by Jmix
Artwork: Andrew
Copyright © 2019
Lessanglots longsDes violons
-
De l’automne
Blessent mon cœurD’une langueur
-
Monotone.
Tout suffocantEt blême, quand
-
Sonne l’heure,
Je me souviensDes jours anciens
-
Et je pleure;
Et je m’en vaisAu vent mauvais
-
Qui m’emporte
Deçà, delà,Pareil à la
-
Feuille morte.
Осінь – час переоцінки того, що минуло, і підготовки до чогось нового, невідомого.
Також присутній образ годин, які відраховують миті.
Ліричний герой занурюється в дитячі спогади, але через хвилину він знову опиняється віч-на-віч з осінньою нудьгою.
У кожній строфі вірша змінюється мелодія і настрій. Якщо в перших двох частинах смуток переривають бій годинника і поглиблення в спогади, то втретьому уповільнений ритм ускоряеют пориви вітру.
Мертвим листом осіннього листопаду стає душа ліричного героя, якапотрапила під владу фатальності долі.
Осінь зображується не як пору року, а як хандра, втома, втрата чогось прекрасного, наближення смерті.
У віршах П. Верлена на першому місці знаходиться не відображення подій, а навіювання певного настрою. Тому його поезії – це не барви, а їх відтінки. Вірші дуже музикальні, і їх мелодія сильно впливає на читача: «Найперше – музика у слові!». «Щоб вірш твій завжди був крилатий, щоб душу поривав шукати нову блакить, нову любов». Для поетизації вірша Верлен створює нову будову строфи, незвичність римування.
Якщо музичність вірша передає настрій поета, то сюжети і образи – те, чого прагнула його душа. Поль Верлен використовує описи природи для відображення у ній відповідних своїх переживань. У вірші «Вже пройшла зима», присвяченому нареченій поета, відображається надія автора на земне щастя:
Це блакитне небо – лиш вінець лазурі,
Що в душі сміється світломолодій,
Це моя весна, це кінець зажурі,
Це велике свято здійснених надій.
Published: Apr 9, 2019
Latest Revision: Apr 9, 2019
Ourboox Unique Identifier: OB-607400
Copyright © 2019