Педагогічні технології

Тема:  Педагогічні технології:основні поняття. Інноваційні методи та технології в освіті.

 Виконала студентка VI курсу

групи ПВШм-1-16-2.2з

Шляхова Анастасія Василівна

План

1.Поняття педагогічної технології.

2.Визначення педагогічної технології.

3. Інноваційні методи та технології в освіті: поняття, умови, етапи.

4. Інновації у формах, методах і технологіях навчання і виховання.

Мета: допомогти майбутнім учителям зорієнтуватися в концептуальних та теоретичних положеннях педагогічних технологій, сформувати готовність до впровадження сучасних технологій у практику.

Технологія – це сукупність прийомів, застосовуваних у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник).

Загальпедагогічний (загальнодидактичні) рівень: загальнопедагогічна (загальнодидактичні,загально) технологія характеризує цілісний освітній процес у даному регіоні, навчальному закладі, на певному щаблі навчання. Тут педагогічна технологія синонімічна педагогічній системі: у неї включається сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання, алгоритм діяльності суб’єктів та об’єктів процесу.

Частнометодіческій (предметний) рівень: частнопредметная педагогічна технологія вживається у значенні «приватна методика»,тобто як сукупність методів і засобів для реалізації певного змісту навчання і виховання в рамках одного предмета, класу, вчителя (методика викладання предметів, методика компенсуючого навчання, методика роботи вчителя, вихователя).

Локальний (модульний) рівень: локальна технологія являє собою технологію окремих частин навчально-виховного процесу, вирішення приватних дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування понять, виховання окремих особистісних якостей, технологія уроку, засвоєння нових знань, технологія повторення і контролю матеріалу, технологія самостійної роботи та ін.).

Поняття  інновація:

• Інновація – це процес упровадження якогось нововведення в  практику

• Інновація – це цілеспрямована зміна , що вносить у  визначену  соціальну  одиницю – організацію,  поселення, суспільство, групу  – нові, відносно  стабільні  елементи.

                                                             О.  Пригожий

Умови впровадження інновацій:

• соціально-педагогічні (розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу);

• організаційно-педагогічні (фінансування інноваційної діяльності закладу);

• психолого-педагогічні (інформаційно-методичне забезпечення працівників; готовність працівників закладу працювати в інноваційному режимі).

Інновації  реалізуються через педагогічні технології !

Інноваційна педагогічна  технологія – це сукупність форм,  методів,  прийомів і засобів  навчання, виховання  та управління, об’єднаних однією  метою.

Інновації  у  формах, методах   і  технологіях навчання  та   виховання:

Дистанційна  форма навчання;

Інтерактивні  методи навчання;

Діалогові, діагностичні  методи  навчання;

Альтернативні  навчальні  технології:

1. Розвивальна  технологія;
2. Модульна  технологія;
3. Диференційована технологія;
4. Ігрова;
5. Алгоритмізована;
6. Проектна;
7. Рейтингова;
8. Особистісно-зоорієнтована

МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

• Методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі викладача і студентів (самонавчання).

Для розвитку цих методів характерний мультимедійний підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відеоматеріали та навчальні матеріали, що надходять з комп’ютерних мереж.

• Методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні  взаємини одного студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання “один до одного”)

Ці методи реалізуються в дистанційній освіті в основному за допомогою таких технологій,  як телефон, звичайна та електронна пошти; методи, в основі яких лежить надання студентам навчального матеріалу викладачем чи експертом,  при якому студенти не відіграють активної ролі у комунікації (навчання “один до багатьох”).  Ці методи,  властиві традиційній освітній системі,      одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій.

• Методи,  для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками  навчального процесу  (навчання  “багато до багатьох”)

Розвиток цих   методів пов’язаний з проведенням навчальних колективних дискусій і конференцій.

Інтерактивні  методи навчання:

Метод мозкової атаки – це метод розв’язання невідкладних завдань за короткий час. Сутність методу полягає в тому, що необхідно висловити як можна найбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити їх та класифікувати. Цей метод використовується для вирішення складних проблем. Метод мозкової атаки можна використовувати в різних видах діяльності: в роботах з малими та великими навчальними групами, командами, індивідуальній роботі.

«Круглий стіл» – метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи, практичний діяльності з питання, що обговорюється. На «круглому столі» слухачі можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, серйозно аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід. «Круглий стіл» – це свого роду нарада по обміну досвідом і обговоренню практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її ключові проблеми.

Ситуаційний аналіз полягає в тому, що слухачі, ознайомившись з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й надають свої ідеї й рішення в дискусії з іншими слухачами.

Залежно від характеру висвітлення матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки й ситуації-вправи.

Ситуація-Ілюстрація містить у собі приклад з управлінської практики (як позитивний, так і негативний) і спосіб рішення ситуації.

Ситуація-Оцінка являє собою опис ситуації й можливе вирішення в готовому виді: потрібно тільки оцінити, наскільки воно правомірно й ефективно.

Ситуація-Вправа полягає в тому, що конкретний епізод управлінської діяльності підготовлений так, щоб його рішення вимагало яких-небудь стандартних дій, наприклад розрахунку нормативів, заповнення таблиць, використання юридичних документів і т.д.

Ситуаційний аналіз включає метод аналізу конкретних ситуацій, метод «кейз-стаді»,  метод «інциденту», розбір ділової кореспонденції («баскет – метод»).

Аналіз конкретних ситуацій – найбільш прийнятний в умовах курсового навчання метод ситуаційного аналізу – традиційний аналіз конкретних, ситуацій, що включає глибоке й детальне дослідження реальної або імітованої ситуації.

Використання методу аналізу конкретних ситуацій дозволяє вирішити наступні навчальні цілі: розвиток аналітичного мислення, застосування аналізу в динаміку;

оволодіння практичних навичок роботи з інформацією: вичленовування, структурування й ранжирування по значимості проблем; вироблення управлінських рішень; освоєння сучасних управлінських і соціально-психологічних технологій; розширення комунікативної компетентності; формування здатності вибору оптимальних варіантів ефективної взаємодії з іншими людьми; стимулювання інновації; підвищення мотивації до навчання теорії проблеми.

Дискусія – активний метод проведення занять, покликаний мобілізувати практичні й теоретичні знання, погляди слухачів на проблему, що розглядається. Дискусія доречна при розгляді спірних питань, але у навчальному процесі може не виникати ситуації спірності трактувань. Із цих причин заздалегідь планувати проведення заняття як дискусію не цілком коректно. Основні передумови використання дискусії в активному навчанні такі: необхідно в складі теми, що досліджується знайти питання, про які слухачі усвідомлено дотримуються істотно різних точок зору. Це може бути зроблене в ході лекцій і інших занять; варто визначити,  чи відносяться ці спірні питання до інтересів, що зачіпають багатьох.

Висновок: у будь-якому виді навчальних занять викладачі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.

Список використаних джерел:

–Селевко Г.К. Сучасні освітні технології: Навчальний посібник. – М.: Народна освіта, 1998. – C. 14-15;

–Гузєєв В.В. Освітня технологія: від прийому до філософії / М.: Вересень, 1996. – C. 8;

–Кларін М.В. Педагогічна технологія у навчальному процесі. Аналіз зарубіжного досвіду. – М.: Знание, 1989. – 80 с. – (Нове у житті, науці, техніці. Сер. «Педагогіка і психологія»; № 6).

• http://studentam.net.ua/content/view/2271/97/