В дані книзі ви познайомитесь з відомими вченими, які зробили великий внесок у науку математику.

Хочу почати мою розповідь з українських вчених

Піфагор

У сучасному світі Піфагор вважається великим математиком і космологом старовини. Античні автори нашої ери віддають Піфагору авторство відомої теореми: квадрат гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів катетів. Сучасні історики передбачають, що Піфагор не доводив теорему, але міг передати грекам це знання, відоме у Вавілоні за 1000 років до Піфагора.

АРХІМЕД

Архімед був одержимий математикою. Він забував про їжу, абсолютно не піклувався про себе. Роботи Архімеда відносилися майже до всіх областей математики того часу: йому належать чудові дослідження з геометрії, арифметики, алгебри. Кращим своїм 287 – 212 до н.е. досягненням він вважав визначення поверхні і обєму кулі — завдання, яке до нього ніхто вирішити не міг. Архімед просив вибити на своїй могилі кулю, вписану в циліндр.

Герон

Герон Александрійський Давньогрецький учений, математик, фізик, механік, винахідник. Математичні роботи Герона є енциклопедією античної прикладної математики. У кращій з них-“Метриці” – дані правила і формули для точного і наближеного обчислення площ правильних многокутників, обємів зрізаного конуса і піраміди, приводиться формула Герона для визначення площі трикутника за трьома сторонами, даються правила близькочисельного вирішення квадратних рівнянь, наближеного добування квадратного і кубічного коренів.

ЛЕОНАРД ЕЙЛЕР

Ейлер – російський, німецький і швейцарський математик, що вніс значний вклад до розвитку математики, механіки, фізики, астрономії і ряду прикладних наук. Ейлер залишив найважливіші праці в найрізноманітніших галузях математики,1707-1783 механіки, фізики, астрономії і в ряді прикладних наук. Саме він створив декілька нових математичних дисциплін — теорію чисел, варіаційне числення, теорію комплексних функцій, диференціальну геометрію поверхонь, спеціальні функції.

Рене Декарт

Декарт далеко не відразу знайшов своє місце в житті. Дворянин за походженням, закінчивши коллеж в Ла-флеші, він з головою поринає в світське життя Парижу, потім кидає все ради занять наукою. Декарт відводив математиці особливе місце в своїй системі, він вважав її принципи встановлення істини 1596-1650 зразком для інших наук. Головне досягнення Декарта – побудова аналітичної геометрії, в якій геометричні завдання перекладалися мовою алгебри за допомогою методу координат. Він сформулював основну теорему алгебри: «число коренів рівняння алгебри дорівнює його степеню», доказ якої був отриманий лише в кінці XVIII ст.

СОФІЯ ВАСИЛІВНА КОВАЛЕВСЬКА

Ковалевська – російський математик і механік, з 1889 р.член-кореспондент Петербурзької АН. Перша в Росії і в Північній Європі жінка-професор і перша в світі жінка-професор математики. Ковалевська відкрила третій класичний випадок вирішення завдання про обертання твердого тіла довкола нерухомої точки. Довела існування аналітичного рішення задачі Коші для систем диференціальних рівнянь з окремими похідними, досліджувала завдання Лапласа про рівновагу кільця Сатурну. Працювала також в області теорії потенціалу, математичної фізики,небесної механіки.

Ісаак Ньютон

Ньютон – англійський фізик і математик. Створив сучасну механіку (закони Ньютона) і відкрив закон всесвітнього тяжіння. У його головному творінні «Математичні початки натуральної філософії» дано математичне виведення основних фактів руху небесних тіл. Один з творців диференціального і інтегрального1643 – 1727 числення. «Коли величина є максимальною або мінімальною, у цей момент вона не тече ні вперед, ні назад…» І.НЬЮТОН.

Розповідь можна продовжувати до нескінченності…