. Н3-точка перетину.

2.Розширення по лінії низу : ТТ¹=1см. (вправо)

Точку Т¹ з’єднуємо з точкою С і продовжуємо вниз. Я¹ і Н6 – точки перетину. Н6Н61=НН3 і відкладається на прямій перпендикулярній до Н6Т¹. ЯЯ51=ЯЯ5 і відкладається на прямій перпендикулярній до прямої ТН6.

3.Розширення по боковому зрізу : Н2Н21=Н2Н22=0…5см.

4.Лінія низу задньої половинки оформляється через точки Н22, Н2, Н6, Н61.

5.Лінія крокового зрізу задньої половинки оформляється через точки Я51, Н61.

6.Лінія середнього зрізу задньої половинки оформляється через точки Т¹, С, Я51.

7.Лінія бокового зрізу задньої половинки оформляється через точки Т22, С2, Н22.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Як вимірюють обхват талії?

2. Як визначити :

– рівень лінії стегон ?

– положення осьових для оформлення виточок по лінії талії?

– величину сумарного розхилу виточок по лінії талії ?

– величину розхилів передньої, задньої і бокової виточок ?

– довжину передньої, задньої і бокової виточок ?

– довжину спідниці спереду?

– положення бокового шва в спідниці?

– ширину клина по стегнах?

– ширину спідниці по стегнах?

– рівень лінії талії в конічних спідницях?

3.Які види конічних спідниць ви знаєте?

  Особливості розрахунку і побудови конструкції жіночих штанів.

https://www.youtube.com/watch?v=95MjciUZ7i8

(брюки чи штани)

https://www.youtube.com/watch?v=9w_x5fbyDDg    

(цікаве про жіночі штани, укр.)

Для побудови основи конструкції жіночих штанів використовують такі вимірювання фігури:

Ст — напівобхват талії;

Сс — напівобхват стегон;

Дбсп — довжина брюк спереду.

При побудові креслення конструкції штанів, щільно прилеглих до ноги, використовують додатково наступні вимірювання:

Ост — обхват стегна. Вимірюють горизонтально на рівні підягодичної складки.

Ок — обхват коліна. Вимірюють горизонтально через центр колінної чашки.

Опк — обхват під коліном. Вимірюють горизонтально під колінною чашкою.

Оі — обхват ікри. Вимірюють горизонтально в місці найбільшого розвитку ікри.

Ощ — обхват щиколотки. Вимірюють над стопою в найвужчому місці ноги.

Величини прибавок на вільне облягання до ширини брюк по лінії талії (Пт) і стегон (Пс) приведені в табл. 1.7. Побудову креслення конструкції починають з проведення двох взаємно перпендикулярних ліній, що перетинаються в точці Т 

Від точки Т вниз на вертикалі відкладають відрізок ТН, що визначає довжину штанів, і відрізок ТЯ, що визначає висоту сидіння:

ТН = Дб + Пр (Пр — припуск на упрацювання, рівний 0,5 см);

ТЯ = Сб/2 +/- 1,5 см.

Положення лінії стегон на кресленні визначає відрізок ЯС = ТЯ/3.

Рівень лінії коліна (СК) залежить від моделі: для вузьких штанів він, як правило, наближається до природнього рівня, що відповідає середині відрізка СН (при повній довжині штанів); для розширених — зміщений вище на 3,0-5,0 см:

СК = СН/2 – (2,0-5,0) см.

Через точки С, Я, К і Н проводять відповідно лінії стегон, сидіння, коліна і низу штанів.

Передня частина штанів

 Ширина передньої частини штанів на лінії сидіння — відрізок ЯЯ₂ = 0,5(Сс + Пс)+ 0,1Ст.

Ширина кроку Я₂Я₁ = 0,1(Сс + Пс).

Від точки Я₁ вгору проводять перпендикуляр, який перетинається з лінією стегон і талії в точках С₁ і Т₁.

Лінію згину проводять посередині передньої частини штанів, тобто ЯЯ₃=0,5ЯЯ₂.

На перетині лінії згину з лініями талії, стегон, сидіння, коліна і низу ставлять відповідно точки Т₂, С₂, Я₃, K₁ і Н₁.

Ширину брюк внизу (Шн) визначають по моделі.

Мінімальна ширина штанів внизу (за відсутності шліц і застібок) не повинна бути менше вимірювання ноги, яку вимірюють через найбільш виступаючу внизу точку п’яти і найбільш глибоку точку згину стопи.

Ширина передньої частини внизу Н₂Н₃ = Шн – 2,0 см (2,0 см — різниця між шириною задньої і передньої частин штанів внизу).

Від точки Н₁ вліво і вправо по горизонтальній лінії відкладають відрізки H₁H₂ = H₁H₃ – 0,5Н₂Н₃.

Ширину по лінії коліна (Шк) визначають по моделі. Вона може бути рівна, більша або менша ширини штанів внизу, але не повинна бути менша вимірювання обхвату ноги в коліні (Ок) з урахуванням прибавки на вільне облягання, що дорівнює 2,0 см.

Для оформлення бічного і крокового зрізів передньої частини проводять допоміжні лінії.

Точки Я і Н₂ сполучають прямою лінією, яка перетинається з лінією коліна в точці К₂. Від точки К₁ вправо по горизонтальній лінії відкладають відрізок K₁K₃ = K₁K₂.

Точки К₃ і Н₃ сполучають прямою лінією, яку продовжують вгору до перетину з лінією сидіння в точці Я₂.

При конструюванні штанів, ширина яких в коліні перевершує їх ширину внизу, лінії, що сполучають точки К₂ і Н₂, К₃ і Н₃, є лініями бічного і крокового зрізів на ділянці від коліна до низу. У інших випадках ширину в коліні визначає відрізок К₂₁К₃₁ = Шк — (2,0— 2,5) см. Ці цифри — 2,0—2,5 см — позначають різницю між шириною задньої і передньої частин на рівні коліна. При цьому K₁K₂₁ = K₁K₃₁ = 0,5Шк.

Ширину передньої частини на лінії талії визначають таким чином. Від точки Т₁ вліво відкладають відрізок Т₁Т₁₁ = 0 – 2,0 см — залежно від повноти фігури в області талії (чим більше опуклість живота, тим менший відрізок). Від точки Т₁₁ вліво відкладають відрізок Т₁₁Т₃, що визначає ширину передньої частини по лінії талії:

Т₁₁Т₃ = 0,5(Ст + Пт) – 1,0 + Пр

де 1,0 — різниця між шириною передньої і задньої частин штанів, см; Пр — припуск на виточки і складки, рівний 2,0— 5,0 см — залежно від форми штанів і  фігури.

Т₃Т₃₁ = 1,5 см вгору по перпендикуляру.

Точки Т₁₁ і Т₃₁ сполучають плавною увігнутою лінією.

Кількість, глибина і оформлення виточок на лінії талії залежать від форми штанів, проте, як правило, одна з виточок розташована по згину штанів. Її розхил на лінії талії складає 2,0 см, довжина — 8,0—10,0 см.

Бічний зріз передньої частини оформляють через точки Т₃₁, С, К₂₁ (К₂) і Н₂ плавною кривою лінією.

Кроковий зріз оформляють через точки Н₃, К₃₁ (К₃) і Я₂ плавною увігнутою лінією.

Для оформлення лінії середнього зрізу точки B₁ і Я₂ сполучають прямою лінією, середину якої, точку 1, сполучають з точкою Я₁:

Я₁2 =Я₁1/2.

Лінію середнього зрізу проводять через точки Т₁₁, С₁, 2, Я₂ плавною увігнутою лінією.

Лінія низу ввігнута. Величина прогинання посередині 0,5— 1,5 см.

Задня частина штанів

 Положення середнього зрізу на лінії талії визначає відрізок Т₂Т₄ = Т₂Т₁₁/2  – Т₂Т₁₁/3.

На вертикалі, проведеній вгору від точки Т₄, відкладають відрізок, що визначає баланс брюк, тобто співвідношення рівнів вершин середнього зрізу передньої і задньої частин брюк:

Т₄Т₅ = 0,1Сст – (1,0 – 1,5) см.

Точки Т₅ і Я₁ сполучають допоміжною прямою, яка перетинається з лінією стегон в точці С₃.

Ширину кроку задньої частини штанів визначає відрізок Я₁Я₅:

Я₁Я₅ = 0,2(Сст + Пст) + 1,0 см.

Для оформлення середнього зрізу знаходять допоміжні точки 3 і Я₂₁:

2-3 = 1,0 см;                       Я₂Я₂₁ = 1,0 см.

Потім визначають ширину задньої частини штанів на лінії стегон:

Б₃Б₄ = (Сст + Пст) – СС₁

Визначають ширину задньої частини  по лінії талії:

Т₅Т₆ = 0,5(Ст + Пт) + 1,0 + Пр

де 1,0 — різниця між шириною задньої і передньої частин по лінії талії, см; Пр — припуск на виточку, рівний 3,0 см, якщо проектується одна виточка, і 5,0 см, якщо проектуються дві виточки.

Положення точки Т₆ визначають перетином двох дуг:

– дуги з точки Т₅ радіусом, рівним відрізку Т₅Т₆, і дуги з точки С₄ радіусом, рівним відрізку СТ₃₁.

Визначають ширину на лінії коліна:  К₂ (К₂₁) К₄ = К₃ (К₃₁) К₅ = 2,0 – 2,5 см.

Для визначення ширини низу задньої частини брюк відкладають відрізки

Н₂Н₄ = Н₃Н₅ = 2,0 см.

Бічний зріз оформляють плавною опуклою лінією через точки Т₆ і С₄, ввігнутою лінією — на рівні точки К₄ і прямою лінією — від коліна вниз.

Кроковий зріз оформляють через точки Н₅ і К₅ прямої і далі — плавно ввігнутою лінією до точки Я₅. Перетин лінії з продовженням прямої Я₁Я₂₁ позначають точкою Я₅₁ — це вершина крокового зрізу.

Лінія середнього зрізу проходить через точки Т₅, С₃, 3, Я₂₁ і Я₅₁.

Лінію зрізу оформляють опуклою лінією. Величина скосу (відрізок H₁H₁₂) залежить від моди і може бути рівним 0,5-1,5 см.

Якщо проектується одна виточка, то її розташовують посередині верхнього зрізу перпендикулярно лінії талії. Довжина виточки в середньому 10,0 см, розхил — 3,0 см. При проектуванні двох виточок осьову лінію першої виточки зміщують від центру на 1,0 см у бік середнього зрізу. Ділянку, що залишилася, до бічного зрізу ділять навпіл і перпендикулярно до лінії талії проводять осьову лінію другої виточки. Розхил цієї виточки 2,0 см, довжина — 7,0 см.

Розрахунок і побудова конструкції жіночих штанів на фігуру розміром

164-96-104

(жіночі штани . мода літо 2019, укр)

https://www.pinterest.ru/search/pins/?q=жіночі%20штани%20літо%202019&rs=typed&term_meta[]=жіночі%7Ctyped&term_meta[]=штани%7Ctyped&term_meta[]=літо%7Ctyped&term_meta[]=2019%7Ctyped

   Розрахунок базисної сітки.

1. Довжина штанів : ТН=Дбр.=100см.

2. Положення лінії сидіння : ТЯ=0,5Сс/2+-(1,5…2)см, де (1,5…2)-залежить від напрямку моди.

                                                   ТЯ=0,5(Сс+Пс)-2

     Отже, ТЯ=0,5Сс-2=0,5*52-2=24см.

3. Положення лінії стегон : ЯС=1/3ТЯ=1/3*24=8см.

4. Положення лінії коліна : СК=1/2СН – для вузьких штанів

                                                СК=1/2СН-(2…5) – для розширених донизу штанів

Отже, СК=1/2СН=1/2*84=42см.      Через точки Т, С, Я, К, Н провести вправо горизонталі.

Побудова передньої половинки штанів.

1. Ширина передньої половинки по лінії сидіння : ЯЯ2=0,5(Сс+Пс)+0,1Ст=)0,5(52+2)+0,1*38=30,8см.

2. Ширина кроку передньої половинки штанів : Я2Я1=0,1(Сс+Пс)=0,1(52+2)=5,4см.

Від точки Я1 вверх провести вертикаль. С1 і Т1 – точки перетину.

3. Положення лінії згину штанів : ЯЯ3=ЯЯ2/2=30,8/2=15,4см.

Точки Т2, С2, Я3, К1, Н1 – точки перетину лінії згину з горизонталями.

4. Ширина передньої половинки штанів внизу : Н2Н3=Шбр.вн.-2/2=24-2/2=10см

Н1Н2=Н1Н3=10см.

5. Ширина штанів по лінії коліна дорівнюєширині ширині по лінії низу, або вибирається по моделі.

В даному випадку К1К2=К1К3=10см.

6. Ширина передньої половинки штанів по лінії талії : Т1Т11=0…2см. Чим більший виступ живота, тим більша величина.

Для типових фігур : Т1Т11=1см.

Т11Т3=0,5(Ст+Пт)-1+Пр, де Пр=2…5см (величина розхилу виточки або глибина складки).

Отже, розхил виточки на передній половинці штанів дорівнює 2см, а довжина виточки – 8…10см. і відкладається симетрично відносно лінії згину штанів.

Глибина складки може дорівнювати 4см. і відкладається від лінії згину штанів вліво.

Т11Т3=0,5(38+1)-1+2=19см.

Т3Т31=1,5см і відкладається вверх по вертикалі.

Оформлення зрізів передньої половинки штанів.

Лінія талії оформляється плавно від точки Т31 до виточки і до точки Т11.

Лінія банта (передній зріз) : С1 і Я2 з’єднати прямою. 1- середина С1Я2. Точку 1 з’єднати з Я1. 2 – середина Я1 1. Бантовий зріз оформляють через точки Т11, С1, 2, Я2.

Лінія крокового зрізу оформляється через точки Я2, К3, Н3.

Лінія низу передньої половинки брюк оформляється ввігнутою лінією (0,5…1см-величина ввігнутості) сполучаючи точки Н2 і Н3.

Лінія бічного зрізу оформляється через точки Н2, К2, С, Т31.

Побудова задньої половинки штанів .

1. Положення середнього зрізу по лінії талії: Т2Т4=Т2Т11/2…Т2Т11/3

2. Баланс штанів : Т4Т5=0,1Сс-1,5=0,1*52-1,5=3,7см. Відкладають вверх по вертикалі. Точки Т5 і Я1 сполучають прямою лінією. С3-точка перетину.

3. Ширина задньої половинки штанів по лінії стегон :

     С3С4=(Сс+Пс)- СС1=(52+2)-24=30см

4. Ширина кроку задньої половинки : Я2Я21=1см-відкладається вниз по кроковому зрізу передньої половинки . Точки Я21 і Я1 сполучити прямою лінією, на якій відкласти ширину кроку задньої половинки. Я1Я5=0,2(Сс+Пс)+1=0,2(52+2)+1=11,8см.

5. Ширина задньої половинки по лінії талії : Т5Т6=0,5(Ст+Пт)+1+Пр, де Пр- величина розхилу виточки (Пр=3…4)

     Т5Т6=0,5(38+1)+1+3=22см.

    Положення точки Т6 знаходиться врезультаті перетину двох дуг Т5Т6 і дуги

    СТ31, проведеної з точки С4.

6. Ширина задньої половинки штанів по лінії коліна : К2К4=К3К5=2см

7. Ширина задньої половинки штанів по лінії низу : Н2Н4=Н3Н5=2см.

Оформлення зрізів задньої половинки штанів.

1. Оформлення середнього зрізу : Від точки 2 вниз по прямій відкласти 1см – точка 3. Середній зріз оформляється через точки Т5, С3, 3,Я21, Я5.

2. Лінія низу задньої половинки штанів оформляється від точки Н4 до точки Н5 випуклою лінією ( величина випуклості дорівнює 0,5…1см.)

3. Кроковий зріз задньої половинки оформляється через точки Я5, К5, Н5.

4. Бічний зріз задньої половинки оформляється через точки Н4, К4, С4,Т6.

5. Зріз лінії талії – пряма Т5Т6.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ :

1. Які розмірні  ознаки  необхідні  для  конструювання  жіночих штанів?

2. Як визначається висота  сидіння?

3. Від чого залежить  баланс  штанів?

4. Від чого залежить  кількість  і  розміщення  виточок  по  лінії  талії?

5. Як визначається ширина кроку  передньої  і  задньої  половинок  штанів?

6. Як визначити ширину штанів по лінії стегон?

7. Як визначити баланс штанів?

8. Як визначити ширину передньої половинки штанів внизу?

9. Як визначити рівень лінії сидіння?

10. Як визначити рівень лінії стегон?

ДОДАТОК    А  

 (обов’язковий)

Інструкції до виконання лабораторних робіт

Інструкція до виконання лабораторної роботи №1

Тема: Розробка  креслень  конструкцій  жіночих  спідниць.

Мета роботи: Вивчення  та  надбання  практичних  навиків  розрахунку  та  побудови  креслень  конструкцій  жіночих  спідниць.

Наочні  посібники: зразки  креслень  конструкцій  жіночих  спідниць, журнали мод.

І. Вимоги  до  знань  та  вмінь:

Необхідно  знати:

     –   правила  вимірювання  фігур;

• формули для  розрахунку  конструкцій  жіночих  спідниць різного конструктивного рішення;

• правила та  послідовність  побудови  конструкцій  жіночих  спідниць.

Необхідно  вміти:

     –    проводити  вимірювання  жіночих  фігур;

• вибирати величини  прибавок  на  вільне  облягання ;

• розрахувати конструкцію  жіночих  спідниць;

• будувати креслення  конструкцій  жіночих  спідниць.

Забезпечення  роботи:

1. Місце роботи: робочий стіл, стілець.

2. Прилади: аркуші формату А4, олівець, гумка, лінійка, лекало, міліметровий  папір,    сантиметрова  стрічка.

3. Наочні посібники: зразки креслень  конструкцій  жіночих  спідниць, інструкції  до  виконання  лабораторної  роботи.

ІІ . Порядок  виконання  роботи.

1. Замалювати ескізи моделей жіночих  спідниць.

2. Зняти виміри з конкретної фігури.

3. Вибрати величини прибавок на вільне  облягання, необхідні  для  побудови  креслень конструкцій  жіночих  спідниць.

4. Виконати розрахунки для побудови креслень конструкцій:

а) прямої двошовної;

б) клинової;

в) конічної спідниць.

5. Побудувати креслення конструкцій:

а) прямої двошовної;

б) клинової;

в) конічної спідниць.

6. Оформити роботу і  сформулювати  висновки.

ІІІ. Теоретичне  обґрунтування  роботи.

1. Конструкції спідниць вивчаються за зразками моделей або по журналах мод. Замальовують спідниці різних форм та покроїв.

2. Розмірні дані вибирають за даними лабораторної  роботи  № 1  або задаються викладачем.

3. Величини прибавок на  вільне  облягання  вибирають  з  таблиць  залежно від ступеня   прилягання.

4. Розрахунок  конструкції спідниці оформляють у вигляді таблиці 1 .

Таблиця 1 – Розрахунок  конструкцій  жіночих  спідниць  на  фігуру  розміром  ……………… ( Зр, ОгІІІ, Ост ).

5. Креслення конструкції прямої двошовної та клинової спідниці виконують на міліметровому  папері  в  М 1:1, креслення  конструкції

конічної спідниці рекомендується виконати в  М 1:2.

6. У  висновках  по  роботі  необхідно  відмітити варіанти конструктивного рішення спідниць, звя’зок форми  і  конструкції  з особливостями фігури, способи створення об’ємної форми, зміни в конструкції для фігур з відхиленнями від типової, залежність форми конічної спідниці від коефіцієнта К.

IV. Вимоги до звіту.

У  звіті  повинні  бути:

– ескізи  моделей спідниць;

– розмірні ознаки і прибавки на  вільне  облягання, необхідні  для      побудови  креслень конструкцій спідниць;

– розрахунки  креслень спідниць;

– креслення  прямої двошовної , клинової та конічної спідниць.

– висновки.

V. Контрольні запитання.

1. Як вимірюють обхват талії?

2. Як визначити:

– довжину спідниці спереду?

– розхил виточок по талії?

– ширину клина по стегнах?

– ширину спідниці по стегнах?

3.Які види конічних спідниць ви знаєте?

VI. Категорії оцінювання.

«Відмінно» – студент  повністю  засвоїв  формули  для  розрахунку  конструкції та  правила  побудови, грамотно  виконав  побудову  креслення  конструкції  та  оформив  згідно  вимог  ЄСКД.

«Добре» – студент  повністю  засвоїв  формули  для  розрахунку  конструкції та  правила  побудови, але допускає  неточності  у  формулюванні  окремих  понять  та  оформленні  креслення .

«Задовільно» – студент  недостатньо  засвоїв  методику  побудови  креслень, допускає  помилки  у  формулюванні  основних  понять  та  побудові  креслення.

VII. Література.

1. Швейное  производство предприятий бытового обслуживания населения. Справочник. Легпромбытиздат 19

2. Амирова Е.К. Конструирование одежды, 2001

Інструкція до виконання лабораторної роботи №2

Тема: “Розробка  креслення  конструкції  жіночих  штанів.”

Мета роботи: вивчення  та  надбання  практичних  навиків  розрахунку  та  побудови  креслень  конструкцій  жіночих  штанів.

Наочні  посібники: зразки  креслень  конструкцій  жіночих  штанів, журнали мод.

І. Вимоги  до  знань  та  вмінь:

Необхідно  знати:

• правила вимірювання  фігур;

• формули для  розрахунку  конструкції  жіночих  штанів;

• правила та  послідовність  побудови  конструкції  жіночих  штанів;

• назву зрізів  деталей  штанів.

Необхідно  вміти:

• проводити вимірювання  жіночих  фігур;

• вибирати величини  прибавок  на  вільне  облягання  залежно  від  моделі  штанів;

• розрахувати конструкцію  жіночих  штанів;

• будувати креслення  конструкції  жіночих  штанів.

Забезпечення  роботи:

1.Місце  роботи: робочий  стіл, стілець.

2. Прилади: аркуші формату А4, олівець, гумка, лінійка, лекало, міліметровий  папір, сантиметрова  стрічка.

3. Наочні посібники: зразки креслень  конструкцій  жіночих  штанів, інструкції  до  виконання  лабораторної  роботи.

ІІ . Порядок  виконання  роботи

1. Виконати  ескізи  моделей  жіночих  штанів  різних  варіантів  конструктивного  рішення  і  оформлення.

2. Виписати  виміри  типової  фігури, необхідні  для  побудови  креслення  конструкції  жіночих  штанів.

3. Вибрати  прибавки  на  вільне  облягання, необхідні  для  побудови  креслення.

4. Розрахувати  конструкцію  жіночих  штанів.

5. Побудувати  креслення  конструкції  жіночих  штанів.

6. Оформити  роботу  і  сформулювати  висновки.

ІІІ. Теоретичне  обґрунтування  роботи.

1. По  журналах  моделей  одягу  вибираються  і  замальовуються  моделі  штанів, різних  за  конструктивним  рішенням  і  оформленням  ( класичні, джинси, «банани», колоти, галіфе, спідниці-штани  і  т.д. ).

2. Необхідні  розмірні  ознаки  для  розробки  конструкції  штанів  виписуються  із  таблиць  абсолютних   величин  вимірів  типових  фігур  жінок  ( лабораторна  робота  № 1 ).

3. Прибавки на  вільне  облягання  вибираються  із  таблиці  1   з  урахуванням  ступеня   прилягання  виробу, виду  матеріалу, форми  штанів.

Таблиця  1  – Прибавки  на  вільне  облягання  по  лінії  талії  та  стегон.

4. Розрахунок  конструкції  штанів  виконується  в  табличній  формі  в  послідовності  побудови  креслення.

Таблиця 2 – Розрахунок  конструкції  жіночих  штанів  на  фігуру  розміром  164-96-104

1. Креслення  конструкції  будується  відповідно  до  розрахунків  на  міліметровому  папері  в  М 1:1.

2. У  висновках  по  роботі  необхідно  відмітити  вплив  форми  штанів  на  конструктивне  оформлення  зрізів, вибір  прибавок, матеріалу, вказати  місце  волого-теплової  обробки, фактори, від  яких  залежить  волого-теплова  обробка.

IV. Вимоги до звіту.

У  звіті  повинні  бути:

– ескізи  штанів  різного  конструктивного  вирішення  і  оформлення;

– розрахунки  конструкції штанів;

– креслення  конструкції штанівв М1:4;

• висновки.

V. Контрольні запитання.

1. Які розмірні ознаки  необхідні  для  конструювання  штанів?

2. Як визначається висота  сидіння?

3. Від чого залежить  баланс  штанів?

4. Від чого залежить  кількість  і  розміщення  виточок  по  лінії  талії?

5. Як визначається ширина кроку  передньої  і  задньої  половинок  штанів?

VI. Категорії оцінювання.

«Відмінно» – студент  повністю  засвоїв  формули  для  розрахунку  конструкції  та  правила  побудови, грамотно  виконав  побудову  креслення  конструкції  та  оформив  згідно  вимог  ЄСКД.

«Добре» – Студент  повністю  засвоїв  формули  для  розрахунку  конструкції  та  правила  побудови, але допускає  неточності  у  формулюванні  окремих  понять  та  оформленні  креслення .

«Задовільно» – студент  недостатньо  засвоїв  методику  побудови  креслень, допускає  помилки  у  формулюванні  основних  понять  та  побудові  креслення.

VII. Література.

1. Матузова  Е. М. и др. Разработка конструкций  женских  швейных  изделий  по  моделям.-М. легкая  и  пищевая  промышленность, 1983 год.

2. Янчевськая  Е. А., Тимашева  З.Н. Конструювание  поясных  изделий. –М .: Легкая  индустрия, 1979 год.

 ЛІТЕРАТУРА

1. Літвіна Л.М. Моделювання і художнє оформлення жіночого і дитячого одягу. – М.: Легка індустрія, 1972

2. Амірова Е.К., Сакуліна О.В., Сакуліна Б.С., Труханова А.Т. Конструювання одягу М. 200

3. Соколова Р.І. Матузова Е.М., Гончарук Н.С. Розробка конструкцій жіночих швейних виробів по моделі. – М. Легка і харчова промисловість, 1983.

4. Журнали мод, каталоги моделей одягу.

5. Мешкова Е.В. Конструирование одежды. М Издательство ОНИКС. 20066

6. Бланк А. Ф., Фоміна М. Розкрій, пошив і моделювання жіночого легкого одягу. М.: Легка і харчова промисловість, 1981

7. Гурьянова Я. І., Зуйкова В. И. Конструирование одежды. М.: Легкая индустрия, 1974.

8. Ерзенкова Н. В. Женская одежда в деталях. Минск: Пламя, 1990

9. Саламатова С. М. Конструирование одежды. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984

10. Шершнева Л. П. Качество одежды. М.: Легкая индустрия, 1975

11. Шершнева Л. П. Конструирование женской одежды на типовые  и  нетиповые фигуры. М.: Легкая индустрия, 1980

12. Шершнева Л. П. Основы конструирования одежды. М.: Легпромбытиздат, 1987.