Що росте на городі

Рослина гарбуз звичайний (лат. Cucurbita pepo) – вид трав’янистого однорічника роду Гарбуз родини Гарбузові, який відносять до баштанних культур. Батьківщина рослини – Мексика. У Оахакській долині гарбуз росте як мінімум 8000 років. Ще до нашої ери гарбуз набув поширення в Північній Америці по долинах річок Міссурі і Міссісіпі. У Старий Світ гарбуз завезли іспанські моряки в XVI ст., і відтоді він широко культивується не тільки в Європі, а й у Азії. Рекордсменами з вирощування гарбуза є Китай, Індія і Росія. Овоч гарбуз не лише смачний, а й корисний, причому користь приносять і м’якоть рослини, що містить, крім цілої низки необхідних людині речовин, рідкісний вітамін T, і насіння гарбуза, олія з якого є відновлювальним і протизапальним засобом, що не викликає алергії.

У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється вирощування розсади гарбуза, коли садити гарбуз у відкритий ґрунт, як поливати гарбуз, чим обробити гарбуз від хвороб і шкідників, чим удобрювати гарбуз, чим хворіє гарбуз, і поділимося іншою важливою інформацією, яка дозволить вам без вагань приступити до обробітку цього смачного і корисного рослини.

Рослина буряк (лат. Beta) належить до роду одно-, дво- та багаторічних трав’янистих рослин родини Амарантові, хоча не так давно буряк, який у Росії називають свекла, а в Білорусі – бурак, зараховували до родини Лободових. Основним представником роду є буряк звичайний, що має три різновиди: буряк столовий, буряк кормовий і буряк цукровий. Зростає овоч буряк на всіх континентах, окрім Антарктиди. Пращура культурних видів рослини дикий буряк вживали і в їжу, і в якості лікарської рослини ще у Вавилоні. Найцікавіше, що спочатку їли тільки листя, а коренеплоди буряка використовували в лікувальних цілях. Стародавні греки приносили буряк у жертву Аполлону, як одну з найцінніших для них рослин. Культурні форми коренеплідного буряка з’явилися тільки на початку нашої ери, а в X-XI століттях їх уже обробляли в Київській Русі. Кормові буряки вивели до XVI століття в Німеччині, а селекцією цукрових буряків стали займатися з 1747 року, коли з’ясувалося, що цукор, котрий міститься у тростині, є і в буряках. Сьогодні буряковий цукор у багатьох країнах використовується частіше, ніж тростинний, а буряк звичайний (Beta vulgaris) став незамінною сільськогосподарською культурою, про яку відомо, що вона багата на необхідні людині антиоксиданти, калій і фолієву кислоту.

Рослина кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia) є кущовим різновидом твердошкурого гарбуза і належить до родини Гарбузові. Це овоч із довгастими плодами жовтого, зеленого, білого або чорно-зеленого кольору з ніжною м’якоттю, який вживають у їжу в сирому, смаженому, тушкованому, маринованому і консервованому вигляді. Родом овоч кабачок з Оахакської долини в Мексиці, звідки в XVI ст. разом з іншими дивовижними для Старого світу продуктами він потрапив до Європи, де спочатку вирощувався в оранжереях як рідкісна рослина, і лише в XVIII ст. його недостиглі плоди вперше потрапили на стіл. Відтоді кабачки завдяки низькій калорійності, легкій засвоюваності і прекрасним смаковим якостям є популярним інгредієнтом європейської кухні та дієтичного харчування, їх включають у меню для дітей і хворих, що йдуть на поправку, використовують для салатів, гарячих страв і заготовок на зиму. Про те, як здійснюється вирощування кабачків у відкритому ґрунті, коли садити розсаду кабачків, як виростити розсаду кабачків, як проводиться посадка кабачків в теплицю, як садити кабачки у відкритий ґрунт, як поливати кабачки, чим обробити кабачки від хвороб і шкідників, як збирати кабачки, як зберігати їх узимку і багато іншого ви дізнаєтеся з цієї статті.

Рослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав’янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися. Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

Рослина баклажан або паслін темноплідний (лат. Solanum melongena), або бадриджан, або синенький – вид трав’янистих багаторічників роду Паслін, що в дикому вигляді зростали в Південній Азії, Індії та на Середньому Сході. Цей овоч було введено в культуру півтори тисячі років тому, про що свідчать стародавні тексти на санскриті. Поширювати баклажани по світу почали араби: вони завезли їх в Африку в IX ст. н. е. Європейці дізналися про овоч баклажан у середині XV ст., але в постійний побут сині увійшли тільки в XIX ст. У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється вирощування баклажанів у відкритому ґрунті, як виростити розсаду баклажанів, від чого листя баклажанів жовтіє, чим хворіють баклажани, чим обробити баклажани від шкідників і хвороб, як збирати баклажани, і дамо багато іншої важливої інформації про вирощування цього овоча і догляд за ним

введено в культуру півтори тисячі рокза ним

Ріпа  (лат. Brassica rapa) є однорічною або дворічною трав’янистою рослиною, що належать до роду Капуста родини Хрестоцвіті (Капустяні). Батьківщиною цієї найдавнішої культурної рослини вважається Західна Азія. Ріпу було введено в культуру близько 4000 років тому. У Стародавньому Єгипті і Стародавній Греції вона вважалася основною їжею для бідного населення і рабів, а в Римській імперії її вживали в їжу всі стани. На території сучасної України ріпу споживали ще трипільці, вона століттями була важливим продуктом харчування, згадки про неї можна знайти в стародавніх літописах, і тільки після XVIII століття її витіснила завезена з Америки картопля. Рослина ріпа – цінний овочевий і лікарський продукт. Її можна запікати, варити, фарширувати, додавати в салати. Ріпа має антисептичну, протизапальну, сечогінну, знеболювальну та ранозагоювальну дію. Вона підвищує апетит, посилює перистальтику кишечника, прискорює процес засвоєння їжі організмом.

Рослина часник  (лат. Allium sativum) – трав’янистий багаторічник, вид роду Цибуля підродини Цибулеві родини Амарилісові. Це популярна овочева культура, що має характерний запах і гострий смак, зумовлені наявністю у складі рослини тіоефірів. Батьківщиною часнику є Середня Азія, на території якої окультурення часнику відбувалося в Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані, Афганістані, Пакистані та в Північному Ірані. Вчені вважають, що часник походить від цибулі довгогостроконечної, що зростає в ущелинах гір Туркменістану, на Паміро-Алаї і Тянь-Шані. Здавна часник цінувався людьми за здатність збуджувати апетит, поліпшувати травлення, зміцнювати імунітет. Використовували його і як протиотруту при отруєннях, і як профілактичний засіб від небезпечних хвороб. Глиняну цибулинку часнику виявили в гробниці Тутанхамона, згадується овоч часник і в написах на давньоєгипетських пірамідах, Піфагор називав часник королем прянощів. Але незважаючи на те, що часник відомий світу вже 3000 років, він усе такий же популярний: у таких країнах, як Китай, Індія, Корея та Італія, споживання часнику на душу населення сягає від 8 до 12 зубків на день. Як здійснити вирощування часнику у відкритому ґрунті, як садити часник, як поливати часник, чим удобрювати часник, коли викопувати часник, як зберігати часник до весни і багато іншого ви дізнаєтеся з цієї статті.