СПРОБА №-1

ДАВАЙ З ТОБОЮ УТЕЧЕМ! КУДИ?
–У СВІТАНКОВІ РОСИ,
ДЕ КОЖЕН РАНОК ІЗ ПЛАЧЕМ
РОЗЧІСУЄ ВЕРБЕНА КОСИ,
ЯКІ ЗА НІЧ РОЗКУЧЕРЯВИВ
ВЕСЕЛИЙ МІСЯЦЬ МОЛОДИЙ,
… А ТИ ЧОМУ ТАКИЙ БЛІДИЙ?
І СПРОБУЄМО ВІДШУКАТИ,
ТЕ ЩО ЗГУБИЛИ ВДАЛИНІ,
БУДЕМО КЛИКАТИ І ЗВАТИ!
ПРОШУ,СКАЖИ ХОЧ ЩОСЬ МЕНІ!
………………………….
А ХОЧЕШ, МИ ПІДЕМО В РАНОК,
БУДИТИ СОНЦЕ ЗОЛОТЕ?!
ЩОСЬ ЗНОВ НЕ ТАК…ЩОСЬ ЗНОВ НЕ ТЕ…
НІ! ТИ ПРОМОВЧ! МОВЧИ БЛАГАЮ!
БЛАГАЮ СМІХОМ І ПЛАЧЕМ!
ВІД СЕБЕ, ЛЮБИЙ, НЕ ТІКАЮТЬ…..
І ВСЕ –ТАКИ, ДАВАЙ ВТЕЧЕМ!

Мені наснилося, що наш садок зацвів

І пелюстками сніжили дерева.

Птахів мені наснився переспів,

Що  знову доля стрілки перевела.

Що ми , хвалити Бога, не одні –

Синочок рученята простягає,

Тобі, мені, коханню і весні,

А ти його до неба підкидаєш!

Шепочеш ніжно:,,Ладонько, моє!”

І серце з радості, до болю завмирає,

В колисці місячній, із зоряних надій

Наш первісток спокійно засинає.

Мені наснилося на ранішній межі…

Саду нема – давно тобою зтятий,

А ми такі далекі і чужі,

Що новий сад, нема чого саджати…

14.11.2009