Можливості використання технології майндмепінгу в навчальному процесі

«Я не можу нікого нічому навчити, я можу тільки змусити їх думати» (Сократ)

«Майбутнє за тими, хто мислить!» (А.Г. Войтов)

Сьогодні, у вік інформацій, коли все стрімко змінюється, роль учителя, який володіє сучасними технологіями викладання, особливо висока. З метою оптимізації навчального процесу на уроках історії та правознавства нами досліджувалися можливості застосування однієї з інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій – технології майндмепінгу (mind-mapping) чи створення мережевих ментальних карт (mind-maps) за допомогою он-лайн сервісів.

Під терміном «mind-maps» (майнд-мапи), який може перекладатися як «ментальні карти», «інтелект-карти», «карти розуму», «карти мислення», «карти пам’яті» розуміється структурована, логічно-впорядкована інформація, що зображена у графічному вигляді інтерактивної блок-схеми. Вона ілюструє зв’язки між поняттями, частинами і складовими розглядуваної проблеми чи теми (змістові, причинно-наслідкові, асоціативні та ін.).

Інтелект-карта – це техніка подання певного процесу, явища чи події, думки чи ідеї в комплексній, систематизованій, візуальній (графічній) формі, на відміну від вербалізації та викладу думки словами у письмовій (лінійній) формі. Ментальні карти є свого роду репрезентаціями складних взаємовідносин думок, які дають можливість мозку упорядкувати і деталізувати певні об’єкти та явища. Це своєрідні фото-відображеннями радіального ходу мислення та сприйняття конкретної інформації. Метою їх створення є, перш за все, досягнення розуміння цілісної картини певної проблеми, побудови важливих асоціативних рядів для її засвоєння та ґрунтовної фіксації у пам’яті.

Поняття терміну «інтелект-карта»  було закладено Д. Осубелом та розвинуте у працях Д. Новака та Т. Бюзена (1970-ті рр.). Власне сучасний метод майндмепінгу був винайдений Тоні Бюзеном, англійським психологом, який встановив рекорд в запам’ятовуванні великих об’ємів інформації і має найбільший у світі «коефіцієнт творчого мислення». Спершу під “mind map” розумілася “форма для нотаток”. На даний момент, інтелектуальні карти вийшли за межі паперового конспектування і значно розширили сферу застосування, вони вважаються інструментом для організації думок і навіть для покращення інтелекту. Сам розробник пояснює техніку майндмепінгу як “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму”.

Карти знань, як різновид ментальних карт – це спосіб запису чи передачі інформації (знань), альтернативний тексту, спискам, схемам чи таблицям (паперовий/електронний), який спрямований, насамперед, на залучення візуального рівня сприйняття.

Майндмепінг (mindmapping) – це техніка візуального, ієрархічного та асоціативного мислення та новий метод формування карт розуму – техніка зручного запису та систематизації інформації (паперова/електронна). Майндмепінг оцінюється нами як технологія наочного представлення навчального матеріалу, а також підвищення ефективності засвоєння предметних знань учнями та розвитку їх асоціативного мислення.

На нашу думку, майндмепінг та карти знань можна розглядати як ефективну педагогічну технологію і метод навчання. Вони є дієвим способом організації роботи з інформацією та її засвоєння. Користь від впровадження їх в освітньому просторі очевидна. Ще у минулому столітті видатний педагог В.Ф. Шаталов ввів поняття «опорно-графічний конспект» та обґрунтував доцільність його використання для послідовного, логічного розкриття теми та розвитку творчого мислення учнів. Метод опорної графіки і метод майндмепінгу базуються на однакових основоположних принципах і є ефективними для досягнення найважливіших педагогічних цілей.

Головна відмінність ментальних карт від інших способів візуалізації полягає у тому, що вони «активують» пам’ять, збуджують процеси сприйняття та розуміння. Зокрема, це має місце завдяки принципу «різноманітності» у зображенні ідей та асоціацій: використання різних кольорів і товщини ліній гілок та вузлів, влучних ключових слів чи фраз, образів чи символів, зображень і позначок тощо. Перевагою методу є можливість структурування великої за обсягом інформації та спрощення передачі/отримання закладених у діаграму узагальнених знань. У комп’ютерній програмі карта знань має опції «безкінечного масштабування». Це дозволяє розмістити на ній практично необмежену кількість елементів, які, тим не менше, залишатимуться логічно, змістовно й асоціативно пов’язаними, наочно і компактно «впакованими на одному листі» у цікавій формі.

Важливо підкреслити, що методичну цінність має як власне сам майндмепінг (процес), так і його результат – ментальна карта (продукт).

На уроках історії та правознавства метод інтелект-карт має поліваріантне застосування, наприклад: для висвітлення цілої теми чи її частини; для пояснення та розгляду сутності окремого поняття, явища чи процесу; для класифікації понять, явищ, процесів; для складання історичного портрету діяча; для розкриття перебігу історичних подій, опису культурних пам’яток тощо.

Досліджено, що ментальні карти сприяють кращому розумінню, аналізу, структуруванню та запам’ятовуванню великого об’єму інформації. Вони виконують роль мотиватора навчальної діяльності учнів, пробуджують інтерес до предмету, підтримують концентрацію уваги, розвивають уяву, гнучкість та швидкість мисленнєвих процесів. Створення учнями власних інтелект карт, окрім того, що дозволяє краще опанувати матеріал, будучи своєрідною «вправою для розуму», ще активно сприяє розвитку їх креативного мислення, творчих здібностей та потенціалу.

Використовуючи карти знань, маємо можливість: поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи; генерувати ідеї; надихнути на пошук рішення; продемонструвати концепції і діаграми; аналізувати події або результати; структурувати науково-дослідницьку роботу (реферат, доповідь); підбивати підсумки зробленого; організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх; ефективно структурувати і опрацьовувати дані та ін.

Значення схематичної візуалізації: підвищення точності інформації та ступеня її осмисленості; зорові уявлення доповнюють і розвивають слухові; узагальненість, цілісність образів; включення механізмів наочно-образної і емоційної пам’яті; взаємодія абстрактно-логічного і наочно-дієвого, образного, асоціативного мислення –  посилення розумових процесів.

Сервіси Веб 2.0 можуть надавати такі можливості для створення карти та роботи з нею:

–   імпортувати шаблони карт;

–   підбирати/змінювати шаблон карти, колір, форму та формат гілок чи вузлів, дизайн окремих графічних елементів;

–   прикріплювати документи, нотатки, графічні образи, файли (відео, аудіо, зображення), гіперпосилання до гілок чи ключових ідей;

–   завантажувати з веб-сайтів мережі чи власного ПК файли;

–   здійснювати інтегрований пошук за зображеннями Googl, Yahoo, Flickr;

–   трансформувати карту в структурований лінійний текст, в режим слайд-шоу та презентації;

–   працювати спільно над картою одночасно кільком особам (групова робота) в режимі реального часу чи редагувати її;

–   переглядати карту в різних площинах;

–   зберігати карту в різних форматах (jpeg, pdf, html) та експортувати її;

–   зберігати карту на сервері та мати до неї доступ з будь-якого ПК;

–   використовувати карту оф-лайн;

–   працювати з картою як інтерактивним плакатом чи дошкою;

–   друкувати карту;

–        розміщувати карту на веб-сторінці, вставляти в блог чи презентацію тощо

Приклад авторської карти знань для учнів 7 класу

“Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.”