Музеї та галереї рідного краю

Тернопільський краєзнавчий музей  – краєзнавчий музей у місті  Тернополі , найбільше зібрання пам’яток та громадян з природи, історії, етнографії та побуту  Тернопільщини , найдорожчий заклад культури та просвітництва в області.

Історія: становлення і сучасність

Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований у 1913 році. Офіційно відкритий 13 квітня 1913 року як Музей Подільський Товариства «Народної школи» (засновник — польський географ Станіслав Сроковський, який також уклав путівник по музею). Вже тоді у фондах музею налічувалося майже 100 тис. експонатів.

3 травня 1932 року в Тернополі почав діяти Подільський музей при Кружку «Рідної школи», чия історія тісно пов’язана з іменем професора Тернопільської гімназії «Рідна школа» Якима Яреми (1884—1964).

Обидва вищевказані музейні заклади проіснували в Тернополі до вересня 1939 року, доки 26 грудня на підставі наказу Народного комісаріату освіти УРСР Подільський Регіональний музей було реорганізовано і створено на його базі Тернопільський історико-краєзнавчий музей, куди були передані фонди Українського музею Товариства «Рідна школа». Фонди музею (діяв у приміщенні на тодішній вулиці Качали,2) також поповнилися матеріалами з повітового музею у Бережанах, а також колекціями з музеїв Чорткова, Заліщиків тощо.

У період нацистської окупації (під час Другої світової війни) музей продовжував працювати. 19 серпня 1943 року гестапо забрало з музею 49 найцінніших живописних полотен, серед яких твори польських митців Ю. Брандта, Ю. Хельмонського, Л. Вичулковського, М. Кшаша тощо.

15 липня 1945 року Тернопільський краєзнавчий музей знову відчинив двері для відвідувачів, але приміщення (колишньої вищої реальної школи на вулиці Валовій) потребувало капітального ремонту, і з 1968 року експозицію було надовго закрито.

30 грудня 1982 року завдяки наполегливості і старанням директора Венедикта Лавренюка відбулося урочисте відкриття краєзнавчого музею у спеціально побудованому приміщенні (за проектом архітектора Олега Головчака та інженера Юзефа Зімельса). Було створено нову, за останнім словом музейної науки, експозицію. А вже в наступному, 1983 році Тернопільський краєзнавчий музей став дипломантом ВДНГ. У популярних у 1980-х роках соціалістичних змаганнях музей посідав друге місце в СРСР і три роки підряд відзначався Перехідним прапором Міністерства культури України та ЦК профспілки працівників культури.

У структурі музею є 7 відділів: три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-реставраційний.

У 1990—2000-ті роки Тернопільський обласний краєзнавчий музей — один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі — 42 наукові працівники (початок 2009 року), які забезпечують усі види музейної діяльності: науково-дослідницьку, просвітницьку, експозиційну, виставкову, видавничу, комплектування фондів, збереження пам’яток історії та культури і науково-методичну.

Завдяки співпраці музею з українською та західною діаспорою, у 1990-х рр. надійшли тисячі експонатів, у тому числі художні полотна Якова Гніздовського, Михайла Мороза, О. Кендла, інших художників, документальні і фотоматеріали з національної історії та національно-визвольних змагань, філателістичні та нумізматичні колекції. Листування велося з десятками українських діячів США, Канади, Англії, Німеччини, Австралії.

У 1996 році в окремому приміщенні був відкритий історико-меморіальний музей політичних в’язнів на правах відділу музею.

Музей щорічно влаштовує виставки із своїх фондів. Традиційно, це Різдвяні та Великодні виставки, мистецтво старовини, сакральне мистецтво, античні речі тощо. До найчисельніших належить персональні виставки сучасних художників.

Музей політичних в’язнів — історико-меморіальний музейний заклад у місті Тернополі. Діє від 14 жовтня 1996.

Засновник — Інститут національного відродження України та Тернопільська обласна спілка політв’язнів і репресованих України. Директор — Уляна Рикун, старші наукові працівники Ігор Олещук та Орест Савка, співробітники Мирослав Чорномаз та Ігор Гуралевич.

Історія музею

«Історико-меморіальний музей політичних в’язнів», як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрито й освячено 14 жовтня 1996 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея створення музею належить краєзнавцю, археологу, директору Інституту національного відродження — Ігорю Ґереті. Його підтримали колишній директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Венедикт Лавренюк, обласна Спілка політв’язнів і репресованих та обласне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса. Власне тоді і було відкрито першу експозицію, яка розміщувалась лише у кількох камерах.

Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Будівля, в якій знаходиться музей, розміщена на вул. Коперника, 1 та була побудована на базі підвалів будинків XVII та XIX століть у 1944—1947 роках німецькими військовополоненими.

Так, згідно із штатним розкладом, станом на 15 травня 1944 року (тобто через місяць, після вступу червоноармійців до Тернополя) установа, яка розміщувалась у цій будівлі мала назву Управління НКДБ по Тернопільській області і нараховувала 9 підрозділів Управління та 38 районних. Внутрішня тюрма відносилась до Адміністративно-господарського відділу (АГВ) і нараховувала 31-у штатну одиницю.

Власне згадана будівля перестала використовуватись як приміщення для спецслужби у 1986 році, а сама внутрішня тюрма, розпочинаючи із кінця 1970-х — початку 1980-х, втратила своє функціональне призначення.

Важливо відзначити, що перед «виселенням» спецслужби із цього приміщення всі стіни камер були старанно замальовані та поштукатурені. Камери музею відкривались у кілька етапів, у зв’язку із тим, що перед від’їздом у в’язниці було зведено ряд стін, які відділяли одну частину в’язничного коридору від іншої. Та завдяки спогадам політв’язнів і посильній роботі працівників музею, врешті вдалось відновити автентичний вигляд внутрішньої тюрми.

Тернопільський обласний художній музей (ТОХМ) — один з музеїв Тернополя, розташований у північно-центральній частині міста, на вулиці Соломії Крушельницької 1.

Історія

Художній музей має давню історію. Його родовід починається від Регіонального Подільського Музею, відкритого 13 квітня1913 року в чотирьох залах Товариства Народних Шкіл (Towarzystwo Szkół Ludowych, ТНШ, TSL) на вул. Стефана Качали. Засновником музею був польський професор Станіслав Сроковський, довголітній голова управи ТНШ. Він також опрацював перший путівник по музею. Серед експонатів музею були твори професійного малярства і пластики, килими і вишивки, монети, оригінальні документи. Під час Першої Світової війни росіяни знищили колекцію.

Зруйноване приміщення було відновлене у 1925 році. Музейна збірка мала регіональний характер і складалася з 4-х розділів: історичного, етнографічного, сучасного мистецтва (художні промисли) та природничого.

Друге відкриття музею відбулося 9 листопада 1930 року. Тоді ж видано другий путівник по музею.

Восени 1939 року Регіональний Подільський Музей нова влада реорганізувала у Тернопільський історико-краєзнавчий музей. Фонди музею поповнилися багатьма творами мистецтва Західної Європи XVII–XIX ст.ст. з націоналізованих колекцій графів Потоцьких і Козєбродських.

Після Другої Світової війни музей відновив свою діяльність 15 липня 1945 року.

На початку 1960-х рр. музейна збірка поповнилася іконами, стародруками, різьбою, в тому числі барельєфами Йогана Георга Пінзеля з Бучача.

Збірка творів Краєзнавчого музею склала основу Картинної галереї, відкритої 6 травня 1978 року. у колишньому Домініканському костелі. Значну допомогу в організації галереї надали провідні музеї України та Дирекція Художніх виставок СХУ. Завідував нею Ігор Герета, який підготував путівник (Львів, 1981).

У січні 1986 року Картинну галерею перевели у нинішній павільйон-прибудову до житлового будинку. Його приміщення пристосували під виставкові зали.

Власне Тернопільський обласний художній музей було засновано 1 травня 1991 року на базі колишньої Картинної галереї, одного з відділів Краєзнавчого музею. Фактично він почав діяти від 1 червня того ж року.

Першу виставку — творів Андрія Петрика (1919–1990) — було відкрито 9 серпня того ж (1991) року. А у жовтні відкрилася постійно-діюча експозиція творів українського і зарубіжного мистецтва.

Діяльність, експозиція та фонди[ред. | ред. код]

Діяльність Тернопільського обласного художнього музею спрямована на науково-дослідну фондову, просвітницьку (екскурсійну і лекційну), експозиційно-виставкову, методичну і реставраційну роботи.

Музейна збірка станом на 1 січня 2009 року становить 8 011 експонатів, у тому числі живопису — 765, графіки — 6965, скульптури — 140, декоративно-ужиткового мистецтва — 141.

Окремі фонди складають картини, гравюри та архівні матеріали А. Петрика, Діонізія Шолдри, А. Малюци, екслібриси з приватної колекції професора Е. Бергера.

Постійна експозиція побудована за історико-хронологічним принципом і представляє мистецтво України та країн Західної Європи. Серед визначних експонатів українського мистецтва — ікони XVII–XIX століть, різьба І. Пінзеля та А. Осинського, парсунні портрети, стародруки з гравюрами XVIII століття.

У 1993–1995 роках у музеї працював митець і реставратор із Нью-Йорка, уродженець Тернополя Діонізій Шолдра, який передав для музею 50 картин і заклав основи реставраційної справи. У вересні 1998 року відкрито Меморіальний зал Д. Шолдри, в якому експонуються твори, фотографії і документи, реставраційні інструменти і матеріали, особисті речі митця.

Музей Богдана Лепкого — літературно-меморіальний музейний заклад у місті Бережани Тернопільської області. Відкритий 27 серпня 1995.

Історія

Створений як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею, від 2002 р. — самостійний музей, від 2003  р.— обласний комунальний заклад. Експозиція розміщена у 6-ти залах першого поверху Бережанської ратуші. Щорічно музей відвідує близько 10 тис. осіб.

Бережанський районний музей книги — культурно-освітній заклад у місті Бережани Тернопільської області.

Історія

Заснований у червні 1984 як міжобласний методичний центр пропаганди книги. Від 1991 — регіональний центр української книги. Від 1994 — відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Поширює інформацію з історії книгодрукування, творчого життя письменників Західної України, препрезентує книжкові новинки.

Почаївський історико-художній музей — науковий культурно-освітній заклад у місті Почаїв Тернопільської області.

Історія

Почаївський історико-художній музей засновано в 1959 році з ініціативи Андріюка Андрія Васильовича як музей атеїзму. На той час він займав дві кімнати приміщення міського будинку культури. Символічно, що створення музею атеїзму припадає на пік розвитку в краю атеїстичної пропаганди і майже збігається в часі з приїздом до Почаєва генерального секретаря М.С.Хрущова. Після цього візиту, одна з головних святинь православної церкви Почаївська Успенська лавра тимчасово припинила свою діяльність. Було вивезено архіви лаври, частина майна, ченці розселені в інші монастирі чи просто вивезені за межі району. В той час музей стає відділом Тернопільського обласного краєзнавчого музею і отримує нове приміщення безпосередньо під стінами лаври, яка на той час поступово відновлює роботу. Музей вдало виконує своє головне завдання — виступати противагою Почаївській лаврі. Саме тому з ініціативи обкому Комуністичної партії в жовтні 1975 року він отримує статус самостійного Почаївського музею атеїзму. Відтоді тут починає формуватися міцний колектив досвідчених музейних працівників, якому вдається започаткувати перетворення центру атеїстичної пропаганди в музейний заклад дещо іншого спрямування.

Борщівський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей, культурно-освітній заклад у місті Борщів Тернопільської області.

Розташований у приміщенні «Народного дому» за адресою: м. Борщів-48700, вул. Шевченка, 9.

Створений 1976 року на громадських засадах. 1979 отримав статус державного, 2003 — обласного музею.

Директор — Михайло Сохацький (від 1988).

Арт Галерея – вул. Митрополита Шептицького Андрія, 4, Тернопіль, Тернопільська область, 46000

Тернопільська приватна галерея завжди пропонує легендарні роботи відомих українських художників. На сьогодні в галереї вже презентували 450 картин різних жанрів. Шедеври, які сподобаються Вам, Ви маєте змогу придбати. Часто у галереї проводять екскурсії. Також Ви можете купити:

• Літературу про мистецтво.
• Професійні фарби.
• Рамки.
• Пензлі.
• Інші матеріали для малювання.

Можливе замовлення копії картин.