Календарно-обрядові пісні

У коштовності української народної поезії від давніх часів збереглися календарно-обрядові пісні. Вони нерозривно пов’язані з певним періодом року, відповідними звичаями та сільськогосподарськими роботами. Зустріч нового року та весни, проведення літ і збирання врожаю завжди супроводжувалися ритуальними діями, піснями, іграми, хороводами. Різноманітні за змістом і формою, характером та часом виконання, колядки, щедрівки, веснянки, петрівки, русальні, купальські та жовіні пісні відображають свят і будні давньої української села. Впродовж віків у них втілюються вдасть і досвід народу, його духовне багатство, морально-етичні та естетичні ідеали.
Календарно-обрядова пісенність – одна з найглибших шарів української народної поезії;витоки її розповсюджують праслов’янську та спільнослов’янську доби.

Прослухайте пісню

РУСАЛЬНІ ПІСНІ

Окремо групу календарно-обрядових пісень складають руслі пісні. Їх співали на русальному тижні під час так званих «зелених свят». У язиччі часи це було свято закінчення весни і початку літа, пов’язане з культурою рослинності та загиблими предками. За народними повір’ями дівчата, які втопилися або померли засватаними, ставали русями, а маленькі діти називались «веселими семилітками». їм відводилося місце в ріках, озерах, ставках. За народною демонологією ліси та поля населяли «мисливські землі», яких називали ще мавками, нявками (від давньоруського «навряд» – мраць). Народна фантазія малювала русалок у вродливих дівчатах з прозорими блакитними очима, з розпущеним гарним волоссям, вбраними в віні та довгі білі сорочки.

Пограймося ?!

 Весняний цикл пісень

У давні слоєн рік починається весною. Весну зустріли радісно і пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні називаються веснянками. Існують і паралельні назви: у Галичині – гаївки, гагілки, на Поліссі – майвкі, магики, на Волині – рогульки. В окремих місцях весняні пісні однотипні улюблені гри – «володар», «перепілка», «жук». Гайюкою в західних областях України називають ігрові та танкові пісні, що співаються переважно на Великодні свята, а також всеукраїнське фольклорно-етнографічне комплекс весняного свята. Назва ж «веснянка» об’єднує всі пісні, які співають на вулиці, на вигоду за селом від ранішньої до аж до зелених свят.

Споконвічно обряди мали не тільки ритуальну мету, а були здебільшого і емоційною розрядкою для людей. З втратою аграрно-магічної ролі календарних пісень, їх обрядова функція поступово замінюється естетичною, розважальною. Святкові обряди перетворювались у масові розваги. Нові соціальні обставини життя творців народної поезії призвели до появи нових тем і мотивів: громадських, соціальних, особистих. Календарно-обрядова поезія в тому вигляді, в якій вона дійшла до наших днів, містить багато ліричних, гумористичних та сатиричних пісень, а багато хто з них, особливо ігрових та хороводних, перейшли в дитячий репертуар.