ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ

Жанр:  соціально-психологічний роман (“роман із народного життя”).

Тема:  зображення майже столітньої історії села Пісок та, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, “пропащі сили” Чіпки Варениченка.

Головна ідея:  заперечення боротьби з несправедливістю через злочини, проліття крові.

Історія написання роману:   Панас Мирний написав нарис «Подорож від Полтави до Гадячого» з послiдчiв з вiзитникiї історії відомого в Полтавi Василi Гнидкі, яка з своєю покличницею вбила цілу сім’ю; потім на основі нарису створив повість «Чіпка», прототипом якої був Василь Гнілад; пізніше до написання роману (розширення повісті) долучився рідний брат Панаса Мирного Іван Білік (псевдонім), в одній із редакцій твір отримав назву «Пропаща сила», а згодом – «Чи можуть ревути воли, як ясла повні?».

Головні герої твору:  Чіпка Варениченко,

його мати Мотря

батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов),

баба Оришка;

друг Чіпки з дитинства Грицько Чупруненко та його дружина Христя;

друзі Чіпки – Матня, Лушня та Пацюк;

москаль Максим Гудзь,

його дружина Явдоха і дочка Галя (дружина Чіпки);

чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик;

пани Польські, Порох та ін.

Проблематика твору:
народна мораль;
батьки і діти;
добро і зло;
земля в житті селянина;
кріпацька неволя;
«Пропаща сила»;
роль жінки в родині;
любов і сімейне щастя.

Сюжет:

Частина перша

I. Польова царівна: зустрічаються Чіпка і Галя.

II. Двужон: розповідається історія Вареника – Хруща – Хрущова – Притики.

III. Дитячі літа: зображується дитинство Чіпки.

IV. Жив-жив!: життя Чіпки в наймах; Чіпка і Грицько працюють у діда Уласа.
V. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, помирає баба Оришка, Чіпка дізнається правду про батька.

VI. Дознався: Чіпка знайомиться з Галею VII. Хазяїн: Грицько стає гарним господарем

Частина друга

VIII. Січовик: Історія села Піски (козаки стають хліборобами, історія родини Максима Ґудзя).

IX. Піски в неволі: приїжджає генерал Польський; закріпачення селян; Лейба – шинкар; помирає Мирон Ґудзь.

X. Пани Польські: у Піски приїжджає генеральша, гучні вечірки, одружуються її дочки; дівчина Уляна доводить генеральшу до смерті; приїжджає старший панич – Василь Семенович, а потім молодший – Степан.

XI. Махамед: дитинство і юність Максима Ґудзя, смерть його батьків.

XII. У москалях: Максим – москаль. XIII. Максим – старшим: Максим отримує більш високе звання, одружується на Явдошці і повертається у Піски.

Частина третя

XIV. Нема землі: у Чіпки відбирають землю, Чіпка йде до Пороха.

XV. З легкої руки: розмова з секретарем суду Чижиком, який просить хабар; пиятика Чіпки і Пороха; Чіпка повертається додому.

XVI. Товариство: Чіпка знайомиться і починає дружити з Матнею, Лушнею й Пацюком; Мотря живе у сусідки; Чіпка пропиває майно.

XVII. Сповідь і покута: Чіпка відкриває душу Грицьку Чупруненку й Христі; дарує їм снопи; Матня, Лушня і Пацюк докоряють йому.

XVIII. Перший ступінь: план пограбування хліба у пана; розмова з Гершком щодо його продажі.

XIX. Слизька дорога: Чіпка вбиває сторожа і потрапляє у чорну; Христя хвилюється за Чіпку; Чіпку і товариство відпускають.

XX. На полі: звістка, що піщани звільняються від кріпацтва, але мають відпрацювати ще два роки; обурення селян; придушення бунту.

XXI. Сон у руку: Чіпці сниться вбивство сторожа, його мучать докори сумління.

XXII. Наука не йде до бука: Мотря повертається додому; Чіпка працює по господарству; відновлюється дружба Чіпки і Грицька; у Пісках поширюються чутки щодо крадіжок.

Частина четверта

XXIII. Невзначай свої: зібрання злодії вночі у Максима Ґудзя.

XXIV. Розбишацька дочка: Чіпка розмовляє з Галею і дізнається, що її хочуть видати за москаля Сидора.

XXV. Козак – не без щастя, дівка – не без долі: за гроші Чіпка вмовляє Сидора відмовитися від Галі, всій роті виставляє могорич і домовляється про сватання Галі з Грицьком.

XXVI. На своїм добрі: сватання Галі та оглядини в Чіпки; їх вінчання і гучне весілля; Галя переїжджає до Чіпки; радісне й щасливе життя молодих; дружба Грицькової й Чіпчиної родини; Чіпка будує нову оселю; у Чіпки новий промисел (перепродує полотно).

XXVII. Новий вік: пореформене нове життя; історія життя Шавкуна, який після смерті пана Василя Семеновича Польського прибрав до своїх рук цілий повіт; Чіпку як господаря поважають піщани; вибирають Чіпку в земство.

XXVIII. Старе – та поновлене: Чіпку обирають в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у давній нерозкритій судовій справі підозра на убивство сторожа й крадіжку пшениці в пана Польського); губернатор відсторонює Чіпку від управи «по неблагонадежности»; Чіпка гнівається; смерть Максима Ґудзя.

XXIX. Лихо не мовчить: Максим Ґудзь помирає, а Явдоха продає хутір і переїжджає до Чіпки; Мотря і Явдошка постійно сваряться; Чіпка знову сходиться з Матнею, Лушнею і Пацюком; Явдоха помирає.

XXX. Так оце та правда!: товариство під керівництвом Чіпки вирізає родину Хоменка; Галя накладає на себе руки; Мотря повідомляє про злочин сина у волость; Чіпку арештовують; Чіпку ведуть до Сибіру через Піски.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. Але, незважаючи на це, хронометраж в епічному полотні залишається суто романним, тобто умовним, хоча і прив’язується до історичних подій. Наприклад: знищення Запорозької Січі, запровадження кріпацтва, реформа 1861 року. В тексті поєднано різноманітні види часу.

Кожна з історичних віх не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому, дозволяє розкрити індивідуальні трагедії в контексті трагедії типових. Саме тому Олександр Білецький назва цей твір соціальним романом-хронікою. Композиція роману розгортається двома сюжетними лініями (Чіпка та Максим Ґудзь), ускладнюється такими поза сюжетними елементами, як екскурси в минуле, авторськими відступами, пейзажами, портретами. З цієї причини той же академік О. Білецький так охарактеризував роман: «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».