Інформація про пончо

Вакула Алла

Відомості про пончо, в`язане спицями

В’язання – один із старовинних цікавих і захоплюючих видів рукоділля.

Однак масово займатися цим видом рукоділля у нас почали не так давно – на початку ХХ ст. В’язання спицями стало улюбленим заняттям багатьох наших жінок. І це не дивно, адже вміння в’язати гарні, вишукані речі приносить справжню насолоду. Крім того, дає змогу одягнутися красиво, елегантно і зручно, не витрачаючи на це багато коштів. Тому об’єктом нашої розмови буде плечовий виріб – пончо.

Пончо як варіант верхнього одягу вже багато сезонів не втрачає своєї актуальності, адже в пончо так зручно та тепло в прохолодну погоду.

Пончо також дає можливість скрити недоліки фігури (якщо це потрібно), виглядати індивідуально. Його можна носити з брюками та спідницями будь-якої довжини.

Пончо (ісп. Poncho «ледачий») – латиноамериканський традиційний верхній одяг у формі прямокутника з отвором для шиї і голови посередині.

Пончо – один із стародавніх видів одягу нашій  планети, який зберігся не  лише в музеях і на стародавніх малюнках, а одяг, який до сих пір одягають мільйони людей.

Ніхто не може точно назвати дату появи пончо. Вчені вважають, що в основі всіх типів одягу лежить один елемент – це простий прямокутний клаптик тканини, який драпірується різними способами навколо тіла.      Вважається, що вперше пончо з’явилось ще до епохи іспанського володіння в індійському племені Араукано (Патагонія). Це типовий одяг жителів Анд. До наших днів дійшли пончо володарів перуанського узбережжя – Чиму. У 13-14 столітті їх робили з пір’їв. Крім геометричних візерунків, на ньому відображалися дикі птахи та фігури людей в традиційному одязі.

Пончо, які відносяться до часів інків, створювались як правило із чудової вовни спеціально відібраних для цього тварин, чия м’яка шерсть вже була наповнена природними кольорами.

Стародавні люди казали: «Життя є колір». Цей принцип знайшов своє відображення в кольорових візерунках на пончо, які слугували не тільки своєрідним літописом стародавніх подій та легенд, а також вказівкою місця, де пончо виготовлялося, але й більш важливе – спеціально підібраної світлової гамі, притаманній оточуючий природі.

Яскравість фарб пончо не є «аляповатим» нагромадженням окремих елементів і кольорів. Усі фарби, як і сам малюнок, є своєрідною картиною і посиланням, які колись могли прочитати стародавні люди.

Різновиди виробу:

• пончо довге, міні-пончо, пончо-плащ;

• двобічний, пончо – етніко, з орнаментом, з ажурною в’язкою, пончо-альпака;

• пончо без шва, пончо зі швами; з застібкою та без застібки;

• за формою – квадратне, прямокутне, прилягаюче, ромбоподібне тощо.

Його можна носити з будь-яким одягом, силует  від цього тільки виграє. Пончо можна використовувати і як ажурну накидку до святкового одягу, і як демісезонний повсякденний одяг. На дачі, на відпочинку дуже приємно в такий накидці.

Пончо сучасне