Моя школа з географічної та історичної точок зору розташована на унікальній території.

Ця територія належала до земель Бессарабії. У нас практично не було такої панщини, як на решті земель України.

Сюди втікали за часів панщини українці з усієї України.

Наша територія перейшла до рук Російської імперії, а згодом приєдналася до королівства Румунії. В 1940 році нас приєднано до радянської України, в 1941 році село було долучено до Румунського королівства, а з 1944 року остаточно перейшло до складу Української СРСР.

Наш край не знав Голодомору 1932-1933 років (оскільки були під владою румунів), але ми відчули на собі штучний голод 1946-1947 років, влаштований радянською владою.

Ці всі події наклали свій внесок на нашу школу. Так першою школою в нашому селі була румуномовна. Лише пізніше за часів радянської влади, навчання в школі почали проводити українською мовою. Хоча ми тривалий час перебували під владою румунів, але на сьогодні важко знайти в селі людину, яка б розуміла і розмовляла на румунській мові.

Щодо сьогодення, то наша школа унікальна серед інших своїми випускниками. Цікаво, що значна кількість їх стали викладачами не лише в Чернівецькій області чи Україні, але і далеко поза її межами. В наших руках дійсно дорогоцінний ресурс – ми навчаємо дітей, які в майбутньому будуть навчати інших. Тому як кажуть “Все в наших руках”.