Самостійні (повнозначні) частини мови:
Іменник – назва предмета, особи, явища (хто? що?): комп’ютер, батько, сніг.
Прикметник – назва ознаки (який? чий? котрий?): новий, молодий, холодний.
Числівник – кількість предметів, порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?): два, четвертий.
Займенник – заміняє іменник, прикметник, числівник, проте він неконкретний (можна сказати аморфний, неточний) (оскільки заміняє вищеназвані частини мови, то й питання його співпадають з питаннями цих частин мови: хто? що? який? чий? котрий? скільки?)
Увага! Власне слова «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» є займенниками і саме на них будується майже половина займенників, тому варто їх запам’ятати.
Розряди займенників:
— особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони);
— зворотний (себе);
— присвійні (мій, твій, наш. ваш, його, її, їх (їхній));
— питальні (хто? що? який? котрий? чий? скільки?) (в питальному реченні);
— відносні (хто, що, який, котрий, чий, скільки) (в розповідному реченні);
— заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки) (творяться додаванням до «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» заперечної частки «ні»);
— неозначені (дехто, дещо, деякий, хтось, щось, хто-небудь, що-небудь, абихто, будь-хто, будь-що та ін.) (творяться додаванням до «хто», «що», «який», «чий», «котрий», «скільки» різних частинок);
— вказівні (цей, оцей, той, отой, такий);
— означальні (сам, увесь, усякий, кожний, інший).
Дієслово – називає дію (що робити? що зробити?): писати, купувати, знайти.
Інфінітив – неозначена форма дієслова (початкова), впізнаємо по закінченню «ти»: працювати (є ще особові форми дієслова: (я) працюю, (ти) працюєш і т.д.)
Прислівник – незмінна частина мови, що виражає різні види ознак (основне питання – як?): швидко, весело.
Розряди |
На які питання відповідають |
Приклади |
Спосіб дії |
як? яким способом? |
швидко, пішки, добре, верхи, по-українськи, потроху, розумно, дзвінко, зручно, разом, навприсядки |
Міра і ступінь дії |
скільки? наскільки?
в якій мірі? |
вдвоє, натроє, багато, мало, дуже, зовсім, занадто, набагато, надзвичайно, дотла, трохи, значно, цілком |
Місце дії |
де? куди? звідки? |
там, тут, туди, сюди, додолу, звідти, здалеку, ліворуч, угорі, внизу, додому, знадвору, прямо, убік |
Час дії |
коли? З (до) якого часу? |
увечері, зранку, сьогодні, нині, тепер, довіку,-торік, завжди, відтоді, рано, пізно, поночі |
Причина дії |
чому? через що? з якої причини? |
згарячу, спросоння, зопалу, зозла, спересердя, мимоволі, знічев’я, ненароком |
Мета дії |
для чого? навіщо? з якою метою? |
наперекір, навмисне, напоказ, на щастя |
Службові частини мови:
Прийменник – допомагає створювати відмінки: у, на, про, через, біля, за, з.
Сполучник – об’єднує два однакових слова або граматичні основи: і, та, й, але, проте, що, бо, тому.
Частка – надає слову нового значення: б, не, хай, нехай.
Вигук – звуконаслідування: гав, няв, кукуріку, почуття – ой, ах, Божечки.
Успіхів у навчанні!
Published: Oct 31, 2017
Latest Revision: Oct 31, 2017
Ourboox Unique Identifier: OB-378719
Copyright © 2017