Жила-була маленька крапелька.

Вона і її подружки-крапельки сиділи у великій хмарі,

весело сміялися і розмовляли.

 День від дня хмарка ставала все більше і більше,

 поки в один прекрасний момент

 не пролилась на землю дощем.

«Прощавайте!» —

 тільки і встигла прокричати Крапелька своїм подружкам,

 як вже летіла у напрямку до землі.

Всього кілька секунд і Крапелька впала

в невеликий струмочок.

«Ой, куди це я потрапила?

А скільки тут води!

І куди це ми біжимо?» — дивувалася Крапелька.

Струмочок , весело дзюркочучи,

ніс нашу Крапельку до невеликого озера, в яке він і впадав.

Ось тут-то Крапелька здивувалася ще більше.

Ніколи в своєму житті вона не бачила так багато води!

Все здавалося їй новим і цікавим.

Помітивши маленьких карасиків,

що плавають в озері, вона подумала:

«А це хто такі? Треба обов’язково з ними познайомитися!»

Але не встигла,тому що в цей момент пригріло сонечко,

і Крапелька випарувалася,

іншими словами перетворилася на пару.

Тепер вона вже не стрімко падала вниз до землі,

а плавно парила вгору до хмар.

«Я лечу!» — прошепотіла Крапелька.

Коли вона була вже досить далеко від землі, то відчула, що стає прохолодно.

« Ой, я знову перетворююся на водяну крапельку», — подумала Крапелька.

В цей час, як раз поруч з нею, плила красива біла хмарка,

і Крапелька із задоволенням до нєї приєдналася.

Хмарка складалась з безліч інших маленьких краплинок,

які навперебій розповідали подругам про те,

які незвичайні пригоди вони пережили там на землі.

КІНЕЦЬ

Після прочитання казки потрібно уточнити, що у світі постійно мільярди маленьких краплинок  випаровуються, осушуючи водойми, і падають з хмаринок дощем, наповнюючи їх.

А взимку крапельки зовсім замерзають, і випадає сніг. Це і називається кругообігом води в природі.