Комп’ютерна безпека

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Основи інформаційної безпеки як елемент інформаційної    культури

1.1 Теоретичні основи інформаційної безпеки на уроках інформатики

1.2 Практичні навички інформаційної безпеки на уроках інформатики

РОЗДІЛ ІІ. Розробка уроків інформатики за темою “Комп’ютерна безпека”

2.1 Фрагменти уроків за темою “Комп’ютерна безпека” на урок інформатики у початковій школі

2.2 Фрагменти уроків за темою “Комп’ютерна безпека” на урок інформатики у базовій школі

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Проблема комп’ютерної безпеки учнів на уроках інформатики все більш актуальна . У сучасних умовах розвитку суспільства комп’ютер став для школярів і «другом» і «помічником» і навіть «вихователем», «учителем» під час навчання.

Найчастіше вже з юного віку діти можуть перебувати в світовій мережі без контролю дорослих. Тим часом, перелік ризиків, з якими можна зіткнутися, досить великий: проникнення вірусів і шкідливих програм, шахрайство, крадіжка особистої інформації, образи, переслідування, домагання до дітей.

Отже, знати теоретичні та практичні основи комп’ютерної безпеки, вчити дітей грамотно і безпечно проводити час за комп’ютером, в мережі Інтернет, бути обізнаним в інформаційній культурі на сьогоднішній день є першочерговими напрямками роботи вчителя інформатики.

 Основи інформаційної безпеки як елемент

інформаційної культури

У сучасному суспільстві кожна людина має вільний доступ до інформації. Разом із тим важливо, щоб із розвитком інформаційних технологій забезпечувалося дотримання прав людини стосовно її безпеки.

Інформаційна безпека — це стан захищеності систем опрацювання й зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність даних, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення    захищеності даних від несанкціонованого доступу, використання, оприлюд-нення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення.

Питання  інформаційної  безпеки  України,  її  стану  і  перспектив  розвитку, методологічне  та  теоретичне  підґрунтя  висвітлювалися  в наукових  працях таких  вітчизняних і  зарубіжних авторів, як:  І. Арістова, В.  Бебик, А. Гальчинський,  О. Голобуцький,  П. Друкер,  Я. Жаліло,  О. Зощенко,  І. Колідушко, А. Колодюк,  Е. Лемберг та ін.

Інформаційна культура розглядає проблеми власності, доступу, безпеки й спільності інформації. З появою інформаційної безпеки склалися певні морально-етичні норми поведінки користувачів, наприклад, не втручатися в роботу інших користувачів мереж; не використовувати файли, не призначені для вільного використання; не використовувати комп’ютер для розповсюдження неправдивої інформації. Ці норми здебільшого не є обов’язковими і не затверджені в законодавчому порядку. Але їх невиконання часто призводить до падіння авторитету та престижу людини, групи осіб, організації або країни..

У зв’язку з  переходом до Інформаційного суспільства та запровадженням Інноваційних комп’ютерних технологій в навчальний процес, зі зміною цілей навчання, його напрямком на розвиток творчої активності школярів зростає потреба  в ознайомленні учнів теоретичними та практичними основами інформаційної безпеки.

Теоретичні основи інформаційної безпеки на уроках інформатики

Проблема інформаційної безпеки учнів на уроках інформатики все більш актуальна . У сучасних умовах розвитку суспільства комп’ютер став для школярів і «другом» і «помічником» і навіть «вихователем», «учителем» під час навчання. З іншого боку, стрімкий розвиток комп’ютерних технологій якісно змінює навколишнє життя і породжує безліч нових проблем, зокрема, проблему формування інформаційної культури і безпеки серед підростаючого покоління.

Знання дитиною елементарних правил відбору інформації, а також уміння нею користуватися сприяє захисту від небажаного впливу комп’ютера.

Один з можливих шляхів вирішення проблеми інформаційної безпеки – навчання дитини адекватному сприйняттю та оцінці інформації, її критичного осмислення на основі моральних і культурних цінностей. І школярам, ​​і батькам необхідно знати про те, що у віртуальному світі існує цілий звід правил, якими потрібно керуватися при роботі і спілкуванні в мережі. Незнання, невміння використовувати основні норми поведінки призводить до того, що діти демонструють у віртуальному просторі асоціальну поведінку, а то і скоюють правопорушення в сфері ІКТ. [1]

Викладач на уроці інформатики  повинен мати уявлення як про класичні методи захисту інформації, так і про сучасні методології, технологіях інформаційної безпеки. Вчителі мають приділяти велику увагу навчально-виховної роботи зі школярами, спрямованої на подолання негативного впливу ІКТ-середовища.

Для школярів, їх батьків, вчителів розробляються конкретні рекомендації, покликані попередити або звести до мінімуму негативні наслідки використання комп’ютерної техніки в педагогічному процесі і в повсякденному житті.

У навчальних програмах, підручниках, методичних посібниках з інформатики для середніх загальноосвітніх шкіл  можна  знайти відображення таких  компонентів інформаційної безпеки, як:

• техніка безпеки при використанні комп’ютера,

• правова охорона програм і даних,

• захист інформації,

• проблема неправдивої інформації,

• цензура в Інтернеті,

• дотримання прав людини,

• безпека суспільства,

• залежність людини і суспільства від комп’ютера,

• якість програмного забезпечення,

• надійність роботи комп’ютера.

Такого роду матеріали  розкривають питання безпеки комп’ютерної техніки, інформаційних ресурсів, захисту інтересів учнів [3].

Особливої уваги потребує проблема доступу дітей до Інтернету. Використання комп’ютерів у навчальному процесі є необхідною умовою сучасного навчання та виховання підростаючого покоління. Однак, новітній інформаційний простір може  породжувати безліч загроз:

• Загрози для особистісної безпеки.

  • Загроза ознайомлення з матеріалами небажаного змісту (ненормативна лексика, суіцидального характеру, сектантські, расистські та ненависницькі, вибухові речовини, хакерські сайти);

  • Загроза отримання недостовірної інформації;

  • Загроза залежностей (комп’ютерної, ігрової, Інтернет і т.ін.);

  • Загроза спілкування з небезпечними людьми (шахраями, збоченцями , гриферами і т.ін);

  • Загрози вчинення протиправних дій (хакерство, порушення авторських прав і т.ін. );

• Загрози витоку персональної інформації.

  • Загроза розголошення конфіденційних даних (фамілії, імені, адреси, номерів кредитних карток, телефону і т.ін).

• Загрози для персональних комп’ютерів.

  • Загроза проникнення вірусів, черв’яків;

  • Загроза завантаження шкідливого активного коду;

  • Загроза завантаження  програм  з   прихованими  функціями: троянів, клавіатурних шпигунів і т.ін.

Хоча найбільш серйозні небезпеки підстерігають  дітей за межами моніторів, але все ж таки  існує чимало серйозних ризиків, з якими діти зіштовхуються онлайн.

Інтернет є могутнім інструментом навчання. Однак, окрім корисної інформації, учні можуть зустрітися з небажаним контентом. Наприклад, одержуючи доступ до невідповідної інформації на сайтах, присвячених злочинній діяльності або заходячи на сайти, що піддають ризикові їхню конфіденційність. Хоча нашу заклопотаність, у першу чергу, викликає порнографічний і інший сексуальний контент, існують інші види неприйнятної доступної інформації, що може бути надзвичайно шкідливою для дітей.

Слід відмітити, що небажаним контентом може являтися також той, який відволікає дітей від учбового процесу. Діти можуть замість виконання навчального завдання в Мережі Інтернет, займатися переглядом дозволених матеріалів, але таких, що не мають безпосереднього відношення до учбового процесу.

Практичні навички інформаційної безпеки

на уроках інформатики

Основна мета комп’ютерної безпеки на уроці інформатики  – це забезпечення виконання учнями правил інформаційної безпеки, які унеможливлюють чи зводять до мінімуму шкоду, яку вони можуть спричинити своїми діями.   Ця     мета  реалізується організаційними, програмно-апаратними та виховними заходами.

Практичний підхід до інформаційної безпеки вимагає поєднання таких заходів по відношенню до користувачів-учнів: контроль з боку вчителя (перш за все візуальний), контроль і реагування на несанкціоновані дії програмних засобів захисту, реагування персоналу або вчителя при виникненні непередбачуваних дій і застосування відповідних виховних заходів.

Особливої уваги потребує проблема доступу дітей до Інтернету.

Правила щодо доступу в Інтернет, встановлені в школі, повинні бути формалізовані, тобто мати вигляд обов’язкового документа. Можливою формою цього документу є підписана учнями, їхніми батьками і вчителями письмова угода, що визначає порядок використання Інтернету – тобто формалізовані правила для Мережі набувають рис “колективного договору”. Ці правила повинні обов’язково включати інструкцію з публікації в Інтернету особистих даних учнів, їхніх фотографій, аудіо- і відеоматеріалів і тощо.

Частина правил безпеки, що стосується доступу учнів до Інтернету, повинна бути повідомлена перед початком відповідних занять. Найкращий варіант – коли учитель виконує роль не доглядача, а консультанта. Цього можна спробувати досягти, провівши бесіду з дітьми, де їм буде докладно розказано про небезпеки, що існують в Інтернеті, необхідно навчити їх правильно виходити з неприємних ситуацій. Інструкції з безпечного використання Інтернету повинні бути роз’яснені учням до того, як вони одержать доступ до Інтернету або їм нададуть індивідуальні адреси електронної пошти. На закінчення бесіди слід пояснити обмеження на використання Інтернету й обговорити їх з дітьми.

Вчитель має дотримуватися певних дій, щоб збільшити безпеку учнів в Інтернеті під час уроку інформатики.

• Довідатися, чи встановлені на шкільних комп’ютерах фільтри або програмне забезпечення для захисту дітей; якщо встановлені, з’ясуєте, яке саме.

• На початку уроку, коли комп’ютери ще не включені, слід обговорити з дітьми, що можна чекати від дослідження Інтернету.

• Нагадати учням про техніку безпеки і правила користування Інтернетом.

• Не дозволяти учням блукати по Мережі – вони можуть потрапити в небезпечну зону; виберіть декілька сайтів, що викликають інтерес, і зосередьте на них увагу дітей.

• Стежити за тими учням, що швидко виключають монітори, сміючись над побаченим на екрані, групуються навколо одного комп’ютера або виглядають збентеженими – це попереджувальні знаки потенційної неприємності.

• Дати винагороду тим учням, які поводяться відповідально в Інтернеті; зробити їх прикладом наслідування для іншої частини класу.

• Замість того щоб забороняти улюблені заняття учнів в Інтернеті (чати, електронна переписка), дослідити можливості використання цих технологій для розширення навчання й одержання знань.[2]

Педагогічне рішення проблеми інформаційної безпеки школярів можливо і повинно проходити під керівництвом грамотного, спеціально підготовленого для цього педагога.

Одним з важливих умов успішного навчання школярів основам інформаційної безпеки є поінформованість педагога в теорії інформаційній безпеці. Інші умови, які сприятимуть ефективному формуванню інформаційної безпеки:

1) змістовна: включає змістовний компонент програми занять для учнів (систему позакласних заходів, спрямованих на вміння виявляти інформаційну загрозу);

2) процесуально-технологічна: спрямована на ефективність використання методів, прийомів і засобів проведення занять з урахуванням особливостей розвитку школярів.

3) психолого-педагогічна: доброзичливе взаємодія педагога і учнів.

Додатковою умовою стала організація роботи з батьками [4].

Формою організації навчання учнів інформаційної безпеки може стати заняття в позаурочний час. Проведення навчання під час позакласних заходів дає педагогу можливість організації заняття у формі екскурсій, яка включить такі способи ознайомлення учнів з об’єктом, як роз’яснення, бесіда, наочний показ, збір наочно-ілюстративного матеріалу з використанням основних положень теорії.

Існують методи проведення позакласних занять з навчання інформаційної безпеки.

Першим методом, найбільш важливим для початкових етапів занять, є пояснювально-ілюстративний, його значимість полягає в тому, що на початковому етапі навчання, знання учням пропонуються в «готовому» вигляді, педагог різними способами організує сприйняття цих знань, учні осмислюють знання, фіксують їх в пам’яті. [5].

Другим методом є метод проблемного викладу матеріалу,  учні ще не учасники, а лише спостерігачі ходу роздумів учителя.

Третій метод – частково-пошуковий стає основним методом навчання. В даному випадку, педагог організовує пошук нових знань за допомогою різноманітних засобів. Учні під керівництвом вчителя вирішують пізнавальні завдання, проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки.

Специфікою проведення занять є: створення реальних ситуацій,  духовно-моральне самовизначення, наявність наочних посібників: дитячої періодичної літератури, комп’ютерних дисків, імітованих моделей стільникових телефонів і т.д. Крім цього, специфіка розвитку інформаційної безпеки школяра полягає у врахуванні таких особливостей, як: довіра дитини дорослому, одноліткам, нестачі досвіду усвідомлення можливості задоволення своїх основних потреб і забезпеченості власних прав у будь-який, навіть несприятливу екологічну ситуацію, у виникненні обставин, які можуть блокувати або ускладнювати їх реалізацію.

Педагоги і батьки – значущі дорослі, що сприяють становленню інформаційної безпеки. Але самі педагоги і батьки не завжди компетентні в питаннях інформаційної безпеки. Таким чином, виникає необхідність в розробці спеціальних занять для педагогів та батьків, що включають теоретичні семінари та практичні заняття по темі «Інформаційна безпека школяра» [6].

Розробка уроків інформатики за темою

“Комп’ютерна безпека”

Інформатизація сучасного суспільства, використання комп’ютерів на уроках, доступ до Інтернету  призвели до виникнення проблеми підготовки школярів до безпечного використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій.

Уроки інформатики за темою “Комп’ютерна безпека” є необхідними під навчального процесу у школі, адже такі уроки покликані запобігти виникненню непередбачуваних та неприємних ситуацій пов’язаних з комп’ютером.

Фрагменти уроків за темою “Комп’ютерна безпека” на урок інформатики у початковій школі

Аби пригадати правила безпеки в компьютерному класі на початку уроку можна викорисстати конкурс-гру «Техніка безпеки».

Правила гри: учні плескають у долоні, якщо правило необхідно виконувати і не плескають, якщо цього робити не можна. Учитель зачитує дії.

1. Працювати з мокрими руками.

2. Починати роботу з дозволу вчителя.

3. Бігати по класі і штовхатися.

4. Самостійно ремонтувати комп’ютер.

5. Повідомляти вчителя про зламаний кмп’ютер

6. Класти сторонні речі на клавіатуру чи системний блок.

7. Натискати клавіші на клавіатурі без дозволу вчителя.

Наприкінці уроку з комп’ютерної безпеки доцільно закріпити знання учнів за допомогою письмового завдання. Учні мають дописати потрібні слова замість пропусків.

1. Не розпочинай роботу за комп’ютером без дозволу

2. Спину тримай ______________.

3. Сидіти слід на відстані не менше ніж ______від екрана монітора.

4. Не торкайся______________,

5. Не працюй______________і______________руками.

Закінчити урок, підвести підсумки можна вправою “Валіза”

На початку вправи кожний учень отримує стікер та закінчує фразу „Я сьогодні зрозумів …”

Вчитель демонструє дітям конверти з  малюнками валізи, пральної машинки і корзини для сміття.

Кожному учню пропонується розподілити «знання і навички, що вони отримали на уроці», за принципом:

• якщо учасник не отримав ніякої цінної для себе інформації або йому було нецікаво – стікер « відправляють» до конверту для сміття;

• якщо є нову інформацію потрібно ще раз “прокрутити”, прослухати – до пральної машини;

• якщо отримані знання нові та корисні – до валізи, щоб забрати з собою та втілювати в життя.

Фрагменти уроків за темою “Комп’ютерна безпека” на урок інформатики у базовій школі

Під час викладення нового матеріалу про комп’ютерні небезпеки, які можуть виникнути під час користуванням Інтернетом, можна організувати міні конференцію, на якій самі ж учні будуть експертами з небезпек Інтернету.

Для цього напередодні кожен з учнів має отримати домашнє завдання: знайти відомості про певну небезпеку, яка може трапитися під час користування мережею.

Під час ходу самої конференції, кожен учень матиме нагоду розповісти  корисну інформацію для своїх однокласників.

Під час вивчення нового матеріалу можна використати ще одну вправу на роздум та власні припущення учнів щодо ситуацій, які можуть виникнути.

Вчитель:

-Які дії можуть завдати шкоди інформації або власнику, тобто що представляє загрозу інформаційній безпеці?

Діти роблять свої припущення і визначаються 7 напрямків:

1. Крадіжка особистих даних, витік інформації

2. Віруси, черв’яки, трояни

3. Спам

4. Хакери

5. Авторське право, неліцензійне ПЗ

6. Шахрайство

– Завдання інформаційної безпеки зводяться до мінімізації збитку, а також до прогнозування і запобігання таких впливів. Давайте поділимося на групи і встановимо, які дії потрібно зробити, щоб убезпечити себе від таких впливів.

Робота групами по картках, обговорення – 10 хвилин, потім представники від кожної групи повідомляють всім свої методи захисту (приймаючи або заперечуючи), учитель бере участь в обговоренні – розробляється пам’ятка

 Крадіжка особистих даних, витік інформації.

• намагайтеся не “світити” номер кредитки в Мережі;

• здійснюючи онлайнову покупку, звертайте увагу на захищеність каналу передачі даних;

• відстежуйте файли cookies на жорсткому диску, регулярно перевіряйте їх приналежність і видаляйте підозрілі.

Віруси, черв’яки, трояни.

• придбайте хороший антивірусний пакет, встановіть його в режимі максимальної безпеки, і своєчасно оновлюйте;

Спам.

• не повідомляйте стороннім вашу адресу електронної пошти, особливо той, який наданий провайдером або особливо важливий для вас;

• користуйтеся поштовими серверами з встановленими фільтрами.

Хакери.

• ніколи не зберігайте паролі на вінчестері (навіть в зашифрованому вигляді), не лінуйтеся щоразу набирати їх вручну;

• від’єднувати від Internet при підозрі на хакерську атаку, запускайте антивірусну програму, змінюйте паролі;

• намагайтеся менше користуватися загальнодоступними програмами сумнівного походження;

• переглядайте частіше системний реєстр на предмет підозрілих записів;

• обов’язково робіть резервні копії даних на дискети або CD R / RW;

Авторське право.

• зміцнення законодавчої бази;

• припиняйте спроби крадіжки вашої творчості;

• використовуйте тільки ліцензійне ПЗ.

Шахрайство (грошове обдурювання).

• просто будьте більш скептичними і менш довірливими.

В якості закріплення знань та підведення підсумків уроку можна використати тестування.

Тестування «Правила інформаційної безпеки»

1. До негативних наслідків розвитку сучасних інформаційних і комунікаційних технологій відносяться:

а) формування єдиного інформаційного простору

б) робота з інформацією стає головною складовою професійної діяльності

в) доступність особистої інформації для суспільства і держави, вторгнення інформаційних технологій в приватне життя людей

2. Як розпізнати фішингові сайти:

а) перейти по посиланню «технічна підтримка» для зв’язку з адміністратором того сайту, на якому перебуваєш

б) звернути особливу увагу на адресний рядок сайту (вірність адресних даних)

в) підроблених сайтів не буває, це міф

3. Як діяти, якщо Ваш комп’ютер заблокований, а з Вас вимагають відправку платного СМС для розблокування:

а) відправити СМС і отримати код доступу для розблокування

б) спробувати перевірити ПК антивірусом, а при неможливості – перезавантажити його; звернутися до програміста

в) спочатку перевірити ПК на наявність вірусів, потім замінити материнську плату

4. СПАМ – це

а) безкоштовні додатки до програм поновлення

б) незаконна розсилка електронних листів, зміст яких може бути небезпечним для роботи ПК і для збереження на ньому даних

в) комп’ютерна програма, що підвищує рівень захищеності ПК і його систем і компонентів

5. Для збереження особистої інформації в мережі Інтернет, в тому числі в соціальних мережах необхідно:

а) використовувати надійне антивірусне забезпечення, не використовувати для виходу в Інтернет браузери фірм іноземних держав

б) використовувати тільки ім’я (псевдонім), не показувати фото на профілі, налаштувати приватність, не вступати в контакти з незнайомцями

в) написати на стіні сторінки про небажання спілкуватися з незнайомими людьми, регулярно оновлювати антивірусне ПЗ

6. Комп’ютерні віруси – це:

а) шкідливі програми, які виникають у зв’язку зі збоями в апаратних засобах комп’ютера

б) програми, які пишуться хакерами спеціально для нанесення шкоди користувачам ПК

в) програми, які є наслідком помилок в операційній системі

7. Який з наведених нижче паролів володіє найбільшим ступенем захищеності?

а) mASCHaIvanOVA2001

б) Igor2000MICHURINSK

в) Lk380_ * hDs @

г) MIvanova2000_ @ Michurinsk

8. Яке з правил користування мережею Wi-Fi не є гарантією збереження особистих даних:

а) відключи функцію Автоматичне з’єднання до відкритих Wi-Fi мереж

б) лише використання ПК (а не мобільних пристроїв) забезпечує повний захист даних

в) обов’язково правильно завершуй роботу з публічним Wi-Fi

г) використовуй тільки захищені Wi-Fi мережі

9. Що потрібно робити, якщо тебе ображають (провокують на агресію) в мережі Інтернет:

а) написати цій особі, що тебе не хвилює його думку

б) не вступати в діалог з цією особою, повідомити про те, що сталося старшим за віком

в) викликати дана особа на зустріч «в реалі»

г) висловити в особистому листуванні свою думку про дану особу і його діях

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Воронов Р.В., Гусев О.В., Поляков В.В. О проблеме обеспечения безопасного взаимодействия с сетевыми образовательными ресурсами // Открытое образование. — 2008. — № 3. — С. 20—23.

2. Личный интернет. Учителям о проблемах информационной безопасности в образовании. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.content-filtering.ru

3. Воронов Р.В., Гусев О.В., Поляков В.В. О проблеме обеспечения безопасного взаимодействия с сетевыми образовательными ресурсами // Открытое образование. — 2008. — № 3. — С. 20—23.

4. Грачев Г.В. Информационно-психологическая безопасность личности: теория и технология психологической защиты: Автореф. дисс. … д-ра психол. наук. — М., 2000.

5. Леончиков В.Е. Информационная свобода и информационная безопасность в системе непрерывного образования // Информационная свобода и информационная безопасность: Материалы междунар. научно-практич. конференции. — Краснодар, 2001. — С. 336—338.

6. Малых Т.А. Педагогические условия развития информационной безопасности младшего школьника: Автореф. дисс. … канд. пед. наук. — Иркутск, 2008.